Кормережі українських каналів. Частина перша
Огляд стану регіональних кореспондентських мереж «Інтера», «1+1», ТРК «Україна» та Національної телекомпанії України.
«Детектор медіа» продовжує огляд стану кореспондентських мереж центральних українських телеканалів. Про те, що українське телебачення «києвоцентричне» й не приділяє належної уваги подіям у регіонах, уже сказали експерти в опитуванні «ТК». У цій та наступній публікаціях ми детальніше розглянемо ситуацію в кормережах телеканалів.
Власні кореспонденти інформаційних служб телеканалів – це не лише представники своїх телекомпаній у певних регіонах, але й представники цих регіонів у всеукраїнському телепросторі. Звичайно, українці, попри проблему з транспортом та дедалі вищі ціни на квитки та бензин, є доволі мобільною нацією. Проте є чимало людей, які все, що їм відомо про Донецьк, дізнались із репортажів Тараса Москалюка, а про Харків – Олександра Швеця з Першого; про Крим – від Наталки Сафіханової, «1+1», про Львів – від Омеляна Ощудляка («1+1»), Софії Гордієнко («Інтер») або Світлани Ваврищук («Україна»), про Дніпропетровськ – із сюжетів Влади Хмельницької («Інтер») та Наталки Гусак («Україна»).
За спостереженням вашого автора, яка щодня намагається дивитися новини принаймні на чотирьох телеканалах, найбільше в новинах представлені Харківщина, Донеччина і Львівщина. Щоправда, їхати до цих областей після перегляду новин не дуже хочеться: там вибухають снаряди, на дорогах – відкриті люки, в лісах бігають вовки. У Кіровограді краще не пробувати лікувати зуби, інакше на вас чекатиме смерть. Утім, «усе погано» – загальна тенденція розвитку українських теленовин, тож можна припустити, що регіональні кореспонденти роблять саме те, чого від них чекають столичні редакції.
Хто хоча б раз складав картинки з пазлів, мусить знати: краще починати з кутів і рамки. Якщо почати з центру, можна взагалі ніколи не завершити роботу, особливо якщо пазлів тисячі. Так само і випуски новин різних каналів не складають картини прожитого Україною дня: їх творці ніби «застрягли» в центрі і їм ніяк не вдається просунутися у своїй справі, залишаючи глядачеві лише начерк, ескіз незавершеної картини.
Погляньмо, приміром, як було представлено Україну у праймових випусках новин 5 вересня. У «Подробицях» на «Інтері» із 16 сюжетів один (!) був на регіональну тематику – про практичні заняття з дотримання техніки безпеки на артилерійських базах у Лозовій Харківської області.
«Плюси» з 18 новин присвятили регіонам аж п’ять, причому розпочали свій випуск із медичного скандалу в Кіровограді: «27-річна дівчина загинула в Кіровограді після відвідин стоматолога». Далі у випуску йшлося про харківського підлітка, який впав у шахту ліфта, про затримання крадія-екстремала на Сумщині, про переляканих жителів Львівщини, які через вовків бояться ходити в ліс по гриби, та про цілу колонію китайських робітників на тій самій Львівщині.
Два з дев’яти сюжетів Першого національного розповіли про такі регіональні новини: на полі Полтавської битви знову знищують боєприпаси, а у Львові пильнуватимуть учнів відеокамерами.
Телеканал «Україна» також не був оригінальним. З 11 новин – три на регіональну тематику: у Харкові молода людина впала в шахту ліфта з висоти 8-го поверху, Лозову продовжують очищувати від снарядів, а жителям Новобогданівки сапери обіцяють спокійне життя взимку.
Про Лозову розповів і СТБ, який ще й показав, як стратегічні військові об’єкти атакують запорізькі енергетики. Ще одна новина була присвячена всеукраїнському чемпіонату лісорубів, що проходив на Київщині. Це із 12 новин випуску.
Новий канал з восьми новин розповів про підготовку до концерту гурту Queen у Харкові (який він же транслював у прямому ефірі 12 вересня). ICTV познайомив своїх глядачів із тим, як у Вінницькій області боротимуться з водними стихіями за допомогою відеокамер, нагадав, що добігає кінця місячний термін, відведений Віктором Ющенком на перевірку діяльності пилорам, а наостанок «потішив» лайфовою страшилкою про те, як на Донеччині через відкритий люк загинув шестирічний хлопчик…
Отаку маємо картину дня. «Детектор медіа» вирішила дослідити, наскільки вільні у виборі тем регіональні кореспонденти, які саме кореспондентські мережі мають загальнонаціональні телеканали і як вони організовані.
Почнімо з чотирьох телеканалів: «Інтер», «1+1», Перший національний та ТРК «Україна».
Організовано кореспондентські мережі на цих телеканалах майже однаково – в обласних центрах, переважно в містах-мільйонниках, Львові та Криму. «Журналісти повідомляють про події в конкретному регіоні, – розповідає керівник регіонального відділу «ТСН» Христина Ісаян. – Згідно з отриманою інформацією, редакція визначається з місцем цієї події у випусках “ТСН”. Після погодження теми дається завдання на виконання».
Така схема співпраці – фактично на всіх телеканалах. А от масштаби кореспондентської мережі різняться. Найбільше пунктів у «Плюсів»: станом на серпень їх вісімнадцять – у Вінниці, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Івано-Франківську, Луганську, Ужгороді, Одесі, Сімферополі, Харкові, Херсоні, Черкасах, Львові, Житомирі, Миколаєві, Рівному, Сумах, Тернополі. Саме зараз триває оформлення в штат як власних кореспондентів стрингерів, які працювали в семи регіонах (Луцьку, Полтаві, Хмельницькому, Чернігові, Кіровограді, Чернівцях та Севастополі). Крім того, з’явилися додаткові знімальні групи у містах-мільйонниках: Дніпропетровську, Одесі, Львові та Донецьку. Трактується ще один кандидат із Харкова. Загалом же в роботі корпунктів «1+1» буде зайнято 30 журналістів та 30 операторів.
На «Інтері» працює вісім вітчизняних регіональних корпунктів: у Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Криму, Луганську, Львові, Одесі та Харкові.
У Першого національного, який ще кілька років тому мав по корпункту в кожній області та в Криму, на сьогодні їх залишилося всього одинадцять: у Львові, Харкові, Донецьку, Одесі, Дніпропетровську, Сімферополі, Полтаві, Хмельницькому, Кіровограді, Миколаєві, Ужгороді. За словами заступника директора ТВО «Новини» Олександра Боля, було скорочено корпункти в тих містах, де власкори не могли «нашкребти» достатньої кількості матеріалу для новин. «Немає сенсу утримувати корпункт, який не дає віддачі», – каже Олександр Боль.
Одна зі скорочених наприкінці вересня 2007 року власкорів Першого на Вінниччині Світлана Борисюк розповіла, що приміщення в них було ще в радянський час (на ОДТРК), а потім його забрали. Було й авто, придбане за сприяння облдержадміністрації, але спочатку скоротили водія, а згодом забрали й машину. «Ще три роки ми працювали в такому режимі – я, оператор і камера, причому камера була власністю оператора. Телефонний зв’язок нам не оплачували. Єдине, що радувало, так це те, що вчасно платили заробітну плату», – зізнається Світлана. Утім, кореспондентка не проти працювати на Перший національний і далі, якщо такі пропозиції будуть.
Кореспондентська мережа телеканалу «Україна», за словами директора-продюсера служби інформації Юрія Сугака, «перебуває в стадії розбудови в основних обласних центрах України».
«Зараз телеканал “Україна” має повноцiннi корпункти у таких містах: Дніпропетровськ, Харків, Луганськ, Одеса, Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Сімферополь, Херсон, Миколаїв. У Києві та Донецьку ми маємо рівноправні центральні офіси. Стрингери-фрилансери у нас працюють ще в п'яти містах. Наші кореспонденти при потребі оперативно виїжджають до сусідніх областей, де в нас іще немає журналістів», – повідомив Юрій Сугак.
Так само діють і на інших телеканалах: за потреби в міста, де немає корпунктів каналу, виїжджають або штатні кореспонденти, або стрингери.
Піклуються телеканали про свої корпункти по-різному. «Інтер», «1+1» та «Україна» намагаються забезпечити своїх працівників усім необхідним для якісної роботи. Фактично власкори, з якими поспілкувалася «ТК», підтвердили всю офіційну інформацію.
«Інтер» у своїх офіційних відповідях був небагатослівним: «Каждый корпункт размещается в самостоятельном офисе, который оснащен высокоскоростным интернетом». Власкор «Інтера» на Дніпропетровщині Влада Хмельницька підтвердила, що їх канал забезпечує усім необхідним. «У нас гарно мебльований офіс (під охороною) в пречудовому місці. Є камера, інтернет, ноутбук, на якому ми нарізаємо відео, безлімітні телефони. Водію платять за оренду автомобіля. Відео ми переганяємо через інтернет прямо з офісу, їхати для цього нікуди не потрібно», – розповіла вона.
«Плюси» також переганяють відео інтернетом, їхні пункти забезпечені офісом, транспортом і водієм. «У нас є технічне і монтажне обладнання, – додає Омелян Ощудляк, власкор «1+1» на Львівщині. – Якщо є потреба швидкого включення, ми користуємося нашою ПТС, яка курсує західним регіоном».
Власкори ТРК «Україна», до яких ми зверталися, скуті умовами трудової угоди (згідно з якою під загрозою штрафу їм заборонено давати будь-які коментарі), відмовилися відповідати на наші запитання. Але нам вдалося отримати підтвердження всього того, про що розповів Юрій Сугак. Телеканал забезпечує власкорів усім необхідним, зараз триває технічне переоснащення корпунктів. Відео передається через мережу РТПЦ або інтернетом (залежно від регіону). Крім того, у кожного штатного працівника є медична страховка. Працює також система щомісячного преміювання за найкращий сюжет.
За словами Олександра Боля, на Першому національному відео передають релейкою, інколи для виходу в ефір використовують ПТС, хоча всі вони зосереджені в Києві, а в регіони виїжджають тільки на надзвичайні події. Канал забезпечує свої корпункти приміщеннями, телефонним зв’язком (стаціонарним), авто, камерами. «На різні корпункти у нас ідуть різні суми. Наприклад, у Полтаві ми орендуємо приміщення на ОДТРК за 1,20 грн. на місяць. І в цьому місті ми маємо своє авто і водія. А в Одесі за оренду приміщення, інтернет і телефон за місяць ми заплатили понад 1400 грн. Майже всім корпунктам платимо ще й за інтернет. Цього року замінили шість камер», – розповів Олександр Боль.
Багато працівників Першого вважають, що НТКУ, скоротивши кормережу, втратив одну зі своїх головних переваг. Тому в. о. президента Василь Ілащук планує найближчим часом розширити кормережу до попередніх обсягів: відкрити корпункт у кожному обласному центрі України. Олександр Швець, який уже 15 років працює харківським власкором Першого національного, розповів про технічне забезпечення: «Приміщення ми орендуємо у місцевої регіональної телекомпанії, за телефонний зв’язок та інтернет нам не платять. Не забезпечені ми й комп’ютерами. Авто, яке нам виділила на початку року наша телекомпанія, мало вже 14 років і побувало в чотирьох компаніях, а на сьогодні фактично в неробочому стані. Камеру отримали цього року, та вона вже не відповідає новим стандартам».
