Глухий кут інформаційної політики

2 Березня 2009
71493
2 Березня 2009
06:56

Глухий кут інформаційної політики

71493
Глухий кут інформаційної політики
Цей матеріал, авторами якого є державні службовці – співробітники Державного комітету телебачення і радіомовлення – є своєрідною реакцією на заяву Національної комісії з питань утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України, яку «Детектор медіа» публікувала 16 лютого. Нагадаємо, у своїй заяві Нацкомісія вказує на загрози для досягнень свободи слова в Україні та закликає прискорити процес створення суспільного мовлення та роздержавлення ЗМІ. Ігор Радзієвський та Богдан Червак не поділяють цієї позиції, вважаючи, що держава повинна «сильною рукою» контролювати інформаційний простір, провадячи інформаційну політику в своїх інтересах, та звертають увагу на інші проблеми інформаційної галузі, зокрема занепад державних ЗМІ та вразливість України до зовнішньої медіаагресії. Редакція «Детектор медіа», повністю підтримуючи заяву Нацкомісії, не може погодитись із аргументами, наведеними авторами, проте вважає публікацію цієї статті корисною для продовження дискусії щодо ситуації у вітчизняному інформаційному просторі. Закликаємо наших читачів та дописувачів висловлювати свої думки з цього приводу.
 
Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при президентові України оприлюднила заяву, в якій висловила занепокоєння загрозливою ситуацією у сфері свободи слова та інформації, і запропонувала оздоровлювати інформаційний простір шляхом денаціоналізації та усуспільнення існуючих державних та комунальних ЗМІ.
 
Така заява консультативно-дорадчого органу, що утворений при  главі держави, можливо й віддзеркалює певні небезпечні процеси у медійній сфері, але тільки не глибину проблеми, перед якою опинилася країна, а точніше її інформаційна складова.
 
Однак спершу кілька слів про саму заяву. Ще вчора президент, прем’єр-міністр, інші політики та чиновники високого рангу упевнено стверджували: чи не єдиним досягненням помаранчевої революції залишається свобода слова. Сьогодні ж стає очевидним: упав останній бастіон народного зриву 2004 року. І про це заявив державний орган, створений «помаранчевим» президентом.
 
Але проблема із свободою слова в Україні, на жаль, лише одна із багатьох, які з’явилися в інформаційній сфері країни, що потерпає від економічної і політичної кризи.
 
Якщо бути гранично відвертим, то слід визнати, що Україну уразив інформаційний параліч. Спробуємо довести це.
 
Передусім слід констатувати - в країні відсутня єдина державна інформаційна політика, спрямована на утвердження стратегічних національних інтересів в Україні та за її межами. Натомість кожна гілка влади, окремі державні органи проводять власну інформаційну політику, нерідко спрямовану на компрометацію інших інститутів влади. Більше того, подекуди в системі однієї гілки влади проводяться «дві», або ж і більше інформаційних кампаній, які взаємно заперечують одна одну.
 
Яскравою ілюстрацією може служити історія із розісланим МЗС диппредставництвам за кордоном «темником» за результатами засідання Ради національної безпеки і оборони України з питань енергетичної безпеки, який містив інформацію з дискредитації в очах світової спільноти газових домовленостей уряду.
 
Дедалі суттєвішу роль відіграють закордонні ЗМІ, що ведуть мовлення на Україну й часто-густо дезорієнтують наших громадян стосовно позиції української влади з того чи іншого питання. Намагання ж державних органів поставити таких мовників у рамки українського закону наштовхується на шалений опір, організований антиукраїнськими елементами.
Впливові ж і рейтингові вітчизняні ЗМІ, які переважно контролюються олігархами, фактично не вилазять із перманентних передвиборних баталій і не виконують своєї основної функції: об’єктивно та неупереджено інформувати громадян про події в державі і світі. Це призводить до того, що у «запалі боротьби» партійні та корпоративні інтереси беруть гору над інтересами держави, що підриває і без того хиткий фундамент української незалежності.
 
Катастрофічний брак коштів, особливо в умовах фінансово-економічної кризи, не дає можливості державі оперативно, а головне ефективно використовувати власний медійний ресурс для відстоювання інтересів суспільства і держави.
 
Так, вже в березні цього року можуть припинити мовлення Національні теле- та радіокомпанії, обласні державні телерадіоорганізації. Закриється чимало місцевих комунальних газет. На межі виживання й Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
 
За таких умов владоможці просто неспроможні щось зробити для формування якісно нової інформаційної політики, яка б враховувала реалії світової економічної кризи та сучасні геополітичні виклики. Адже в країні з квазіліберальним режимом, де лише імітуються демократичні інститути та процеси, а насправді всіма правами та свободами користуються виключно представники фінансово-політичних кланів, відсутні можливості для реалізації цілісної та послідовної інформаційної політики, яка б забезпечувала національні інтереси.
 
