Форматний ринок під час кризи: як зменшити видатки

Криза, яка панує на телевізійних ринках Східної Європи, спонукає телевізійників змінювати підходи до роботи. З одного боку, телеканали хочуть самі виробляти контент і відходять від купівлі готового продукту, з іншого - їм бракує грошей. Виходом із ситуації є спільне виробництво, вважають учасники міжнародних панельних дискусій, що відбулися в рамках «Формат-шоу».

За спостереженнями Сабріни Дюґе, старшого віце-президента з продажу форматів компанії All3media International, раніше активно розвивалося спільне виробництво Росії з Україною, нині ж Україна вийшла на власний шлях. Українські продюсери намагаються шукати партнерів на Заході. «Віктор Мирський (генеральний продюсер Film.ua Group. - ТК) провів достатньо багато часу в Лос-Анджелесі, щоб зацікавити партнерів у співпраці. Але це виявилося не так легко», - зауважив Нікола Зюдерлунд, керівний партнер Eccho Rights.

Через девальвацію національної валюти українські виробники намагаються переглянути свої угоди щодо прав на зарубіжні формати. «Було багато повторних переговорів по вже завершених угодах, а нові угоди навіть не наближають до рівня тих, які були раніше», - сказав пан Зюдерлунд, чиї слова підтвердила пані Дюґе: «Так, рівень угод зараз набагато нижчий».

Під час кризи виходом для телевізійників є жанр ігрового реаліті, або докуреаліті (scripted reality) - суміш серіалу з реаліті, так звана реконструйована реальність, де задіяні актори-аматори, а сюжет базується на реальних історіях. Такі програми добре підходять для передпрайму, в якому приносять мовникам високі показники, доказом чого є успіх на російському каналі ТВ-3 містичних докуреаліті власного виробництва «Ворожка» та «Сліпа» (в Україні їх придбав і показує канал «1+1»). За словами головного продюсера ТВ-3 Катерини Андрієнко, «Сліпа» на російському ТБ посідає третє місце у своєму слоті після «Первого канала» й ТНТ.

Цікаво, що телеглядачі не розрізняють ігрового реаліті й серіалів, але вірять в історії, показані в докуреаліті. Запорука успіху цих проектів - наявність у кадрі реальних персонажів, які викликають довіру.

Наступний етап розвитку ігрового реаліті на українському телебаченні - в детективній ніші. В поточному телевізійному сезонів кілька проектів такого жанру вийдуть на телеканалі ICTV, як-от «Слідчі», «Патруль "Самооборона"». Крім того над новим детективним докуреаліті нині працює компанія Film.ua.

На думку експертів, криза - це час для створення власних оригінальних форматів замість купівлі іноземних. По-перше, виробляти оригінальний продукт дешевше, ніж за ліцензією. По-друге, його можна продати як формат за кордоном. Якщо п'ять - десять років тому формати приходили здебільшого з Нідерландів, Британії та США, то зараз на ринку чимало оригінальних ідей з Азії, Південної Європи та Латинської Америки.

Україна теж потихеньку виходить на міжнародний ринок. Наприклад, у портфелі Eccho Rights представлено три українські формати: «Розсміши коміка» (Crack Them Up) від «Студії Квартал-95», серіал «Безсмертник» від каналу «Україна» та «Караоке на майдані» (Take the Mike) від Film.ua. Найуспішнішим із них є кварталівський гумористичний проект, який уже продано в півтора десятки країн.

«Українці здобули досвід виробництва зарубіжних форматів і тепер продукують оригінальні проекти. Те саме ми спостерігаємо в Китаї, який уже експортує, а не лише імпортує телепродукт», - зазначила Люсі Барнлі, старший віце-президент із продажів і розвитку форматів Small World IFT.

Щоправда, українські продюсери поки що не вміють добре прописувати «біблії формату», зауважив пан Зюдерлунд. І це певним чином стоїть на заваді просуванню оригінальних проектів за кордоном.

Про тренди форматного ринку на конференції розповіла Емма Джефрі, директор із міжнародних продажів форматів BBC Worldwide. За її словами, наразі є три основні групи контенту, актуальні для індустрії телевізійних форматів: великі студійні шоу (big shiny floor shows), лайфстайлові та розважально-інформаційні проекти (lifestyle and factual entertainment), а також ігрові формати (scripted formats).