За словами власкорів, заробітну плату всі телеканали платять вчасно і регулярно, але не у всіх вона на рівні центру. «На жаль, заробітна плата власкорів у регіонах менша, ніж у їхніх колег у столиці», – зізнається Олександр Боль.
Зважаючи на невелику кількість регіональних сюжетів у випусках новин, «ТК» зацікавилася, скільки сюжетів здає (чи зобов’язаний здати) щотижня власкор. Як з’ясувалося, вимоги до власкорів досить м’які – 2-3 сюжети на тиждень.
«Требования к журналистам региональной редакции не отличаются от требований, которые выдвигаются к журналистам киевской редакции», – зазначено в офіційній відповіді «Інтера».
За прогнозами Христини Ісаян, частка регіональної інформації в «ТСН» значно виросте: «До того ж ми тепер маємо новий випуск новин о 17.00, який на 80% висвітлює новини регіонів. Він спрямований на аудиторію, яка є в цьому слоті – це в основному жіноча аудиторія».
На телеканалі «Україна» кореспондент здає мінімум один матеріал на два дні. «Але це не самоціль, – запевняє Юрій Сугак. – Наповненість випуску матеріалами з регіонів коливається від 50% до 80%».
На Першому національному керівництво вимагає, щоби журналіст був у курсі подій і не пропустив жодної. Крім того, він повинен здавати хоча б три планові матеріали на тиждень про місцеві проблеми або людей. «Колись, коли я працював на 5-му каналі, – згадує Олександр Боль, – їхній власкор у Львові видав в ефір за місяць 45 чи 50 матеріалів. Тоді в цьому регіоні були надзвичайні події. Але це не є нормальним явищем». Роботу власкора Олександр Боль порівнює з роботою пожежників. Він має бути готовий у будь-який момент виїхати на подію і бути готовим вийти в ефір стільки разів, скільки буде потрібно. Він не може запланувати собі ані вихідні, ані святкові дні. Адже, як правило, він один на регіон.
Теми сюжетів зазвичай шукають самі власкори. Випадків, коли керівництво висловлювало їм якісь «особливі» побажання щодо тієї чи іншої теми, кореспонденти не пригадують, і стверджують, що обговорення тем сюжетів із центральними офісами відбувається у дружній атмосфері. «Нам скоріше радять, як покращити сюжет, а не наказують, що і як робити», – зізнаються майже всі опитані власкори. Хоча й додають, що центр більше цікавлять лайфові історії та соціалка. Утім, сюжети про вбивства і каліцтва центральні офіси беруть поза чергою.
Досить вдалими є серії журналістських розслідувань у новинах, коли журналісти досліджують одну й ту саму тему в різних регіонах, як наприклад, це робить Інна Боднар щодо земельного питання на «Плюсах». Майже на всіх каналах власкори допомагають журналістам зі столиці робити такі сюжети.
Серед труднощів, на які нарікають власкори різних каналів, – технічні проблеми (скажімо, із передаванням відео); стосунки з місцевою владою, яка не погоджується оперативно коментувати місцеві події; закритість місцевих правоохоронних органів або й криза жанру – декому важко знайти цікаву тему. Ще одна проблема – з часом: важко встигнути на всі місцеві події. Тому в деяких регіонах, приміром на Донеччині чи в Криму, існує своєрідна система журналістської солідарності. На випадок, коли в одному регіоні трапляється кілька надзвичайних подій, власкор одного каналу може позичити у свого колеги з іншого каналу відео з події, на яку він не встиг, і зробити власний сюжет.
Зрозуміло, що на всіх у праймових випусках новин місця бракує. Утім, для регіональних подій можна було б відводити не 10% часу, а хоча б половину. «1+1» та Перший національний вирішили цю проблему по-своєму: один із денних випусків новин вони присвячують переважно регіональним подіям.
Бюджети, які виділяються на утримання кормережі, канали не розголошують, вважаючи це комерційною таємницею. Але запевняють, що коштів виділяється рівно стільки, щоб забезпечити виробництво якісного телевізійного продукту.
Не всі телеканали охоче говорять про плани розвитку кореспондентської мережі, хоча всі планують її розширювати. «Інтер», який має власкорів або стрингерів на всій території України і, крім того, чотири закордонні корпункти (у Москві, Берліні, Лондоні і Вашингтоні), планує відкрити ще декілька в Україні.
На Першому національному, як ми вже згадували, – наполеонівські плани розширити мережу до попередніх обсягів (по корпункту в кожному обласному центрі). Такі ж плани і в телеканалу «Україна».
«1+1», який почав формувати кормережу ще з початку існування «ТСН» і чи не єдиний серед вітчизняних загальнонаціональних каналів уже відкрив свої корпункти майже у всіх областях України, планує збільшити штат працівників у корпунктах. «Виросте кількість матеріалів, які ми чекаємо від них щоденно, – зазначає Христина Ісаян. – Основне завдання для журналістів – оперативність, об’єктивність та неупередженість. Вони мають пам’ятати, що працюють для людей, і враховувати їх соціальний статус, інтереси та потреби. Обмежень для журналістів не існує – нас цікавить усе, що стосується життя пересічних громадян. Усе, що цікавить людей, є темами наших репортажів: соціалка, наука, творчість, політика, побут тощо».
Завважмо, в цьому переліку немає економіки. Власкори навіть не наважуються пропонувати такі теми – ще запідозрять у прихованій рекламі. Якщо, приміром, власкор захоче зробити сюжет про те, що на одному з найбільших вітчизняних склозаводів, який працює на Київщині, запущено в дію одну з найбільших у Європі печей, йому порадять, щоби спочатку хтось із менеджерів заводу зателефонував до рекламного відділу телеканалу. Тож глядачі майже нічого не знають про економічне життя регіонів.
Майже нічого вони не знають і про деякі області – Волинську, Рівненську, Сумську, Миколаївську та інші – бо інформація з цих регіонів потрапляє в ефір дуже рідко. Та й то це, як правило, сюжети про фестивалі вареників, дерунів або борщу чи аварії на дорогах. Або про зґвалтування малолітньої дівчинки.
У наступній публікації читайте про кореспондентські мережі ICTV, Нового каналу, СТБ, 5-го каналу і ТОНІСа.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
12
хтось
5888 дн. тому
А от мені не здається, що Ленчу копіює Добровольську: нічого там копіювати. Може. вона когось і "чіпляє2 - дайте час і у Леончук свої шанувальники з"являться. Чи вам якраз цього не хочеться? Тоді згадайте, як смішно почингала Добровольська і як її прихід бісив Мазур. Якось же примирились. Так що дайте час6 у і Тані Кравченко і у Ленчук з"явиться і досвід і свої "фірмові"штучки. А Алі з людою можна й відпочити трохи. Хто сказав, що "1+1" - це інститут геронтології. Досить бабусь-ведучих в ефірі Першого Національного: після Іванни Найди скоро з"явиться Тетяна цимбал. яку після чисельних пластик вже не можна і на фото впізнати. Леонтьоєва - не рахується у неї була надзвичайно висока довіра глядача на "Інтері" і симпатії людей вона не розгубила - так що тут Ілащук в десятку попав.
Бувайте, підстаркуваті заздрісники!
знаю
5890 дн. тому
на плюсах ездят на своих машинах и включаются, что идиоты ,в чистом поле , а в центр.офисе в киеве называют это журналистикой. так,что никакая старая команда от мовчан не ушла , она такая же дура и член той "команды" была , пока ее саму не вышвырнули
5891 дн. тому
Тій,що цікаво!Оксанко, тобі перерахувати скільки і де? Не сором буде?
5891 дн. тому
Цікаво,яка "стара команда" пішла,дякуючи Мовчан?
5892 дн. тому
нічо вони не досліджували. катеринчук поїздила їм по вухах, вони записали і нам пересказали
5892 дн. тому
корпункти з цих каналів , що досліджували є лише у трьох, на !+! працюють фрилансери з ОДТРК , в штаті людей нема і не було , стара команда пішла , дякуючи Мовчан...Що ви досліджували???
Темка для Дуси
5892 дн. тому
С подделкой под Добровольскую все ясно, вот бы Дуся и пообщалась с Леончук на тему, давно ли вы стараетесь быть двойником известных людей и что вы хотите этим сказать. Ладно, я вот о чем А КТО-НИБУДЬ ВЫСКАЖЕТСЯ ПО ТЕМЕ КОРРСЕТИ? По-моему главная проблема всех каналов это низкий бюджет на регионы и отсутствие кадров на местах.
уявіть собі
5892 дн. тому
Ну й що? Подивилась новини з Добровольською, дорогі симпатики і її друзі , не переймайтеся те чим вона чіпляє, нікуди не зникло і те чим вона тримає, залишилось при ній тому все окей в цьому кращому з світів. Ось я подумала, що було б якби коли Добровольська з"явилась на ТСН і почала б ся косити під Мазурку? Ся пофарбувала б в руду, зачісочку як в неї, очками стала так кліпати, ну всі Аллині "фірмові" штучки б під себе прибрала? важко уявити. я теж не уявляю....
5892 дн. тому
Не думаю. що Люсі Добровольській загрожує забуття, вона собі має ефір о 22.30 де нема істерики йдурнуватих повідомлень про педофілів і кінець світу. спокійні новини для врівноважених людей, і вже репутацію точно збереже. Дарма Леончук погодилася на роль блідої копії, адже навіть яскрава копія гірше оригінала, порадники так ретельно копіювати відому ведучу зробили Марині ведмежу послугу і початок її роботи в ТСН став фальстартом.
Запитання
5892 дн. тому
Леончук правильно робить, що копіює Добровольську. Так і було задумано. Так глядачі швидше забудуть Людмилу.
ЛЕОНЧУК МАВПУЄ ДОБРОВОЛЬСЬКУ
5892 дн. тому
ЛЮДИ ДОБРІ! ЦЕ ВЖЕ НЕПРИСТОЙНО ВИГЛЯДАЄ! ЛЕОНЧУК СВІДОМО ПРАЦЮЄ НА ВИКРАДЕННЯ ОБРАЗУ. СТРИЖЕНА ПІД ДОБРОВОЛЬСЬКУ, З ЖЕСТАМИ ДОБРОВОЛЬСЬКОЇ, ЗІ СЛІВЦЯМИ ДОБРОВОЛЬСЬКОЇ, НАВІЩО ЦЕ МАВПУВАННЯ? НЕВЖЕ ЦЕ ПОЛІТИКА КАНАЛУ? БО ЯКЩО НІ, ЦЕЙ СОРОМ ТРЕБА ПРИПИНИТИ!
Земляк
5892 дн. тому
З цікавістю прочитав огляд про роботу власкорівських мереж. І стало сумно. Хто, як не "чужі" журналісти мали б обєктивно показувати те, що діється в регіонах? У тому ж Херсоні. Але... Місцеві князьки навіть власкорів прикупили. І ті або медоточать, прославляючи недоумків від влади, або частують публіку смаженими качками з хріном. І лише за незначними винятками телеглядачам подаються неупереджені сюжети з різними точками зору на події.
Ганьба: навіть Перший національний (!) у тому ж таки Херсоні не має професіонала. На зміну артистові лялькового театру прийшла дама "без понятія", на зміну їй - "дама з понятіями" скільки і за що можна взяти. А може оголошувати конкурси, а не послуговуватися першим-ліпшим напівосвіченим "стригером"? Правда, люди мають знати, за що підставляють голови...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
