Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Як правило, основним джерелом інформації для багатьох регіональних медіа виступає влада. Її представники можуть коментувати широку палітру тем: і спорт, і освіту, і посівну, і допомогу фронту. При цьому зазвичай ті, про кого влада розповідає, працівників медіа цікавлять мало. Деякі видання розповідають про заходи для студентів, але не питають студентів, чи ці заходи були їм важливі й корисні. Пишуть про допомогу малозахищеним, але не цитують їх, не питають, чи справді ця допомога ефективна.

Загалом якість українських регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення Росії залишається на середньому рівні, друковані видання мали 9,6 бала, онлайн — 9,5 (із 12 можливих). В інтернет-ЗМІ найгірше дотримувалися балансу думок і повноти, у газетах до цього додається ще й невідокремлення фактів від коментарів. Найвищі оцінки за стандарти отримали медіа Дніпропетровщини та Одещини.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який 22–28 травня провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження виконали у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. Про тематичні пріоритети видань за аналізований час читайте тут. А про те, як дотримувалися стандартів регіональні медіа в березні, — тут.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні чи районі. Загалом на стандарти оцінили 1021 матеріал. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщині, де розглядали два друкованих видання, а не чотири, як у решті регіонів.

Газети

Загальна оцінка друкованих ЗМІ — 9,6. Порівняно з березнем показник тримається приблизно на одному й тому ж рівні (березень — 9,4).

Баланс думок — 0,8. Його дотримано у 38% публікацій. Найгірший результат у видань Сумщини — 0,3 та Хмельниччини — 0,4. Ці регіони відстають за показником уже тривалий час.

Постійна небезпека, в якій перебуває прикордонна Сумська область через повномасштабне вторгнення, безперечно, впливає на якість контенту місцевих видань: «Видно, що газети подекуди тягнуть на мінімумі, — каже експертка Алла Ярова. — Обстріли, небезпека пересування, та й завмирання життя в громадах дається взнаки. Люди виїздять, поліклініки, школи, підприємства під обстрілами. Газети виїжджають на якісних інтерв’ю, кількох інформашках та оголошеннях. Віє пусткою не тільки з прикордоння, а й із прикордонних видань. Цим медіа потрібна програма підтримки, бо вони тримають інформаційний кордон із варваром».

Щодо інших регіонів, то журналісти в переважній більшості випадків не висвітлювали події різнобічно, не подавали різних думок, в основному спиралися на позицію влади.

На Полтавщині баланс думок порушувався через те, що деякі видання публікували багато офіціозу. Так, у «Зорі Полтавщини» такого контенту — чверть. І найнижча оцінка за показником у регіоні. Декілька матеріалів отримали «0» за баланс. Наприклад, офіціоз від Головного управління Державної податкової служби, де розповідають про інтерактивну лекцію для студентів, але самих студентів про лекцію не питають. А ще — неналежно маркований матеріал, де рекламують «відомий очищувач печінки і жовчного міхура».

За відокремлення фактів від коментарів та повноту видання отримали 1,6.

За повноту найнижчі оцінки — на Сумщині та Чернігівщині (1,3), за відокремлення — на Полтавщині та Закарпатті (1,2 та 1,3 відповідно).

Газети Чернігівщини використовували заголовки, що інтригують, але при цьому зазначені в тексті факти цим заголовкам не відповідали. Наприклад, «Вісник Ч» розмістив замітку «Кодола може переїхати в столицю» (25.05.23, с.3). У ній ішлося про можливе кар’єрне зростання ніжинського міського голови. Інформацію про це було взято із соцмереж, і хоч автор отримав коментар від самого міського голови із запереченням його переїзду, заголовок новини стверджував протилежне. Також у виданнях траплялися новини без посилань на джерела, без коментарів компетентних осіб і навіть без прізвища автора — як у газеті «Чернігівщина» (25.05.23, с.5).

В інших регіонах вміщували авторські коментарі в новинах («Лубенщина», Полтавська область), на Одещині надмірно захоплювалися публіцистичним стилем («Чорноморські новини»). Газети не завжди подавали інформацію в контексті («Курьер недели», Одещина; «Зоря Полтавщини»). Бракувало всеохопного висвітлення інформації в усіх важливих аспектах і ракурсах виданням Хмельниччини.

Стандарт достовірності — 1,7.

Найнижчі показники — на Хмельниччині та Полтавщині.

Так, у першому регіоні видання часто посилалися або на одне джерело, або без конкретизації, загально, не уточнюючи («у відомстві / у пресслужбі пояснили»…) Наприклад, «Проскурів» у матеріалі «Більше, ніж тарілка гарячого супу» писав про допомогу соціальних служб малозахищеним, однак зовсім не цитував цих громадян.

Стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі регіональні медіа дотримувалися найкраще — 1,9 та 2.

Експерти відзначили ЗМІ Дніпропетровщини, які найкраще з усіх дотримувалися стандартів. Висока оцінка (на рівні 11 балів) тримається там уже протягом тривалого часу. Обидві проаналізовані газети «Берег надій» і «Наше місто» пропонували читачам достатньо якісний медіаконтент. Друковані видання намагалися висвітлювати події різнобічно, подаючи коментарі чи думки не тільки однієї особи.

Сайти

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах — 9,5. Вона така сама, як і в березні.

Баланс думок — 0,7. Найгірше — на Сумщині (0,2) та Донеччині (0,5).

У першому регіоні один із сайтів узагалі відмовився від дотримання цього стандарту і має «0». Це «Голос Конотопа». В інших виданнях оцінки також низькі. «Шостка City» — 0,38, «Ямпіль INFO» — 0,31, «Данкор» — 0,19 бала.

Щодо Донеччини, то там на якість сайтів впливає те, в яких умовах вони вимушені працювати під час повномасштабного вторгнення: хтось під обстрілами у Слов’янську, Краматорську, Костянтинівці, а хтось — із Києва, Львова та з-за кордону. Експерти встановили, що якість матеріалів у медіа є тим вищою, чим далі від своєї локації перебувають журналісти.

«Редакції сайтів із найвищими оцінками працюють із Києва, Львова та з-за кордону, тоді як медіа міст, де триває життя, що не є окупованими, традиційно отримують нижчі оцінки», — ділиться спостереженнями експертка донецької групи Олена Самойленко.

В інших регіонах стандарту балансу думок не дотримувалися через те, що видання майже не опрацьовували інформацію з офіційних сайтів, від пресслужб («ВК» з Хмельниччини мав оцінку 0,25, тобто лише в 12% статей).

Експерти з Полтавщини звернули увагу на те, що провідними коментаторами деяких сайтів є представники влади, які можуть розповідати і про спортивні події, і про новини фермерства. Так, із посиланням на голову ОВА Дмитра Луніна подана інформація про спортивні перемоги земляків на сайті «Новини Полтавщини». Хоча, звісно, видання могло би пошукати й інші джерела інформації. Чому б не запитати самих спортсменів чи тренерів? На сайті «Ехо» Дмитро Лунін розповідає про новини посівної. А що ж про це думають самі фермери чи експерти?

Повнота — 1,5. Найгірше — на Сумщині та Чернігівщині.

На Хмельниччині сайти подавали інформацію дуже скупо, не уточнювали деталі, тож через це не дотримувалися стандарту на належному рівні.

Експерти, які аналізували контент видань Полтавщини, зазначили, що за повнотою подачі матеріалів про загиблих на фронті захисників сайти значно програвали деяким газетам. Давали лише короткі цитати із повідомлень громад.

До прикладу, на сайті «Новини Полтавщини» про загиблого на Донеччині Дениса Ломова пишуть так: один абзац із фейсбука Гадяцької громади. І більше жодних деталей, коментарів.

«Але ж до таких текстів можна додати й інші думки, спогади близьких, учителів, друзів! Адже наші полеглі земляки заслуговують на те, щоб видання більш сумлінно виконували свою роботу», — зауважили експерти.

Відокремлення фактів від коментарів та достовірність — 1,7.

На Хмельниччині, як і в інших регіонах, інтернет-видання посилалися переважно на представників держустанов, різноманітні пресслужби або використовували безособові конструкції «повідомили, зазначили…». Тож отримували нижчу оцінку за достовірність.

На Одещині стандартом відокремлення фактів від коментарів час від часу нехтував сайт «048.ua».

Порушення цього ж стандарту зафіксували й на Полтавщині. Ось, наприклад, фрагмент із публікації сайта «Полтавщина» щодо подачі заяв на матеріальну допомогу: «Окремі депутати цей проєкт непублічно та обережно критикують. На їхню думку, електронний формат унеможливлює особистий контакт жителя із людиною, яка приймає документи». Це добре, що сайт вмістив протилежну точку зору, але ж вона не представлена ніким конкретно, не є зрозумілим, хто саме має це зауваження.

На Донеччині ситуація з дотриманням стандарту достовірності трохи покращилась, але не була ідеальною. Так, деякі видання вдавалися до узагальнень («На початку весни усі видихнули з полегшенням: українська енергосистема таки пройшла випробовування російськими масованими атаками, а відключення світла — за графіками і без них — залишилися позаду»), також факти від коментарів не відокремлюють в усіляких побажаннях, порадах і попередженнях невідомо від кого на кшталт «Бережіть себе», «Будьте прикладом для своєї дитини» тощо.

Доступність і відсутність мови ворожнечі мали найвищі оцінки.

Позитивний приклад знову з Дніпропетровщини. Там відзначили онлайн-медіа Кам’янського «Sobitie», яке практично стовідсотково дотрималося всіх стандартів під час висвітлення тематики, пов’язаної з ворожими ударами по території Дніпропетровщини. «Завдяки використанню гіперпосилань до матеріалів щодо фактів, які висвітлювалися, створених на основі різних джерел, додаванню змістовних фотоматеріалів, редакція забезпечила, зокрема, дотримання стандарту збалансованого подання інформації», — повідомляє координаторка Дніпропетровської експертної групи Наталія Назарова.

Також експерти із Донеччини за дотримання стандарту достовірності відзначили сайт Маріуполя «0629».

«Цікавій і продуктивній праці сайта "0629" допомагає те, що редакція має багато інсайдерів в окупованому Маріуполі, і не лише анонімних. Вони надають як факти, так і фото й відео, — каже медіаекспертка Ірина Черниченко. — Яскравим прикладом професійного ставлення до джерел інформації є повідомлення про перехід на новий церковний календар. Про це написали багато видань, але саме "0629" про це повідомив Митрополит Донецький і Маріупольський Сергій, який брав участь у цьому соборі в Києві. Окрім цього, "0629" спирається у своїй публікації на інформацію від ВВС і NV».

Висновки

Ситуація зі стандартами в друкованих медіа залишається на стабільному середньому рівні, на неї впливають декілька факторів:

• повномасштабне вторгнення, постійні російські обстріли регіонів, які входять до вибірки ІДПО (Сумщина, Донеччина) ускладнюють роботу журналістів, перевірку джерел; винятком із правил залишається Дніпропетровщина, де сайти й газети відзначаються якістю;
• недостатня уважність до контенту: намагання авторів коментувати події в інформаційних жанрах, неточні посилання на джерела, неповна подача інформації;
• намагання заповнити стрічки новин якомога більшою кількістю контенту, наприклад, кримінальною хронікою, без піклування про якість. Саме через це експерти в багатьох регіонах фіксують засилля офіціозу в деяких ЗМІ, численні необроблені матеріали пресслужб, передруки з офіційних джерел і соцмереж, покладання тільки на одну точку зору — представників місцевої влади.

Проте все ж маємо відзначити й ті видання, які експерти з регіонів вважають найкращими:

• газети «Берег надій» і «Наше місто»; сайти «Sobitie», «Gorod.dp.ua» із Дніпропетровщини, з найвищими балами з усіх видань, які входять до вибірки ІДПО;
• сайт «Вільне радіо», ІА «Вчасно» (Донеччина), сайт Маріуполя «0629» (Донеччина) із найвищими оцінками в регіоні;
• видання «Думская» — сайт, що став лідером із дотримання стандартів на Одещині; а також газети «Одеське життя» та «Вечерняя Одесса», що давали більш якісний контент своїм читачам.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проєкту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога», краснопільська газета; «Путивльські відомості», громадсько-політична газета, Путивль; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал», «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: «Думская», «048.ua», «Odessa.online», «Украинская служба информации».

Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський».

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (Дніпро), «Берег надій» (Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (Павлоград), «Gorod.dp.ua» (Дніпро), «Днепр вечерний» (Дніпро), «Sobitie» (Кам’янське), «Кривбас.сіті» (Кривий Ріг).

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика

Фото: Getty Images