До першої групи контенту зараховують не лише танцювальні чи вокальні шоу на кшталт Dancing With the Stars («Танці з зірками»), а й телевізійні ігри, наприклад британське шоу про гіпноз You're Back in the Room («Ви повернулися до кімнати»). За словами пані Джефрі, масштабні студійні шоу хоч і є дуже дорогими у виробництві, зате приносять додатковий успіх і монетизацію завдяки супутнім бекстейджевим проектам (у тому числі, в інтернеті), живим гастрольним турам і різноманітним мобільним додаткам.

Лайфстайлові та інформаційно-розважальні програми - це телевізійні спостереження за тим, як реальні люди роблять реальні речі. Скажімо, змагання шевців Sewing Bee («Бджілка-швець») чи Best in Town («Найкращий у місті») - змагання трьох представників однієї професії з одного міста в тому, хто з них кращий фахівець.

Третя група - ігрові формати - найбільш стрімко зростала в 2014 році. Найбільшим дистрибутором таких форматів наразі є британська корпорація BBC. Її детективний серіал Life on Mars («Життя на Марсі») навіть було кілька років тому адаптовано в Росії під назвою «Зворотний бік Місяця». Нині, на думку пані Джефрі, одним із найкращих для продажу британських серіальних форматів є детектив Silent Witness («Мовчазний свідок»), який налічує сценарії вже 162 епізодів для 18 сезонів.

Далі ми детальніше зупинимося на проектах, представлених на скринінгу форматів.

Серіальні формати: характери персонажів важливіші за сюжет

З огляду на заборону частини російського серіального контенту особливу увагу організатори «Формат-шоу» приділили серіалам, які доступні для продажу і як формати, і як виключно готові продукти. MRM представила на скринінгу добірку з 11 серіалів різних жанрів.

Насамперед це три теленовели з Латинської Америки. Гарна теленовела, як зауважила директор MRM Вікторія Ярмощук, здатна надовго заповнити ефір і принести каналу високі показники.

У комедійному серіалі Bachelor Dad («Тато-холостяк») сюжет розгортається довкола історії про холостяка, який виконує обіцянку своєму покійному другові та бере на виховання трьох його дітей.

У чилійській теленовелі Matriarcas («Матріархи») йдеться про заможну родину, чий єдиний син став понад 20 років тому донором сперми, внаслідок чого в нього народилося чимало біологічних дітей. Його бабуся ставить собі за мету познайомитися з усіма 33 онуками.

Натомість аргентинську багатосерійку Cannibals («Канібали») знято в жанрі драматичного трилеру. Це історія про зґвалтовану 20 років тому дівчину, яка вирішує помститися своїм кривдникам, один із яких нині є кандидатом у президенти країни. Серіал дуже дорогий і якісний, знятий у технології 4K, режисер - оскароносний Хуан Хосе Кампанелья, а в головній ролі - Наталія Орейро.

З корейського телеринку, до якого останнім часом прикута увага форматників, MRM виокремила два драматичні серіали про людей у незвичних обставинах.

Big Man («Великий чоловік») - історія про молодого хлопця, який після аварії та коми опиняється в багатій родини, де його вважають давно зниклим сином. Навіщо він був потрібен родині, розкривається згодом: він підходить як донор органів для одного з членів родини.

Yong Pal («Йонг Пал») - медична драма про талановитого хірурга, який потребує грошей на лікування сестри, тому погоджується стати таємним лікарем мафії.

Фантастична й містична тематика, яка ніколи не перестає бути популярною серед світової аудиторії, представлена британською цьогорічною прем'єрою Humans («Люди») про світ, у якому людиноподібні роботи стали частиною повсякденного життя, та австралійською драмою Glitch («Глюк») про несподівано воскреслих людей. Останній формат дуже нагадує французький Les Revenants («Привиди»). Дія відбувається в маленькому місті, де до життя повертаються люди, які померли як нещодавно, так і 200 років тому.

Європейський телеринок розвивається навіть у маленьких країнах, доказом чого став відібраний до «Формат-шоу» цьогорічний естонський двосерійний психологічний детектив-трилер Keeris («Водоворот»). У підвалі після пожежі знаходять замуровані двері, за якими - труп людини, яка вважається давно мертвою й похованою. Чиє ж тіло було поховано в могилі?

Ще один міні-серіальний формат - Safe House («Безпечний дім») - родом із Британії. Він розповідає про сімейну пару, яка перетворила свій будинок у глушині на місце, де можуть сховатися люди, які цього потребують.

