Як починалася паніка щодо фінансової кризи
Моніторинг зародження і розвитку медіа-феномену фінансової кризи в інтернеті і друкованих ЗМІ.
Тема фінансової кризи вже перестала бути надзвичайною. Протягом декількох місяців про неї пишуть і показують більш-менш стабільно, а споживач вмикає фільтри та знаходить альтернативні джерела інформації, однак починалося усе інакше. У жовтні фінансова криза стала надзвичайною подією, висвітлення якої проаналізувала компанія pro.mova.
Як народжувалася паніка, аналітики дослідили в інтернет-виданнях: korrespondent.net, unian.net, obozrevatel.ua, finance.ua, liga.business.inform, epravda.com.ua, друкованих медіа: «Бізнес», «КоммерсантЪ», «Коментарі», «Власть денег», «Компаньон», «Контракти», «Експерт», та деяких експертних виданнях: «Дзеркало тижня», «Українська правда», 5 канал (детальніше методологія відбору описана в кінці документу).
Незважаючи на більшу глобалізованість, інтернет-видання демонструють більшу ізоляцію від зовнішнього контексту і частіше розглядають кризу, як явище внутрішнє і залежне від українських чинників. Експертні видання більше уваги звертали на глобальний контекст кризи, проте лише невелика частка їх публікацій стосувалася порівнювання локальних та глобальних проблем під час кризи, що мали би бути в експертних виданнях.
.jpg)
Цікаво, що в експертних виданнях було досить мало аналітичних публікацій, тобто таких, в яких наведена аргументація та аналіз.
.jpg)
Другою за інтенсивністю, окрім, звісно, фінансової та банківської, розглядалася тема політики. Лише 5-7% публікацій торкалися соціальних тем.
Інтернет-видання
.jpg)
Друковані видання
.jpg)
Експертні видання
.jpg)
В усіх категоріях медіа очікують переважно негативні наслідки економічної кризи. Публікації про можливі позитивні наслідки становлять абсолютну меншість. Таким чином медіа підживлюють паніку і не дають інформації про те, яким чином пережити кризу та які позитивні наслідки вона може мати.
Інтернет-видання
.jpg)
Друковані медіа
.jpg)
Експертні видання
.jpg)
Експертні медіа демонструють найбільшу збалансованість в очікуваннях стосовно тривалості кризи. Разом із тим, те, що в більшості публікацій не висловлюють міркувань стосовно тривалості кризи, може, з одного боку, показувати невпевненість експертів та медіа, що передають думку експертів, у власних оцінках, а відтак – тільки збільшувати паніку.
Друковані медіа
.jpg)
Експертні медіа
.jpg)
На початку першого місяця активного кризового мовлення, найактивнішими були українські політики та представники банків, що запевняли в тому, що кризи немає.
.jpg)
Індекс означає: кількість виступів усіх речників групи поділена на кількість представників кожної групи.
Методологія
Вибір видань
Для аналізу було відібрано вісім інтернет-видань, вісім друкованих видань, за критерієм масовості у двох категоріях:
Широкопрофільні інтернет-видання
Ділові інформаційні видання
Крім того, було також взято до аналізу такі ресурси, як «Українська правда», «Дзеркало тижня» та 5 канал як такі, що не є масовими, проте є популярними виданнями серед ділових кіл.
Така вибірка джерел дозволяє якнайширше охопити інформаційні видання, що могли би спрямувати свою увагу на тему фінансової кризи.
Період
Було відібрано публікації за період з 1-го по 31 жовтня. Саме в жовтні в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати тему глобальної фінансової кризи, а також ефект, який від цього буде мати економіка України.
Вибір публікацій
Було переглянуто всі публікації на тему фінансової кризи у відібраних виданнях. Під фінансовою кризою маємо на увазі кризові явища в усіх сферах господарства, не тільки фінансову та банківську галузі економіки. При цьому основну увагу приділили авторським статтям – передруки були тільки зафіксовані, проте не аналізовані таким же чином, як і оригінальні публікації. Загалом за жовтень у вибраних медіа за даний період з'явилося 1208 публікацій на тему фінансової кризи: 859 на інтернет-ресурсах, 310 у друкованих медіа та 39 в експертних виданнях.
Підрахунок
Було підраховано основні ключові повідомлення, інформаційні приводи, видання, щоденну кількість публікацій, а також такі показники, як очікування стосовно тривалості та наслідків кризи. Крім того, прокласифіковано тип статей за критерієм їх аргументованості та аналітичності.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
2
Ginny
5802 дн. тому
То, все-таки, яка метододогія? Нічого незрозуміло. Начебто контент-аналіз, але якийсь недорозвинений. Дуже дивний матеріал. Вчитися нашим піарникам ще і вчитися.
Leo
5803 дн. тому
Псевдонаучно и запоздало!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
