«В маленькому місті Ізюм Харківської області на прикладі нашого видання ми покажемо як потрібно реформувати комунальні ЗМІ, - заявив головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко в телефонній розмові з журналістом «Детектор медіа», - Першим кроком до цього стало підписання угоди про невтручання в редакційну політику видання між журналістами газети та мером міста Володимиром Сепітиєм, яка створює надійну основу для демократичних перетворень. Текст угоди підготували журналісти, скомпонувавши всі підписанні угоди. Мер відразу погодився підписати редакційний кодекс». В місцевій держадміністрації, за його словами, ініціативу журналістів ще не підтримали. Головний редактор каже, що нещодавно змінився голова держадміністрації - він тільки приступив до справ, тому не виключно, що пізніше в угоді може з’явитися третій підпис.

Про цю подію журналісти сповістили своїх читачів у останньому номері, який вийшов 23 червня. «Документ регулює творчі та виробничі умови праці газетярів, ставить заслін упередженості з боку окремих посадовців. Разом з тим, підвищує відповідальність редакції, зобов'язує її бути об'єктивною у висвітленні подій, - пише заступник редактора видання М.Калюжний статті «Перший крок до реформування», - Як підкреслив міський голова м. Ізюма Володимир Сепітий, праця журналіста – то свого роду ходіння по лезу: необережний крок і можна порізатися. Тому запевнив, як представник від влади дає згоду на невтручання у виробничий процес редакції, але просить журналістів не зловживати незалежним становищем. Побажав усім представникам засобів масової інформації натхнення, ділової активності, успіхів на благо громади та всієї України. Після обміну думками відбулася церемонія підписання. Під Угодою, до якої увійшли і "Засади редакційної політики", підписи поставили від одного із співзасновників міськрайонки – міський голова В.Г.Сепітий та редактор газети "Обрії Ізюмщини" К.О.Григоренко».

А вже 16 червня пан Григоренко повідомив про це на зустрічі керівництва області з головами районних рад, міськими головами та редакторами районних газет, організованій Національною спілкою журналістів України 16 червня в обласній раді відбулася зустріч. За його словами, в основному обговорювались взаємини, які складаються сьогодні між засновниками та редакціями районних ЗМІ, а причиною стали останні події, охрещені як «полюванням на редакторів районних газет».

«Після президентської передвиборчої кампанії місцева влада змінила 6 редакторів, - констатує головний редактор «Обріїв Ізюмщини», - Ця тенденція продовжується і після парламентських виборів. Вже двоє керівників «районок» (у м. Красноград та Барвінковому районі ) залишили робочі місця "за власним бажанням". Для керівництва обласної ради ця новина була дещо сенсаційною. Тому голова облради В.В.Салигін відразу дав доручення комісії з питань свободи слова виїхати в окремі райони і з'ясувати на місці ситуацію, яка склалася». Також чиновники обговорили з редакторами питання реформування комунальної власності, укладання угод між власниками та редакціями газет на висвітлення діяльності органів влади та виконання обласної програми розвитку інформаційного простору.

Нижче друкуємо текст, який підписали журналісти газети «Обрії Ізюмщини» та мер міста Ізюм Харківської області 14 червня цього року.

14 червня 2006 року

Відповідно до положень Конституції України, Кодексу законів про працю, Закону України „Про інформацію”, Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) України”, а також:

- виходячи із загальних принципів регулювання підприємницької діяльності, права власників самостійно встановлювати виробничі стосунки;
- враховуючи право журналістів на незалежну діяльність та обов’язок дотримуватись стандартів професійної етики;
- необхідності захисту редакційної незалежності, як гарантії для кінцевих користувачів в отриманні всебічної, неупередженої та достовірної інформації;

Співзасновник газети „Обрії Ізюмщини” в особі  міського голови Сепітого В.Г. з однієї сторони і трудовий коллектив газети „Обрії Ізюмщини” в особі редактора газети Григоренка К.О. з іншої , які далі називаються Сторони Угоди,

уклали цю Угоду про наступне:

1. Ця Угода, а також „Засади редакційної політики”, які складають частину Угоди, є документом, що регулює творчі та виробничі умови праці редакційного персоналу.