Вражає також недалекоглядність та ідеалізм різноманітних так званих експертів-інформаційників. Більшість з них вперто продовжують мусолити питання, які не відповідають найважливішим потребам сучасності, особливо в контексті гарантування національної інформаційної безпеки. Треба, нарешті, чесно визнати: сьогодні такі «пріоритети», як створення суспільного телерадіомовлення, роздержавлення друкованих державних та комунальних ЗМІ, інформування населення з питань євроатлантичної інтеграції, втратили актуальність.
 
А тому перший крок, який би мала зробити держава та громадськість з метою вироблення модерної інформаційної політики, це відмовитися від «догм», які сповідувалися впродовж останніх, докризових років.
 
Перманентні інформаційні атаки на Україну, загострення внутрішньої політичної ситуації, поглиблення економічної кризи, очікування соціальних бунтів – ось справжні виклики, на які треба негайно давати відповіді, зокрема засобами інформаційного захисту держави.
 
Україна фактично опинилася на межі втрати державності, а ми й надалі товчемося довкола питань на кшталт суспільного телебачення, про які варто було б дискутувати у «мирний» час.
 
Нині світова спільнота дедалі більше усвідомлює, що порятунком від економічного хаосу та соціальних потрясінь може стати повернення державі усіх необхідних функцій впливу і контролю. Іншими словами, якщо ми хочемо зрозумілої та ефективної інформаційної політики, треба мати сильну консолідовану владу. Зважаючи на вітчизняний історичний досвід державотворення, кризові явища у політичній та соціально-економічній сферах, зовнішні загрози, стає зрозумілим, що розбудова системи політичного управління на засадах ліберально-демократичної моделі є хибним шляхом для України.
 
Подолати новітню руїну може лише національна держава, в якій існує сильна влада, зосереджена в одному кулаку. Українська держава повинна стати президентською республікою, де глава держави безпосередньо очолює уряд. Тільки така конфігурація влади дозволить провадити інформаційну політику в інтересах нації і держави.
 
Сучасна модель державної інформаційної політики, яку здійснюватиме нова влада, має базуватися на таких принципах: пріоритету національних інтересів України; розширення та захисту інформаційного простору країни та регіонів; протекціонізму національному інформаційному продукту; єдності та координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
 
Серед ключових завдань політики в інформаційній сфері мають бути:
 
- розвій національного інформаційного простору, який зміцнюватиме цілісність країни на ґрунті національних цінностей, завдань, ідей;
 
- збереження національної та культурної самобутності українського народу;
 
- просування інтересів країни у світі, утвердження її позитивного іміджу;
 
- забезпечення інформаційного суверенітету України.
 
Основними напрямами такої політики будуть:
 
- забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації, недопущення монополізації медійних ринків з метою унеможливлення маніпулювання громадською думкою, зокрема, шляхом заборони створення і діяльності засобів масової інформації, засновниками яких є нерезиденти, зареєстровані в офшорних зонах або в країнах, законодавство яких не передбачає розкриття інформації про засновників або власників за запитом української сторони; встановлення обов’язку засобу масової інформації розкривати інформації не лише про власників ЗМІ першого рівня, але й про власників та пов’язаних осіб всіх рівнів; запобігання доступу контрафактної інформаційної продукції;
 
- розроблення та виконання комплексної програми розвитку державних ЗМІ, підвищення ефективності їх використання для пропаганди культурних і духовних цінностей України, їх популяризації у міжнародному інформаційному просторі;
 
- розвиток супутникового мовлення, зокрема формування пакета інформаційних послуг для розповсюдження через національний супутник зв’язку та мовлення в режимі безпосереднього широкосмугового супутникового мовлення з включенням до такого пакета загальнодержавних телерадіоканалів;
 
- впровадження цифрового телерадіомовлення;
 
- забезпечення трансляції програм вітчизняного телерадіомовлення на територію інших країн, в тому числі іноземними мовами;
 
- запровадження квотування присутності в ефірі телерадіоорганізації аудіовізуального продукту, виробленого в одній країні;
 
- надання статусу засобів масової інформації веб-ресурсам вітчизняного сегмента Інтернет;
 
- створення системи дієвого контролю за дотриманням вимог законодавства про інформацію та
 
- встановлення суворої відповідальності за його порушення, включно з анулюванням ліцензій або скасуванням реєстрації ЗМІ, які проводять антиукраїнську діяльність.
 
Віримо, що Україна вийде із глухого інформаційного кута.
 
Богдан Червак – директор департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення; Ігор Радзієвський – заступник директора департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ігор Радзієвський, Богдан Червак, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
71493
Коментарі
21
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Asket
5771 дн. тому
Прецікава дискусія, от тільки шановний браттело, деж шукати компромісу і головне хто його встановить??? Чи можна вважати компромісом українську кланову квазідемократію? Втомилися люди від "квазі", "майже", "приблизно", і "може бути", хочуть простих зрозумілих і передбачуваних правил гри. Їдучи в забитій електричці о 5 ранку з торбою у Київ вони міркують не про інформаційну безпеку, а мріють про прихід Гітлера чи Сталіна що на виконання їх безссилої люті "розстріляв усіх от тоді був би порядок". Тому компроміс прийнятний для інтересів держави на мою думку неможливий, адже він КОМПРОМІС вже є от тільки це компроміс все тих же кланів і від так інтереси держави (читати - більшості населення) тут нідочого...
братело
5772 дн. тому
Для Злого. Я думаю добре коли є Злой і Братело, гірше коли буде Злой братело! Я вперше коментував статтю на Телекритиці, тому знаючи цю тематику, провів психологічний екперимент, спровокувавши два мегаполярні погляди. Цим я хочу показати, що крайній радикалізм у такій тонкій та чутливій сфері, як інформаційна, ніколи не матиме успіху та перспективи. Тому ІСТИНА лежить посередині, там де є готовність до компромісів. На жаль, не чисті на руку політики з УСІХ представлених в Україні політичних таборів, перетворили цю сферу на інструмент маніпуляції та зомбування наших громадян. Водночас я переконаний, що недієздатна інформсфера - це лакмусовий папірець недієздатної влади. Тож, дякую тобі, Злой, що допоміг мені яскраво проілюструвати справжню проблему національного інформпростору - відсутність чіткого і однозначного розуміння того, куди ми йдемо! З повагою до всіх, ваш Братело!
Злой
5772 дн. тому
"Редакція «Телекритики», повністю підтримуючи заяву Нацкомісії, не може погодитись із аргументами, наведеними авторами, проте вважає публікацію цієї статті корисною для продовження дискусії щодо ситуації у вітчизняному інформаційному просторі. Закликаємо наших читачів та дописувачів висловлювати свої думки з цього приводу". Какая к черту дисскусия, если ЧПО - братело все знает, везде был. Всем ответит, построит. Попробуй, что нибудь путного сделать в этой стране с такими дебилами. И в конечном итоге в жопу патриот, все свел к тому, что-бы полаять на РФ. Это все на, что способен. Маларасейская курица с приставкой ЧПО. На дворе 21 век, а этот с совдеповским уровнем поет о ПРОПАГАНДЕ. Какой дурак поведется в нашей стране на эту удочку. На него она подействует- думаю нет. На лицо Украины бабу Параску - может быть. Какие иноземные СМИ плюют на наши символы? Понятно кроме РФ - никто. На молодых людей пропаганда - все наши беды от России. Чего добьемся? ТК, предложите вы это ЧПО-братело в эту очень нужную группу, пусть там примут только одно решение. Закрыть к трансляции на Украине все российские каналы, все даже детские (вдруг какой нибудь шибзик ляпнет на ридну-неньку), запретить все печатные СМИ мало-мальски связанные с соседом. И пропаганда-пропаганда каждый день, с утра до вечера. Да, ЧФ вывести завтра. Смотрим и читаем свое родное, активно открываем польские, грузинские, прибалтийские, американские (обязательно) каналы. Демократический рай. Или тебе не достался кусочек информресурса от державы? Не пускают такого умного к кормушке. Мне кажется тебя везде выгоняют - брателлло. Хотя чпо, оно и в Африке -чпо ( это с вечернего квартала, помнишь)
братело
5772 дн. тому
Інтелігенту. Зауваження приймаю, вибачте зірвався. Далі усіх провокаторів та обмежених буду називати не *** , а "ЧПО" (це з Вечірнього кварталу. Памятаєте?)
Інтелегент
5772 дн. тому
Шановний пане Братело! Ваші висновки слушні, аргументи - переконливі. Проте, просив би висловлюватися культурніше, а не в стилі "пацанів". чи "москалів".
братело
5772 дн. тому
Для Злого і Юриста, пояснюю. Пацани, те, що ви лохи в інформсфері видно одразу! Для того щоб забезпечити інформбезпеку держави в складний час, необхідна ПРОПАГАНДА. Так, ріже вухо. Але іншого не придумано. А пропаганду може забезпечити лише держава через відповідний єдиний орган. Для тих, хто дроче на ВВП, подивіться як вони мочать все антиросійське, антипутінське. Це називається - класична пропаганда! В Україні до питань створення суспільного телебачення можна повернутися тоді, коли нам не будуть відключати газ 31 грудня, коли долар буде коштувати одну гривню, коли не буде в Криму ЧФ РФ, коли іноземні медіа не будуть обпльовувати наші державні символи, а разом з цим усіх нас, коли по Майдану будуть водити на привязі останнього сепаратиста і всі будуть намагатись в нього плюнути, коли кожені, хто проживає в України усвідомить, що він Український народ! Є ще один нюанс у цьому всьому. Пропаганду може собі дозволити лише по справжньому сильна влада, яка не дозволяє маніпулювати поняттям "демократія". І ще, для наївних прихильників створення суспільного ТБРМ в період фін-екон кризи, відсутності поваги до законів та вседозволеності з боку "владної еліти". Панове, конкретні пацани хочуть просто стирити у держави її інформресурс. Досвід є. Так вчинили у свій час з ОРТ(це в "благословенній" Расєї").
Злой
5773 дн. тому
Согласен с юристом. При такой ситуации в стране можно еще с десяток коммисий придумать. Результат нулевой. Пока басня Крылова будет имиджем в нашей стране, Украина не выйдет из глухого кута. Даже если все запретить, и показывать, и читать, все, что иностранного производства, а сутками слушать концерты бандуристов и смотреть сжигание дидуха, нет ребята. Увы. Называйте вещи своими именами. В условиях кризиса наши СМИ не могут составить конкуренцию. Под любым соусом надо запретить всех и вся и вытаскивать своих. "Надо бороться..". С кем? Читаю основные напрвления работы еще одного ненужного органа, все это смахивает на советский ППР - Посидели, Попи..дели, Разошлись. (партийно- политическая работа)
братело
5773 дн. тому
Те, що автори є працівниками галузевого державного органу, а не хлопчиками-грантоїдами, які виколупують з носа віртуальні теми для наївних іноземних донорів, робить їм (авторам) комплімент та підтверджує їх компетенцію. Ситуація в інформпросторі критична! Заперечувати це можуть тільки заслані козачки Спрутіна (як ті, що на зарплаті, так і ті, що просто дибіли, бо їх використовують в темну).
Юрист
5773 дн. тому
Панове, це все теорія, а можна конкретики побільше? Наприклад, навіщо нам ваш орган і державне теебачення. Що ви і вони можуть дійсно корисного запропонувати? Як на мене, ви мені показали лише те, що ви хочете грошей і всьо.
микола гриценко
5773 дн. тому
Нічого дивного в тім, що держслужбовці порушили це питання не бачу. Рік тому я, будучи держслужбовцем, працівником Нацради, також порушив тотожні питання інформбезпеки. Прочитайте в "Телекритиці" мій "Телерадіотитанік" та Відкрите звернення до РНБОУ. За Позицію мене звільнено з роботи з формулюванням "за порушення трудового законодавства". Окружний суд відмінив накази про моє звільнення, як упереджені і незаконні. БОРОТИСЬ ТРЕБА! Держслужбовцям також. Якщо вони чесні, порядні, сміливі українці. Відступати нема куди - за нами Україна. Сьогодні вона ще є... А завтра?
otar
5773 дн. тому
Одесит-татарин/Солдат/Марат Гельман, ви перевищили ліміт у 3 коментарі, написані від імені начебто різних осіб, встановлений для людей із розмноженням особистості. Всі ваші подальші коментарі витиратимуться незалежно від їх змісту.
Марат Гельман
5773 дн. тому
Нині світова спільнота дедалі більше усвідомлює, що порятунком від економічного хаосу та соціальних потрясінь може стати повернення державі усіх необхідних функцій впливу і контролю. Іншими словами, якщо ми хочемо зрозумілої та ефективної інформаційної політики, треба мати сильну консолідовану владу. Зважаючи на вітчизняний історичний досвід державотворення, кризові явища у політичній та соціально-економічній сферах, зовнішні загрози, стає зрозумілим, що розбудова системи політичного управління на засадах ліберально-демократичної моделі є хибним шляхом для України. Подолати новітню руїну може лише національна держава, в якій існує сильна влада, зосереджена в одному кулаку. Українська держава повинна стати президентською республікою, де глава держави безпосередньо очолює уряд. Тільки така конфігурація влади дозволить провадити інформаційну політику в інтересах нації і держави. Огогого!
Солдат
5773 дн. тому
А, так этим двум пацанам поручили Суспильне мовлення в Украине строить. Крутой ход. Тогда все понятно! Оно и за 200 лет у нас не будет, только Фирташи с чиновниками от информполитики нас будут потчевать инфобаландой
Одессит-татарин
5773 дн. тому
Галиматья. Как они только госслужащими стали. Два параноика играли в Гулливера.
Солдат
5773 дн. тому
"Богдан Червак – директор департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення; Ігор Радзієвський – заступник директора департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення". Ребята после такого материала подают заявление по собственному желанию. А ввобще то какая политка информационная под руководством этих уникальных господ. Да они не знают чем заняться. Народные деньги проедают и языками за неньку. Лучше отчет за 2008 год! Что они сделали в своем "департаменте правды". А вообще-то хутор без минимального понимания. что за окном 21 век. Такие заведут украинские медиа под росийсскую модель и темники обьяснят необходимостью нацбезопасности...
Пронира
5773 дн. тому
Специально для Васи! Ох уж эти Васи, они и в Африке «Васи»! «Вася», умник, думает, что он один способен анализировать и понимать информационные потоки. А вот как в условиях всеобщего «разброда и шатания», да еще в братских объятиях полицейской России, выигрывать информационные войны, «Вася» даже отдаленно себе не представляет. Так, что Вася садись ка ты лучше за привычную тебе работу: заполнение аппликаций на получение очередного гранта от какого-нибудь российского или западного «фонда демократии». С реальностью ты явно не в ладах. Авторам респект!
Вася
5773 дн. тому
Тот случай когда чиновник в административном восторге пишет документ, уничтожающий его самого. Это уже было, когда КПСС боролась с КПСС под руководством КПСС. Основная мысль - ужесточить, подкрутить гайки, заставить подчиняться. Ну, когда захотят заставить подчиняться,то, в первую очередь, открутят головы чиновникам, которые были раньше, в том числе и авторам. Вот им-то как раз будет за что, поскольку они, балбесы, не понимают, что информационные потоки нужно понимать и анализировать. Потом создавать свои адекватные информационные потоки и выигрывать информационную войну. А где этим чинушам анализировать, ведь они путаются в политических, юридидеских, пропагандистских и технических механизмах и все валят в кучу. Верить в улучшение ситуации не надо. Надо в ней разбираться и предлагать выходы. Похоже эти господа написали искренне, но это хуже всего - они не понимают систему СМИ, как демократический институт, на котором держиться государство. Они, как дворовые собаки, ждут сильного хозяина, который будет их кормить и бить. Наши чиновники хотят для Украины сильной руки, т.е. фашизма, не понимая, что станут первыми его жертвами. Фашизм - это воинствующее невежество. Его очень много в Украине.
кристи
5773 дн. тому
Питання авторам: "А що ви, отримуючи зарплату з державного бюджету, зробили для розвитку вітчизняних ЗМІ? Що конкретно?" Питання expert2: "А чи на здається за вашим рецептом врешті буде створено Міністерство правди?"
expert
5774 дн. тому
Автори молодці, діагноз поставлено блискуче, життя підтверджує необхідність найскорішого виходу із псевдодемократичного туману і вжиття дієвих заходів. Гадаю на часі створення Міністерства інформації з ліквідацією Нацради та Держтелерадіо.
Експерт
5774 дн. тому
Друзі! Любі друзі! Про що ми говоримо - керівник департаменту Інформаційної політики в приорітети щодо розвитку інофрційної політики ставить план роботи свого департаменту на 2007 рік.. і ще говорить що треба "відійти" від старих тем щодо "суспільного мовлення".. Це повний цирк. Необноразово намагався з’ясувати - хто ж в цій країні займається питаннями ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ - і що вийшло - 76 органів та "під-органів" - всі такі компетентні, що на листа ніхто не відповів.. І ще - здається Конституційний суд давно роз’яснив що державний орган має займатися виключно тим, про що йдеться в його назві - так що колеги з ДКТРМ = щиро дякуємо за роботу! Продовжуйте фінансувати дитячо-юнацькі фестивальчики - і годі думати що щось змінеться разом із Вами! салют!
Медвепут
5774 дн. тому
Автори мають рацію. Влада доліберальничалась і досюсюкались вже до того, що інформаційний простір України майже повністю втратив національні ознаки і став лише одним із сегментів російського.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду