Земля обітована. Як «1+1» та «Інтер» ділили Десятинну церкву

Земля обітована. Як «1+1» та «Інтер» ділили Десятинну церкву

14 Лютого 2018
3471

Земля обітована. Як «1+1» та «Інтер» ділили Десятинну церкву

3471
Крім маніпуляцій у земельному питанні навколо Десятинної церкви, «Інтер» цього тижня відбілював людину, яку розшукував «Інтерпол», а «1+1» захищав свого журналіста Олександра Дубінського за допомогою перекручувань.
Земля обітована. Як «1+1» та «Інтер» ділили Десятинну церкву
Земля обітована. Як «1+1» та «Інтер» ділили Десятинну церкву

Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 29 січня — 4 лютого 2018 року.

Полемічна архітектура: як «1+1» та «Інтер» вирішували питання Десятинної церкви

Третього лютого між телеканали «1+1» та «Інтер» відбулося справді релігійне протистояння: в одній і тій же події, акції #FreeArchitects біля Десятинної церкви, журналісти, залежно від власних переконань, побачили різні речі. «ТСН» розповіла про мирну акцію та законні вимоги активістів, «Подробности» — про силові протистояння й документи Московського патріархату.

Різницю можна помітити вже в начитці ведучих телеканалів:

Святослав Гринчук, «1+1»; 3 лютого, випуск о 19:30

Катерина Лисенко, «Інтер»; 3 лютого, випуск о 20:00

«А підозрюваних у підпалі біля Київської церкви Московського патріархату, сьогодні під її стіни прийшли підтримати сотні людей. Напередодні суд заарештував на два місяці активістів, які, за даними слідства, намагалися підпалити споруду. А підтримку активістів нині зустрічала група підтримки Московського патріархату».

 

«А в столице сегодня не обошлось без драк и провокаций. Активисты нескольких радикальных организаций пришли к Десятинной Церкви. Требовали снести часовни Украинской Православной Церкви и освободить так называемых архитекторов, арестованных при попытке поджечь Храм на прошлой неделе. В это же время возле церкви молились сотни прихожан».

 

На «Інтері» після цього слідує одразу кілька маніпуляцій. Зокрема, ще до того, як перейти до суті історії з (не)законною забудовою, телеканал подає коментар одного з прихожан УПЦ МП: «Какая разница, какая будет церковь? Я даже приду, пусть будет Римско-католическая, Бог один, для меня он один, я его не разделяю». Таким чином, глядача змушують думати, що річ у приналежності будівлі до певної конфесії, хоча насправді, принаймні офіційно, претензії стосуються незаконності її розміщення тут у принципі.

Далі коментує один із місцевих священників: «Хотели поджечь храм, чудом не сгорели и люди внутри храма. Но мне их жалко, и мы призываем их к покаянию, готовы взять их на поруки и даже вытащить их с СИЗО. Храм сам стоит законно на месте, в котором розташовано, написано в специальной книге, все эти документы есть, было согласование с Министерством культуры, с руководством Национального музея истории Украины, с Кабинетом министров».

Що ж, по-перше, «підпал» церкви, як стверджує її сайт, відбувся «ночью», відео з’явилося у Фейсбуку о 18:06. Які люди були в цей час у будівлі — невідомо, так само невідомо, чи «чудом» вони не згоріли. Активісти кажуть, що затримані «підпалили» асфальт біля храму, а не саму будівлю. На опублікованих церквою фото видно лише частково обгорілі двері. По-друге, хоч священники й пропонували взяти «паліїв» на поруки, до зали суду вони так і не з’явилися. По-третє, щодо законності будівлі: Мінкульт, із яким «было согласование», вважає користування цією ділянкою незаконним. Національний історичний музей збирає документи для судового позову на будівників. А Кабмін... а як узагалі церква могла погодити все з «Кабміном»: хіба це питання розглядали на засіданні Кабінету міністрів? Крім того, все ж уже «погодили» з профільним Міністерством культури?

Але цікаві заяви представника УПЦ МП на цьому не обмежилися: «Мы обратились как граждане, духовенство наше, к послу Соединённых Штатов Америки и Трампу, ну обратились, они сказали, что будут делать соответствующие выводы и движения».Чекаємо, коли навколо каплиці збудують стіну :)

Також «Подробности» кілька разів акцентували на агресивності активістів: «Церковь со всех сторон окружили люди в балаклавах», «Они начали оскорблять прихожан, среди которых было немало стариков и детей», «Не обошлось сегодня и без драки», «До штурма сегодня не дошло, но активисты пригрозили сделать это в ближайшее время».

А от претензій активістів «Інтер» так і не згадав: державна інспекція наказувала священникам розбетонувати споруду ще в 2012 році. Будівництво на цій території буцімто в принципі суперечить нормам ЮНЕСКО, адже вона розташована в буферній зоні Софії Київської. Також станом на 8 лютого 2018 року церква буцімто досі не надала документів, що підтверджують її право на землю.

На «1+1» до ситуації поставилися протилежно: тут іронізували з Московського патріархату. Каплицю, наприклад, називали «будівля, яку називають церквою» та «споруда, яка є і якої немає водночас». Узагалі-то, споруда все ж є — суд іще в 2012 році визнав право власності на неї за УПЦ. Юридично проблема в землі під церквою.

Також кореспондент Іван Гребенюк специфічно описав перебіг судового засідання над архітекторами-«паліями»: «... Попри те, що будівля майже не пошкодилася, Олексія Шематюка та Олексія Горбаня суд ухвалив узяти під варту на два місяці, або ж внести заставу в понад два мільйони гривень. Суворості і присудку здивувалися навіть прокурори, які просили домашнього арешту».

Прокуратура справді просила лише домашнього арешту, а потім пом’якшення наявного вироку під час апеляції. Але, по-перше, формулювання «здивувалися навіть прокурори» звучить усе ж занадто суб’єктивно, враховуючи, що прокурорам слова не надають. По-друге, інші ЗМІ заявляли, що під час апеляції подібній одностайності захисту і звинувачення у пом’якшені присуду «здивувався навіть суддя». Тож чи не варто було кореспондентам усе ж поговорити з прокуратурою, щоб дізнатися мотивацію їхніх рішень і перевірити, чи не підігрують вони «паліям» із патріотичних чи інших міркувань?

Наостанок «ТСН» приписали Московському патріархату ще один потенційний злочин: «Московський патріархат на захопленому не збирався зупинятися — свідчать і паркан, і будівельні вагончик позаду будівлі. Їх столична влада через резонанс вже пообіцяла демонтувати». КМДА справді вирішила знести споруди навколо каплиці, але рішення «1+1» про наміри УПЦ МП — це все ж спекуляція. Також у сюжеті немає коментарів церковників.

Загалом, який із цих каналів ви не обрали би, повноцінної інформації про перипетії з капличкою не отримаєте. Звісно, «Інтер» видає в ефір брутальніші маніпуляції, а «1+1» радше грає на настроях глядача, але результату телеканали добиваються одного: переконати аудиторію, що саме їхні погляди істинні.

Аналогічною ситуація була й у підсумкових тижневиках.

Право на самозахист: «Інтер» розповів, як Валентина Манька підтримують його ж люди

31 січня, через 16 днів після перемоги Валентина Манька в конкурсі на посаду голови Державної служби у справах ветеранів АТО, телеканал «Інтер» вирішив розповісти про перипетії навколо його призначення. А точніше, допомогти кандидату відбілити свою репутацію.

Кореспондентка Юлія Жешко розповідає про з’їзд військових у Києві: «Поводом стало новое назначение Валентина Манько. Он возглавит госслужбу по делам ветеранов и участников АТО. "Единый союз патриотов Украины" решил поддержать кандидатуру Валентина Манько».На цьому моменті сюжет можна вимикати, адже «Єдиний союз патріотів», що зібрався в Києві, створив та очолює сам переможець конкурсу. Це написано на головній сторінці сайту організації, де є фото Манька, його біографія, посилання на його фейсбук-сторінку й три окремих посилання на його особистий сайт. Симптоматично, що думок інших організацій чи експертів у матеріалі немає.

А от аргументація тих, хто зібрався в Києві, звучить, зокрема, так: «Конкурс он прошел прозрачно, правильно. Это не понравилось на самом высоком уровне. Но мы хотим сказать слово по этому поводу. Кому-то это не нравится, а нам нравится».

Протягом усього сюжету журналісти «Інтера» й активісти жодного разу чітко не описують претензії до переможця конкурсу. А вони цікаві: він був у розшуку «Інтерполу», адже перебував за межами країни, поки проти нього розслідували звинувачення в розбої. Повернувся в Україну і був позбавлений кримінального переслідування буцімто завдяки тому, що свідчив проти Геннадія Корбана (публікували начебто навіть його листування з цього приводу з Ігором Кононенком). Вікторія Корбан додатково звинуватила Манька в боргах на суму 10 тисяч доларів. Претензії були й до самого конкурсу на місце глави держслужби: інші претенденти й ветерани АТО звинувачували організаторів у непрозорості, суб’єктивності (буцімто не були озвучені критерії оцінювання творчого завдання) та некомпетентності в питаннях ветеранів. Мер Дніпра Борис Філатов назвав призначення Манька помилкою. Арсен Аваков заявив, що не підтримує цієї кандидатури.

А ось закиди Маньку, які прозвучали в сюжеті з уст кореспондентки: «Против назначения Манько, выступают некие общественные организации. Их представители уверяют, что победа в конкурсе досталась бывшему бойцу АТО по ошибке. И Манько обязан пройти процедуру повторно».

На подібні закиди у претендента на посаду є що відповісти: «По-перше, може є якась особиста помста у людей. А по-друге — це громадські організації, які були наближені до служби у справах ветеранів. Вони отримували кошти з держави. І я висловив позицію, що я буду закінчувати з цими виплатами державними». Щонайменше тут некоректно й неповно подано позицію активіста з приводу державного фінансування: він просто планує фінансувати конкретні проекти для ветеранів, а не самі організації. Що ж до його аргументів про «помсту» й «наближеність» — ми не можемо перевірити, чи це правда. Але замовчування фактів про міжнародний розшук та фігурування у кримінальній справі проти політика точно не додають Маньку та цьому сюжету довіри.

Отже, про що був матеріал: «підлеглі» кандидата на посаду зібралися й оголосили, що вони його підтримують. Один із них аргументував це словами «а нам нравится», інший заявив, що «видел добровольческий батальон и людей, которых он сплотил возле себя». Що саме «інкримінують» Маньку, журналісти так і не розповіли, обмежившись формулюванням про «помилку в конкурсі». Активіст розвінчував критику на свою адресу тим, що вона заангажована. Залишається тільки дивуватися, як «Інтер» зробив цілісний сюжет із такого фактажу.

Перевищення меж самооборони: «1+1», захищаючи свого журналіста,

вдався до заборонених прийомів

28 січня телеканал «1+1» заявив, що їхнього співробітника, журналіста програми «Гроші» Олександра Дубінського, звинуватили в державній зраді. Відповідне звернення до СБУ направив перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський. Ситуація виглядала так, що журналістам, аби довести глядачам свою правоту, імовірно, не потрібні були додаткові спекуляції чи іронія. Але в «ТСН» усе одно додали їх — і все зіпсували.

Новина 29 січня починається з двох у майбутньому найпопулярніших маніпуляцій телеканалу: «Заступник секретаря РНБО звинуватив журналіста “1+1” у державній зраді. Олег Гладковський вважає розслідування своєї бізнес-діяльності в Росії від журналіста і ведучого програми "Гроші" Олександра Дубинського зазіханням на інтереси держави України», — заявляє ведуча Лідія Таран.

По-перше, як свідчить текст заяви чиновника, він звинуватив журналіста в двох правопорушеннях. Спочатку за ч. 1 ст. 259 КК України «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності» і потім, після словосполучення «або ж навіть», за ч. 1 ст. 111 КК України «Державна зрада». Тож «1+1» подає неповну інформацію й акцентує увагу глядача лише на «цікавішій» частині звинувачень, ігноруючи стриманіші й, імовірно, логічніші для аудиторії закиди. Насправді, про те, що частина про «Завідомо неправдиве повідомлення...» існує, телеканал досить специфічно згадав лише 31 січня: «Вигаданий Гладковським злочин перекваліфікували. Тепер жодного слова про державну зраду, натомість з'явилися нова стаття — "Завідомо неправдиве повідомлення», — заявив кореспондент Дмитро Святненко. Що ж, як бачимо, стаття не нова й називати її «перекваліфікованою» некоректно, адже вона була у звернені від початку.

По-друге, «ТСН» кілька разів спекулятивно заявляла, що Гладковський ставить знак рівності між «своїм бізнесом» та інтересами держави. Найяскравіше про це пожартував кореспондент Дмитро Святненко 29 січня: «Невже високопосадовець асоціює свій бізнес з інтересами держави? Олег Гладковський — перший чиновник, який відкрито заговорив як Людовик чотирнадцятий: держава — це я».

