Питання безпеки журналістів обговорювалися на круглому столі «Запровадження в Україні культури страхування професійної журналістської діяльності в зоні АТО», який відбувся 20 квітня. Організатор заходу - Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

У круглому столі взяли участь представники журналістських професійних об'єднань - Незалежної медіапроспілки України (НМПУ), Національної спілки журналістів України (НСЖУ), Інституту масової інформації (ІМІ), страхових компаній, Міністерства інформаційної політики (МІП), Державного комітету телебачення і радіомовлення та інші.

Українські журналісти в зоні АТО стають не меншими, а подекуди й більшими мішенями, ніж військові, тому питання їхньої безпеки має вийти на рівень РНБО, зазначив заступник голови Комітету свободи слова, модератор заходу Сергій Висоцький.

Модератором круглого столу був Сергій Висоцький

«Українські журналісти, які працюють на лінії фронту, або навіть в містах, які знаходяться на так званій червоній лінії Одеса - Харків та інших, стають для іншої сторони об'єктами агресії. Вони для них є такими ж солдатами, можливо навіть генералами, які показують, що насправді відбувається на фронті, виявляють і показують факти російської агресії. Тому питання життя, здоров'я і забезпечення професійної діяльності журналістів стає одним з головних питань РНБО», - сказав він.

Щоби представники страхових компаній зрозуміли, наскільки важливим є страхування представників ЗМІ для самих журналістів, виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк навела довідкову інформацію про фізичну агресію щодо медійників на території України у 2014-2015 роках.

Зокрема, 2014 року ІМІ зафіксовано 995 порушень прав журналістів та ЗМІ.

«У першому кварталі 2015 року в зоні АТО в Україні загинув фотокореспондент газети "Сегодня" Сергій Ніколаєв. На територіях, захоплених бойовиками так званих ДНР та ЛНР, практично не залишилось українських журналістів, проте ІМІ фіксував випадки затримань та обшуків іноземних кореспондентів, зокрема польських, італійських та російських», - сказала Оксана Романюк.

За словами Оксани Романюк, дуже часто в небезпечній зоні працює багато фрілансерів, наразі в журналістському середовищі є запит на те, щоби краще захистити свої права, зацікавленість в отриманні страхування.

«Тим більше, що ми бачимо досвід іноземних колег, які приїжджають до нас працювати в зоні АТО. Всі вони застраховані міжнародними страховими компаніями. Наприклад, ми зв'язалися з канадською страховою компанією, вони надали нам рекомендації, але зауважили, що не страхують українських медійників, тому є певні умови, одна з яких полягає в тому, що журналіст зобов'язаний пройти тренінг із безпеки тощо», - зазначила пані Романюк.

Виконавчий директор ІМІ зауважила, що в Україні немає культури страхування професійної журналістської, і це стосується не тільки зони АТО.

«Журналіст - професія, пов'язана з ризиком, навіть якщо він пише про харчування в дитячих садках, то вже може стати жертвою нападу директора садка», - сказала Оксана Романюк, запропонувавши запустити дискусію щодо необхідності старування журналістів.

За її словами, міжнародна організація «Репортери без кордонів» може проконсультувати українські страхові компанії щодо страхування представників ЗМІ в зоні бойових дій.

Голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський зазначив, що тема страхування журналістів для страховиків є цікавою і важливою.

 В'ячеслав Черняховський заявляє, що у страхуванні журналістів існує певний досвід

«Страхування журналістів - це не є щось особливе і таке, чого раніше не було. Страхування журналістів як небезпечної професії існувало в Україні завжди, мінімум років 20. Є напрацьований досвід, певні тарифні ставки. Звичайно, вони не враховували масові поїздки в зову бойових дій. Журналісти і в мирний час зазнавали нападів і тиску. Тому ми не можемо зазначати, що проблема існує тільки тоді, коли журналіст їде в зону АТО. Навпаки, робота журналістів настільки специфічна, що їх потрібно покривати страховим захистом і в той час, коли виконують свою роботу тут.

Звичайно, є розподіл по типах небезпеки, який враховують страховики. Є репортерська діяльність, яка більш небезпечна, і є такі, які більше працюють у редакції. Раніше українські журналісти їздили в небезпечні зони інших країн, ми маємо досвід їх страхування, на жаль, у нас ще немає напрацювань масового виїзду. Але коли журналісти мають загальне покриття на рік, то додаткове покриття на короткострокові поїздки в зону бойових дій набагато легше зробити, ніж страхування тільки останнього», - сказав він.

Пан Черняховський запропонував взяти за основу той підхід, який у існує в Україні для військових та силовиків в зоні АТО. Виходити із суми 500 мінімальних заробітних плат (це сьогодні близько 600 тисяч гривень). Таку суму вважають достатньою в нашій державі для того, щоб покрити всі негативні наслідки перебування в зоні бойових дій.

Він також додав, що потрібні уніфіковані умови: обов'язкове проходження журналістами тренінгу з системи безпеки в зоні бойових дій, обов'язкове носіння касок і бронежилетів, наявність документів тощо. За його словами, страховий ринок з обережністю, але готовий розглядати нові підходи, і нагадав, що це, безумовно, бізнес. За його даними, за останній рік в Україні загинуло 11 представників ЗМІ (іноземні в тому числі).

Голова Київської незалежної медіапрофспілки Юка Гаврилова зазначила, що за страхування працівників ЗМІ мають працедавці, власники медіа. Профспілки готові розпочати  з ними робочі переговори з цього питання.

Якщо вимагати страхування журналістів як обов'язкову умову акредитації, то це можуть розцінити як обмеження свободи слова - Тетяна Попова

Заступник міністра інформполітики Тетяна Попова сказала, що наразі проведено низку консультацій з медіаорганізаціями.

«Якщо ми будемо вимагати страховку як обов'язкову умову акредитації, то це можуть розцінити як обмеження свободи слова. Ми можемо тільки рекомендувати. На сьогодні в зоні АТО акредитовано вже близько 4 тисяч журналістів. Для Embedded Journalism (прикріплені до військової частини журналісти - Ред.) це, звичайно, буде обов'язковою вимогою, але їх невелика кількість, за місяць буде 16 чоловік. Для них є багато додаткових вимог, але тому, що вони будуть перебувати прямо на передовій», - сказала вона.

Галина Третьякова виступає за діалог ЗМІ і страхових компаній

Директор «Української федерації убезпечення» Галина Третьякова зазначила, що страхове покриття для кожного журналіста формується безпосередньо в діалозі між ЗМІ і страховою компанією. Для того, щоб це з'явилося, треба щоб з'явилася вимога журналістів  щодо того, щоб таке покриття було.

«Ми з колегами нещодавно виробляли такі покриття для тих, хто займається обміном військовополонених, то за кордоном поки що подібного не знайшли. Проблема обов'язкового страхування адміністративним шляхом не вирішується. Журналістам потрібно змінювати соціальний діалог у трудових відносинах. В Україні на рівні галузі не підписана генеральна угода щодо соціального захисту, який повинен бути у трудових відносинах із журналістами. Колективні договори з роботодавцями дуже часто не містять вимоги трудового колективу мати страхове покриття. Для цього не потрібно писати нормативні акти. Треба, щоб асоціації, які представляють інтереси журналістів вступили в робочий діалог конкретно зі страховими компаніями», - сказала вона.

За словами пані Третьякової, треба покривати не тільки події (смерть, поранення), а й реабілітацію, на яку йде більше коштів, ніж на страхування безпосередньо нещасного випадку, також протезування, полон тощо. Вона також наголосила, що покриття у військових конфліктах є розширеним покриттям звичайного покриття. «Якщо такого не буде, то жодна страхова компанія не дасть вам розширення саме на військові дії. Тому перше, що вам треба вирішувати, це закріплені на рівні колективних договорів ваші права по соціальному захисту», - зауважила страховик.

Заступник голови НМПУ Олександр Тарасов повідомив, що у профспілки є законодавча ініціатива: внесення змін до закону про державну підтримку ЗМІ і соціальний захист журналістів.

«Треба чітко прописати обов'язок роботодавця страхувати журналістів. Тоді у профспілки з'явиться інструмент тиску на роботодавців. Треба юридично зобов'язати власників ЗМІ страхувати журналістів», - сказав він.

Заступник голови НМПУ Олександр Тарасов вважає, що треба зобов'язати роботодавця страхувати журналістів

Учасники круглого столу вирішили запропонувати Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики на найближчому засіданні створити робочу групу, яка напрацює рекомендації щодо як загального страхування журналістів, так і конкретно в зоні бойових дій.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»

Фото автора