ПАТ «Укртелеком», що входить до складу холдингу СКМ Ріната Ахметова, станом на липень 2015 року має 1,2 млн абонентів проводового радіо. Такі дані від компанії «Укртелеком» отримала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, про що на брифінгу 23 липня повідомив член Нацради Владислав Севрюков.

При цьому, за даними «Укртелекому», 86% абонентів проводового радіо забезпечені однопрограмними передавачами, які дають їм можливість слухати тільки УР-1, і лише 14% - трипрограмними передавачами, які дають їм можливість слухати УР-1, УР-2, УР-3.

З усіх абонентів, за даними оператора проводового радіо, як основний канал слухають УР-2 або УР-3 лише 1,5%, а хоча б інколи слухають УР-2 або УР-3 - 3%. Решта абонентів слухають як основний канал УР-1. «Це дані дослідження "Укртелекому", який опитував своїх абонентів», - підкреслив пан Севрюков.

Також «Укртелеком» повідомив, що має від'ємну динаміку зміни кількості абонентів. За даними оператора, щороку мінус 12% абонентів відмовляються від користування проводовим радіо, додав заступник голови Нацради Григорій Шверк.

Цю інформацію Нацраді вдалося з'ясувати під час тристоронньої зустрічі між керівництвом Національної радіокомпанії України, ПАТ «Укртелеком» і Нацради щодо вимкнення 20 липня «Укртелекомом» трансляції радіо «Промінь» і «Культура» (УР-2 і УР-3) в проводовій мережі.

Як розповів Григорій Шверк, на зустрічі з'ясувалося, що між НРКУ та «Укртелекомом» існує договір, на підставі якого «Укртелеком» має транслювати лише УР-1. Щодо трансляції УР-2 та УР-3 сторони не мають договірних відносин.

«Сторони визнали, що угода є неоднозначною. В "Укртелекому" дійсно немає зобов'язань транслювати і перший, і другий, і третій канали Українського радіо, - розповів Владислав Севрюков. - Коли "Укртелеком" перестав бути державною компанією та став приватною, ніхто не подумав про якісь зобов'язання щодо проводового радіо».

Сторони домовилися протягом трьох місяців попрацювати над угодою, і на цей час тимчасово відновлено трансляцію УР-2 та УР-3. Але протягом трьох місяців питання має бути вирішено в юридичній площині. До роботи над угодою в якості третьої сторони буде долучено й Нацраду, оскільки Нацрада видала НРКУ ліцензії на мовлення в проводовій мережі трьох каналів Українського радіо.

Владислав Севрюков вважає, що Україні наразі недоцільно відмовлятися від проводового радіо, поки не знайдено йому альтернативи - наприклад, не забезпечено всі регіони ФМ-мовленням (так вчинила Білорусь, після чого вимкнула проводове мовлення). За словами пана Севрюкова, у віддалених районах України немає взагалі ніякого радіомовлення, крім проводового - на цьому під час виїзних засідань Нацради в регіони акцентують представники місцевих радіоредакцій.

«Я помітив, що "Укртелеком" теж не проти проводового радіо. Єдине, що вони хочуть, - щоб це було бізнесом. Якщо це не є бізнесом, тоді нехай хтось за це платить», - зауважив пан Севрюков. Як відомо, проводове радіо оплачується за рахунок абонплати, яку сплачують його користувачі. При цьому з 1 липня ПАТ «Укртелеком» підвищило абонплату на 25-50% - до 15-27 грн на місяць залежно від статусу абонента.

Нагадаємо, 20 липня ПАТ «Укртелеком», що входить до складу холдингу СКМ Ріната Ахметова, вимкнуло трансляцію радіо «Промінь» і «Культура» (другий і третій канали Українського радіо) у своїй проводовій мережі.

Після публічного розголосу 21 липня НРКУ та «Укртелеком» домовилися про поновлення трансляції радіо «Промінь» і «Культура» в проводовій мережі. Водночас вони домовилися до 30 жовтня 2015 року врегулювати договірні відносини щодо трансляції УР-2 та УР-3, оскільки погодилися, що умови державного контракту на 2015 рік не передбачають вимоги до «Укртелекому» транслювати «Промінь» і «Культуру», а НРКУ - сплачувати за такі трансляції.

Останні роки кількість абонентів проводового радіо постійно скорочувалася. За даними Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, станом на кінець 2014 року загальна кількість радіоточок в Україні становила близько1,5 млн одиниць, тоді як на кінець 2013 року вона становила близько 1,6 млн одиниць. Як відомо, в 1991 році в Україні було 19 млн радіоточок.

З такою динамікою мережа радіоточок може зникнути вже у 2016 році. Координатор експертних груп «Реанімаційного пакету реформ» Вадим Міський у статті для «Детектор медіа» наголосив: знищення проводової мережі - це удар по національній безпеці у час війни, а також «підніжка» майбутньому Суспільному мовнику. Вирішувати проблему треба на державному рівні: із залученням представників РНБО, органів виконавчої влади та Національної суспільної телерадіокомпанії України.

«Детектор медіа»