Телеканал Національного банку БТБ (ТОВ «Банківське телебачення») з початку року припинив цифрове ефірне мовлення в мультиплексі МХ-5, залишивши тільки циклове мовлення на супутнику. Однак Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не поспішає призначати каналу перевірку та виносити санкції за недотримання умов ліцензії.

Як повідомила «Детектор медіа» директор ТОВ «Банківське телебачення» Світлана Криворучко, БТБ продовжує здійснювати циклове мовлення на супутнику, водночас припинивши мовити в цифровому мультиплексі МХ-5. При цьому скорочено 90% колективу, і на каналі залишилося працювати лише 18 осіб. Уже близько року БТБ не отримує фінансування, каже керівниця.

«БТБ як і раніше належить Нацбанку, але фінансування від власника ми не отримуємо вже близько року. Наразі ми живемо на кошти з нашого статутного фонду, фактично доїдаючи гроші з нашому рахунку. Кошти йдуть не тільки на оплату праці, а й за трансляцію на супутнику, комунальні послуги», - сказала пані Криворучко, додавши, що технічний персонал підтримує все обладнання в робочому стані.

Як відомо, з початку року також призупинив супутникове й цифрове ефірне мовлення в мультиплексі МХ-3 телеканал Бориса Колесникова Xsport (ТОВ «Тотвельд»). І на першому ж засіданні у 2015 році Нацрада з питань телебачення і радіомовлення призначила його позапланову перевірку за недотримання умов ліцензій. Тож «Детектор медіа» поцікавилася в голови Нацради Юрія Артеменка, чи буде регулятор призначати перевірку та виносити якісь санкції щодо телеканалу БТБ.

Юрій Артеменко не виключив, що Нацрада призначить перевірку БТБ, але, за його словами, «в кожної процедури є нюанси». «Ми виходимо з того, що БТБ не є комерційним каналом, а є державним мовником, який передбачається перетворити на канал боротьби з іноземною пропагандою, канал іномовлення», - пояснив голова Нацради.

Робоча група Нацради розробила бізнес-план іномовника й передала його міністру інформаційної політики Юрію Стецю. «Наскільки мені відомо, Юрій Стець провів переговори з Валерією Гонтарєвою (голова Нацбанку. - ТК), і це дозволить дуже швидко переформатувати БТБ й відновити мовлення», - додав голова Нацради.

Як повідомили «Детектор медіа» Світлана Криворучко і заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко, до 31 березня канал БТБ мають передати від Нацбанку до Міністерства інформаційної політики. Тобто щонайменше півтора місяці цифрове мовлення не буде відновлено.

Юрій Артеменко каже, що доля цифрової ліцензії каналу БТБ залежить від нової концепції каналу. Якщо він буде орієнтований суто на закордонну аудиторію, тоді каналу буде достатньо супутникового мовлення, якщо ж він також займатиметься внутрішнім інформуванням, тоді голова Нацради вважає необхідною присутність такого каналу в цифровому мультиплексі.

«Навіщо нам формально скасовувати ліцензію, проходити судову процедуру та проводити конкурс, якщо пріоритет - інформаційна безпека та політика, і це буде враховуватися під час конкурсу? До того ж, процедура одного й другого попередження, призначення штрафу та звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії - це набагато довше, ніж відновлення БТБ через Міністерство інформаційної політики», - каже голова Нацради.

На зауваження, що Нацрада під час призначення та розгляду результатів перевірок має демонструвати однаковий підхід до компаній різної форми власності - як державних, так і комерційних, Юрій Артеменко заявив, що йдеться не про форму власності БТБ, а про його призначення та потреби воєнного часу. «У нас підхід однаковий, але це інша ситуація. Для нас потреби воєнного часу вищі за закони мирного часу. Статус БТБ - у його призначенні, яке вирізняє канал від інших. Також ми враховуємо ситуацію війни», - сказав він.

Тим часом, якби БТБ втратив цифрову ліцензію, на вільне місце в мультиплексі одразу знайшлися б охочі. Наприклад, другий канал майбутнього суспільного мовника - «Культура» - не має цифрової ліцензії. Він її просто не отримав під час цифрового конкурсу 2011 року, коли до мультиплексів натомість потрапили або «пустишки», або новачки «Вінтаж», «Ескулап», «Голдеберрі», Star TV чи «Погода ТБ». «Ми подали документи, написали листи до Держкомтелерадіо, Нацради, Кабміну, що ми просимо розглянути можливість надання цифрової частоти у зв'язку з переходом телеканалу "Культура" на суспільне мовлення», - розповідала в інтерв'ю «Детектор медіа» гендиректор ДТРК «Культура» Жанна Мазицька.

Також про намір потрапити до цифрового ефіру «Детектор медіа» повідомив генеральний директор телеканалу «24» Роман Андрейко. «Але для того, щоб туди потрапити, є лише одна можливість - якщо звільниться місце й буде оголошено конкурс. Тобто якщо якийсь із каналів відмовиться від ліцензії або буде її позбавлений», - каже пан Андрейко, який не вірить у перспективи появи вільних місць у чотирьох мультиплексах шляхом розширення їхньої ємності або в запуск нових мультиплексів альтернативним провайдером. Тому якщо БТБ або Xsport втратять свої цифрові ліцензії, канал «24» братиме участь у конкурсі. Про бажання каналу «24» Роман Андрейко говорив неофіційно членам Нацради, але у відповідь чув, що поки що вільних місць немає.

У будь-якому разі, враховуючи перетворення БТБ на іномовника, його подальша присутність в українському цифровому ефірі видається досить дивною. Адже канали іномовлення призначені для інформування та донесення позиції держави до зарубіжної аудиторії. І світова практика допускає, щоб такі канали були в державній власності, але були позбавлені права мовити на внутрішню аудиторію. Саме тому, наприклад, «Голос Америки», який фінансується Державним департаментом США, мовить тільки на закордон. А в Україні, виходить, ліквідовують державне мовлення, перетворюючи його на суспільне, і водночас створюють канал іномовлення із загальнонаціональним цифровим покриттям? До того ж, чи не краще державі спрямувати мільйони гривень на створення якісного контенту для закордону замість оплати трансляції іномовника в цифровому ефірі «Зеонбуду»?