Моніторинг друкованих та Інтернет - медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ з лютого 2012 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та Автономній Республіці Крим. Кожний регіон  представлений шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за січень-лютий, що здійснювався з  27 січня до 2 лютого 2014 року. Всього було проаналізовано: 649 матеріали друкованих видань та 259 публікацій новинних сайтів.

У січні - лютому кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності зменшилася, порівняно з груднем, на третину: регіональні медіа розмістили 15%  матеріалів з ознаками замовності (10%– політичного характеру  й  4% комерційного). Зменшилась кількість і неналежно маркованої реклами до 9%.

Моніторинг за грудень-2013 читайте тут.

У січні найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили видання: донецькі: «Донецкие новости» - 41,7% та «Вечерний Донецк» - 36,7%,  сумські: «Вперед» - 36,8% та «Білопільщина» - 34,1%; вінницькі «Вінничина» –  28,6% та «Вінницька газета» – 26,7%.

Найкраще висвітлювали події у суспільстві журналісти Львова, де зафіксовано найменший відсоток джинси – 5, 6%.

У газетах «Донбасс»; львівських «Ратуша» та «Експрес»; харківському випуску «Комсомольської правди в Україні» та «Слобідському краї»; вінницькій газеті «Реал» не зафіксовано жодного замовного матеріалу.

Кількість джинси в електронних медіа також зменшилася порівняно з груднем і складає -16,2% . Зокрема, політичного замовлення зафіксовано - 12,9%  від усіх оцінених, комерційного –  3,3%.

Інтернет - видання «Новости Донбасса»; харківський «Об’єктив» пропонували читачам тільки достовірну і збалансовану інформацію.

Найбільше матеріалів із ознаками замовності зафіксовано у сумських електронних медіа: «Сумиінфо» та «Express» – 56%.

Середній бал дотримання журналістських стандартів у друкованих медіа в січні  підвищився – 4,9 бала (3,96 у грудні); як і в електронних медіа - 4,34 (4,23  у грудні) з можливих 6-ти.

Моніторинг недобросовісної реклами («джинса» та немаркована реклама)

В кінці січня на початку лютого кількість замовних матеріалів у регіональних медіа зменшилася на 7%, порівняно з груднем.

Експерти оцінювали останній тиждень січня – початок лютого (27 січня – 2 лютого). Варто зазначити, що цей тиждень – це був час відносного затишшя у ході протестних акцій.

Друковані видання

У січні - лютому кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності зменшилася  порівняно з груднем на 7%. Регіональні медіа розмістили 15%   матеріалів з ознаками замовності (22% у грудні), з них 10%  – політичного характеру  й  4% комерційного (у грудні - 16% та 6% відповідно). Зменшилась кількість і неналежно маркованої реклами 9%  (11% – у грудні).

Аналіз регіонального контенту показав, що у січні найбільше дезінформували громадян щодо протестних акцій видання Донецька, Сум та Вінниці, маючи відповідно 20, 6%;  20,4% та 18,4% матеріалів з ознаками  замовності. Найкраще висвітлювали події у суспільстві журналісти Львова, де зафіксовано найменший відсоток джинси – 5, 6% (8,1% у грудні).

Найбільш виважену та збалансовану інформацію про події в Україні, які сколихнули увесь світ, у січні надавали журналісти газети «Донбасс», львівських «Ратуші» та «Експресу»; харківського випуску «Комсомольської правди в Україні» та «Слобідського краю»; вінницької газети «Реал», де протягом моніторингу не зафіксовано жодного замовного матеріалу.

Як видно на графіку вгорі частка матеріалів  із ознаками замовності, порівняно з груднем, зменшилася у всіх регіонах, крім Донецька. Щодо ЗМІ Донецька, то експерт Володимир Кіпень переконаний, що «Донецька преса є частиною тієї "інформаційної парасольки", якою партія влади намагається прикрити населення від "неправильної" інформації, формуючи в маніпулятивний спосіб чорно-білу картину боротьби донецького "добра" зі "злом"».

Та все ж, незважаючи на загальне зменшення замовних матеріалів, деякі видання продовжували подавати викривлену інформацію. У січні найбільше матеріалів з ознаками замовності розмістило видання: «Донецкие новости» – 41,7%. Цю газету експерт Володимир Кіпень відносить до «групи "непримиренних" ЗМІ, що демонструють крайню агресивність у подачі євромайданів як картини беззаконня протестувальників і повну підтримку всіх дій влади з придушення майдану. Одним із лідерів такого стилю інформування жителів області є видання "Донецкие новости" (власник Рінат Ахметов)».

 Дезінформують читачів також «Вечерний Донецк» – 36,7%,  донецька «Панорама» – 16,7%; сумські: «Вперед» –36,8%, «Білопільщина» – 34,1%, «Сумщина» –18,6%; «Вінничина» –  28,6%, «Вінницька газета» – 26,7%%, «33 канал» – 21,7%;  друковані видання Харкова: «Харьковские известия» – 25%,  «Вечерний Харьков» – 22%, «Время» –13%;  «Львівська газета» – 12,5% та львівський випуск «Комсомольськой правды в Україні» – 10%; «Крымская газета» – 16,7%, «Первая Крымская» –10, 5%, « Крымская правда» – 10%.

«Висвітлення подій під час протистояння влади та майдану в Києві й регіонах кримськими медіа відбувається з грубими порушеннями стандартів та норм журналістики… Депутати…  мобілізували кримських журналістів на одностороннє висвітлення подій, на виправдання насильства та поширення закликів до жорстокості й розгону майдану» –  вважають кримські експерти. Детальніше про антиукраїнську вакханалію у кримських медіа можна дізнатись у матеріалі Миколи Семени.

Щодо газети «Харьковские известия», то медіаексперт Юрій Хомайко зазначає: «Газета Харківської міської влади "Харьковские известия" в останні місяці перетворилась на рупор Партії Регіонів. Тобто видання не віддзеркалює всього політичного життя міста, уперто наголошуючи при цьому, що саме ПР виражає погляди і настрій усіх харків’ян і має право говорити від їх імені. Так у №10 від 28. 01 на першій шпальті у вигляді передової статті розміщено заяву Партії Регіонів під заголовком "Фашизм не пройдет". Редакція супроводжує її великою світлиною ходи людей у масках зі смолоскипами і прапором зі свастикою, не повідомляючи, де і коли це відбувається, звідки взято фото, проте між ним і заявою ПР розміщено такий виділений жирним шрифтом текст: "Германия превыше всего! Погромы, факельные шествия, убийвства инакомыслящих: так начинался германский фашизм. Чем это закончилось – известно. Мир до сих пор содрогается от ужасов фашизма. Но разве не то же самое сегодня происходит в Украине?"». Сама ж заява відверто провокує паніку у суспільстві…».

Експерти зазначають, що багато видань продовжують приховувати рекламу. Так, «Крымськая правда» розмістила 24% неналежно маркованої реклами, «Первая крымская» – 21%, сумські «Білопільщина» – 29,6%; «Ваш шанс» – 28%; «Панорама» – 24%; Сумщина – 16 %; «Львівська пошта» – 11,8%; «Вечерний Харьков» – 20%, «Время» – 22%.

Інтернет- медіа

Кількість матеріалів із ознаками замовності в електронних медіа також зменшилася порівняно з груднем і складає –16,2% (20,5% у грудні). Зокрема, політичного замовлення зафіксовано – 12,9% (16,3% у грудні) від усіх оцінених, комерційного –  3,3% ( 4,2% у грудні). Неналежно маркованої реклами майже не виявлено - 0,2% (1,1% у грудні).

Найбільше  матеріалів із ознаками замовності зафіксовано у сумських електронних медіа: «Сумиінфо» та «Express» – 56%. Хоча це вже значно менше, ніж раніше (до 80% у грудні !). Друге місце в антирейтингу розподілили інтернет - видання Вінниці – 14,3% та Львова – 14,3%.

Прикро, що великий відсоток матеріалів з ознаками замовності розміщують львівські сайти «ZIK» та «Zaxid.net» – по 14,3%, яких багато громадян сприймають як незалежних (а раніше і як опозиційних до влади). Хотілося б, щоб такі видання були прикладом збалансованої журналістики.

Чимало неправдивої інформації у січні розмістили інтернет – видання Сум «Express» – 50%, вінницькі «Май він» – 9,5%; «Вінниця – інфо» – 19,1%.

Пропонували читачам достовірну і збалансовану інформацію: «Новости Донбасса»; харківський «Об’єктив»; менше матеріалів з ознаками замовності надрукували кримський сайт «Комментарии: Крым» – 2,3% , «Новий Севастополь» – 4,5%; харківський «Статус кво» – 4,8 %, донецький «Ура інформ» – 4,8%.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Середній бал дотримання журналістських стандартів у друкованих медіа в січні підвищився до 4,9 балів (3,96 у грудні); як і в електронних медіа - 4,34 (4,23  у грудні) з можливих 6-ти. Цікаво, що підвищення відбулось за рахунок видань Донецька – 4,01 бала (3,64 у грудні ), Харкова – 4,3 ( у грудні 4,14), Криму – 4,12 (3,86 ) та Сум – 4,09 бала( 3,86 бала ), які традиційно демонстрували нижчі показники. Газети Львова – 4,15 (у грудні 4,17) й Вінниці – 3,9% бала (4,08 ) майже не змінили своїх показників.

У січні, журналісти, як і раніше, найкраще дотримуються стандартів достовірності (93% інформації  та 98% в онлайн ); точності (відповідно по 87%), оперативності( 67% та 87% новин), відокремлюють факти від коментарів ( у 71% та 89% матеріалів), але погано дотримуються балансу думок і точок зору (лише 34% та 18%  матеріалів збалансовані) і неповно розкривають теми публікацій (57% та 54%).

Львівські експерти, які у січні читали вінницькі ЗМІ, вважають, що «публікації журналістів газет та інтернет-видань Вінниці на тему Майдану переважно були побудовані на власних судженнях репортажного типу щодо тих чи інших дій політиків і протестувальників (особливо у висвітленні захоплення Вінницької ОДА). Інформацію політичного характеру подавали оперативно (зважаючи на періодичність виходу видання). Вона була достовірною (з огляду на джерела, які використовували журналісти до коментування ситуації чи її оцінки), однак незбалансованою, оскільки до розгляду проблеми залучали переважно точку зору однієї (провладної чи опозиційної) сторони», – каже завідувач кафедри нових медій факультету журналістики ЛНУ імені І.Франка Борис Потятиник.

Незважаючи на те, що в цілому кількість джинси у січні впала, контент- аналіз матеріалів ЗМІ п’яти областей та Криму не дозволяє говорити про об’єктивне інформування населення України про життєво важливі проблеми суспільства. Значна кількість видань продовжила дезінформувати читачів щодо протесних акцій, породжуючи паніку, агресію, ненависть.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР. УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика»).

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних та інших регіонів (останні – перехресно, за ротаційним планом, що забезпечує об’єктивний підхід).

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів і прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцеве оцінювання проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/точок зору;

2) оперативність;

3) достовірність (посилання на джерела);

4) відокремлення фактів від коментарів;

5) точність;

6) повнота представлення фактів/інформації з проблеми.

Критерії визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури:

1. матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони;

2. цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ;

3. експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес;

4. безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта;

5. матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта;

6. «протокольні» матеріали із заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по шість регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли: вінницькі «РЕАЛ», «33-й канал», «РИА», «Місто», «Вінниччина», «Газета по-українськи», «Вінниця-інфо», «Майвін»; донецькі «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама»; «Новости Донбасса», «Ура-Информ»; кримські «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая Крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета»; «Комментарии: Крым», «Новый Севастополь»; львівські «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «КП в Украине»; Zaxid.net, ZIK; сумські «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина»; «Сумиінфо», Express; харківські «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих»; «Статус кво», «Объектив».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».

Світлана Єременко, менеджер проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ.