Гра в одні ворота й «окупаційне» телебачення
Минув місяць після виборів Президента і медійна спільнота в регіонах повернулася до звичних тем, які були «приправлені» новинами зі сходу. Якщо одесити, запорожці та дніпропетровські журналісти писали про події на Донбасі з позиції зацікавленого, але все ж дещо відстороненого спостерігача, то їхні колеги з Донецька й Луганська перебували у самому вирі подій. Причому далеко не у сприятливій обстановці.
В цей час у Луганську припинили мовлення канали «ІРТА» та обласне державне телебачення, а комунальний «ЛКТ» демонстрував цілковиту підпорядкованість реаліям, нав’язаним самопроголошеною Луганською народною республікою. Контент політичних новин каналу – це зневага до всього українського, чинної влади та осанна терористичній ЛНР та її керівникам, піднесеним тамтешніми телевізійниками до рангу офіційних осіб. А ще – транслювання антиукраїнських меседжів та офіційних повідомлень російської влади.
Власне, це дало підстави експертам визнати 37% новин (найвищий показник джинси), які вийшли в цей період на каналі, такими, що мають ознаки замовності. Адже в них спостерігаються кричуще просування інтересів однієї сторони та безпідставне акцентування уваги лише на позитивних або негативних сторонах героїв сюжетів.
У решти каналів, включених до моніторингу, кількість замовних новин коливалася від 10 до 14%. Щоправда, за винятком одеського «Первого городского», в тижневому контенті якого експерти визначили лише один умовно джинсовий сюжет (2%), що є найкращим показником у зазначений період.
Монітори відзначили й відносно невисокий відсоток замовних матеріалів у новинах «Донбасса», – 10%. У джинсовий контент каналу знову повертається Сергій Тарута, традиційно фігурують у таких сюжетах і ахметовські підприємства та громадські фундації.
Загалом, «фактор Ахметова» дуже відчутний і в запорізьких та дніпропетровських новинах. Значна кількістю сюжетів цих телевізій присвячена саме просуванню інтересів структур, які йому належать.
Очевидно, що саме підпорядкованість каналів різним центрам впливу спричинила неналежний рівень об’єктивного висвітлення подій. Попри певне зростання показника дотримання балансу думок, він залишається досить низьким, коливаючись від 0,21 до 0,66 бала. Загалом, менше половини новин мають право вважатися такими, що всебічно висвітлюють ту чи іншу проблему і враховують інтереси всіх сторін, що в них фігурують. Тож маємо ситуацію, коли йдеться про «гру в одні ворота».
Зауважили експерти й помітне зниження показника стандарту достовірності. Припускаємо, розслабившись після виборів, медійники почувалися безпечніше й менше переймалися необхідністю посилатися на джерела.
До того ж маємо ще один негатив: суттєве зменшення оперативності надання інформації. Монітори зафіксували в кількох каналів численні випадки виходу новин на другий-третій день після висвітлюваних у них подій.
Здійснюється моніторинг теленовин регіональних телекомпаній Одеси («Первый городской», «ОДТРК»), Дніпропетровська («11 канал»), Луганська («ЛКТ»), Запоріжжя («ТВ5») та Донецька («Донбасс»).
Моніторинг за травень-2014 читайте тут.
Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.
Огляд матеріалів із ознаками політичного чи комерційного замовлення (джинси) у випусках новин
ОДЕСА, «Первый городской», ОДТРК
Протягом моніторингового тижня одеські телеканали не випускали з поля зору подій на сході України та висвітлювали воєнні дії. Якщо у травні на ОДТРК практично не було повідомлень про бої, то в зазначений період вони заполонили й тутешні випуски новин.
З повідомлень про хід антитерористичної операції на сході починається й майже кожен випуск «Первого городского». При цьому системно вживаються терміни «терористи», «бойовики», «сепаратисти» для означення осіб, які воюють проти українських військових. Тему АТО веде один журналіст, проте він не перебуває на місці подій, відповідно, уявлення про події в нього може бути неточними, бо інформація береться з відкритих джерел.
Важливою для містян, судячи з частоти висвітлення питання, є проблеми переселенців зі сходу. Загалом, за тиждень вийшло шість таких сюжетів, тобто більше ніж по одному на випуск. Йдеться про виїзд дітей із зони АТО, описуються умови в населених пунктах, із яких тікають люди, та проблеми, з якими вони стикаються (ріелтори-шахраї тощо), що має сприяти розумінню проблем біженців одеситами.
Після виборів помітно зменшився відсоток політичних новин. Вони здебільшого стосуються важливих заяв Президента. Тоді як місцеві політики на екрані практично не з’являються. Окрім військових, активно висвітлюються й проблеми незаконних забудов, корупційні теми тощо.
Що ж стосується наявності в одеських новинах джинси, то на «Первом городском» експерти виділили тільки один сюжет із ознаками замовності, причому виключно за формальною ознакою «офіціозу» без важливої суспільної складової. Він і сформував усього 2% джинси «Первого городского» (проти 5% у травні), які не завадили йому стати лідером серед телевізій, включених до моніторингу. Це про БЗ з приводу гарячої лінії ДАІ. У матеріалі не йдеться про жодні якісні показники діалогу, проте складається враження, що метою такого повідомлення є показати відкритість дорожньої міліції перед громадянами, котра в даному випадку виглядає досить показушною.
«Антон Равицкий, ведущий: Высшие чины ГАИ ответили на вопросы одесситов по телефону. В областной Госавтоинспекции провели день обратной связи. В основном дозвонившиеся пытались разобраться с частными случаями. Руководители профильных отделов пообещали, что без внимания не останется ни одна жалоба. Наибольшее неудобство одесситам доставляют дрифтеры, мотогонщики и неправильно паркующиесяавтомобилисты. С нарушителями пообещали разобраться, работу постов ГАИ – проверить.
Мужчина: "Меня очень часто беспокоят за автовокзалом, если ехать на выезд из города, стоят буквально по 3 машины, по 2 машины, и останавливают просто всех подряд. А причину остановки спрашиваешь – сразу включают дурака".
Николай Михайлов, начальник управления ГАИ в Одесской области: "Понятен ваш вопрос, по этому вопросу поработаю с личным составом. Я думаю, что вам ответ будет. Спасибо вам большое за тревогу"».
Аналогічний сюжет зафіксовано й у новинах Одеського державного телебачення. І, попри сумнівну суспільну значущість, ці матеріали повторено в підсумковому тижневому випуску. Сюжет наповнений оцінками, що показують управління ДАІ у вигідному світлі:
«Незважаючи на завантажений графік, а також роботу на блокпостах, працівники автоінспекції знайшли час відповісти на питання, які накопичилися у населення. Дзвінки лунали один за одним, що свідчить про неабиякий інтерес до діяльності управління». При чому цей сюжет повторюється тричі протягом тижня.
У випуску за 4 липня продемонстровано сюжет про відновлення виходу газети «Флот України». Він містить такий закадровий текст: «За словами редактора Олега Шинько, газета буде орієнтована на широке читацьке коло». У синхроні редактора газети йдеться: «Будь-якого місяця, в будь-якому відділенні зв’язку можна нашу газету передплатити», – але перед цим журналіст анонсувала, що в синхроні міститиметься жарт, і він таки є, редактор із посмішкою каже, що луганчанам передплата обходитиметься втричі дешевше. Вибірка вказаної інформації може сприяти популяризації та реалізації видання. При тому, що видання виходить накладом тисяча екземплярів на місто-мільйонник, це повідомлення викликає сумніви в його значущості. Тому експерти вважають, що його можна розглядати як джинсу.
Іншим прикладом матеріалу з елементом джинси слід визнати «Спеціальний репортаж», продемонстрований 7 липня. Він містить ознаки замовлення з метою просування інтересів Національної академії харчових технологій. Водночас слід визнати, що сам матеріал подано в кінці новинного блоку, після всього випуску й титрів.
За висновками експертів, кількість новин, що містять ознаки замовності, моніторингового тижня на ОДТРК становила 14%. Порівняно з травневими 21% прогрес відчутний, але кожна сьома новина все ж містить джинсові нотки.
ДНІПРОПЕТРОВСЬК, «11 КАНАЛ»
Сусідній із буремним Донбасом, дніпропетровський регіон, вочевидь, почувається досить мирно. Принаймні, з новин про АТО, які виходять на «11-му каналі», складається враження, що їх робили журналісти в глибокому тилу. З одного боку, їх чимало – 8 із 50, але вони здебільшого розповідають про діяльність активістів та громадських організацій Дніпропетровщини, які допомагають війську, про збір коштів та концерти для вояків у зоні АТО. Місцеві медійники беруть коментарі лише в тих військовиків, які перебувають у шпиталях області.
Або ж це новини про допомогу місцевих благодійників переселенцям. Наприклад, як у сюжетах «У Дніпропетровську активісти влаштували гаражний розпродаж на підтримку військових та переселенців» за 30 червня,«Нагорода знайшла своїх героїв у лікарні» і «Торгівельний знак для армії України» за 1 липня та «В Музеї українського живопису триває виставка-продаж картин, вилучені гроші будуть направлені на закупівлю бронежилетів та приладів нічного бачення» за 2 липня тощо.
Решта ж новин присвячені місцевим діячам і подіям. Серед них експерти в моніторинговий період виділили 5 із 50 новин, або 10%, які мають ознаки замовності. Порівняно з попереднім місяцем, співвідношення об’єктивних і джинсових новин змінилося несуттєво.
Експерти зазначають, що змінилось у новинах «11-го каналу» й співвідношення між новинами з ознаками комерційної та політичної замовності. Якщо у травні превалювала політична джинса, – 9 із п’ятнадцяти сюжетів, то наразі маємо три новини комерційної із п'яти, віднесених до замовних.
Зокрема, наявність ознак комерційної замовності експерти вбачають у сюжетах, які слугують промоції компанії «Інтерпайп НТЗ», а також дніпропетровського вишу.
Зокрема, в сюжеті «Інтерпайп НТЗ реконструює виробничі приміщення» за перше липня:
«Євген Коптєв, ведучий: Від “конторок” до “модулів”. “Інтерпайп НТЗ” розвиває програму реконструкції виробничих приміщень. У четвертому трубопрокатному цеху старі приміщення для майстрів, диспетчерів та проведення нарад замінили на сучасні модулі. Про внутрішні перевтілення заводу, які на думку керівництва призведуть до загальних — дивіться у нашому наступному сюжеті.
Ірина Каблуцька, журналіст: Приміщення, за звичкою, всі називають “конторками” але це тепер сучасні модулі які призначені для більш продуктивної праці і відпочинку співробітників цеху. У Керівництво заводу впевнено що такі перетворення з часом призведуть до позитивних змін всього виробничого процесу.
Володимир Овчинников, виконавчий директор “Інтерпайп НТЗ”: “В конце концов, мы здесь для того, чтобы производить качественную продукцию, которая соответствует мировым стандартам, требованиям потребителей. Поэтому взят курс на изменение условий труда работников не только этого цеха, работников всего нашего завода”.
Ірина Каблуцька, журналіст: Трубопрокатний цех номер чотири – це більше кілометра виробничих площ. Тепер кожна ділянка має спеціальні затишні приміщення з добрим кондицінуванням і звукоізоляцією для нарад та короткого відпочинку. У реконструйованих приміщеннях робочі місця для майстрів, диспетчерів, та начальників зміни, а також кімнати для проведення оперативок.
Олег Потьомкін, в. о. начальника ТПЦ-4 Інтерпайп НТЗ: “Это шаг вперед вообще в культуре производства. Ведь мы сейчас совмещаем, будем говорить, черную металлургию и белые, чистые, белые условия труда. Перед каждой сменой происходят оперативные встречные совещания и сдается, принимается смены, доводится вся информация, ставятся задачи, разбирается работа предыдущего периода. Иде вся производственная жизнь колектива цеха”.
Ірина Каблуцька, журналіст: Олександр Закопко в цеху із 1986 року. Зараз старший майстер. Обживає нове місце для роботи. Каже, переваги оцінив відразу.
Олександр Закопко, майстер: “Продвигаемся вперед. Конечно, это светлое помещение. Удобно очень. Во-первых, рядом сидит два мастера с которыми я моментально рабо таю. Быстрее решаются вопросы. Рядом со мной находятся. И второе, конечно, оно очень обзорно. Можно заниматься, по комп’ютеру решить вопросы и тут же наблюдать за процесом производства очень удобно”.
Ірина Каблуцька, журналіст: Програма реконструкції виробничих приміщень “Інтерпайп НТЗ” набирає обертів. Незабаром почне перевтілюватися в трубопрокатний цех номер п’ять».
На думку експертів, через відсутність у репортажі бекґраунду у глядача формується задане позитивне враження, адже ситуацію на підприємстві в цілому не висвітлено. Сюжет містить тільки синхрони управлінців різних рівнів і жодного слова не лунає з уст пересічного робітника.
Що ж стосується ознак політичної замовності, то впродовж моніторингового тижня експерти побачили їх у двох сюжетах. Як і попереднього місяця, вони стосуються діяльності дніпропетровських громадських організацій та мецената Загіда Краснова.
Наприклад, сюжет «Боротися із корупцією в усіх гілках влади закликає городян Громадське об’єднання «Дніпровська варта» за 4 липня:
«Ведучий: Боротися із корупцією в усіх гілках влади, закликає городян Громадське об’єднання “Дніпровська варта”. Більш того, в них є досвід протидії зловживанням чиновників, яким вони готові поділитися. Своїм досягненням активісти вважають усунення з посади одного з керівників Дніпропетровської митниці. Приводом для громадського антикорупційного розслідування та протестних акцій стало звернення 70 підприємців, обурених свавіллям чиновників. “Дніпровська варта” працює виключно у правовому полі і зараз пропонує ще одну форму роботи – громадську експертизу діяльності податкової служби.
Анатолій Пилипенко, голова Громадського об’єднання “Дніпровська варта”: “Мы проводим своё внутренне расследование, поскольку у нас в организации есть и бывшие следователи и бывшие опера, которые работали, и бывшие налоговики, которые тоже работали. Они, например, знаю, что кто-то где-то у кого-то мог украсть. Поэтому мы сразу идём по этой схеме и ставим на контроль. Да проверяйте это предприятие, мы будем контролировать эту проверку”».
Як бачимо, ГО представлена у максимально вигідному ракурсі, жодного мовця окрім її очільника немає, а дикторський текст не містить жодних узагальнень чи аналізу.
Або ж візьмімо сюжет «На Дпіропетровщину продовжують приїжджати переселенці з Донбасу» за 3 липня.
«Євген Коптєв, ведучий: На Дніпропетровщину продовжують приїжджати переселенці з Донбасу. До допомоги цим людям долучаються і меценати. Так Загід Краснов взяв на себе витрати із розселення вимушених мігрантів. Житло на тривалий термін вже знайдено для десяти родин. Крім того, людей забезпечили меблями яких не вистачало, а також всім необхідним у побуті. Як переселенці облаштувались Загід Краснов побачив особисто.