2. Дія Угоди та „Засади редакційної політики” не обмежені терміном. Власник залишає за собою право вносити зміни до „Засад редакційної політики”, попередивши колектив редакції про такі зміни не менш, ніж за два місяці.

3. Відповідно до своїх прав, власник встановлює „Засади редакційної політики”, які визначають направленість редакційної політики та виробничі стосунки під час збору, обробки та розповсюдження інформації, підготовленої редакцією;

4. Редакція, включаючи редактора, його заступника, завідуючих відділів, кореспондентів, коректорів, фотокореспондентів, верстальників-дизайнерів та інших працівників, що відносяться до редакційного персоналу, – діє самостійно, відповідно до штатних обов’язків її працівників, цієї Угоди та „Засад редакційної політики”;

5. Ця Угода укладена публічно. Жоден з пунктів Угоди не становить комерційної таємниці. „Засади” є відкритим документом для публічного доступу. Текст „Засад” розміщується на сторінках „Обріїв Ізюмщини”.

6. Жодні зміни в положення „Засад” не можуть бути приховані від громадськості.

Загальні положення:

а) Власник довіряє працівникам редакції у їхніх професійних якостях і зобов’язується не втручатись у виробничий процес редакції інакше, ніж через внесення змін до „Засад редакційної політики” або шляхом встановлення чітких фінансових показників. Під втручанням також розуміється заборона на висвітлення окремих тем та особи;

б) Працівники редакції поважають права співзасновників на ефективне управління підприємством і зобов’язуються не зловживати своєю незалежністю.

в) Редакція (в особі редактора) зобов’язується інформувати співзасновників про події чи теми, що безпосередньо стосуються його інтересів.

8. Обов’язки співзасновників:

а) Співзасновники зобов’язується утримуватись від спроб впливати на зміст редакційної політики іншими засобами, ніж визначено в цій Угоді.

б) За наявності політичних пріоритетів співзасновники або уповноважена особа зобов'язані публічно оголосити про підтримку тієї чи іншої політичної сили на виборах. При цьому має чітко вказувати, яку саме політичну силу він підтримує, а також засоби такої підтримки.

9. Обов’язки редактора:

а) Редактор керує редакцією і відповідає перед співзасновниками за дотримання „Засад редакційної політики”. Редактор відповідає за зміст інформації, її повноту, достовірність та збалансованість. Редактор має бути вільним від будь-яких зобов’язань перед третіми особами, що можуть поставити під сумнів дотримання ним цієї Угоди та „Засад редакційної політики”;

б) У разі членства в політичній партії або будь-яких громадських організаціях,  редактор  зобов’язаний повідомити про це власника та журналістів протягом місяця з дня набрання такого членства;

в) Редактор має всіма доступними засобами захищати від третіх осіб редакційну незалежність, визначену цією Угодою та „Засадами редакційної політики”;

г) У разі незгоди із „Засадами редакційної політики” або зміною власних поглядів редактор  має повідомити про це власника негайно.

10. Обов’язки штатних працівників редакції:

а) Редактор і його заступник, завідуючі та кореспонденти, коректори, верстальники-дизайнери та інші працівники редакції мають дотримувати „Засад редакційної політики” та викладених у них  етичних стандартів. Не допускається зловживання редакційною незалежністю з метою отримання додаткових доходів, не передбачених угодами з редакцією;

б) У разі конфлікту інтересів при підготовці інформації для розповсюдження, працівник редакції має негайно повідомити про це редактора або уповноважену ним особу з числа штатних працівників редакції.

11. Вирішення спорів:

а) У разі виникнення конфлікту інтересів Сторони зобов’язуються вирішувати їх виключно шляхом переговорів. Працівники редакції або діючі на підприємстві профспілкові організації мають сформувати відповідне представництво для переговорів;

б) У разі неможливості вирішення конфлікту в межах існуючих „Засад редакційної політики”, власник зобов’язаний внести зміни до „Засад редакційної політики” у відповідності до вимог цієї Угоди.