Трійку британських серіалів на «Формат-шоу» довершив детектив Rosemary and Thyme («Розмарин і чебрець»), у якому злочини допомагають розслідувати дві жінки-ботаніки.

Натомість американський серіальний формат на скринінгу був лише один - зате такий, що відображає свіжу тенденцію створення телесеріалів за мотивами кінофільмів. У США нещодавно перенесли на телеекрани молодіжний хорор Scream («Крик»).

Ще 15 серіалів із усіх куточків світу в своїй презентації для гостей «Формат-шоу» показала британська експертка, засновниця міжнародної медіаконсалтингової компанії K7 Media Кері Льюїс Браун.

За її словами, найбільшу увагу до зарубіжних форматів серіалів приділяють у США, чим можуть скористатися українські творці серіалів. «Американці купують усе ще до запуску, насамперед шукають хороші драми. Якщо ви їх маєте - не проґавте свого шансу», - зауважила вона.

Презентація пані Браун мала назву «Сім смертних гріхів». Гординя, марнославство, жадібність, гнів, хтивість, обжерливість, зневіра, заздрість - сюжет довкола однієї (чи одразу кількох) людських вад приносить міжнародний успіх серіалу, наголосила експерт.

Зі слів пані Браун, для форматності серіалу важливими є не стільки історія, скільки характери персонажів. Вони є універсальними та зрозумілими в будь-якій країні, характери можна переносити й адаптовувати з країни в країну.

Свої тези експертка підкріпила прикладами свіжих серіальних форматів, які вже продано за межі своїх рідних країн, деякі - навіть до прем'єри.

Mammon («Багатство»), Норвегія - сімейна драма-детектив про журналіста, що розслідує фінансові зловживання, в яких замішаний його рідний брат, що вчиняє самогубство.

Last («Останній»), Корея - драма про бізнесмена, який втратив усе, опинився на вулиці та намагається вижити і знову стати на ноги.

Follow the Money («Слідуй за грошима»), Данія (прем'єру заплановано на січень 2016 року) - кримінальна драма про корпоративний злочин і корупцію в енергетичній компанії.

Norskov («Норсков»), Данія - детектив про поліцейського, який повертається в рідне місто і розслідує злочин із наркоторгівлею, в якому замішана його родина.

T («Професор Т»), Бельгія - детектив, у якому жінка-інспектор розслідує злочини з допомогою свого колишнього шкільного вчителя - людини з дуже непростим характером.

The Affair («Роман»), США - драма про подружню зраду, в якій кожен епізод показується з погляду різних персонажів.

Daughters of the Sun («Дочки сонця»), Туреччина - це драматична й комічна історія про бізнесмена, який хоче одружитися з жінкою-вчителькою, що має трьох дочок.

Last Tango in Halifax («Останнє танго в Галіфаксі»), Британія - історія про стару пару, яка відновлює свої стосунки через 60 років, про їхні відносини зі своїми дорослими дітьми. «Дуже тепла й добре придатна до адаптації історія», - підкреслила Кері Льюїс Браун.

The Legacy («Спадщина»), Данія - після смерті данської зірки її четверо дорослих дітей ділять між собою спадщину, яку вона заповіла одній із дочок.

News Texas («Новини Техас»), Бельгія - історія про чотирьох братів, які, щоб отримати спадщину покійного батька, мають протягом року спробувати прожити в гармонії під одним дахом.

Small Town Lав («Містечкова лабораторія»), Швеція - сімейна комедія про родину, в якій одночасно вагітніють мама й дочка.

Side by Side («Пліч-о-пліч»), Норвегія - комедія про три родини сусідів, які мешкають у передмісті.

Lipstick Jungle («Помадні джунглі»), США - комедійна драма про життя трьох гламурних подруг у великому місті. Досить старий американський формат (2008), цього року адаптований у Нідерландах.

Mother Game («Материнська гра»), Японія - в цій історії проста молода жінка віддає свого сина в елітний дитсадок і наражається на протистояння з заможними мамами інших дітей.

Odd Mom Out («Неправильна мама»), США - історія про просту жінку, чия родина несподівано потрапляє у вищий світ Нью-Йорка.

Формати телепрограм: більше кросжанрових проектів

Компанія MRM зібрала для скринінгу 50 форматів телепрограм із Європи, Азії, Америки. Тенденція, що чітко простежується на форматному ринку, - це кросжанровість проектів. Багато форматів уже не опишеш словом «реаліті» чи «телевікторина». Сучасні телевиробники пропонують суміші кулінарного й дейтинг-шоу, реаліті та ігрового проекту, вокального й танцювального шоу, інформаційного й розважального.