Власне, в уже згаданій заяві заступник секретаря РНБО пояснив свою позицію: «Поширення вказаної інформації Дубінським О. А. має на меті підірвати авторитет та довіру суспільства до органів державної влади в цілому [...] сформувати у суспільстві панічні настрої, хибне та відверто викривлене уявлення про функціонування фундаментальних у сфері національної безпеки та оборони державних інституцій». Себто чиновник під інтересами держави, яким «загрожує» Дубінський, мав на увазі не (лише) свій бізнес, а, принаймні офіційно, довіру до РНБО й інших інституцій.

І загрожує їм журналіст, судячи з тексту заяви, не (лише) розслідуванням бізнесу Гладковського в Росії, а й закидами, які цитує, зокрема, сам «1+1» у своєму сюжеті 29 січня: «...ФСБ знали про те, чим насправді володіє Гладковський? Я думаю, що так. А чи могли це використати як тиск на його рішення в питаннях експорту озброєння? Цілком. Я навіть посмію припустити, що головний по експорту озброєння з України має тісні стосунки зі спецслужбами Російської Федерації». До речі, «ТСН» із розслідування свого колеги чомусь обрала для цитування в ефірі лише подібні висновкові речення, а от конкретні документи й докази в сюжетах не згадуються.

Також у сюжетах телеканалу, на противагу виключно письмовим коментарям від Олега Гладковського, присутні численні синхрони Олександра Дубінського. Зокрема й такі, де він розповідає про «кліку, яка захопила владу в Україні».

Загалом, ситуація нагадує минулорічну, коли в телеканалу «1+1» забрали камеру охоронці Світлани Лободи. Тут не потрібні були додаткові маніпуляції, іронія чи особисті образи, для громадськості все й так «було зрозуміло». Набагато краще спрацював би холодний професіоналізм, коли на тлі чіткої фактологічної подачі журналістів будь-які звинувачення (тим паче такі гучні) виглядали би просто абсурдно. Але в «ТСН», очевидно, бажаючи захистити колегу, самі вдалися до сумнівних звинувачень та емоцій. А подібній поведінці довіряти вже складно.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — на користь Президента цього тижня вийшло дві новини: по одній від ICTV та «Інтера».

Володимир Гройсман — черговий рецидив «перспектив» від прем’єра стався на чотирьох телеканалах. По два сюжети на «1+1», ICTV, «Україні» та «Інтері» принесли очільнику уряду вісім піарних появ у новинах протягом тижня.

Олег Ляшко — політик з’являвся на телебаченні тричі за тиждень, зокрема, закликаючи не піднімати вартість газу для населення. Двічі лідера Радикальної партії можна було побачити на «Україні» й один раз на «Інтері».

Борис Колесніков — благодійний фонд співголови «Опоблоку» розійшовся цього тижня на одразу шість повідомлень: по три на «Україні» та ICTV.

Сергій Каплін — члена фракції Блоку Петра Порошенка цього тижня на «Інтер» приводило головним чином підвищення пенсій військовослужбовцям. Загалом він незбалансовано фігурував у новинах каналу тричі.

Юрій Луценко — паркетними роботами для Генпрокурора двічі за тиждень займався «Інтер».

«Опозиційний блок» — коментарі й заяви політиків незбалансовано лунали на телебаченні сім разів: шість на «Інтері» та один на «Україні».

«Народний фронт» — на українсько-польській політиці партію піарив канал «Україна».

Партія «Укроп» — про електоральні наміри партії розповідав «1+1».

Партія «Патріот» — керівника політсили на темі 100-річчя бою під Крутами піарив «1+1».

Марина Порошенко — перша леді піарилися на благодійності на каналі «Україна».

Валентин Наливайченко — на темі медиків-добровольців піарили політика на «Інтері».

Олександр Дубінський — «1+1» випустив два суперечливих сюжети на захист свого журналіста.

Критика:

Михеїл Саакашвілі — на «Україні» знову випустили анонс критичного до політика спецрепортажу.

Вадим Рабінович — «Інтер» згадав нардепа в контексті подвійного громадянства.

Загалом протягом тижня експерти «Детектора медіа» нарахували в теленовинах 52 сумнівних матеріали. Двадцять один вийшов на «Інтері», вісімнадцять — на «Україні», сім на «1+1» та шість на ICTV.

Детальніше про це читайте в публікації «“1+1” знову вдається до матеріалів під псевдонімами? Моніторинг теленовин за 29 січня — 4 лютого 2018 року».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3471
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду