Першою виступала голова «Радіокомітету» та директор радіобаїнгового агентства UMG Анна Жуковська. Вона нагадала, яким є ринок радіо в Україні. Зокрема, щотижнево його слухають 83% українців віком від 12 до 65 років (для порівняння: радіо охоплює 92% аудиторії США та 89% аудиторії Великобританії). «В Україні 120 радіостанцій. Чи багато це? В Італії їх 2 тис. Так що нашій країні ще є куди зростати і розвиватися», - почала свою доповідь пані Жуковська.

50% аудиторії радіо зосереджено у двох крупних холдингах: «ТАВР Медіа» («Русское радио - Україна», «Хіт FM», Kiss FM, «Мелодія», ROKS та Relax) і UMH («Авторадіо», «Наше радіо», «Ретро FM», Europa Plus, «Голос столиці», «Джем FM», Lounge FM та «П'ятниця»). Ці ж два холдинги збирають 65% усіх рекламних бюджетів. Інші два великі гравці на ринку - Business Radio Group («Шансон», «Любимое радио», DJFM, «Перець FM», «Бізнес радіо» та «Рабинович FM») та «Люкс» («Люкс FM» та «Радіо 24»).

На шістьох крупних рекламодавців приходиться 20% рекламних бюджетів ринку радіо. Рекламодавець №1 - «Баядера» (у 2014 році витратив на рекламу близько 13 млн грн), №2 - «Віктор і К» (близько 9 млн грн), №3 - «Епіцентр» (близько 9 млн грн).

Основні переваги радіо як рекламного носія: швидкість - кампанію можна запустити протягом дня, низький поріг входу, можливість географічного таргетингу, у тому числі трансляції в різних регіонах різних рекламних повідомлень (наприклад, російською чи українською мовою). Основний недолік радіо як рекламного носія: вимірювання аудиторії раз на квартал.

Протягом дня радіо домінує над телебаченням, і лише починаючи з 19:00 останнє приймає пальму першості.

За оцінками комунікаційної групи Dentsu Aegis Network Ukraine, на рекламу на радіо в Україні в середньому припадає 5% рекламних бюджетів. «Зараз радіо є недооціненим рекламним носієм. Його розглядають переважно як рекламоносій для В2С-сегменту, про який зазвичай згадують тоді, коли потрібно дуже швидко запустити кампанію і для решти медіа вже не встигають підготувати рекламні матеріали», - прокоментувала присутня на зустрічі директор з розвитку Dentsu Aegis Network Ukraine Оксана Стехіна.

«"Радіокомітет" планує комплекс заходів, щоб збільшити частку радіо в загальному медіа-міксі. По-перше, ми запустили на радіостанціях кампанію з популяризації радіо як медіа. По-друге, ми плануємо протягом року провести велику клієнтську конференцію та низку освітніх семінарів. Наша мета - збільшити частку радіо в медіа-міксі до 7% у 2016 році», - підтримала колегу Анна Жуковська.

Анна Жуковська

Зростанню популярності радіо і як медіа, і як рекламного носія міг би послужити перехід на цифрове мовлення, але наразі це нереально: дуже дорого. «Цифрове і онлайн-мовлення відкриває багато можливостей. Перехід на діджитал розширює потенціал аудиторії, особливо за рахунок молоді: наприклад, в офісі цифрове та онлайн-мовлення можна слухати на комп'ютері і для цього не потрібен окремий пристрій, який ще потрібно принести на роботу», - пояснила Оксана Стехіна.

«У 2017 році Норвегія повністю відмовиться від FM-мовлення і перейде на цифру. Цифрові приймачі коштують набагато дорожче, ніж FM-приймачі, цифрові передавачі також є набагато дорожчими. Часто задають запитання: коли цифрове радіо буде в Україні? Буде. Але не швидко, тому що це коштує дуже великих грошей. Норвежці можуть собі це дозволити, ми - поки що ні», - зауважила Анна Жуковська.

Але вже зараз українським FM-станціям доступні можливості цифрового середовища у вигляді мультиплатформних рішень, якими вітчизняні радійники, проте, майже не користуються. «Слухачі приходять на радіо не лише для того, щоб слухати, але і щоби бачити, - наголосила пані Жуковська. - Найпопулярнішою в YouTube є радіостанція ВВС1 - у неї більше 2 млн підписників. Для порівняння: у «Русского радио - Україна» - трохи більше 600 підписників у YouTube».

Потенціал розширення аудиторії радіостанцій, який дає інтернет, найкраще демонструє приклад Virgin Radio Lebanon: її Facebook-сторінка має 11,5 млн підписників, тоді як усе населення Лівану складає 4 млн чоловік.

Анна Жуковська виділила три тренди, які характерні для ринку радіо в Україні:

- онлайн-мовлення FM-станцій. За її словами, найсерйозніший на сьогодні результат - у «Хіт FM». В обідню пору до її ефіру через онлайн підключаються 30 тис. слухачів;

- перші вітчизняні музичні агрегатори, користувачі яких можуть обирати серед різних станцій, включно зі станціями з-за кордону;

- поява онлайн-радіостанцій - «Аристократи» і «Пюре».

Після цих слів очільниця «Радіокомітету» передала слово співзасновнику «Аристократів» Ярославу Лодигіну, подальша доповідь якого на контрасті демонструвала переваги діджитал-середовища і мультиплатформенного підходу перед традиційним. «Ми заснували "Аристократи" у лютому минулого року. Відкрити цифрову станцію коштувало набагато дешевше, ніж це було би у випадку з FM-станцією. Для держави інтернет-радіо поки що не існує: нам не знадобилося отримувати ліцензію, витрачати кошти на оренду передавачів, законодавство не регулює, скільки реклами може бути у нашому ефірі та як її потрібно відокремлювати від решти програм», - сказав пан Лодигін.

Ярослав Лодигін

За його словами, головна валюта будь-якого медіа, і радіо в тому числі - довіра слухачів і довіра рекламодавців. Виклики, які зараз стоять перед українським радіомовленням, пов'язані із втратою довіри до ЗМІ. В українських медіа досі багато джинси, і це підриває довіру аудиторії, у тому числі - і до брендів, які рекламуються поруч із таким контентом. Невеликі витрати, які потрібні для відкриття інтернет-радіостанції, дозволяють їй бути незалежною.

Сьогодні середня добова аудиторія «Аристократів» - 17,3 тис. слухачів, місячна - більше 200 тис. На відміну від FM-радіо, вимірювати аудиторію онлайн-радіостанції дуже просто, використовуючи звичні для діджитал-середовища аналітичні інструменти на кшталт Google Analytics та відповідні функції у Facebook, Twitter, «ВКонтакте» тощо.

В ефірі «Аристократів» - 37 програм. Середня тривалість прослуховування - 88 хвилин на день, тоді як середня тривалість прослуховування однієї FM-станції в Україні - 15 хвилин на день. Ярослав Лодигін пояснює таку різницю тим, що FM-радіо дуже часто слухають переважно в автомобілі по дорозі на роботу та з роботи, а інтернет-радіо вмикають з приходом на роботу. Саме через це ранкове шоу на «Аристократах» починається о 10:00, коли на FM-станціях такі шоу вже закінчуються. «Ми сподіваємося, що з появою 3G наша аудиторія зможе слухати "Аристократи" у тому числі і по дорозі на роботу та з роботи, - ділиться сподіваннями Ярослав Лодигін. - Ми прагнемо не залишати слухачів протягом усього дня. Ввечері ми конкуруємо за їхню увагу з американськими серіалами, з їхнім ноутбуком. Ми намагаємося привчити їх слухати радіо вдома - так само, як це прийнято у Великій Британії».

Зараз слухачі «Аристократів» можуть обирати: слухати весь ефір чи лише музику - для цього на сайті станції є дві окремі кнопки. Станція планує і далі рухатися у бік розвитку персоніфікації користування. «Всі нові технології, які принесли на ринок Spotify, Pandora, Last.fm, TuneIn та інші подібні сервіси - це надбання людства, які всі медійники мусять намагатися зібрати в один продукт. Людина, яка спробувала ці сервіси, вже не буде користуватися просто додатком без тих можливостей, які є, наприклад, в TuneIn. Ми усвідомлюємо, що конкуруємо як з українськими, так і з іноземними радіостанціями, а також з усіма подібними сервісами», - сказав Ярослав Лодигін.

В «Аристократів» наразі немає власних мобільних додатків, але є фанатські, які зробили слухачі станції за власною ініціативою. Серед українських FM-станцій додатки є лише у ROKS, «Люкс FM» та «Радіо 24».

Також нещодавно «Аристократи» додали YouTube-трансляцію і тексти. А за декілька тижнів має з'явитися нова версія сайту, на якій буде ще й журнал - команда станції хоче «спробувати робити український New Yorker».

Є в «Аристократів» і підкасти. «Найуспішніший за минулий рік - 2-годинна презентація нового альбому Івана Дорна, яка набрала більше 5 тис. прослуховувань. Це катастрофічно мало. Якщо б ця презентація була записана на відео, ми б отримали сотні тисяч переглядів. Це проблема не лише українського ринку. У США зараз бум підкастів. Підкаст-агрегатори отримують шалений трафік. Але при цьому самі підкасти отримують малу кількість прослуховувань, що ніколи не зробить їх привабливими для рекламодавців. Мабуть, справа в тому, що зі зменшенням вартості і технологічної складності виробництва аудіоконтенту цього контенту стає забагато», - бідкається Ярослав Лодигін.

Пан Лодигін називає «Аристократи» «першим комерційним інтернет-радіо в Україні», жартома пояснюючи: «Ми першими з інтернет-радіостанцій почали заробляти». Першими рекламодавцями «Аристократів» стали бренди преміального алкоголю та стартапери. Потім до них приєдналися Coca-Cola, LG, «Нова пошта» та багато інших компаній.

Безумовно, приклад «Аристократів» надихає. Він показує, що іноді простіше створити з нуля медіа, одразу зробивши усе у відповідності до останніх вимог ринку, чим намагатися впроваджувати інновації у неповоротку структуру існуючого ЗМІ. Водночас пан Лодигін не приховував: поки що ніша, в якій працюють «Аристократи» - «це навіть не ринок, а невеличкий базарчик біля виходу зі станції метро Житомирська». Сподіватимемося, що прихід 3G, на який покладають надії багато індустрій, дасть новий поштовх і ринку радіо.

Фото Дмитра Куницького, фото на заставці - www.dignited.com