Ігрові шоу

Чимало проектів на скринінгу було представлено в жанрі ігрових шоу, яке дає виробникам широке поле для нових вигадок. Бельгійську телевікторину Telly Test («Телетест») від дистрибутора Pilot Studio присвячено телебаченню та найпопулярнішим локальним і світовим роликам. У ній дві команди учасників відповідають на різні запитання про показані їм уривки відео.

У британському ігровому шоу The Almost Impossible Game Show («Майже неможливе ігрове шоу») від Endemol Shine Group дев'ять учасників, які представляють різні соціальні групи, на швидкість та за кілька спроб виконують майже неможливі завдання, як-от: без допомоги рук позбутися за 10 секунд приклеєних до тіла круасанів.

Німецька телевізійна гра One in a 1000 («Один із тисячі») від BBC Worldwide вражає масштабом. Тут одразу тисяча учасників із усіх регіонів країни та з усіх соціальних груп випробовують свої фізичні та моральні можливості, виконуючи різноманітні завдання. На кожному випробовуванні кількість учасників зменшується.

Ізраїльський формат The People's Choice («Вибір народу») від Armoza Formats, адаптований цього року в Туреччині, пропонує глядачам шляхом інтерактивного голосування в прямому ефірі відповісти на низку провокативних запитань (наприклад, «Що б ви обрали: місяць без сексу чи місяць без смартфону?»), а учасникам телегри - вгадати «вибір народу». Гроші в шоу можуть виграти не лише учасники, а й телеглядачі. Завдяки інтерактивності творці формату обіцяють зібрати «мільйони перед телевізором».

Мексиканські творці формату «Хто розумніший за п'ятикласника» - Televisa Internacional - запропонували нову сімейну телевікторину Generation Gap («Конфлікт поколінь»). У цьому шоу кілька поколінь однієї родини відповідають на запитання про культуру епох одне одного. Наприклад, дитині дістається запитання про «Вудсток», який добре знає покоління 1960-х, але не 2010-х.

Японський формат Werewolf: Who's the Liar? («Перевертень: хто бреше?») від Fuji Creative Corporation є телевізійною версією популярної психологічної гри «Мафія», в яку додано технологічності (спецефекти, що відбуваються з учасниками за столом).

Варіацією на тему «Мафії» є й корейський формат Crime Scene («Місце злочину»), або Murder! («Убивство!») від Small World. Це суміш рольової гри з детективом. У студії проекту відтворюється місце одного з реальних злочинів. Шестеро учасників вибирають собі ролі: слідчого, вбивці та решти підозрюваних. Усі вони шукають докази, а «вбивця» має зробити все, щоб уникнути викриття й покарання. Глядачі теж долучаються до гри та відправляють есемес зі своїми варіантами розгадки злочину. Ті, хто вгадали, - отримують призи від телеканалу.

Телегра Spellfie («Спелфі»; spell - орфографія та selfie - селфі) від Eccho Rights чимось нагадує гру в слова чи кросворд. Тут учасники на швидкість вгадують необхідні слова, змінюючи деякі літери в попередніх словах-відповідях.

Творці американського формату Twinning («Близнята») перевіряють теорію про емоційний зв'язок героїв проекту. В цьому ігровому шоу розділені стіною пари близнят виконують фізичні й інтелектуальні завдання. Пари, чиї дії або відповіді збіглися, проходять у наступний раунд гри.

Японський формат Open the Doors to Your Memories («Відкрий двері до своєї пам'яті») від TV Tokyo - це гра, в якій учасники-зірки перевіряють свою пам'ять. Наприклад, вони мають за п'ять секунд згадати ім'я людини, яку бачать у студії, та свої відносини з нею; згадати, що говорили в минулих інтерв'ю, кого зустрічали в певний день тиждень тому; скласти пазл фото власного обличчя тощо.

Реаліті-шоу

Організатори Format Show представили найсвіжіші реаліті-формати, частина з яких існує у вигляді пілоту й тільки готується до ефіру.

У змагальному реаліті Wacky Old Games («Дивні древні ігрища») від Televisa International команди відчайдухів їдуть по різних країнах світу й беруть участь у найбільш ексцентричних змаганнях: чемпіонат із перенесення дружин у Фінляндії, стрибки в землю у Вануату, чемпіонат із метання телефонів в Естонії, перегони гумових каченят у Канаді...

Ізраїльський формат I Spy («Я шпигун») від Studio Glam перевіряє, чи справді в кожній людині є задатки шпигуна. Троє учасників, озброєні прихованою камерою, мають виконати кілька завдань із реального посібника для шпигунів. Наприклад: вступити в контакт із незнайомцем і здобути персональну інформацію. За виконану місію учасник отримує гроші. Після кожного завдання з шоу вибуває учасник із найменшим «заробітком».

Учасники іспанської реаліті-гри Soul Out («Душа на продаж») від Secuoya Content Distribution готові «продати душу» за здійснення своєї мрії. Глядачі можуть їх «купити», зробивши внесок за допомогою мобільного додатку і при цьому поставивши якусь вимогу до учасників. Пікантності формату додає те, що такими «покупцями» виступають переважно рідні або знайомі героя, які вимагають не дуже приємних речей. Скажімо, станцювати стриптиз перед підлеглими чи надати дружині доступ до своїх акаунтів у соцмережах.

Нідерландське реаліті Run! («Гонитва») від Elk Entertainment - це онлайн-шоу зі спецвипусками на телебаченні. За умовами проекту, двоє учасників мають втікати містом від двох переслідувачів-знаменитостей, завдання яких - вистежити й наздогнати пару втікачів. Якщо зіркові переслідувачі їх наздоганяють, учасники не отримують призових грошей.

Американське реаліті про стосунки Player Gets Played («Гравцем грають») від NBCUniversal допомагає помститися жертвам подружньої зради. В цьому шоу розігрують зрадників, змушуючи їх пройти через те, що вони зробили зі своїм партнером.

Експериментальне реаліті Burglar's Paradise («Рай для грабіжників») від Red Arrow International - це соціальний експеримент, учасники якого добровільно залишають будинок, щоб його пограбували, а вони натомість дізналися вади системи безпеки.

Time Box («Коробка часу») від Secuoya Content Distribution - іспанське шоу, прем'єра якого відбудеться в жовтні 2015 року. Героям проекту пропонують надіслати послання якійсь людині, помістивши його в коробку, запрограмовану для відкриття на певний час. Знімальна група стежить за тим, як людина готує послання, як адресат чекає, доки зможе відкрити коробку, як він нарешті задовольняє свою цікавість і переглядає послання.

Fired by Mum and Dad від Viacom International - реаліті про те, як батьки допомагають підліткам знайти роботу, стежать, як вони працюють, і потім вирішують, лишити їх на роботі чи звільнити.

Талант-шоу й вокальні шоу

Традиційно багато талант-шоу пропонує нідерландська компанія Talpa.

У шоу Sing What? («Що заспівати») від Talpa змагаються дві команди композиторів і співаків, яким треба написати новий текст для світового хіта й заспівати його для аудиторії рідною мовою. В кожному раунді до тексту висуваються певні вимоги: наприклад обов'язково використати в тексті п'ять слів, які їм запропонують конкуренти; вставити заголовки новин у пісню тощо. При цьому текст повинен мати зміст. Старання учасників оцінює аудиторія зі ста професійних мовознавців. У фіналі шоу учасники і ведучі виконують національний гімн - щоразу з новими словами.

Dance, Dance, Dance («Танцюй, танцюй, танцюй») від Talpa - це талант-шоу, де зірки відтворюють танцювальні постановки з відомих кліпів. Сучасні технології сценічної візуалізації роблять виступи дійсно схожими на кліпи. При цьому кожна зірка бере участь у шоу з партнером - рідним, другом, колегою - разом вони долають три місяці тренувань. Увесь призовий фонд учасники віддають на благодійність.

Ще один формат від Talpa - The Pupet Show («Лялькове шоу») - це конкурс ляльок і ляльководів.

Суть іспанського формату The Shower («Душ») від Secuoya Content Distribution зрозуміла з його назви: це шоу, в якому змагаються найкращі співаки в душі. На сцені монтується душова кабіна, в якій співають учасники, чиї виступи оцінюють троє членів журі. При цьому телеглядачі за допомогою мобільного додатку можуть контролювати температуру води в душі, в такий спосіб ускладнюючи або полегшуючи виступ конкурсанта.

У світі вже розроблено шоу, де зірки змагаються в танцювальній майстерності, фігурному катанні, стрибках у воду. Цього разу шведи пропонують їм конкурувати в кінних перегонах у реаліті-талант-шоу Star Riders («Зіркові наїзники») від Scandinavian Studios.

Аргентинський формат Bartenders («Бармени») від Telefe - це талант-шоу барменів, а нідерландський The Freestyle Games від FremantleMedia- змагання фрістайлерів (скейтерів, стритболістів, ролерів, велосипедистів, паркурників).

В американському співочому шоу Lip Sync Battle («Битва імітаторів співу») від Viacom International дві змагаються в музичному пародіюванні, інсценізуючи постановки відомих хітів.

Щось подібне, тільки більш масове, пропонується в іспанському шоу Doobie Doobie Dub («Дубі-дубі-даб») від Telemundo Internacional, де ціла громада якогось міста займається інсценуванням якоїсь пісні. Шоу побудоване на популярному явищі «ліпдабу». Учасники самі собі ставлять номер, знімальна група надає тільки камеру. В кожному сезоні 16 громад змагаються за грошовий приз, який вони можуть вкласти в розвиток свого міста.

У британському шоу Say It in Song («Скажи це піснею») учасники передають важливі повідомлення для близьких їм людей за допомогою пісні. Телевізійна команда допомагає учасникам влаштовувати такі пісенні сюрпризи.

Кулінарні шоу

Кулінарних шоу в чистому вигляді розробники вже не пропонують. Більшість гастрономічних форматів одночасно є ігровими або реаліті-шоу. Завдяки цьому такі кросжанрові програми приносять високі показники.

Приміром, корейський телепроект Three Meals a Day («Три страви на день») від CJ E&M Corporation 11 тижнів поспіль тримав позиції найрейтинговішого в країні. В цьому шоу два відомі корейські селебріті (актор і співак) три дні на тиждень живуть у селі, де шукають продукти й готують тричі на день їжу без допомоги жодних сучасних технологій (у тому числі без електрики). Продукти, яких немає на фермі, учасники можуть заробити, виконуючи певні завдання. Їхній побут ускладнюється тим, що в кожній серії до них на обід приходить зірковий гість.

В ірландському шоу Lords and Ladles («Лорди та черпаки») від FremantleMedia учасниками стають три шеф-кухарі, яких поселяють в одному зі старовинних маєтків, де вони мають відтворити одну з історичних вечерь минулого.

У канадському шоу Chef in Your Ear («Шеф-кухар на вухо») від Format People змагаються двоє шеф-кухарів, але не власноруч, а руками двох підопічних, які зовсім не вміють готувати. Шефи можуть втручатися в процес, тільки даючи вказівки в навушники. Результат оцінюють професійні дегустатори, які й визначають переможця.

Дейтинг-шоу

Формат The Single Chef («Самотній шеф-кухар») від Televisa Internacional - це суміш кулінарного й дейтинг-шоу. У проекті 23 претендентки змагаються за серце і шлунок трьох шеф-кухарів. У фіналі три сформовані в проекті пари змагаються, організовуючи весільний бенкет.

Young & Free & Single: Live («Молоді, вільні та самотні: наживо») від All3media - це романтичне реаліті, в якому вісім тижнів поспіль в одному будинку мешкають п'ятеро самотніх хлопців і дівчат, які щотижня ходять на побачення з різними людьми, а потім разом переглядають та аналізують ці побачення. Телеглядачам пропонують хештегами в соцмережах давати знати учасникам, чи продовжувати, чи припиняти стосунки.

У британському шоу Check Their Fridge («Перевір їхній холодильник») від New Media Vision пари намагаються сформувати наосліп, аналізуючи вміст їхніх холодильників.

Мейковер

Судячи з «Формат-шоу», увага до цього жанру спадає - на скринінгу було показано лише один такий формат. Це іспанський Make Me Over (Cambiame; «Перероби мене») від La Fabrica de la Tele. Учасники проекту стають на рухомий подіум і мають лише 75 секунд на те, щоб переконати суддів-стилістів змінити їхній імідж. Судді за 24 години мають підібрати стиль, зачіски та макіяж для учасників, які пройшли відбір подіумом.

Лайфстайл і розважально-інформаційні проекти (factual entertainment)

Досить багато проектів представлено в жанрі factual entertainment, який поєднує в собі те, що в Україні називають інформаційно-розважальними і пізнавальними програми.

Британський формат The Tattoo Fixers («Тату-фіксери») від All3media - це шоу про татуювання, а точніше - як їх позбутися. Проект спостерігає за трьома відомими тату-майстрами, які перекривають «найгірші татуювання країни».

Американський проект 3AM («Третя ночі») від Red Arrow International показує нічне життя великих міст: одне місто, шість людей, одна ніч. Наприклад, за нічним Нью-Йорком глядачі спостерігають крізь призму роботи і розваг фотографа, організатора вечірок, охоронця, діджея, інтернет-знаменитості та повії.

У британській пізнавальній телепрограмі Idiot Proof («Ідіотська перевірка») від Red Arrow International один інженер та один каскадер у кожному випуску намагаються перевірити три трюки, «які суперечать законам фізики» і зафіксовані на вірусних роликах у YouTube.

Ще один британський проект Big Box Little Box («Велика коробка, маленька коробка») від Endemol Shine Group - це експертиза нових ґаджетів. Звичайні родини отримують на деякий час у користування товари, які щойно з'явилися в продажу, тестують їх і рекомендують або не рекомендують глядачам.

В американському проекті Make Me a Millionaire Inventor («Зроби мене мільйонером-винахідником») від Sky Vision ведучі шукають у реєстрі патентів найцікавіші нереалізовані винаходи, втілюють їх у життя і допомагають винахідникам розбагатіти.

Британський формат Very British Problems («Дуже британські проблеми») - це відображення тенденції, коли контент з інтернету переходить на ТБ. Шоу створено на основі однойменного твітер-акаунту, в якому британці жартували над собою. У шоу над собою жартують зірки.

Нідерландське шоу My Last Time («Моя остання мить») - досить цинічний і водночас сентиментальний проект. Телевізійники супроводжують останні дні чи місяці життя смертельно хворих людей, які використовують свої останні миті на повну. На час виходу програми в ефір героїв уже може не бути в живих.

Тревел-шоу

Тревел-шоу стають дедалі екстремальнішими. Виробники пропонують суміш подорожей із боротьбою за виживання.

У японському проекті I Wanna Be Home («Я хочу додому») від TV Tokyo учасника закидають у найглухіший куточок світу (Кавказ, Байкал чи Гватемальські гори) без гаманця та мобільного телефону. Йому дають сім днів і одну тисячу доларів на те, щоб він повернувся додому. Мета тревел-реаліті - перевірити, чи зможе людина без сторонньої допомоги, без знання мови, маючи обмаль коштів, дістатися Японії.

В іще одному японському тревел-проекті Barter Planet («Планета бартеру») від Fuji Creative Corporation учасникам теж висувають складні умови. Вони мають повернутися з-за кордону на батьківщину, не маючи грошей і маючи лише валізу з типовими японськими товарами, які можна обмінювати на необхідні їм речі та послуги.

У британському тревел-шоу Travel Guides від All3media немає екстриму, зате є соціальний конфлікт. У проекті беруть участь п'ять груп людей із різних верств населення, які вирушають в одну й ту саму подорож та оцінюють її, виходячи зі своїх звичок і вподобань.

Шоу про літніх людей

Ця тенденція актуальна для європейського телебачення вже кілька років. Поки в Україні телевізійники почали приділяти пильну увагу дітям, у Європі зосередилися на людях літнього віку.

У британському шоу O.A.P. Internet Virgins («Старички - інтернет-новачки») від Endemol Shine Group просунута молодь навчає людей старшого покоління користуватися інтернетом і безпечно поводитися в мережі.

В іншому британському шоу Dream Day («День мрії») від ITV Studios зірки допомагають літнім людям реалізувати їхню давню мрію.

Шоу про тварин

Ще один форматний тренд - телевізійні проекти про тварин. Як і шоу про дітей, такі програми викликають у глядачів сильну емпатію й добрі емоції.

Eei Eei Oh («Іа-іа-оу») - шоу від Eccho Rights про відносини людей із тваринами. Учасники програми показують виступи зі своїми домашніми улюбленцями. Призи учасників ідуть на благодійність для тварин.

Натомість у японському шоу Pet Parade («Парад домашніх улюбленців») від TV Tokyo - люди змагаються з тваринами. Наприклад, хто швидше бігає на ходулях - хлопчик-чемпіон чи мавпа?

Не виключено, що через кілька років ми побачимо якийсь із цих форматів на українських екранах.

Фото - з Facebook Kiev Media Week