Катерина Кравченко, журналіст: Родина Геращенків все життя мешкала в Луганську. Коли там стало небезпечно, переїхали в більш спокійну Кондрашівку. Але і звідти довелося втікати.
Наталя, переселенка з Луганська: “Там с каждым днем становилось жить все тяжелей и тяжелей. Снаряды взрывались все ближе и ближе к нашему дому”.
Катерина Кравченко, журналіст: Загід Краснов допоміг знайти для родини комфортне помешкання. Зараз батьки з донькою оговтуються від життя під снарядами та звикають до мирної обстановки. Шестирічна Аріна дуже любить малювати.
Аріна, переселенка з Луганська: “Я нарисовала дом, чтобы не забыть. Это Кондрашовка, где у меня кошка, собака и попугай”.
Катерина Кравченко, журналіст: Загід Краснов приїхав подивитись, як родина облаштувалась. Аріні подарував ляльку, про яку вона вже давно мріяла.(…)
Катерина Кравченко, журналіст: За словами Загіда Краснова, він допомагає, адже не припустимо, щоб люди у своїй рідній країні, спасаючи власне життя , залишали помешкання та рідних.
Загід Краснов, лідер “Громадської сили”: “Я считаю, сегодня самой главной задачей правительства является – сделать все, найти какие-то варианты, там новые подходы для того, чтобы остановить войну. При этом конечно, сохраняя целостность и едность Украины”.
Катерина Кравченко, журналіст: Загід Краснов допомагає не тільки переселенцям, а й армії. Вважає, що це повинен робити кожен, хто в змозі, аби люди відчували, що вони не покинуті і мають підтримку».
У репортажі розповідається тільки про дії Загіда Краснова, а не про проблему переселенців як таку. Нема бекґраунду, який би розповідав про ситуацію в регіоні та історію проблеми, тож сюжет втрачає суспільну значущість, набуваючи ознак замовного матеріалу.
ЛУГАНСЬК, «ЛКТ»
Луганське телебачення в моніторинговий період зазнало нищівного пресингу воєнної обстановки. Відтак телеканали «ІРТА» та «ЛОТ», контент яких вивчався у травні, припинили мовлення. Що ж стосується ЛКТ, то проаналізовані випуски новин спонукали експертів до невтішних висновків: 37% з проаналізованих 59 сюжетів мали ознаки замовності (18 – політична джинса, 4 сюжети – комерційна).
У моніторинговий період канал джинсував за трьома напрямами. Насамперед ідеться про новини, які висвітлюють діяльність та «успіхи» так званої Луганської народної республіки і позицію її лідерів. Як правило, ці сюжети транслювалися на початку випуску новин, а відомості подавалися як інформація про роботу офіційного органу влади. В матеріалах жодного разу не вжито терміну не тільки «сепаратисти», а навіть «ополченці», – їх називають виключно посадовцями ЛНР.
Наприклад, «Мы предприняли все меры для того, чтобы соблюдать перемирие», заявил на пресс-конференции 29 июня глава ЛНР Валерий Болотов» – сюжет у випуску за 30 червня. Зокрема, в матеріалі йдеться про те, що «Валерий Болотов... в целом выдвинул ряд претензий к украинским силовикам. В их числе – появление в небе авиации, передислокация войск».
Або «В мирное урегулирование конфликта на Донбассе глава Луганской народной республики не верит» цього ж дня. В сюжеті подано лише позицію Болотова і його критику офіційного Києва: «...официальный Киев только тянет время».
Показовими є й два інших приклади: «Лидеры Луганской народной республики готовы обсуждать вопрос о сложении оружия только после вывода украинских войск с территории республики» – сюжет у випуску за 1 липня. Суть матеріалу – «прем’єр-міністр ЛНР» Василь Нікітін заперечує звинувачення Києва у недотриманні режиму припинення вогню: «Вcе это было в обратном порядке. Перемирия не придерживались украинские Вооруженные силы. Все призывы к тому, чтобы ополченцы сложили оружие, могут обсуждаться только после вывода украинских войск». А також «В Луганской народной республике продолжают создавать законы и совершенствовать систему власти» – сюжет за 4 липня. Автори сюжету рапортують глядачам, що «...с вступлением в силу нового закона о системе исполнительных органов Валерий Болотов отправил в отставку действующее правительство».
Складається враження, що маємо справу з «окупаційним» телебаченням. У фаворі в журналістів ЛКТ й мер Луганська Сергій Кравченко. Суть присвячених йому матеріалів – він працює, роздає завдання підлеглим і відвідує місця надзвичайних ситуацій та важливих подій. Скажімо, у сюжеті «В городе успешно реализуется программа Сергея Кравченко «Луганчанам чистую воду» за 4 липня громадяни хвалять мера та дякують за чисту і за гарячу воду. Однак найкумедніше, що в тому ж (!) випуску новин двома сюжетами раніше в ефір вийшов матеріал під назвою «С июля украинцы в среднем будут на 40% больше платить за отопление и горячую воду». І відвертий «паркет» – новина «На сегодняшний день главный приоритет – безопасность горожан. Об этом в ходе аппаратного совещания заявил Сергей Кравченко» за 2 липня: міський голова «...поставил задачи по обеспечению нормальной жизнедеятельности областного центра».
Окрема тема – використання у новинах ЛКТ політтехнологічного прийому «приєднання», в якому Росія подається якщо не доконаним, то перспективним «господарем» території самопроголошеної ЛНР. Власне, у сюжетах цитуються заяви посадовців Російської Федерації чи офіційних органів влади Росії. Ось найяскравіші приклади:
· «Россия требует от украинской власти вернуться к режиму прекращения огня» – за 4 липня. В сюжеті подано виключно позицію МЗС РФ, суть якої у «наїзді» на українську владу та звинуваченні останньої в обстрілі мирних мешканців: «Опять решительно требуем от украинской власти прекратить обстрелы гражданских объектов, чтобы сохранить жизни людей».
· «Президент Российской Федерации Владимир Путин обсудил с канцлером Германии Ангелой Меркель и президентом Франции Франсуа Олландом необходимость проведения до 5 июля заседания контактной группы по урегулированию ситуации на Донбассе» – сюжет за 3 липня. Подано офіційне повідомлення прес-служби Президента РФ, у якому акцентовано увагу на те, що «Путин выразил глубокую обеспокоенность в связи ростом жертв среди мирного населения и резким увеличением числа беженцев с юго-востока Украины на территорию России».
Щодо комерційної джинси, за період моніторингу в ефір каналу вийшли лише чотири такі сюжети. Зокрема, це дві новини про успіхи Луганської академії культури та мистецтв («В стенах Луганской академии культуры и искусств вручили дипломы специалиста и младшего специалиста» та «В Луганской академии культуры и искусств на базе колледжа впервые набирают курс на основе 9-классного среднего образования»). Обидва матеріали були у випуску новин за 30 червня. У даних сюжетах міститься відверта реклама, адресована майбутнім абітурієнтам – вступати після 9 класу у академію: «Обучение на кафедре кинотелеисскуства после 9 класса для вчерашних школьников в Луганске будет впервые. ...В академии уверены: опыт будет удачным. Пока, правда, обучение платное».
Прикладом комерційної джинси (щоправда, з політичним відтінком) також є матеріал про діяльність новоствореного «Фонду земляцтва Донбасу і ЛНР» (сюжет «Фонд землячества Донбасса в Луганской народной республики оказал материальную помощь матери-одиночке из Лисичанска», який вийшов 1 липня). У сюжеті мати хворої дитини дякує Фонду за кошти і водночас наголошує, що її хворий син «...не захотел сниматься на камеру. Не смог. Побоялся на люди».
ЗАПОРІЖЖЯ, ТВ-5
Журналісти ТВ-5 продовжують приділяти увагу подіям на сході, але, як і в травні, в основному мова в сюжетах новин тільки про Донецьку область: «В Донецке террористы штурмуют здание облуправления милиции», «За все время проведения антитеррористической операции на Донбассе по данным на 2 июля погибли 200 представителей сил АТО, 619 – ранены», «Вблизи Краматорска на заложенном террористами фугасном снаряде подорвался автомобиль, в котором находились мирные жители» та «Накануне в Донецке 40 вооруженных террористов ограбили отделение банка на 15 миллионов гривен, которые правительство Украины перечислило для выплаты пенсий и заработной платы работникам социальной сферы».
Також маємо декілька сюжетів, де поряд із Донецькою згадується Луганська область: «Силы антитеррористической операции контролируют большую часть районов в Донецкой и Луганской областях», «За последние три дня фонд «Украинская перспектива» вывез еще 193 человека из зоны конфликта в Донецкой и Луганской областях». Окремих сюжетів про події в Луганській області немає.
В цілому, кількість сюжетів про події на cході в ефірі телеканалу порівняно з попереднім періодом помітно зросла. Цю тему в той чи інший спосіб висвітлюють 20 новин.
Матеріалів, що мають ознаки джинси, у випусках новин каналу в моніторинговий період поменшало з 18% до 13%. Варто зазначити, що в ефірі транслювалося багато сюжетів, присвячених регіоналу Олександру Вілкулу. Якщо раніше його згадували зрідка, причому в загальноукраїнських новинах і загалом нейтрально, то з травня почав з’являтись і в місцевих сюжетах, виключно у позитивному ключі.
Так, в період з 1 по 4 липня вийшло три сюжети, в яких популяризується діяльність фонду Олександра Вілкула «Українська перспектива». Всі вони розповідають майже про одне й те ж, – евакуацію людей з зони АТО, – не додаючи суттєвих подробиць. В сюжетах робиться акцент на позитивній діяльності фонду. У двох зовсім немає коментарів, в одному — лише коментар самого Вілкула.
Аналогічні новини, що є розтиражованою інформацією прес-служби фонду, розмістили інтернет-ЗМІ. Це сюжети «За последние три дня фонд “Украинская перспектива” вывез еще 193 человека из зоны конфликта в Донецкой и Луганской областях. 12 детей размещены в криворожском лагере “Корчагинец”», «Фонд Александра Вилкула “Украинская перспектива” продолжает оказывать помощь мирным жителям из зоны конфликта в Донецкой и Луганской областях» та «Представители фонда “Украинская перспектива” вывезли из зоны конфликта сотни детей».
Ось сюжет за 1 липня: «За последние три дня фонд “Украинская перспектива” вывез еще 193 человека из зоны конфликта в Донецкой и Луганской областях. 12 детей размещены в криворожском лагере “Корчагинец”. 79 мам с детьми из детдомов семейного типа в Геническе. 107 детей в лагере “Слава” в Скадовске. Медицинским учреждениям Донецкой области передано 25 тонн гуманитарного груза».
Його фактично дублює в більш розгорнутому вигляді сюжет від 4 липня: «Ведущая: Представители фонда “Украинская перспектива” вывезли из зоны конфликта сотни детей. Их размещают в оздоровительных лагерях Скадовска, Кривого Рога и Геническа. Накануне в Херсонскую область были направлены мамы с детьми-сиротами из детдомов семейного типа Донецкой области. В программе “Окажи помощь” фонд Александра Вилкула активное участие принимают местные волонтеры.
Александр Вилкул, глава фонда “Украинская перспектива”: “Здесь, конкретно, в этом лагере находятся более 80 человек – это детские дома семейного типа. 10 взрослых, все остальные – дети из зоны конфликта. То есть мы решили вопрос с проживанием, оплатили питание, плюс, адресно оказываем каждой семье, что им необходимо, конечно. И волонтеры уже занимаются разноской гуманитарной помощи, также ведут кружки разные – хореография, мастер-классы для того, чтобы детям было чем заняться, в том числе и психологическая реабилитация”.
Ведущая: Также, в рамках проекта “Окажи помощь” фонд “Украинская перспектива” уже направил мирным жителям из зоны конфликта несколько партий гуманитарного груза. Это более 45 тонн продуктов питания и медикаментов».
Ці сюжети з ознаками замовності «розбавляє» новина за 2 липня про аналогічну діяльність Фонду Ріната Ахметова: «С 23 мая Фонд Рината Ахметова “Развитие Украины” организовывает вывоз семей из горячих точек Донецкой и Луганской областей в места, где они могут временно проживать до стабилизации ситуации в регионе». Сюжет побудовано за тією ж схемою, події детально коментує директор Фонду. В ньому згадується підприємство «Запоріжсталь», що входить до групи «Метінвест», контрольованої Рінатом Ахметовим. А наприкінці подається коментар, – очевидно, одного з біженців, – у якому той висловлює подяку Фонду та комбінату «Запірожсталь».
«Алексей: “На отдыхе, что поехали в отпуск. То есть так детям все это преподнесли, чтоб их не травмировать, что они будут до конца каникул. Водим, на речку водим. Огромные слова благодарности фонду Рината Ахметова Развитие Украины, всей команде фонда, которая помогла с эвакуацией, помогла с устройством здесь вот в профилактории комбината. Огромное спасибо руководству комбината, что нам смогли предоставить корпуса для проживания”».
Інші сюжети, віднесені експертами до джинси, стосуються комбінату «Запоріжсталь», котре, як і в попередні місяці, дуже часто фігурує в новинах каналу.
Зокрема, до них експертами віднесено сюжет «Высшее образование – залог успешной карьеры», в якому йдеться про співпрацю між «Запоріжсталлю» та Запорізькою державною академією. Коментарі в новині дають представник академії, менеджери та працівники комбінату «Запоріжсталь». В сюжеті наголошується виключно на позитивних аспектах співпраці підприємства та академії, в цілому враження від сюжету таке, що випускники академії працевлаштовуються виключно на комбінат «Запоріжсталь».
Сюжет, що стосується іншого навчального закладу, – «Выпускники Запорожского профессионального металлургического лицея получили сегодня дипломы специалистов». Він також присвячений черговому «паркетному» заходу — врученню дипломів.
Ще один подібний сюжет – «Осуществить свои мечты в благоустройстве родного города может каждый». В ньому йдеться про нагородження переможців конкурсу «Мы – это город», організатором якого є комбінат «Запоріжсталь». Також у сюжеті згадується Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України». Новина включає коментарі багатьох учасників заходу, проте всі вони подані тільки в позитивному ключі. Кореспондент каналу також відверто висловлює позитивні емоції, розповідаючи про захід.
ДОНЕЦЬК, «ДОНБАСС»
У червні – наприкінці липня на діяльність виробників телевізійного продукту в Донецьку продовжувала впливати військово-політична ситуація в регіоні. При цьому протягом тижня, що аналізується, зміни в контенті новин каналу «Донбасс» та засобах їх створення були майже непомітними. Дещо змінилися хіба що визначення осіб, які окупували частину двох областей. Якщо у травні бойовиків, які воюють з українською армією та підрозділами МВС, журналісти каналу називали «активистами ДНР», «ополченцами», «повстанцами», «зелеными человечками», то тепер вони перетворились на «боевиков самопровозглашенных республик» та «ополченцев».
Наприклад, у сюжеті за 1 серпня, йдеться:
«Сергей Грунов, ведущий: Украинские силовики взяли под свой контроль поселок Закотное под Славянском. Ранены 3 украинских военных. А в Краматорске под обстрел попал микроавтобус. Погибли пассажиры.
Ольга Соломяная, корреспондент: Пассажирская маршрутка попала под обстрел в центре Краматорска. Погибли 4 мирных жителей. Еще 4 в больнице с ранениями. В штабе АТО заверили, что огонь по мирному населению вели ополченцы. С позиции украинских силовиков эта улица не простреливается.
Алексей Дмитрашковский, пресс-секретарь штаба АТО: “Я впевнений в тому, що автобус обстріляний був зброєю та з рук терористів. І люди постраждали в ім’я дискредитації збройних сил”.
Ольга Соломяная, корреспондент: Минометными очередями снесло крышу домов краматорчан. Снаряды падали прямо в квартиру. Пули и осколки изрешетили стены многоэтажек. Сколько всего погибших за последние сутки среди мирного населения Краматорска еще неизвестно. Бои не прекращаются и под Славянском. На горе Карачун ночью рухнула телевышка. Конструкция попала под минометный обстрел во время нападения боевиков».
Лише в новинах за 2 серпня з’являється новий термін – «наемники»: «Дарья Захарова, корреспондент: За сутки украинские силовики нанесли 120 ударов по позициям ополченцев, и освободили села Старый Караван, Брусино. И захватили блокпост возле Николаевки. Над Семеновкой наёмники подбили из ПЗРК истребитель-разведчик. Несмотря на повреждения пилоту не только удалось посадить СУ-24 но и разбить зенитную установку боевиков». Але ніхто не намагається пояснити, чиїми найманцями є зазначені особи.
Слід зауважити, що в сюжетах новин «Донбасса» відсутня будь-яка інформація про причетність Росії до бойових дій у Донбасі. Навіть коли йдеться, що біженці перетинають кордон, не вказується, якої саме країни.
Що ж стосується новин з ознаками замовності, то їхня кількість у моніторинговий період склала 10% (проти 7 % у травні). Кількісно – це 7 зі 67 проаналізованих новин. Майже всі матеріали, ідентифіковані як замовні, належать до категорії політичної джинси та стосуються осіб, що мають відношення до власника медіахолдингу Ріната Ахмєтова та діяльності його структур – нардепа Бахтєєва, екс-віце-прем’ера Олександра Вілкула. Повернувся до пулу суб’єктів джинси і губернатор Донеччини Сергій Тарута. Зокрема, йому було присвячено два з семи сюжетів з ознаками замовності.
Дотримання професійних стандартів
ОДЕСА, «Первый городской», ОДТРК
Попри прагнення «Первого городского» до об’єктивного відтворення дійсності, традиційно невисокими для каналу залишаються показники відокремлення фактів від коментарів (34%) та балансу думок (45%) у випусках новин. Проте іншою тенденцією періоду моніторину є незвично низький показник оперативності – лише 53%. Хоча зазвичай оперативність є одним із найбільш дотриманих місцевими телевізійниками критеріїв.
Власні оцінки журналістів притаманні практично кожному сюжету, проте вони особливо впливають на сприйняття інформації при висвітленні гострих тем. Наприклад, у сюжеті про боротьбу мешканців із забудовами йдеться: «Жители Червоного Хутора начинают борьбу против массовой незаконной застройки» та «Непонятным образом земля оказалась в частных руках, так же, как и соседние теплицы». Без наявності фахових юридичних висновків чи коментарів компетентних спеціалістів журналісти за глядача роблять висновок про незаконність забудови. Крім того, називають її масштаб «масовою», а спосіб переходу землі у приватні руки «незрозумілим». Хоча вказану інформацію можна подати у вигляді фактів, якщо зосередитися на пошуку відповідних відомостей чи коментарів.
Подібний випадок, коли автор оцінками формує негативне ставлення глядача до однієї зі сторін, стосується сюжету про проблеми парковок: «Паркоматы не решили проблему. Люди в ярких жилетах продолжают собирать с одесситов дань. Летом в центре их внимания – прибрежная зона. Контролировать деятельность незаконных парковщиков некому. Водители продолжают отдавать деньги за несуществующие услуги».
Експерти зауважують, що оперативність новин каналу страждає через те, що у випусках з’являються «кримінальні» сюжети, у яких міліція оприлюднює відомості через якийсь час після самої події (затримання тощо). Через це також страждає повнота, оскільки журналісти, як правило, не повідомляють часу, коли відбулася подія.
Серед неоперативних також з’являються повідомлення, подані із запізненням із невідомих причин. Як, приклад, новина про обіцянки міністра культури Євгена Нищука відновити виробництво фільмів на Одеській кіностудії. Запис із аналогічним змістом промови міністра розміщений в інших джерелах 29 червня, а сюжет на «Первом городском» з’явився лише 1 липня. Хоча найближчий випуск був 30 червня. Можливо, така затримка пов’язана з намаганням витримати баланс та дати не лише коментар міністра, а й працівників кіностудії.
Так само з невідомих причин сюжет про нове ім’я спортивної школи, присвоєне на честь видатного тренера, з’являється лише 2 липня, хоча новини про присвоєння закладу імені Бориса Литвака у інших ЗМІ з’явилося ще в період 25–27 червня.
Попри досить високий показник точності, є випадки, коли її явно не дотримано. Наприклад, у повідомленні про перекриття траси через вимоги забезпечити військових найнеобхіднішим.
«Антон Равицкий, ведущий: Остановили движение. В воскресенье активисты астично перекрыли трассу Одесса-Киев в районе Умани. Около 50 местных жителей выстроились на пешеходном переходе и начали ходить по кругу. Люди требовали от президента Петра Порошенко пересмотреть отношение к проведению антитеррористической операции и обеспечить бойцов необходимым вооружением, средствами защиты и продовольствием. Акція продолжалась два часа. Если их требования не выполнят, 1 июля уманчане грозятся перекрыть трассу полностью».
При цьому УНН повідомили, що люди не перекривали траси. Відповідно, перша фраза «зупинили рух» у випадку, коли в самому ж БЗ йдеться про неповне, а часткове перекриття траси, – не відповідає критеріям точності та може вводити глядача в оману щодо реального перебігу акції.
Серед проаналізованих сюжетів є один, який не отримав жодного балу за дотримання професійних стандартів, хоча на перший погляд він може виглядати як цілком непоганий матеріал. Сюжет розповідає про новий закон «Про вищу освіту». Попри те, що сам закон був ухвалений 1 липня, сюжет про нього подано лише 3 липня – не дотримано оперативність. У сюжеті про закон говорить лише один мовець, статус якого не зрозумілий, – отже не дотримано показників балансу й достовірності (немає жодних посилань на джерело фактів, про які йдеться). Сюжет насичений емоційно-забарвленими авторськими оцінками та домислами: «Закон об образовании меняют часто, и пока ни к чему хорошему это не приводило», «Пока непонятно только одно – самое главное – как будет работать новый закон» тощо. У сюжеті неправильно названо сам Закон, некоректно подано деякі його засади. У сюжеті оцінено як недотриману й повноту, оскільки журналіст не назвав ані автора, ані подробиць того, що це один із трьох запропонованих законопроектів, ані бекґраунду, як важко його «проводили».
В той же час сюжет, у якому є сумнівною суспільна значущість – про клумби у дворах багатоквартирних будинків – оцінено як такий, у якому дотримано половину стандартів: повноту, достовірність і точність. Адже кореспондент перебуває на місці, про яке розповідає (достовірність), повідомляє інформацію відповідно до фактів (точність) та повідомляє всі необхідні аспекти теми (повнота).
7 сюжетів оцінено як такі, в яких дотримано лише по одному критерію професійних стандартів. У попередні моніторингові періоди кількість таких новин була відчутно меншою.
Зауважують експерти й проблему повторів сюжетів у підсумковому випуску новин. Зазначається, що вони виходять без змін, до них не додається оновлена інформація, факти не уточнюються і не актуалізуються. Наприклад, повторено 6 липня сюжет за 4 липня, що розповідає про вибух біля військкомату, який стався в ніч на 4 липня. Через два дні після події йдеться: «Потужність вибухового пристрою, який сьогодні вночі був приведений в дію біля Суворівського районного військкомату склала близько 5 кг в тротиловому еквіваленті». Маємо порушені і стандарт оперативності, і стандарт точності.
Варто звернути увагу на пріоритети подання новин, які впорядковані наступним чином: новини Адміністрації Президента й уряду, новини із зони АТО і стосовно біженців, офіційні новини місцевої влади, інші події. При цьому новини про протестні акції, інциденти та інша гостра інформація припадають часто на другу половину випуску.
Традиційно для ОДТРК програма новин «Факти» має достатньо високі показники точності та достовірності інформації (відповідно 86% та 90%). Новини здебільшого викладаються із зазначенням місця, дати, обставин події. Майже в усіх сюжетах вказане джерело інформації, що вигідно відрізняє ОДТРК від новин «Первого городского»: там такої практики значно менше, а всі новини диктор в студії «просто дізнався».
Новини про АТО вже з’являються і більш виражені, аніж попереднього місяця. Але особливість їх подачі досі полягає у висвітленні військових питань в контексті урядових та інших державних рішень.
Водночас експерти зафіксували невисокі показники оперативності (39%). Причина цього – як вищезгадані повтори новин, так і їх запізнення на одну-дві доби. Зокрема, 2 липня з невеличким доповненням «від ведучої в студії» виходить сюжет за 1 липня, у якому висвітлюється «соляна паніка», у той час як проблема виникла ще в кінці червня. Інший приклад – смакування весь тиждень «перспектив і проблем як наслідків підписання угоди про асоціацію з ЄС» (новина повторюється у випусках від 2 та 3 липня, хоча сама подія відбулася 27 червня).
Баланс і відокремлення мають достатньо низькі показники (відповідно 44% та 42%); далі – повнота (51%). Перший із показників традиційно не дотримується, оскільки більшість сюжетів або взагалі не містять прямої мови, або містять пряму мову однієї людини, представника місцевої влади.
Відокремлення фактів від коментарів також на достатньо низькому рівні, оскільки кореспонденти, позбавлені необхідності висвітлювати різні точки зору, зазвичай самі стають «експертами» у тих чи інших питаннях. Апофеозом оціночності суджень репортерів може слугувати сюжет про круглий стіл з обговорення питань моралі, який розпочинається таким реченням: «Людська істота особлива тим, що незважаючи на те, що змушена керуватися біологічними потребами та інстинктами, їй підвладні й інші механізми поведінки, які відсутні у тварин».
ДНІПРОПЕТРОВСЬК, «11 канал»
У моніторинговий період журналісти «11-го каналу» спромоглися покращити загальний показник проти травня на півбала, з 3 до 3, 54 із 6 можливих. Майже вдвічі зросли показника дотримання стандартів відокремлення фактів від коментарів (0,7), а також точності (0,76) у новинах. Щодо їх достовірності, то експерти відзначили наявність чіткого посилання на джерела лише в кожній третій новині.
Що стосується стандарту балансу думок, то його журналістам вдалося забезпечити у 66% новин, що посприяло об’єктивному висвітленню подій.
Найбільшою ж вадою новин, які виходили на каналі в моніторинговий період, стало порушення стандарту оперативності. На думку експертів, дотримано його лише у кожній четвертій новині. Зокрема, це зумовлено тим, що велика кількість репортажів виходила через кілька днів після події.
ЛУГАНСЬК, ЛКТ
Протягом моніторингового періоду у випусках новин ЛКТ найбільшою проблемою було дотримання стандартів балансу думок (дотримано у 29 сюжетах, або 0,49 бала) та повноти представлених фактів і поданої інформації (дотримано в 28 сюжетах, або 0,47), а також оперативності подання інформації. Що стосується балансу думок, то більшість сюжетів виглядає наперед орієнтованими лише на висвітлення однієї позиції. Особливо це помітно в сюжетах на політичну тематику, зокрема про діяльність так званої Луганської народної республіки та офіційної позиції влади Росії.
Наприклад, візьмімо сюжет «Лидеры Луганской народной республики готовы обсуждать вопрос о сложении оружия только после вывода украинских войск с территории республіки» за 1 липня. Суть матеріалу – «прем’єр-міністр ЛНР» Василь Нікітін заперечує недотримання ЛНР режиму припинення вогню: «Вcе это было в обратном порядке. Перемирия не придерживались украинские Вооруженные силы. Все призывы к тому, чтобы ополченцы сложили оружие, могут обсуждаться только после вывода украинских войск». Водночас, у сюжеті немає позиції української сторони (офіційного Києва), а процитовано тільки заяву сепаратистів.
Або ж новина «Россия требует от украинской власти вернуться к режиму прекращения огня» у випуску 4 липня. Подано виключно позицію МЗС РФ, суть якої у «наїзді» на українську владу та звинуваченні останньої в обстрілі мирних мешканців: «Опять решительно требуем от украинской власти прекратить обстрелы гражданских объектов, чтобы сохранить жизни людей». Водночас, у сюжеті не подано ані позиції української влади, ані думок експертів щодо того, звідки ведеться обстріл мирних громадян тощо.
Повнота представлених фактів і поданої інформації є поширеною проблемою у недотриманні стандартів у випусках новин ЛКТ. У багатьох сюжетах недостатньо додаткової та довідкової інформації щодо ситуації, яку описано в матеріалі. Події часто подано окремо, без прив’язки до контексту, без будь-якої довідки чи навіть статистики (де це було б доречно).
Посудіть самі: новина «Луганской народной республике пришлось вплотную заняться вопросами беженцев» за 30 червня. У цьому матеріалі є лише твердження «лідера» ЛНР: «Луганской народной республике пришлось вплотную заняться вопросами беженцев. Точнее, некоторыми структурами, которые наживаются на желании людей уехать из потенциально опасной зоны». По суті, більше в сюжеті не подано жодного факту: кількості біженців з Луганська (як з допомогою ЛНР, так і загалом), переліку структур, які причетні до наживи на потенційних біженцях, не озвучено сум «наживи», про яку заявлено, а також немає жодного конкретного прикладу в підтвердження слів героя матеріалу.
Чи візьмімо сюжет «В Луганской области находятся представители ОБСЕ» за 1 липня. Згідно зі змістом сюжету, представники ОБСЄ просто приїхали у Луганську область: «В Луганской области находятся представители ОБСЕ. Их разместили в Сватово. Об этом сообщает пресс-служба ЛОГА. Представителей ОБСЕ призвали к объективной оценке событий в области». В матеріалі не вказано мети й можливих наслідків візиту представників ОБСЄ, не подано передісторії цього візиту, не зазначено ані попереднього плану роботи делегації, ані її складу тощо.
Щодо стандарту оперативності, то цей стандарт, на думку експертів, дотримано лише в 33 із 59 новин. Трапляються сюжети, в яких розповідається про події, що відбулися навіть не «вчора», а «днями». Зокрема, «26 июня днем возле магазина АТБ в квартале Ольховский был застрелен 32-летний мужчина» – сюжет із такою назвою вийшов в ефір лише через 4 дні після трагедії – 30 червня. Це могло б бути прийнятним, якщо б журналісти розповіли про перші результати слідства чи події, пов’язані з убивством, але є тільки суха констатація факту: вбили людину, міліція просить зголоситися тих, кому відомо щось у справі. Або новина «Министры иностранных дел ФРГ, Франции, России и Украины договорились о комплексе мер, направленных на достижение перемирия на востоке Украины». Цей сюжет вийшов в ефір 3 липня, хоча сама подія відбулася в Берліні 2 липня і про неї того ж дня повідомили всі національні телеканали.
ЗАПОРІЖЖЯ, ТВ-5
На думку експертів, загальні тенденції дотримання журналістських стандартів у новинах ТВ-5 у моніторинговий період порівняно з попередніми показниками залишаються незмінними. Проте загальний бал каналу ще трохи зріс: за результатами квітня він становив 3,25, у травні він був на рівні 3,36, а в липні сягнув 3,63 балів.
Окремі показники демонструють незначну динаміку. Скажімо, показник балансу зріс лише на соту бала до 0,21, й залишається найменш дотримуваним стандартом запорізькими телевізійниками. Позаяк у новинах каналу наявна велика кількість сюжетів, де представлена лише одна точка зору. Подію коментує лише одна людина, або (це здебільшого стосується загальноукраїнських новин) ведуча просто переказує прес-реліз, у якому також висвітлюється позиція лише однієї сторони.
Наприклад, сюжет за 2 липня про аварію літака: «Сегодня, около 11:20 при заходе на посадку в аэропорту Днепропетровска упал самолет Су-25, согласно сообщению Минобороны. При заходе на посадку самолет потерял управляемость, летчик был вынужден катапультироваться. В результате ЧП, отмечают в оборонном ведомстве, жертв и разрушений объектов аэропорта нет». Це сухе повідомлення Міноборони без жодних коментарів експертів, свідків, учасників тощо. І таких сюжетів у випуску за 2 липня – 7 із 14, тобто половина.
Або сюжет «Предстоящей зимой запорожцы рискуют остаться с холодными батареями» від 3 липня. Тут проблему коментує лише міський голова Запоріжжя.
«Ведущая: Предстоящей зимой запорожцы рискуют остаться с холодными батареями. Долги населения за коммунальные услуги, утверждают представители власти, составляют несколько сотен миллионов гривен. В условиях нынешней ситуации в стране, город может остаться без необходимого лимита голубого топлива. Чтобы этого не произошло, в горисполкоме, призвали жителей Запорожья своевременно оплачивать счета за коммунальные услуги и в полном объеме рассчитываться с долгами.
Александр Син, городской голова Запорожья: «Поэтому, если кто-то думает, что он сегодня может отсидеться, и мы останемся вот с таким процентом – 68%, это приведет к тому, что городу Запорожью просто не дадут газ. Газ "Нефтегаз Украины" отпустит тем городам, которые имеют минимальную задолженность за газ. А мы будем сидеть с вами на двух третях от потребности. Это значит, температура будет не так, как мы все привыкли от 21-23, а будет в пределах санитарной нормы 17-18 градусов».
Аналогічно побудований сюжет про спектакль в дитячому театрі «Спектаклем «Честное великанское» в запорожском областном кукольном театре завершился 74-й театральный сезон». Тут наводиться лише коментар головного режисера. Хоча схожий сюжет про прем’єру цього спектаклю, який розглядався в моніторингу за травень, відповідає стандарту. Бо окрім режисера, там наявні враження глядачів, є коментар актора тощо.
Відносно високою залишається оперативність, показник якої також трохи виріс з 0,63 в травні до 0,68 в липні. Тут картина незмінна: більшість новин подається день у день, але є певна кількість сюжетів, яка стосується подій минулих вихідних або кінця минулого тижня.
Дещо знизилися показники забезпечення достовірності (з 0,91 знизився до 0,87), позаяк порівняно з травнем посилань на джерела немає в більшій кількості сюжетів. Наприклад, сюжет «Силы АТО на Донбассе наносят удары по позициям террористов». Текст, який читає ведуча, не містить посилань на джерело інформації: «Силы АТО на Донбассе наносят удары по позициям террористов. Силовики начали активные действия в связи с приказом Президента о прекращении режима перемирия. Боевики массово сдаются в плен». Зрозуміло, що інформація взята з повідомлень якихось офіційних прес-служб, але фактично посилання на джерело відсутнє.
Або сюжет «За последние три дня фонд «Украинская перспектива» вывез еще 193 человека из зоны конфликта в Донецкой и Луганской областях. 12 детей размещены в криворожском лагере «Корчагинец». В тексті новини також немає посилання на джерело: «За последние три дня фонд “Украинская перспектива” вывез еще 193 человека из зоны конфликта в Донецкой и Луганской областях. 12 детей размещены в криворожском лагере “Корчагинец”. 79 мам с детьми из детдомов семейного типа в Геническе. 107 детей в лагере «Слава» в Скадовске. Медицинским учреждениям Донецкой области передано 25 тонн гуманитарного груза».
Ймовірно, ця новина є цитатою прес-служби фонду, але про це ми можемо тільки здогадуватися.
Натомість бал стандарту відокремлення фактів від коментарів помітно зріс — із 0,68 у травні до 0,91 в липні. Цей показник у новинах каналу, за спостереженням експертів, коливається найбільше. Можна припустити, що це пов’язано з тим, що журналісти, які готують сюжети, періодично міняються, бо працюють за певним графіком.
З 0,64 до 0,71 зріс показник точності. Натомість показник повноти фактів знизився з 0,30 до 0,24. Тут маємо певний дисбаланс. В основному факти, наведені в сюжетах, є точними — цифри, події тощо. Однак у більшості сюжетів, які стосуються загальноукраїнських подій, інформація подається в дуже скороченому вигляді. Зазвичай це два-три речення: «Верховная Рада отказалась от летних каникул. Депутаты продолжат работу до 2 сентябя. Депутаты также должны находится в Украине, чтобы в течении суток собраться на экстренное заседание». Інформація, наведена в сюжеті, є точною. Але якщо порівняти її з аналогічною в інших ЗМІ, стає зрозумілим, що вона подана скорочено, тобто повноти фактів немає.
ДОНЕЦЬК, «ДОНБАСС»
Показник дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики в ефірі каналу «Донбасс» за моніторинговий період впав майже на бал і становить 2,94 порівняно з 3,8 у травні. Зокрема, знизилися показники стандартів оперативності (0,67 проти 0,93), повноти представлених фактів (0,30 проти 0,59), відокремлення фактів від коментарів (0,52 замість 0,62) й точності (0,39 у червні проти 0,7 травні). Трохи зменшилися й показники достовірності – 0,69 проти 0,72. Натомість трохи зріс показник дотримання балансу думок – 0,37 проти 0,24.
Загалом, як і в травні, випуски новин «Донбасса» давали глядачам відповіді на питання, що сталося протягом доби в Донецьку, але не пояснювали, чому відбулися ті чи інші події. У сюжетах майже відсутній баланс думок та бекґраунди.
Зате у новинах з’явились ознаки маніпулювання громадською думкою. Зокрема, вони помітні в сюжеті «За последние 2 месяца Донбасс покинули более 42 тысяч человек» за 30 червня.
«Сергей Грунов, ведущий: За последние 2 мясца Донбасс покинули более 42 тысяч человек. По данным ООН, люди уезжают не только из-за военного конфликта, они опасаются ухудшения гуманитарной ситуации и боятся быть похищенными.
Людмила Борток, корреспондент: На пункте пропуска “Изварино” очереди из автобусов и легковушек. Жители Луганской области уезжают, надеясь вернуться уже в мирный регион. У 70-летней пенсионерки Людмилы, личного транспорта нет. Собрав пожитки женщина отправляется через границу пешком. (…)
Террорист: “Пока нет боевых действий, люди немножко успокоились. Я так думаю, что если все-таки украинские власти примут решение дальше продолжать свою якобы антитеррористическую операцию, то я думаю – поток беженцев опять увеличится”.
Людмила Борток, корреспондент: Всего в 40 минутах езды от сюда идет война. Святогорская Лавра стала одним из убежищ для жителей Славянска и Краматорска. Переселенцы на условия жизни в монастыре не жалуются. С продуктами помогают местные власти.
Ольга, жительница Славянска: “Надеемся вернуться, мы верим что мы вернемся в наш Славянск. А уехали потому что очень приблизились бомбежки и на наши улицы, дома прямое попадание и разрушены”. (…)
Людмила Борток, корреспондент: Здесь раньше жил Виктор Янукович. А теперь его земляки переселенцы. Инну с 2 детьми волонтеры поселили в квартиры для прислуги беглого Президента. На помощь государства женщина не рассчитывает. Уверяет, оформила все документы еще месяц назад, однако пособие на детей ей обещали выплатить только в августе.
Инна, жительница Славянска: “Жить реально не за что. Если бы не волонтеры, с их стороны, я бы не знаю, мы просто из столовой то, что у нас в Межгорье кормится из столовой, если бы не было этого всего, то мы просто с голоду умерли бы. А государство для нас абсолютно ничего не делает”.
Людмила Борток, корреспондент: По данным Организации Объединенных Наций, свои дома были вынуждены оставить более 42 тысяч жителей Донбасса. Они уезжают только из-за военных действий, но и из-за ухудшения ситуации в целом. В частности, людей толкает на поиски безопасного места – страх быть похищенными, слабость правоохранительных органов и угроза гуманитарной катастрофы».
Звертає на себе увагу відсутність альтернативи точці зору, викладеної терористом, та звинувачення держави у відмові від допомоги у Києві. Це при тому, що у Святогорську, поряд з зоною АТО, допомога надається. Також незрозуміло, кого саме, як викрадачів, бояться люди.
Досить маніпулятивним виглядає сюжет про пікет жінок під Верховною Радою за 2 червня «Провести ротацию на передовой требовали под Верховной Радой женщины»:
«Сергей Грунов, ведущий: Провести ротацию на передовой требовали под Верховной Радой женщины. Их мужья и сыновья в зоне антитеррористической операции.
Эдуард Ганышевский, корреспондент: Два десятка женщин требуют от Парламента провести ротацию сил АТО. Мол, мужей призвали на 45 суток, а держат в горячих точках уже пару месяцев. не дождавшись депутатов, свои требования адресуют добровольческому отряду МВД, который встал на защиту Рады. Тем временем в сессионном зале оппозиция снова призывает власть изменить методы борьбы с сепаратизмом.
Анна Герман, народный депутат Украины, фракция Партия Регионов: “Необхідно повернутися до мирного діалогу на Донбасі. Мир – це перше слово подальшого політичного процесу і наша позиція в цьому незмінна. Алгоритм має бути такий: спершу мир, потім зміни до Конституції”.
Эдуард Ганышевский, корреспондент: А вот “Батьківщина” и “Свобода”, кроме введение военное положения на Донбассе потребовала от Президента немедленного внесение в Парламент текста соглашения об ассоциации с ЕС. Для скорейшей его ратификации.
Борис Тарасюк, народный депутат Украины, фракция “Батьківщина”: “Кому вигідно затягування процесу ратифікації угоди? Очевидно що Росії. Очевидно що це пов’язано з тим, що на 11 липня призначені тристоронні консультації між Україною, Росією і Європейським Союзом. З приводу виконання Україною і Європейським Союзом угоди про асоціацію”.
Эдуард Ганышевский, корреспондент: А в кулуарах скандал из-за депутатской группы «За мир и стабильность». О ее создании сегодня объявил спикер. В объединение вошли 32 перебежчика из фракции коммунистов и Партии регионов. Коллеги парламентарии говорят – в новую группу влились лоббисты интересов окружения Януковича.
Петр Симоненко, лидер фракции КПУ: “Однозначно стверджую, що це проект Курченка створити цю фракцію. Для мене не має значення скільки їм заплатили, для мене головне що це зрадники”.
Олег ЛЯшко, народный депутат Украины, внефракционный: “Чергові політичні імпотенти, які намагаються за гроші, при чому за гроші режиму Януковича, злодія, який сьогодні переховується в Росії, от вони створюють ці групи, для того щоб лобіювати інтереси, для того щоб повернутися до України”.
Эдуард ГАНЫШЕВСК Ганышевский ИЙ, корреспондент: Один из руководителей группы, экс-регионал Грушевский от обвинений открещивается.
Виталий Грушевский, народный депутат Украины, группа “За мир и стабильность”: “Депутатська група, яка створена через труднощі бруду, не фінансується, жодним фінансово-промисловою групою, чи олігархами, чи ким, хто є”.
Эдуард Ганышевский, корреспондент: В итоге за пол дня работы депутаты смогли принять в первом чтении закон об ответственности банков, которые затягивают с выплатами по депозитам. И провалили голосование за установление пени, за задержку зарплат, пенсий, и стипендии».
Виглядає так, що жінки зі своїми проблемами авторів сюжету взагалі не цікавили. Хто вони? Звідки? Чому коментарі дають лише народні депутати? Чому цей сюжет взагалі з’явився у регіональних новинах?
Таким же неоднозначним виглядає й сюжет від 4 серпня про переселенців з Донбасу в Одеську область.
Ще однією ознакою особливих умов роботи журналістів «Донбасса» стали включення у новини багатохвилинних інтерв’ю з особами, які не є ньюзмейкерами, – вони не повідомляють новини, а коментують процеси. Зокрема, на звітному тижні це були інтерв’ю у студії з Антоном Геращенком, радником міністра МВС, Зоряном Шкіряком – ще одним радником міністра.
В той же час, на думку експертів, місцеві журналісти не дуже зважають на нагальні потреби своїх глядачів. Так, попри велику кількість сюжетів про жертви артобстрілів, стрілянину з автоматичної зброї в містах Донбасу, моніторам не вдалося побачити сюжету про те, як поводитися громадянам під час загрози їхньому життю. Можливо, тоді б сюжетів на кшталт того, що вийшов у ефір 5 серпня було б менше: «Александр, житель Луганска: “Первый выстрел и я пошел посмотреть вот это, что спасло, а соседи вышли сюда и вот во дворе, буквально, вот, машину развернуло. И соседей поранило. Сейчас оба в больнице лежат”».
Загалом експерти зважають, що колектив «Донбасса» працює в умовах психологічного і фізичного тиску, погроз життю та здоров’ю, дефіциту часу, логістичних і технічних проблем, пов’язаних із бойовими діями на території міста Донецька та області. Тож зменшення рівня дотримання професійних стандартів було очікуваним.
Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».
Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.