У намаганнях зрозуміти «цифри» «1+1»

У намаганнях зрозуміти «цифри» «1+1»

4 Вересня 2018
2942

У намаганнях зрозуміти «цифри» «1+1»

2942
Емоційна математика «ТСН» із приводу вимирання України.
У намаганнях зрозуміти «цифри» «1+1»
У намаганнях зрозуміти «цифри» «1+1»

26 серпня ведуча «ТСН» Алла Мазур анонсувала заключну серію «унікального спецпроекту “1+1”» про вимирання нації «Україна в цифрах». До цього кореспондентка Ольга Василевська щодня протягом тижня озвучувала глядачам різну сумну статистику з приводу сьогодення та майбутнього нашої держави. Судячи з акцентів у матеріалах, головним їхнім завданням було привернути до проблеми увагу політиків. Але в такому разі чи не простіше було просто написати листа? Адже надмірно емоційна й позбавлена будь-яких джерел інформації рубрика навряд чи принесла користь глядачам. Крім того, чому ось це — «журналісти відкрили свіжу статистику про кількість людей, які нині живуть в Україні» — називається «унікальним спецпроектом»?

Оскільки йдеться про «1+1», то найбільша проблема матеріалів — це, звісно, їхня емоційність, що переважає над фактами. «Ми перша нація в світі, яка може зникнути повністю», — стверджує кореспондентка в сюжеті 20 серпня. По-перша, очевидно ж далеко не перша в історії. По-друге, найгірші прогнози на майбутнє в Болгарії, а ми поки що четверті. По-третє, ООН має прогнози до 2100 року, і хоча за ними наше населення зменшиться до приблизно 27 мільйонів, нація аж ніяк не «зникне повністю». Звідки «Плюси» взяли цю думку, як і всі інші числа й висновки у своєму «проекті», лишається загадкою.

Ще однією серйозною головоломкою подекуди стає математика журналістів: «Сімдесят три українця щодня вилітають за кордон назавжди [...] Поки ви дивилися цей сюжет, дві українські родини уже склали свої речі в пошуках щастя за кордоном». Навіть якщо уявити, що в українських родинах всього по одній людині, то щоби подібна заява була правдивою, відповідно до статистики «Плюсів», сюжет мав тривати 40 хвилин. Насправді він тривав усього дві.

За наочність «Плюси» можна похвалити, а от за зміст — не дуже.

Дивують і такі пасажі від 20 серпня: «До цієї і так сумної статистики доклалася війна. Щодня [гине] по три українських воїна». При тому, що 22 серпня кореспондентка заявляє: «Від початку бойових дій [загинуло] 3000 українських солдат». Бойові дії почалися у квітні 2014 року, отже, до виходу сюжету наприкінці серпня 2018-го пройшло щонайменше півтори тисячі днів. Виходить, «щодня по два українських воїна», але й це звучить некоректно, враховуючи, що українці справді щодня стежать за кількістю загиблих та поранених на сході й, на щастя, реальна ситуація все ж інша.

Вистачало в цих матеріалах і спекуляцій. Новину 22 серпня журналістка закінчила словами: «Поки ми вели цей підрахунок, війна могла забрати ще одне людське життя». А могла й не забрати, як, насправді, і сталося. 20 серпня в «ТСН» вдалися до цікавих порівнянь: «За 25 років мінус 10 мільйонів українців. [...] Це в два з половиною рази більше, ніж під час Голодомору. Це навіть більше, ніж було вбито під час Другої світової війни». Очевидно, що такі паралелі зовсім не коректні, адже йдеться про різні процеси: природне зменшення населення за три десятиріччя та цілеспрямоване вбивство громадян за кілька років. У першому випадку роль відіграє від’ємний приріст (смертність більша за народжуваність), на який впливає безліч факторів, головним чином хвороби. А от війна та геноцид — це фізичне знищення людей.

На фоні подібних масштабних проблем знайшлося місце і для дрібніших негараздів. Як-от: «У середньому чоловіки доживають до 62 років, а жінки — до 74. Це аж на 20 років менше, ніж в Європі». По-перше, як ми знаємо, «Україна — це Європа». А по-друге, жінки ніде у світі в середньому не доживають до 94 років. Для Європейського регіону середня тривалість життя на десять років більша за українську.

Була також заява, що «поки тривав цей сюжет, померло три українця, а народився лише один», хоча приріст населення складає один народжений до двох померлих. Звісно, можливо, «1+1» просто брав факти з інших джерел, але яких — невідомо. У більшості випадків канал посилається лише на «міжнародних експертів»: «Перспективи росту населення примарні. Чіткі лише прогнози міжнародних експертів про те, з якою швидкістю ми всі вимремо. Уже зараз учені б'ють на сполох, найшвидше тане, і, вочевидь, першою зникне Чернігівщина». Крім неймовірної чіткості та паніки журналістки, це речення цікаве ще однієї річчю. Про проблеми Чернігівщини на «1+1» уже говорили дев’ять років тому й без жодних «міжнародних експертів».

Тим часом найбільше «Україні в цифрах» не вистачало саме професіоналів для пояснення наведеної статистики. Журналісти розписали тільки одну з причин демографічної кризи — вплив економіки на народжуваність. А от усі інші чинники, наприклад, медицину та спосіб життя, «Плюси» не згадували. Як і жоден спосіб вирішення проблем. Хоча ні, стривайте, 23 серпня кореспондентка все ж назвала свій «рецепт»: «Рецепт порятунку є. Замість того, щоб щоразу оголошувати новий курс на економічне зростання, влада повинна реально працювати над цим».

Україна справді має четвертий найгірший демографічний прогноз у світі, тож дуже добре, що канал у циклі матеріалів порушив цю проблему. Але погано, що самим цим матеріалам забракло якості й конструктивності. Озвучення чисел на камеру — це не «унікальний спецпроект», хоча би тому, що згадані там прогнози можна було побачити ще в 2013 році, а про кризу говорять інші ЗМІ й експерти. І роблять це без надмірних емоцій та спекуляцій, зате з посиланнями на джерела інформації.

Детальніше про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня читайте в публікації «Ми всі помремо! Моніторинг теленовин 20–25 серпня 2018 року».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2942
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду