ІДПО за підтримки Медійної програми в Україні провів дослідження регіональних друкованих та інтернет-медіа у семи регіонах України: Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

«Детектор медіа» вже публікував дві частини дослідження – про те, як джинсували регіональні ЗМІ в травні 2021 року, а також про тематичні пріоритети регіональних ЗМІ.

Баланс думок, достовірність, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у травні. Цьому сприяло розміщення великої кількості офіціозу, передрук прес-релізів без перевірки інформації. Як правило, журналісти надавали слово представникам місцевої влади і «забували» поцікавитися думкою громадян, інколи відверто підтримували очільників міст чи голів ОДА, просуваючи їхні меседжі. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика в травні 2021.

ІДПО за підтримки Медійної програми в Україні здійснив моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у семи регіонах України: Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

В кожному із семи регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих та чотири онлайн-видання, які друкують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. У ЗМІ на стандарти було оцінено по 16 публікацій.

Найвищі оцінки за дотримання стандартів в січні 2021 року отримали медіа Львівщини та Полтавщини (як друковані, так і онлайн-ЗМІ). Найгірші результати – у ЗМІ Донеччини та Луганщини. 

Друковані ЗМІ

Газети найгірше дотримувалися стандарту балансу думок. На Донеччині та Луганщині – найнижчі показники за цим стандартом: 0,13 та 0,14 відповідно (із 2 балів – максимум). Усі друковані видання цих регіонів отримали низькі оцінки: від 0 до 0,19. У ЗМІ інших регіонів оцінки за цей стандарт вищі, але з-поміж шести професійних стандартів баланс думок все одно лишається найбільш проблемним для всіх.

Загальна оцінка за дотримання балансу думок у друкованих ЗМІ – 0,8.

Експерти навели декілька прикладів текстів із порушенням балансу думок та інших стандартів. Так, бахмутське видання «События» отримало низькі оцінки за дотримання майже усіх показників якості. Наприклад, у матеріалі «Золотой лидер» по-бахмутски» (№ 19 (1427) від 12.05.2021) йдеться про всеукраїнську нагороду, яке отримало місцеве підприємство. Але при цьому чомусь найбільше уваги (хоча і саркастичної) приділено очільнику міста. Також у матеріалі журналісти наче вибачаються перед ним за те, що згадують про будинки, які «розвалюються». Звісно, за такого не професійного підходу до висвітлення місцевого життя страждає і баланс думок, й інші стандарти.

Хмельницькі медіа, висвітлюючи зустрічі чиновників із населенням, не надали слово жодному із громадян. І це – традиція більшості видань регіону. У текстах «Вдячні за подвиг» («Проскурів», №18) «Вітали із солідним повноліттям» («Подолянин», № 20),  «У Полонному привітали матерів, сини яких загинули на Сході», «Міський голова Шепетівки зустрівся з прийомними батьками» («День за днем») немає коментарів ветеранів, довгожителів, матерів та батьків. Відповідно, не дотримано й балансу.

У ЗМІ Полтавщини оцінки за цей стандарт були низькими через засилля офіціозу (зокрема, у виданні «Зоря Полтавщини»). Так, місцева влада отримувала можливість доносити до читачів газет інформацію тільки про позитивні аспекти своєї діяльності: мовляв, і вакцинація успішна, й унікальний паркінг для карет швидкої допомоги будується, й реставрація історичних будівель триває. Як правило, інші сторони (лікарі, пацієнти, архітектори, реставратори, експерти тощо) – або не мали можливості нічого коментувати, оскільки їхніми думками журналісти не цікавилися, або реагували тільки схвально.

Окрім балансу думок, порушувався також стандарт достовірності (наявність посилань на джерела). Загальна оцінка у друкованих ЗМІ – 1,5 з можливих 2.

На Луганщині уже друга моніторингова хвиля показала низький рівень дотримання цього показника. «Якщо в січні достовірність була оцінена на 1,38, то у травні цей показник – 1,08 бали: рівень достовірності помітно знизився. Найактивніше (1,5 бали) посилалась на джерела «Луганщина.UA», яка у січні мала щодо цього критерію найгірший показник 1,06. Найменше вказувала джерела «Кремінщина» –  0,56 бали, тобто достовірність була притаманна лише чверті публікацій видання», – повідомили експерти.

На Хмельниччині було знайдено тексти, де взагалі не наведено ані джерел інформації, ані свідчень, які б підкріплювали думки журналіста. До прикладу текст «Будинки-привиди, або Чому українське село на самоті тихо вимирає?» («Подільські вісті», Хмельниччина).

Стандартів повноти та відокремлення фактів від коментарів журналісти друкованих ЗМІ дотримувалися на тому ж рівні, що й достовірності – 1,5. В матеріалах із ознаками замовності чи в офіційно-протокольних, як правило, компліментарно висвітлювалась діяльність чиновників чи політиків, автори текстів не були нейтральними через що знижувалися оцінки за відокремлення фактів від коментарів. Один із прикладів – матеріал «Готуйте гаманці» із газети «Деснянська правда» (Чернігівщина). Про міську владу пишуть, що вона «була вимушена анонсувати зростання квартплати», що їй «діватися нікуди» - при цьому не вказано, хто є джерелом цих коментарів, хто так вважає, чию думку поширено: влади чи журналістів. Тут порушено як стандарт відокремлення фактів від коментарів, так і повноти.

Медійники не завжди подавали інформацію в контексті, друкували передісторію або бекграунд: тому знижувалися оцінки за повноту.

Традиційно найкраще було дотримано стандарти доступності (1,9) та відсутності мови ворожнечі (2). Зафіксовано тільки окремі випадки використання «запальної мови». Так, у публікації «Рубіжне: місто, в якому мер став, як ті граблі» (газета «Луганщина.UA») голову Рубіжного характеризують так: «Хортiв – не мер, Хортiв – це дiагноз. Там, де вiн, – там безлад, бардак i розруха», не підкріплюючи звинувачення фактами.

Також мову ворожнечі знайдено у двох матеріалах газети «Чернігівщина». У текстах «На Новобасанську громаду «наступають Путін із Медведчуком»? та «Могильщики української економіки навчаються в Європі» - наявні мовні звороти, що підкреслюють нетерпимість і глузливе ставлення до окремих осіб чи групи осіб.

Газети, що найкраще дотримувалися стандартів: «Деснянська правда» (Чернігівщина), «Курьер недели» (Одещина), «Високий замок» (Львівщина), «Телеграф» (Полтавщина).

Сайти

Стандарт балансу думок був найбільш проблемним і для онлайн-ЗМІ, хоча тут оцінки трохи вищі, ніж у газетах. Загальна оцінка за дотримання балансу думок – 0,9.

Такій ситуації сприяла значна кількість запозиченого контенту, який онлайн-видання публікували без обробки.

Так, на Донеччині інформаційні сайти більше виконували функцію агрегаторів повідомлень державних відомств і служб. «Прес-релізи ніяк не оброблені (хіба що обрізані на певному абзаці, якщо оригінальний текст задовгий), не доповнені думками інших людей для дотримання стандарту «баланс думок», - повідомили експерти. Схожа картина в онлайн медіа Чернігівщини, тут також здебільшого усі сайти розміщували багато прес-релізів органів влади та оперативних повідомлень правоохоронних органів, інші точки зору не були присутніми. Інтернет-видання Полтавщини, надавали перевагу кримінальній хроніці та необробленим повідомленням від органів місцевого самоврядування, тому також не зуміли дотримати балансу думок.

У зв’язку із засиллям офіціозу, проблемним був і стандарт повноти. Загальна оцінка – 1,4. Видання не надавали достатньо контексту, переказуючи місцеві події мовою очільників. Наприклад, на Чернігівщині сайти рідко використовували бекграунди, окрім видання «Чернігівщина. Події і Коментарі». Ресурс «Вголос» (Львівщина) найгірше в регіоні дотримувався цього стандарту, внаслідок чого його повідомлення виглядали фрагментарними. Через численні передруки знизилася оцінка за цей стандарт і на сайтах Полтавщини («Новини Полтавщини» та «Ехо»).

Видання Полтавщини «Ехо» та «Новини Полтавщини» задовольнилися інформацією, яку надала Служба автомобільних доріг або ж підрядник, коли писали про місцеву інфраструктуру. Натомість сайт «Полтавщина» аналізував закуплівлі міськради на Прозоро, зіставляв ціни, зазначені у документації, із ринковими. Тому у перших двох випадках як стандарт балансу, так і повноти – порушено. А в другому – дотримано.

Узагальнені оцінки по семи регіонам за дотримання стандартів відокремлення фактів від коментарів та достовірності однакові – 1,7.

На Львівщині, окрім «Львівського порталу», інші сайти не завжди посилалися на джерела належним чином, не розміщували гіперпосилань. Найгірші оцінки за стандарт достовірності отримали видання 06264.com.ua (Донеччина), «Вечірній Кам’янець» та «Поділля News» (Хмельниччина), «Таймер» (Одещина»), 06452.com.ua (Луганщина).

Як і друковані, онлайн-ЗМІ найкраще тримались стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі. Окремі порушення зафіксовано на сайті «Таймер» у матеріалах: «Ревность: цыган зарезал соплеменника в день Проводов на кладбище»; «Декомунизаторы негодують: жители Тарутина уберегли свой макет ордена Победы». А також на сайті ІА «Вчасно» (Донеччина»), який передрукував   повідомлення прес-служби 10-тої Гірсько-Штурмової Бригади без змін. Внаслідок цього до публікації потрапили такі слова: «Снаряд російських шанувальників місцевого населення банально перебив проводи. А зробити їх не можна. Знаєте чому? Тому що дресировані Росією істоти не дають так званої „тиші“ — гарантій безпеки для праці представників ДТЕК на небезпечній території».

Але за результатами моніторингу було названо й найкращі видання, що дотримувалися стандартів. Це сайт Маріуполя (0629.com.ua), інтернет-видання «Полтавщина», «Є» (Хмельниччина), «Львівський портал», «Думская» (Одещина), «Чернігівщина. Події і Коментарі».

Висновки

Порівняно із попереднім моніторингом в січні 2021 року ситуація практично не змінилася. Середній бал за дотримання професійних стандартів у друкованих ЗМІ у травні 9,15 (у січні – 9,16). В онлайн ЗМІ ситуація трохи покращилася: 9,56 у травні, 9,43 у січні.

Цього разу як у газетах, так і на сайтах – значна кількість неякісного контенту (передруків прес-релізів та інших повідомлень прес-служб, які журналісти майже не перевіряли). Часом подібний контент у деяких виданнях навіть переважав редакційний.

Відчувалась залежність багатьох місцевих ЗМІ від місцевої влади або певних політичних сил. Журналісти висвітлювали події необ’єктивно, на шпальти або ж електронні сторінки потрапляли компліментарні матеріали про дії чиновників чи політиків. Це, безперечно, відображалось і на дотриманні професійних стандартів. Інколи, допомагаючи представникам місцевих політичних еліт розправлятися із конкурентами, ЗМІ наважувались на поширення мови ворожнечі.

Зафіксовані приклади якісної журналістики в регіонах створюють добрі прецеденти та показують приклад іншим: такі видання уважно аналізували роботу місцевої влади, рахували витрати із місцевих бюджетів, цікавилися думкою представників громад, представляли альтернативну точку зору, висвітлюючи місцеве життя.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:

    ІДПО – http://idpo.org.ua/reports

    Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

    Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках.

Видання, що досліджуються. Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, «Донецкие новости». Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти 064 52, Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. Полтавська область: «Зоря Полтавщини»”, «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти «Челайн», «Свобода ФМ», Чернігівщина. Події і коментарі», «Час Чернігівський».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз. 

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Фото: edusteps