12. Ця угода встановлює, що зміни редакційної політики в частині політичного або ідеологічного спрямування засобу масової інформації прирівнюються за своїми виробничими наслідками до зміни умов праці.

13.  У разі істотних змін редакційної політики без згоди колективу редакції або уповноваженого профспілкового органу, в тому числі через зміну власника засобу масової інформації, працівники редакції отримують право на звільнення з роботи з формулюванням „зміна умов праці”.

ЗАСАДИ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ГАЗЕТИ „Обрії Ізюмщини”

1. ПРІОРИТЕТИ І ЦІННОСТІ :

1.1. „Обрії Ізюмщини”сповідує демократичні цінності.
1.2.  Вважає своїм пріоритетом захист прав людини, передбачених Конституцією України.
1.3. У питаннях, які є суперечливими керується пріоритетом свободи слова та прав людини.
1.4. Керується стандартами новинної журналістики у висвітленні політичних, культурних, релігійних, соціальних, міжнародних та інших конфліктних чи конкурентних ситуацій.
1.5. Не приховує від громадян інформацію про ті чи інші порушення законодавства з боку представників всіх гілок влади та місцевого самоврядування.

2. ЗАВДАННЯ “Обріїв Ізюмщиниг”

2.1 Позиціонує себе виданням, яке характеризується: широким тематичним діапазоном, наявністю репортажів та журналістських розслідувань, дотриманням високих журналістських стандартів, безперервною звіркою на відповідність етичним засадам кожного працівника редакції. „Обрії Ізюмщини” висвітлюють не тільки місцеві, а й загальноукраїнські та світові події.
2. Редактор, редакційна колегія, журналісти, технічні співробітники вважають за пріоритет зберігати репутацію масової газети. 
2.3 Поважає інтелектуальний рівень читачів, уникає навмисного спрощення, узагальнень, моралізаторства.
2.4 Постійно працює над поліпшенням якості матеріалів, нарощує кадровий потенціал,  збільшує матеріальну базу.

3. ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ

3.1.  Будь-яка інформація повинна безумовно відповідати таким стандартам новинної журналістики, як оперативність, точність, достовірність, збалансованість, відокремлення фактів від коментарів та оцінок, повнота, чіткість висловлювання, яка покликана запобігти подвійному прочитанню і затемненню сенсу (чіткість передбачає виклад  розмовною мовою, просту побудову речень, уникаючи спеціальної термінології, арго, канцелярської лексики, надмірної образності).
3.2.  Коментар має подаватися окремо від фактів.
3.3.  Факти повинні точно відповідати реальним подіям чи даним. Будь-які висловлювання повинні цитуватися або переказуватися без спотворення первинного змісту.
3.4.  Журналісти докладають максимум зусиль для перевірки кожної інформації. кожний співробітник редакції може бути цілком незалежним додатковим "контролером точності" і докласти власної ініціативи до уточнення будь-якої інформації, яку редакція готує до оприлюднення. Повідомляти про подію, яку не бачили на власні очі журналісти, про факти, відомі лише зі слів сторонньої особи, слід лише ретельно перевіривши .
3.5.  Особливо ретельно слід перевіряти: повідомлення про лихо з людськими жертвами, кількість жертв, постраждалими і зниклими без- вісти у частині їхньої кількості, повідомлення про смерть конкретної людини, про списки загиблих чи пропалих безвісти,  імена, прізвища і особові назви, цифри, особливо, коли вони є принциповою частиною новини, виключні поняття, тобто усе, що починається зі слів „уперше”, „востаннє”, „безпрецедентно”, „найбільший”, „найменший” та подібним.
3.6.  Особові імена і назви ретельно перевіряються у довідниках, словниках, базах даних, у картах чи атласом. Якщо така перевірка є неможливою, слід консультуватися з фахівцями у галузі.
3.7.  Цитування:
3.7.1. Висловлювання мають відтворюватися якомога точніше і в контексті.
3.7.2. Пряме посилання на джерело висловлювання обов’язкове вже в першому або другому реченні.
3.7.3. При використанні давніших висловлювань обов’язкове вказування точної дати (наприклад, „як коментував „Ракурс” пан NN 12 серпня минулого року...”).
3.7.4. Цитуючи висловлювання, не зафіксовані безпосередньо журналістами, посилання і на першоджерело, і на джерело інформації, є обов’язковим.
3.8.  Джерела інформації:
3.8.1. На джерела інформації слід посилатися чітко і недвозначно.
3.8.2. Журналіст має право не розкривати своїх джерел інформації. Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна давати, коли вона є суспільно значимою, джерело є безумовно компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене.
3.8.3. Формулювати посилання на анонімне джерело слід якомога конкретніше: якщо джерело просить не посилатися на нього – зазначати „джерела в... (облдержадміністрації, податковій і т.п.)”. Якщо джерелом інформації є посадова особа, яка просить не повідомляти місце роботи, можна зазначити „з офіційних джерел”.
3.8.4.  Посилатися на анонімні джерела можна лише тоді, коли повідомляється про факти чи події, але не можна цього робити, повідомляючи про коментарі чи думки.
3.8.5. Джерела інформації, зокрема інформації аґенцій, інтернет-видань, інших ЗМІ, мають бути чітко зазначені.
3.8.6. Інформація, отримана від співробітників прес-служб, прес-секретарів, речників, які уповноважені робити заяви від органів влади, установ, організацій, партій, рухів,фракцій і груп, окремих народних депутатів чи політиків, розцінюється як їхня офіційна позиція. Ця інформація оприлюднюється із обов’язковим зазначенням джерела, яке несе відповідальність за її точність.
3.9.  Основною формою подачі новин є т.зв. „перевернута піраміда” (найважливіші факти йдуть на початку повідомлення). Перша частина новини має містити відповіді на такі питання: що сталося? (або що сказав?), хто скоїв? (або хто сказав?), де сталося? (або де сказав?), коли сталося? (або коли сказав?), як сталося? (або за яких обставин було сказано?), чому сталося? (або чому сказав?)
3.10. При підготовці до друку інтерв’ю журналіст має перевірити точність цитат та контексту, прискіпливо перевірити точність цитат з інших джерел, узгодити текст з об’єктом інтерв’ю з метою авторизації.
3.11. Узгоджуючи текст із особою, яка дала коментар, журналіст надає респондентові тільки його цитати, а не цілий текст. 
3.12. Оприлюднення соціологічних опитувань:
3.12.1. Подаючи дані соціологічних досліджень, має вказати: точну назву соціологічної служби, яка проводила дослідження, замовника дослідження (якщо такий є), термін, географію і спосіб дослідження, кількість опитаних і вказівки на репрезентативність (кого ці опитані представляють), точне формулювання запитання, на яке давали відповідь респонденти, усі вагомі позиції відповідей, розмір статистичної похибки, за необхідності – контекст, який міг мати вплив на думку громади чи окремих груп.
3.12.2. Усвідомлює свою відповідальність, обираючи результати соціологічних досліджень тих чи інших організацій, та докладає максимум зусиль, аби переконатися в авторитетності цих джерел.

3.13. Збалансованість інформації:
3.13.1. Збалансованість інформації передбачає висвітлення всіх точок зору. Це є необхідним мінімумом. Бажаним є наявність точки зору „золотого свідка”, незаангажованого експерта. Збалансована подача інформації – це не лише викладення позицій всіх Сторін конфлікту чи всіх точок зору на неоднозначне питання, але, якщо це необхідно, і аргументація цих позицій Сторонами.
3.13.2. Якщо якась зі сторін конфлікту відмовляється від коментаря, про це, заздалегідь попередивши респондента, слід вказати у матеріалі із зазначенням точної причини відмови.
3.13.3. Висвітлення позицій сторін конфлікту має бути повним та аргументованим. Якщо журналіст змушений суттєво скорочувати пряму мову сторін, він повинен знайти найчіткіше висловлювання від кожної сторони.
3.14. Відстороненість:
3.14.1. В інформаційних повідомленнях журналіст не коментує факти, про які він інформує читача.
3.14.2. При доборі експертів для коментування тих чи інших подій та явищ журналіст докладає максимум зусиль, аби переконатися у його незаангажованості. 
4. РЕКЛАМА

4.1.  Адміністрація та відділ реклами не мають право втручатися у роботу журналістів, репортерів та інших працівників, що зайняті у підготовці новин. Дотримання журналістських стандартів є пріоритетом.

5. ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЖУРНАЛІСТА газети „Обрії Ізюмщини”

5.1.  Журналісти дотримуються „Етичного кодексу українського журналіста”, етичні засади журналіста узгоджуються з „Кодексом”, відповідають духові „Мюнхенської декларації обов’язків і прав журналістів”, а саме:
5.1.1. Право на інформацію, свободу висловлювань і критику є одним з основних прав людини.
5.1.2. Відповідальність журналістів перед суспільством первинна порівняно з будь-якою іншою, зокрема, стосовно своїх роботодавців та органів державної влади. 
5.1.3. Журналіст несе відповідальність перед своєю аудиторією та перед громадською думкою загалом.
5.1.4. Журналіст несе відповідальність перед своїми джерелами інформації та особами, про яких він говорить.
5.1.5. Журналіст несе відповідальність перед своїми колегами по редакції та по цеху.
5.1.6. Журналіст несе відповідальність згідно чинного законодавства.
5.2. Вважає неприпустимою публікацію висловлювань, які можна охарактеризувати як ксенофобські та антисемітські.
5.3 Уникає висловлювань, які можуть ставити під сумнів рівність всіх людей від народження, незалежно від національності, віросповідання, раси, громадянства, статі.
5.4 Уникає висловлювань, які можуть бути образливими щодо людей іншої національності, віросповідання, раси, сексуальної орієнтації, а також людей з особливими потребами. 
5. Акцентує рівноправність чоловіків і жінок у політичній, громадській, інтелектуальній, діловій сферах. Двозначні висловлювання  щодо статі неприпустимі.
5.6.  Журналіст „Обріїв Ізюмщини” зобов’язаний:
5.6.1. Шанувати істину, з огляду на право суспільства її знати, попри будь-які можливі наслідки для нього самого.
5.6.2. Захищати свободу інформації, коментаря та критики.
5.6.3. Публікувати лише ту інформацію, походження якої відоме, чи, в протилежному випадку, супроводжувати її  необхідними примітками; не приховувати важливої інформації та не спотворювати тексти та документи.
5.6.4. Виправляти будь-яку опубліковану інформацію, якщо вона виявиться неточною.
5.6.5. Зберігати професійну таємницю та не розголошуват джерело відомостей, одержаних конфіденційно.
5.6.6. Ніколи не поєднувати професію журналіста зі справою рекламіста чи пропагандиста; не приймати жодних прямих чи непрямих вказівок від рекламодавців.
5.6.7. Протистояти будь-якому тискові та приймати редакційні директиви тільки відповідальних представників редакції – редактора, керівника свого відділу.
5.6.8. Забороняється плагіат, наклеп, необґрунтовані звинувачення, приховування інформації, отримування будь-якого зиску від  публікації.
5.7.  Журналіст має право:
5.7.1. Обстоювати своє право на вільний доступ до всіх інформаційних джерел та право вільного розслідування всіх фактів, які стосуються суспільного життя. Таємниця державних та приватних справ, у цьому разі, може бути протиставлена журналістам тільки як виняток і на підставі чітко висловлених мотивів.
5.7.2. Відкидати будь-яке підпорядкування, що суперечить „Засадам редакційної політики газети .
5.7.3. Журналіст не може бути примушений виконувати свої професійні дії або висловлювати думку, коли це суперечить його переконанням чи засадам редакційної політики.   

Підписали:

Редактор газети “Обрії Ізюмщини”      К.О.Григоренко

Міський голова В.Г.Сепітий