Як правило, більшість такого контенту стосується саме війни. На фото в газетах та на сайтах коробки з гуманітарною допомогою, усміхнені політики чи працівники їхніх благодійних фондів. Або ж комп’ютери, дрони та автомобілі — теж від політиків. Інформація про таку нібито «безкорисливу» допомогу з’являлася в більшості газет та онлайн-видань.

Проте в цілому кількість маніпулятивних текстів у регіональних українських ЗМІ залишається незначною, хоча окремі показники поступово наближаються до січневих позначок. Це стосується офіціозу в газетах та на сайтах і неналежно маркованої реклами в газетах — відсотки майже такі, якими вони були до повномасштабного вторгнення.

Побільшало текстів із просуванням політиків. Під новини маскували рекламу благодійних фондів політиків, привітання, подяки. Подекуди видання намагалися догодити місцевій владі та розхвалювали міських голів. У деяких регіонах вміщували тексти негативного змісту з нападками на політичних конкурентів. На Житомирщині подібний піар призвів навіть до поширення проросійських меседжів та фейків.

Просували також і бізнес: «Укрпошта», «Ощадбанк», АТБ, «Київстар». А також інтернет-магазини, реклама яких маскувалася під корисні поради щодо того, як обрати бойлер чи букет квітів.

У деяких регіонах — значна проблема з офіціозом. В окремих виданнях Донеччини і Полтавщини майже кожен четвертий матеріал — запозичений необроблений пресреліз чи звіт місцевої влади.

Пожвавились і регіональні рекламні ринки, а отже потроху зростає кількість неналежно маркованого контенту. Тут рекорд також за Полтавщиною. Чверть контенту одного з видань регіону — це якраз немарковані рекламні макети, частина з яких сумнівного змісту.

Із 19 по 25 вересня 2022 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо вони досі виходять, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Загалом оцінили 924 матеріали у друкованих ЗМІ, 3154 – в онлайн. Якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.

Друковані видання

Лідерками за кількістю проблемних матеріалів виявилися Полтавщина та Хмельниччина. У першому регіоні значна кількість офіціозу (16,4%) та неналежно маркованої реклами (12,7%). У другому – офіціозу (11,3%).

Матеріали з ознаками замовності

Середній показник у газетах семи регіонів — 2,9%. Це трохи менше, ніж було в серпні, — 3,3%. Найбільше таких текстів на Хмельниччині та Житомирщині.

У першому регіоні значна кількість джинсових публікацій у газеті «Подільські вісті» (11,5%). У другому «20 хвилин» — 7,0% та «Житомирщина» — 6,3%.

Видання вміщували як політичну, так і комерційну джинсу. Газета «20 хвилин» просувала депутата обласної ради від партії «Наш край» Ігоря Ходака. У кореспонденції «Поточний ремонт – це також позитив» (№22 сторінка 1) ішлося про ремонт дороги в Романові: «Роботи проводили за сприяння директора ТОВ “Вівад 09” Ігоря Ходака і безпосередньої участі техніки підприємства, яке він очолює». В цьому ж номері вийшла замітка «Робота, що заслуговує подяки та поваги», в якій ішлося про досягнення підприємства «Вівад 09», однак акценти зміщені на Ходака.

Подяку ще одному депутату обласної ради, Віктору Развадовському, який на початку великої війни виїхав до Польщі і після нищівної критики почав звідти надсилати гуманітарну допомогу військовим, розмістив тижневик «Субота». «Українські захисники подякували Віктору Развадовському та його колегам за надану допомогу» (№35, сторінка 3). І це не просто замітка, а скриншот допису в соцмережі, який «чомусь» вирішила розмістити редакція газети.  

Газета «Житомирщина» публікувала виключно комерційну джинсу від підприємств: «Від початку війни Київстар додатково добудував 7 базових станцій», «Укрпошта озброюється POS-терміналами», «З початку 2022 року в Житомирі зареєстрували більше електрокарів, ніж за весь минулий рік». Всі ці матеріали містили пропозиції платних послуг.

На Сумщині видання просували міського голову (газета «Білопільщина») та голову місцевого фермерського господарства (газета «Наш край»). Експерт Володимир Садівничий зауважив: «У матеріалі “ФК "Колядинець" – чемпіон Роменщини” факти підібрані таким чином, що читачеві не зовсім зрозуміло, хто все ж таки переміг: чи то ФК “Колядинець”, чи то СВК “Колядинець”, чи то голова місцевого фермерського господарства Анатолій Миколайович Сліпченко. Безсумнівно, футболісти зіграли відмінно завдяки підтримці сільгоспвиробників та їхньому місцевому очільникові. Однак журналістський матеріал у підсумку вийшов зі стійким запахом замовності».

На Полтавщині просували «Укрпошту» та місцевий виш, на Дніпропетровщині — санаторій та його послуги. На Одещині видання вмістили привітання місцевої влади зі святами, а також рекламували туристичну компанію.

Офіціоз

Середній показник – 7,5% (у серпні 5,1%). Цей показник продовжує потроху зростати. Найбільше таких текстів на Полтавщині та Хмельниччині.

У першому регіоні в лідерах із розміщення офіціозу – «Зоря Полтавщини» (28,7%). Видання надавало свої шпальти департаментам обласної військової адміністрації та міськрадам. Деяка інформація, яка з’являлася в таких матеріалах, була цікавою і корисною: і працевлаштування, і надання соціальної допомоги, і поради від поліції. Та оскільки видання ніяк не переробляло подібні тексти, вони виглядали як просування певних людей чи структур.

Наприклад, у тексті про допомогу будинку-інтернату інформація подавалася тільки з однієї сторони і не була повною. «Вихованці» отримали певні корисні речі, але чи це все, чого вони потребують? До того ж, щодо дітей вжите некоректне формулювання – «діти з особливими потребами», а не «діти з інвалідністю».

На Хмельниччині газети «День за днем» (16,7%) та «Подолянин» (15,6%) публікували пресрелізи та звіти органів місцевої влади.

Неналежно маркована реклама

Середній показник – 4,4%, у серпні – 5,5%. Найбільше такого контенту – на Полтавщині.

Майже чверть неналежно маркованої реклами зафіксована у «Вечірній Полтаві». Це  реклама медичних послуг,  різноманітних «служительок Богу», цілительок. Ворожок і провидиць просувала також «Зоря Полтавщини». Подавалося це все під рубрикою «Інформація», що, звісно, є порушенням стандартів.

Значну кількість немаркованої реклами вмістили «Новини Прибужжя» (Львівщина) – 20,7%. Цілі шпальти без маркування відводив під рекламу «Курьер недели» (Одещина).

Матеріалів із ознаками пропаганди та маніпуляцій – 0,1% (проросійських меседжів) та 0,2% (фейки). Усі порушення – на Житомирщині, в газеті «Субота». Так, видання вмістило репліку від колишнього завсідника медведчуківських телеканалів і проросійського політика Дмитра Співака – «Зеленський затикає рота українським журналістам?» (№36, сторінка 2), який бездоказово критикував «драконівський закон про ЗМІ» та нібито порушення демократичних свобод в Україні.

Також експерти виявили провокативну інформацію в дайджесті новин. Текст під заголовком: «Навіщо нам знову брешуть?»

Сайти

Серед регіонів у лідерах із розміщення маніпулятивного контенту — Сумщина та Хмельниччина.

Матеріали з ознаками замовності

Середній показник на сайтах восьми регіонів – 2,3%. Це на один відсоток більше, ніж у серпні. Але все ж після повномасштабного вторгнення цей показник залишається на рівні 1-2%. Порівняно з періодом до цього це значне зниження. Так, у січні 2022-го та у 2021 році середні показники були близько 5%.

На Хмельниччині найбільше джинси опублікував сайт «Проскурів» – 13,8%, у підозрілих матеріалах просували міського голову. На Житомирщині через активізацію політичних сил джинса зросла до 4,6%. Так, сайти публікували «новини» про братів Кличків та близького до їхньої політичної сили — партії «Удар» — Артура Палатного.

«Складається враження, що Перший житомирський став офіційним рупором партії “Удар” у Житомирській області. Оскільки 11,5% джинси на цьому сайті переважно стосується цих політичних діячів. Причому зміст цих повідомлень тісно пов'язаний із темою війни та допомоги військовим. Іноді коментарі виходять за межі компетенції головних героїв повідомлень. Наприклад, “Шольц пообіцяв надати Україні більше зброї після того, як Володимир Кличко дорікнув німецькому уряду за зволікання”», — повідомила координаторка Житомирської експертної групи Ірина Новожилова.

На Львівщині просували комерційні проєкти. На Сумщині джинсу вміщували під рубрикою «Суспільство», рекламуючи таким чином роботу Мінсоцполітики, фірму, що продає бойлери, та продаж курей. На Полтавщині просували політиків, які надавали допомогу військовим (дрони, пікапи), місцеві виші.

На Дніпропетровщині сайт «49000.com.ua» випустив п’ять публікацій із ознаками політичної замовності. А сайт «Событие» — два таких тексти. В одному з них «На День міста у Кам’янському народилися два хлопчики» йдеться, що міський голова Андрій Білоусов привітав двох матусь, у яких народились хлопчики саме в день міста. «У тексті ані слова про самопочуття породіль і новонароджених, навіть не згадується, хто вони. Головне – мер привітав / вручив / побажав. І дві цитати очільника міста – про те, що життя триває, і що все буде Україна!» — зазначає координаторка експертної групи Наталя Назарова.

На Одещині сайт «Думская» просував «патронів» Олексія Гончаренка, Петра Порошенка та партію «Європейська солідарність»: «Одеський Гончаренко центр передав комп‘ютери військам ППО та авіаторам»; «Знищувати русню, звільняти Південь: Порошенко передав військовим комплект безпілотників Poseidon»; «“Європейська Солідарність” вимагає від Одеської міськради перенести пам‘ятник Катерині ІІ в музей».

На Донеччині матеріалів із ознаками замовності найменше – 0,7%. Рекламували АТБ та «Ощадбанк», а також депутатів.

Так, сайт «Знамя индустрии» російською (!) мовою повідомив своїм читачам від імені депутата Верховної Ради Олексія Гончаренка, що чоловіки, у яких народилася третя дитина, підлягають демобілізації. Як зауважили експерти, саме джерело інформації в цьому випадку натякає на замовність матеріалу, бо зазвичай медіа в подібних випадках посилаються на офіційний сайт Верховної Ради. Окрім цього, просували Ріната Ахметова (публікація на сайті Слов’янська) та близького до Ахметова політика Бориса Колеснікова («Знамя индустрии»).  

Офіціоз

Середній показник – 3,8. Показник потроху зростає, порівняно із серпнем – 2,7% та червнем – 2,1%.

Найбільше – на сайтах Сумщини (10,2%). Експерти регіону виявили їх на всіх сайтах: «Голос  Конотопа» – 17,6%,  «Шостка City» – 8,1%, «Данкор» – 7%, «Ямпіль INFO» – 6,7%.

Сайти Донеччини на другому місці (7,5%). Найбільше таких текстів випустив сайт «Східний проєкт» – 28%. Переважна більшість офіційних повідомлень походила від правоохоронців (поліції, прокуратури, СБУ). 

А от електронні видання Одещини та Львівщини взагалі офіціозу не містили.

Неналежно маркована реклама

Неналежно маркована реклама також потроху зростає, але все ж її середній показник незначний – 1,3%. У серпні – 1,1%

На Сумщині знайшли тільки одну таку публікацію на сайті «Шостка City». На Донеччині також декілька текстів, маркованих рубрикою «Прес-реліз» (на сайті міста Донецька) і «Новини компаній» (на сайті міста Слов’янська).

А от на Полтавщині такого контенту значно більше. Видання «Полтавщина» та «Ехо» (11,5%, 5,9% відповідно) позначають тексти літерою «р», що не дає змогу чітко відмежувати рекламний контент. На сайті «Полтавщина» це політичний контент «Ігор Головатий: поплічники Киви та Мамая з ОПЗЖ і досі продовжують руйнувати Полтаву», і реклама ігрових автоматів та одягу, лист на підтримку звільненого з вишу викладача тощо. Видання «Ехо» рекламувало освітні проєкти, пральні машини, флористів та ін. Проте є в регіоні сайт, який маркував рекламу, — «Коло».

Не містили неналежно маркованої реклами сайти Дніпропетровщини та Одещини.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів на сайтах не було зафіксовано.

Отже, за деякими показниками кількість маніпулятивного контенту в регіональних ЗМІ далі зростає. Так, це зростання поки що повільне і відсоток не перевищує показник до повномасштабного вторгнення. Проте вже вкотре звертаємо увагу на намагання політиків використовувати місцеві медіа для піару на війні. Вважаємо ці наміри доволі небезпечними: справді, важливо, щоб кожен допомагав армії чи переселенцям, зрозуміле й бажання про це розповідати. На власному сайті чи в соцмережах це виглядає цілком нормально. А от ЗМІ все ж не мали б віддавати пріоритет повідомленням про «благодійність» політиків. Адже внесок кожного важливий, а не тільки тих, хто здатен зацікавити редакції публікацією такого контенту.

У деяких регіонах спостерігаємо відновлення політичних чвар. Місцеві видання, републікуючи джинсу про такі конфлікти, сприяли поширенню негативу, а інколи і проросійських меседжів.

Нерозв’язаною залишається і проблема офіціозу та неналежно маркованої реклами. Як правило, офіціоз дає змогу виданням наповнювати шпальти чи електронні стрічки через звичний «копіпаст», але при цьому такі тексти формують неповну картину того, як працює місцева влада. Щодо неналежно маркованої реклами особливо б хотілося звернути увагу на сумнівні макети ворожок і цілительок, а також різноманітних «чудодійних ліків». Розміщення такого контенту, можливо, в короткотривалій перспективі дасть змогу виправити фінансове становище редакції, але все ж у підсумку призведе до репутаційних втрат.

Проте моніторинг розміщення маніпулятивного контенту показав і позитивні результати. Так, у вибірці ІДПО є видання, які не вміщували подібних текстів. Це «Нікополь.Інформатор» (Дніпропетровщина), «Вільне радіо» (Бахмут) та сайт Маріуполя, «Високий замок», «Експрес» та «Вголос» (Львівщина), «Одесская жизнь», «048.ua» та «Оdessa.online». Подібне відповідальне ставлення до читачів та українського суспільства, безперечно, є внеском редакцій до нашої перемоги та кроком назустріч демократичному європейському майбутньому.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Ворскла», Великописарівська районна газета; «Наш край», інформаційний тижневик (Липова Долина); «Перемога»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал»,  «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронна версія газети «Кременчуцький телеграф», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». 

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: «Думская», «048.ua», «Odessa.online», «Украинская служба информации». 

Львівська область: газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград); сайти: «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); електронна версія газети «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Житомирська область: газети: «Житомирщина», «Ехо», «Субота» та «20 хвилин»; сайти: «1zt.ua», «Ріа Бердичів», «Новоград Сіті», «Житомир.інфо».

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (Дніпро), «Берег надій» (Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (Павлоград), Gorod.dp.ua (Дніпро), «49000.com.ua» (Дніпро), «Событие» (Кам’янське), KRIVBASS.CITY (Кривий Ріг).

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика.