Проблеми, що раз по раз виникають в комунальних ЗМІ у різних куточках України немов би підштовхують журналістів, експертів, а головне – центральні та місцеві органи влади, швидше приступити до процесу їх роздержавлення. «Детектор медіа» вже писала про  звільнення редакторів районних газет Криму та Харківщини, про конфлікт на обласній державній телерадіокомпанії в Луганській області, втручатися в який довелося Президенту. На цьому тлі ситуація у Львові розв’язувалася чи не найбільш цивілізовано. Так принаймні могло здатися сторонньому спостерігачеві. 

10 червня у Львові за підтримки фонду «Відродження» відбулися громадські слухання щодо реформування газети міськради «Ратуша». В них взяли участь представники львівських ЗМІ, громадськості, депутати різних рівнів, медіа-експерти. Організаторами слухань були Асоціація медіа-юристів Львівщини спільно з Інститутом іміджмейкерства та реклами. Загальний підсумок – більшість учасників слухань погодилася з необхідністю роздержавлення газети. Проте її головний редактор Микола Савельєв звинуватив організаторів слухань в упередженості.

Суть своїх претензій пан Савєльєв висловив в коментарі «Детектор медіа»: «При підготовці громадських слухань не був залучений сам колектив газети «Ратуша». Ніхто. В пакеті, підготовленому як роздаткові матеріали, організатори зробили свої висновки, не подавши іншої точки зору. Вони подали позицію, вигідну на сьогоднішній день міській владі».

Згадка про міську владу (йдеться тут про мерію Львова), невипадкова. І Микола Савельєв, і більшість опитаних нами експертів вказують на існування конфлікту між головним редактором «Ратуші» та новообраним міським головою Львова Андрієм Садовим. Микола Савельєв не приховує того, що під час виборчої кампанії виступав проти останнього як кандидата на посаду мера обласного центру. «Пропозиція про роздержавлення виходила не від пана Садового, а від деяких депутатів Львівської міської ради. Пана Садового пропозиція була однозначна – газету закрити, мене звільнити», - сказав «ТК» головред «Ратуші». Власне, вже на першій сесії львівської міськради нового скликання виносилося питання про призначення нового редактора комунальної газети, проте воно не було підтримане депутатами.

В деяких учасників громадських слухань викликало питання те, що один із співзасновників Асоціації медіа-юристів Львівщини (організатора слухань) є сьогодні радником Андрія Садового. Проте представник Асоціації Ярослав Жукровський в коментарі «ТК» сказав, що Конституція України нікому не забороняє брати участь в об’єднаннях  громадян. На його думку, немає підстав звинувачувати Асоціацію в упередженості, оскільки ця організація проблемою роздержавлення ЗМІ займається вже не перший рік. Ярослав Жукровський також вважає, що існування комунальної газети зі штатом працівників у 40 чоловік є занадто великим тягарем для міського бюджету. А свою позицію щодо звинувачень в упередженості на свою адресу з боку п. Савельєва, Асоціація виклала у відповідній заяві.

Як би там не було, на сьогоднішній день «джина» вже випущено з пляшки, і питання щодо майбутнього газети стоїть на порядку денному сесії міськради, проведення якої заплановане на найближчий четвер. Напередодні ж сесії можна констатувати декілька поглядів на те, як повинна бути реформована «Ратуша».

Позиція мерії полягає в тому, що газету необхідно переформатувати в офіційний вісник міськради. Фактично це означатиме позбавлення «Ратуші» ознак ЗМІ як такого. Недоброзичливці в цьому випадку можуть закинути новому меру те, що він йде на такий крок свідомо, оскільки є впливовим бізнесменом і власником кількох ЗМІ, отже і не має потреби в «Ратуші» як в окремому виданні.

Медіа-експерти та частина депутатів міськради виступає за роздержавлення газети шляхом приватизації. Головний редактор «Ратуші» в коментарі «ТК» сказав що теж не заперечує проти цього, але в нього викликає занепокоєння подальша доля колективу: «При будь-яких варіантах, згідно проекту нового закону про роздержавлення, наша газета опиняється в програші. Бо ми на сьогоднішній день не маємо власного приміщення, техніка застаріла, оборотні кошти нам міська рада не віддає. З чим тоді роздержавлюватись? Ми донесли свою позицію до депутатів міськради - Якщо ви хочете розробляти концепцію роздержавлення самі, то не треба  покладати всю відповідальність на нас. Бо виходить, що піонери взялися переводити бабцю через дорогу, а їй зовсім через дорогу переходити і не треба. А її взяли за руку і потягнули. Якщо ми вже за щось беремося, то давайте це робити разом», - сказав Микола Савельєв.

Голова профільної комісії міськради Маркіян Іващишин каже, що існуюча законодавча база дозволяє трудовому колективу викупити майно газети по балансовій вартості. «Як політик я вважаю, що будь який журналіст, якщо він стоїть на позиції свободи слова, має прагнути максимальної свободи. А органи місцевого самоврядування – це можливість впливу на газету, оскільки щорічно необхідно затверджувати бюджет. До того ж – це колективна відповідальність, а точніше – безвідповідальність засновників, оскільки депутати не несуть ніяких фінансових збитків від неуспішної діяльності ЗМІ», - зазначив депутат Львівської міської ради.

Разом з тим, голова Незалежної медіа-профспілки Сергій Гузь вважає, що спочатку в «Ратуші» повинна бути підписана угода про редакційну політику, необхідно розробити план дій по приватизації і врахувати при цьому думку колективу.

Проте як повідомила «ТК» голова осередку НМПУ у «Львівській газеті» Оксана Фаростина, депутати в своїй більшості схиляються до думки, що б зберегти за собою контроль над виданням.  Такий висновок вона зробила після проведення круглого столу, присвяченого цій проблемі.

Маркіян Іващишин також думає, що на сесії в четвер буде прийматися «не технічне, а політичне рішення». А від настроїв депутатів і їх бажання мати власний «рупор» «віддає більшовизмом». 

М. Іващишин сказав, що депутати все ж таки не задоволені сьогоднішніми результатами діяльності «Ратуші». Альтернативних роздержавленню виходів з ситуації може бути два – збільшення фінансування (таке рішення, на його думку, навряд чи пройде в сесійній залі) і створення вісника, що навряд чи буде цікаво читачам газети.

Директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко, який також був присутній на громадських слуханнях 10 червня, відмовляється коментувати «війну заяв» і закликає її припинити. «Сьогодні необхідно шукати компроміс. Не принципово, що стало першопричиною процесу роздержавлення у Львові. Важливо рухатися далі», - сказав він в коментарі «Детектор медіа».

Він також сподівається на те, що депутати Львівської міськради підуть на роздержавлення газети «Ратуша». Оскільки це може привернути до них увагу як до політиків, а Львів зробити майданчиком, де започатковуються важливі для майбутнього українських ЗМІ процеси.

Ситуацію для "Детектор медіа" прокоментував міський голова Львова Андрій Садовий:

Про свій намір ініціювати роздержавлення газети Львівської міської ради ”Ратуша” я заявляв ще під час виборчої кампанії. Відтак цей процес не є пов'язаний з будь-якими особистими стосунками. На мою думку, хто б не був міським головою чи редактором комунальної газети, сам факт утримання за кошти міського бюджету одного з львівських видань завжди залишатиме можливість для маніпуляцій і зловживань. Я стояв і стою на позиції раціонального використання бюджетних коштів. При всій повазі до трудового колективу газети ”Ратуша” і до права журналістів на друк будь-яких матеріалів, що не суперечать закону, мене важко переконати в доцільності друкувати за кошти громади анекдотів, гороскопів, світської хроніки чи інформацій, які і так друкуються в численних львівських друкованих виданнях.

Газета є однією з найменш тиражних у місті. І це не проблема журналістів чи керівництва газети. Це проблема структурного характеру. Влада, за теперішніх умов, ніколи не буде ефективним власником чи управлінцем ЗМІ. Як з огляду на специфіку ринку, так і через фінансовий аспект. Зрештою не варто забувати і про рекомендації Європейського Союзу провести процес роздержавлення державних і комунальних ЗМІ і відповідні укази Президента України.

Єдине, що, на мою думку, могла б видавати влада це офіційний вісник. Мало яка приватна газета друкуватиме у повному обсязі ті чи інші офіційні рішення і роз’яснення до них. Тому цю функцію влада могла б залишити за собою. Саме тому одним з варіантів є бачив реформування газети у вісник. Однак трудовий колектив висловив бажання залишити газету.  І я пристав на пропозицію її приватизації. Відтепер слово за депутатами. Відповідне рішення виноситиметься на сесію завтра. Якщо буде принципове рішення про приватизацію, я готовий залучити всі можливі ресурси – юристів, профспілки, журналістів - аби цей процес пройшов максимально відкрито і став прикладом для України.