Регіональні мовники зацікавили столичних майстрів

5 Березня 2007
20120
5 Березня 2007
17:24

Регіональні мовники зацікавили столичних майстрів

20120
Репортаж з організованих Незалежною асоціацією телерадіомовників Сергія Каразія, Олександра Богуцького, Володимира Оселедчика та Ігоря Пелиха.
Регіональні мовники зацікавили столичних майстрів

3 і 4 березня Незалежна асоціація телерадіомовників, Східноєвропейський інститут проблем медіа і ГО «За професійну журналістику» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організували майстер-класи відомих українських медійників – Сергія Каразія, Олександра Богуцького, Володимира Оселедчика та Ігоря Пелиха. Участь у майстер-класах узяли переважно журналісти та медіа-менеджери регіональних телерадіокомпаній – з Рівного, Луцька, Херсона, Чернівців, Коломиї тощо. Побували там і кореспонденти «Детектор медіа». 

 

Тема майстер-класу Сергія Каразія – «Продюсування інформаційної служби та співпраця з міжнародними інформаційними агенціями». Сергій є українським представником TV Reuters – однієї з двох всесвітніх телевізійних інформагенцій. З початку 90-х він працював фрилансером із низкою іноземних телеканалів та агентств. Працюючи на Reuters, побував у багатьох «гарячих точках». Зараз Сергій Каразій займається виробництвом новин з України та організацією прямих трансляцій.

 

Незважаючи на те, що це був перший майстер-клас у житті Сергія Каразія, йому вдалося зробити спілкування з журналістами з регіонів не лише цікавим і пізнавальним, але й взаємовигідним. Адже Reuters, передусім, цікавить оперативне відео, яке найлегше дістати саме у регіональних телемовників. Пропонуючи свої сюжети міжнародній агенції, регіональні телекомпанії мають нагоду не лише заробити гроші, але й заявити про себе на світовому рівні, адже Reuters завжди вказує джерела, з яких отримує відеоматеріал. «Навряд чи ваші телекомпанії мають потребу у наших послугах, - розповів журналістам Сергій. – Адже для регіональних мовників головне – місцеві новини, і саме ними цікавиться глядач. Конкурувати із міжнародними новинами загальнонаціональних телекомпаній «регіоналам» немає сенсу». До того ж, передплата матеріалів Reuters -  досить дороге задоволення: від десятків до сотень тисяч доларів на рік.

 

Сергій познайомив журналістів із технікою, з якою працюють журналісти Reuters, і з структурою веб-сайту агентства. Розповів він і про те, яке місце у новинах агентства посідають матеріали з України. На місяць у випусках («фідах», від англійського feed) Reuters з’являється 12-15 сюжетів з нашої країни. Як правило, це або надзвичайні події, або якісь цікаві історії з життя людей («лайф»). Відеоряд, який надає агентство, супроводжується детальним поясненням та розшифруванням усіх синхронів із англійським перекладом.

 

Переглянувши кілька випусків новин, привезених журналістами, майстер був приємно здивований рівнем, на якому працюють інформаційні служби  регіональних каналів. Він висловив деякі конструктивні зауваження до верстки, монтажу і змісту новин, однак, за його словами, якість представлених матеріалів відповідає вимогам міжнародних інформаційних агентств.  

 

Олександр Богуцький на майстер-класі «Медіа як бізнес» розповів про те, яким чином у медіа заробляють гроші. Олександр розпочав свою кар’єру з продюсування групи «Плач Єремії» в 1990 році, а в 1991 році обійняв посаду редактора першої незалежної української радіостанції – львівського «Радіо Незалежність». Має багатий досвід роботи на телебаченні: телекомпанії «Міст» (Львів), «Золоті ворота», Перший канал і СТБ, а з серпня 2000 року є генеральним директором каналу ICTV.

 

Перш за все, майстер наголосив на тому, що медіа продають, перщ за все, зміст, а вже після цього – довіру й особистості, які подають інформацію. Йшлося і про джерела надходження грошей на українське телебачення: це не лише реклама і спонсорство, але й піар, продаж прав на власний телепродукт, інтерактив, ґранти, дотації… Незабаром можуть зявитись і платні телеканали. Поза тим, універсальної формули успіху в медіабізнесі не існує.

 

Лекція Олександра Богуцького виправдала сподівання учасників майстер-класу почути з перших вуст відверту розповідь про медіа як засіб заробляння грошей.

 

Генпродюсер проекту «Найрозумніший» («1+1») Володимир Оселедчик, лауреат «Телетріумфу» 2006 року у номінації «кращий телепродюсер», розповідав гостям із регіонів про те, як зробити телеканал успішним. Кінорежисер, викладач інституту ім.Карпенка-Карого, пан Оселедчик був одним із творців каналу «1+1», говорив про брендування, бюджетування і програмування. Складовими успіху, за його словами, є вдалий слоган, дизайн студії, грамотне анонсування програм. Майстер запропонував учасникам схему, за якою має будуватись анонс програм для того, щоб привернути увагу глядачів. Також на прикладі каналу «1+1» він розповів про важливість соціальних проектів, які не приносять комерційної вигоди, але є важливою складовою іміджу каналу.

 

Понад усе представників регіональних мовників зацікавила тема розподілу бюджетних витрат телеканалу. Пан Володимир намагався проаналізувати проблеми місцевих рекламних бюджетів та дати поради щодо того, як зробити будь-який рекламний слот цікавим для рекламодавців. Він наголосив на важливості спонсорування програм, розповів про поняття афініті, рейтингів та частки аудиторії. Говорили і про те, як зробити цікавими інформаційні програми. Регіональні медіа-менеджери розпитували майстра про те, де шукати професійних журналістів, за якими технологіями працюють центральні телеканали, яким є їх штат тощо.

 

«Ми почули багато практичних порад щодо програмування і розрахунку рейтингів, відповідей на запитання, які нас цікавили. Для нас важливим є пошук можливостей дослідження аудиторії, і зараз ми отримали підтвердження того, що перебуваємо на вірному шляху», - каже представник херсонської телекомпанії «ВТВ+» Віталій Каменський. Цікаво було спілкуватись із колегами з регіонів і самому панові Оселедчику: «Я дуже мало знаю ситуацію в регіонах. Цікаво уявити їхній професійний рівень, проблеми, які перед ними стоять. Спілкування вийшло якісним, ми спілкувались професійно, на одному рівні. Але мені хотілося б подивитись на їхню роботу на місцях, оцінити їхній продукт, тому я запропонував колегам провести низку майстер-класів у регіонах».

 

Ведучий і продюсер Ігор Пелих на своєму майстер-класі розповідав про продюсування реаліті-шоу. В послужному списку Ігоря Пелиха – шоу «Не всі вдома» («1+1»), «Лабіринт», «Галопом по Європах» (ICTV), «На свою голову» (виробництво продакшн-студії Ігоря Пелиха «Роги і копита ТБ» на замовлення ICTV) і «Таксі» («Роги і копита» на замовлення каналу «Сіті»). Ігор є лауреатом «Телетріумфу» у номінаціях «Найкраща розважальна програма» і «Найкращий ведучий розважальної програми».

 

Розповідав Ігор переважно про свій власний досвід.  За його словами, найскладніше у роботі продюсера – це зібрати команду та переконати менеджмент каналу, що втілення проекту є життєво необхідним. Продюсування реаліті-шоу є найскладнішим з усього розважального телебачення, адже в ньому задіяні «люди з вулиці».

 

Ідея програми «На свою голову», яку Ігор Пелих робив на замовлення ICTV, народилася під враженням від фільму «Гра» з Майклом Дугласом у головній ролі. «Фішкою» програми були різні екстремальні конкурси, кожен учасник яких першим виконував поставлене завдання. «Чим більше реаліті-шоу схоже на реальне життя, тим краще». На майстер-класі демонструвались сюжети з нових випусків програми «Галопом по Європах-2», яка, як повідомляла «ТК», стартує незабаром на ICTV. Учасники майстер-класу ставили Ігореві багато запитань, більшість яких стосувалась бюджету реаліті-шоу.

 

По завершенні кожного майстер-класу учасники отримали сертифікат від Незалежної асоціації телерадіомовників.

 

Отар Довженко, Інна Корнелюк, Наталія Данькова, Олена Балацанова, «Детектор медіа»

 

На фото – Сергій Каразій

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
20120
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду