Успішний серіал, новини та велике ток-шоу – це на сьогодні три складові вдалого програмування на основних загальнонаціональних каналах. У цій формулі ледь не найбільше значення має якраз перший елемент, адже серіальне програмування складає кістяк сітки мовлення наших телеканалів. Трансляція «Чемпіону» одразу у двох вечірніх постпраймових слотах, що співпала із закінченням «Зачарованого кохання», минулого тижня на декілька днів вивела «Плюси» у лідери за загальнонаціональною панеллю. А завершення успішного праймового серіалу на «Інтері» та початок «Капітанських дітей» у перші дні трансляцій значно скоротило кількість глядачів каналу (особливо за 14-49). Тому, безумовно, найперша турбота мовників для побудови вдалого ефіру – це добирання серіалів для вечірнього прайму будніх днів. Тож подивимось, які серіали двох каналів-лідерів («1+1» та «Інтера») у цьому сезоні стали золотими рибками, які, може, й не здійснюють бажання, але, потрапляючи у сітку мовлення, збирають високі рейтинги.

На сьогодні на «Інтері» є три лінійки вечірніх серіалів (о 19.00, 20.30 та 21.40), на «Плюсах» їх п’ять (17.20, 18.30. 20.10, 21.15 та 22.20). Попри прогнози експертів, з початку осіннього сезону сильні позиції не лише у передпраймі, а й у самому вечірньому праймі продовжують утримувати довготривалі теленовели, найчастіше зняті за латиноамериканськими форматами (приміром, «Принцеса цирку» на «1+1»). Натомість короткі 8–20-серійні фільми зазвичай розміщуються у постпраймі. Особливо це видно з програмування каналу «Інтер», який, приміром, о 21.30 транслює низку фільмів подібної тематики, розрахованих на чоловічу аудиторію («Ліквідація», «Апостол», «Диверсант»). У «Плюсів» наповнення лінійки о 21.15 різноманітніше – від детективного серіалу за німецьким форматом «Закон та порядок» до екранізації роману Шолохова «Тихий Дон». До того ж на відміну від «Інтера» канал має ще одну лінійку постпраймових серіалів о 22.00, де виходить теж доволі різножанровий продукт («Рим», «Тридцятирічні», «У колі першому»). У передпраймі на обох каналах стабільно виходять 100–200-серійні латиноамериканські теленовели («Вогонь кохання», «Серцю не накажеш).

Залежність показників каналу від глядацьких симпатій до драматичних серіальних інтриг очевидна. Як бачимо на прикладі «Інтера», зниження лінійки праймових серіалів збігається з падінням частки телеканалу. Найвищі показники каналу припадають на лютий 2008 року, коли виходили останні серії «Тетяниного дня» (виробництво «Амедіа»), натомість падіння частки відбувається у травні і збігається зі зниженням показників праймової лінійки через вихід «Капітанських дітей» (виробництво ТОВ «АртЮніс»).

На «1+1» ситуація подібна. Якщо «Кадети» (виробництво – «Константа фільм») у праймі мали частку 24%, десь на цьому ж рівні цю частку утримувала й «Атлантида» (виробництво – Russian World Studios) – 25,63% (до новорічних свят транслювалась о цій порі безперервно), то «Принцеса цирку»(ТОВ «ТелеРоман» ), що почала виходити у березні знизила показники слоту до 15,95%. Для «Плюсів» це доволі суттєве зниження прайму. До того ж цей серіал став головною прем’єрою осіннього сезону, під нього канал навіть розробив програмні заставки з елементами циркових постановок. До речі, не мав успіху й інший «цирковий проект» – «Зірки у цирку», внаслідок чого впали показники іміджевої лінійки «зіркових ток-шоу» на каналі у суботу. Таким чином канал втратив сильні позиції у праймі буднів та суботньому праймі (лінійки, в котрих останнім часом «Плюси» якщо не лідирували, то максимально наближалися до «Інтера»).

З огляду на зміни у розміщенні вечірніх серіалів, «Інтер» та «1+1» по-різному ставляться до перенесення продукту у нові слоти.

Серіальне програмування «Інтера» стабільніше, хоча це радше є наслідком успіху майже всіх ключових проектів праймових годин. Тому канал і не міняє місцями серіали. Хіба що транслює останні серії найбільш рейтингових хітів у неділю, а далі розміщує кілька перших серій нового проекту, таким чином канал має виграшний недільний прайм та одночасно підсаджує глядачів на наступний серіал. Приміром, останні серії «Тетяниного дня» виходили у неділю 24 лютого і мали частку 47,55%, а після них одразу транслювалося «Зачароване кохання», яке мало завдяки своєму попереднику доволі потужний старт і частку прем’єри 45,03%.

«1+1» вдається до таких ходів рідше. Хоча запускаючи «найдорожчий в історії телебачення» серіал «Рим», перші дві серії вони так само випустили у неділю. На відміну від «Інтера» для «Плюсів» характерна гнучкіша політика щодо перенесення серіалів у нові слоти. Канал здебільшого вдається до такої практики також під час показів останніх серій найуспішніших серіалів. Приміром, улюбленому серіалу лишилося виходити не більше місяця, а канал хоче зберегти частку лінійки на тому ж рівні, тому переносить цей фільм на годину раніше чи пізніше, а на його місце запускає новий проект – в ідеалі за цей місяць на новий серіал має підсісти аудиторія старого. Скажімо, аби плавно підготуватися до завершення «Кадетів» і не знизити частку праймової лінійки, протягом кількох останніх тижнів історії про суворівське училище перенесли з 20.00 на 21.20, а на його місце розмістили «Атлантиду». Конкретно з цими змінами на каналі не прогадали, але менеджменту «Плюсів» не завжди вдавалось утримувати показники слоту в такий спосіб. Зовсім іншим прикладом стало завершення серіалу «Серцю не накажеш» (виробництво – Film.ua). Серіал доволі вдало виходив о 18.30 і мав частку 19,51% (за 50+, і 22,14% за загальнонаціональною панеллю). На каналі вирішили поставити на його місце «Силу тяжіння», а останні серії транслювати о 17.30. Однак новий серіал від «Амедіа Україна» став менш популярним, і показники слоту почали падати (з 20,83% до 12,87%). Щоб запобігти цьому падінню, керівництво було змушене повернути «Серцю не накажеш» у його рідний слот і посунути «Силу тяжіння» на менш виграшний час (17.30). Звісно ж, розміщення останніх серій «Чемпіону» (виробництво – «Константа фільм») не лише о 21.20, а й о 22.20, змусило «Плюси» на кілька миттєвостей відчути солодку перемогу над «Інтером» і стати лідером телеефіру, хоча б і за «поки неринковою» загальнонаціональною панеллю.

З огляду на події нашого сезону можна не криючись визначити, що золоті рибки (частка 30-40%) траплялись останнім часом лише у сітці «Інтера», а от «Плюсам» вдалося вловити лише кілька срібних (частка понад 20%).

Тож із початку осіннього сезону на «Інтері» найрейтинговішим серіалом передпрайму став «Вогонь кохання» (виробництво «ТелеРоман»), йому вдалося підняти частку слоту о 19.00 із 23,42% («Багата та кохана» від тієї ж продакшн-студії) до 31,87%. Серіал «Вогонь кохання» разом із «Принцесою цирку» після виходу на російському Першому каналі пропонувався майже одночасно й «Інтеру», і «Плюсам», при цьому канал «1+1» одразу обрав «Принцесу», а «Інтер» – «Вогонь». Запорукою успіху та високих показників швидше за все стало розміщення серіалу у сітці, адже саме передпраймова лінійка вдало підійшла російській адаптації латиноамериканської теленовели. (А от «1+1» із не зовсім зрозумілих причин розмістив свою «покупку» у праймі, хоча в цьому слоті на каналі протягом останнього року довготривалі теленовели не виходили. Востаннє канал намагався поставити о цій порі 200-серійного «Янгола-охоронця» у січні 2007 року, однак через невисокі рейтингові показники був змушений поміняти його місцями з «Кадетами».)

У праймі «Інтера» беззаперечна першість належить серіалу «Тетянин день», який теж дістався у спадок від Першого каналу (частка 40,34%), феномен успіху якого досі не може пояснити навіть менеджмент «Інтера». Після нього найвищі показники – у «Зачарованого кохання» (виробництво «Про ТБ») – 34,76%. І нарешті, найрейтинговішим серіалом постпрайму став «Квиток у гарем» («Президент-фильм») – частка 33,8%. Трохи нижчі показники має «Ліквідація» («Централ Партнершип») – 33,74%, «Чорний сніг» («Фенікс-фільм») – 32,46% та «Платина» («ЛЕАН-М») – 30,22%, але всі вони в розряді «золотих холоднокровних». Решта фільмів до позначки 30% не дотягнула.

Показники найпопулярніших серіалів на «Плюсах» скромніші, та й срібних рибок на каналі було менше, ніж золотої луски конкурентів. У передпраймі кращим став один із небагатьох серіалів українського виробництва – «Серцю не накажеш», частка 19,51%.

А титул найрейтинговішого продукту прайму здобула «Атлантида» – частка 24,44% (трансляція навіть випередила «Кадетів», третій сезон яких мав найнижчі – 23,39%). Виробництвом фільму займалася компанія Russian World Studios, в Росії фільм транслювався на Першому каналі. До новорічних свят, коли «Атлантида» виходила без перерв на святкове програмування, вона мала частку 25,63%, а вже після падіння телеперегляду каналу в січні її показники теж знизилися. Зате у постпраймі на лідерській позиції опинилась осіння прем’єра від каналу «Росія» – «Сонька – Золота Ручка» (виробництво «МакДос»), частка 20,05%.

Як бачимо, всі найрейтинговіші серіали на каналах – виключно російського виробництва. Виняток становить хіба що «Серцю не накажеш» та «Сила тяжіння» у передпраймі «Плюсів» та «Зачароване кохання» у праймі «Інтера». При цьому більшість російських серіалів дістались «Плюсам» у спадок від СТС, НТВ та Першого каналу, рідше в сітку мовлення потрапляли фільми каналу «Росія». На «Інтері» ж здебільшого присутні спадкоємці Першого каналу, «Росії» та НТВ. В чому ж проблема відсутності у праймі українського продукту: у кількості вироблених фільмів, їх якості чи вартості?

Основною проблемою невеликої кількості серіалів українських виробників на вітчизняних телеканалах програмний директор «Інтера» Сергій Дем’янчук називає невеликі обсяги виробництва українських продакшнів: «Якщо ви зараз звернетесь на ринок і захочете купити серіал українського виробництва – його просто немає!». Виробництвом російського продукту займається значно більша кількість продакшнів. Приміром, ледь не всі фільми, які були представлені на «1+1» та «Інтері» з початку осіннього сезону, мали різних виробників: загалом це близько 23 російських продакшнів, серед них більшість – потужні кінокомпанії («Константа фільм», Russian World Studios, «2В», «Пирамида», «ТелеРоман», «Амедіа», «Централ Партнершип», «Фенікс-фільм» тощо). Серед українських студій на каналах-лідерах присутній продукт лише «Про ТБ», Film.ua та «Амедіа-Україна».

Програмний директор «1+1» Дар’я Фіалко пояснює відсутність серіалів українських виробників у праймі перевагою продукції російських продакшнів, що мають більший досвід у зйомці різножанрових фільмів: «Українське виробництво серіалів поки тільки розвивається, і в наших російських партнерів поки значно більший досвід, що, безумовно, відображається на якості, потенціалі продукту. І, як результат, на часі ефіру». За її словами, рішення обрати той чи інший слот для довгих серіалів канал приймає безпосередньо в момент придбання чи замовлення конкретного серіалу, чому передує аналіз продукту та самого слоту: «Яка аудиторія дивиться нас у цей час, який потенціал тощо. Відповідно, серіали “Серцю не накажеш” та “Сила тяжіння” з самого початку створювали для передпрайму». Раніше колишній генеральний директор Юрій Морозов намагався створити на «Плюсах» лінійку українських серіалів, коли у праймі виходили проекти «Стар медіа» – «Сестри по крові» та «Янгол-охоронець». Однак, отримавши невисокі рейтинги, «Янгола» замінили на «Кадетів», і в цьому слоті міцно закріпився успішний російський продукт.

Тим часом українські виробники переконані, що їхня продукція нічим не поступається російській, адже присутність вітчизняних серіалів на основних російських телеканалах є доволі відчутною. А генеральний продюсер «Стар медіа» Юрій Мінзянов у коментарях «ТК» навіть наголошував, що українські канали доволі часто купують у росіян проекти нижчої якості, аніж ті, що виробляє, приміром, «Стар медіа».

Звичайно, в Росії оберти виробництва серіальної продукції в сотні разів перевищують вітчизняні. Але при цьому вартість українського продукту не надто відрізняється від російського. За словами Ірини Костюк, директора медіаконсалтингової компанії Media Resources Management, українські виробники-дистрибутори намагаються не відставати від російських колег щодо цін на продукцію (переважно на короткі серіали, які часто знімаються без попереднього замовлення каналом), «хоча це виходить не у всіх».

Як зазначила Ірина Костюк, на сьогодні серіали для передпрайму коштують близько 30–40 тис. доларів за серію, для прайму – близько 50–60 тис. «Для другого ешелону, можливо, іноді трохи дешевше. В окремих випадках ціни на суперхіти (які, наприклад, вже пройшли в Росії із суперпоказниками) можуть коштувати і 100 тис. Довгі серіали-теленовели не набагато дешевше, – зауважила директор MRM, – Російський ринок зростає з кожним роком, і російські продавці, звісно, намагаються прив’язати свої ціни до цього фактору, чим і виправдовується високий рівень цін на ті пакети, які виставляються на ринок останнім часом. Якщо хтось десь почув, що якийсь український канал заплатив високу ціну за якийсь продукт, то від конкурентів намагаються не відставати».

Тож у новому сезоні на каналах – лідерах українського телеефіру суттєвих змін у серіальному наповненні не передбачається. Вони підуть ловити своїх золотих та срібних рибок для сітки мовлення до російських та українських продакшнів. І вилов, напевно, буде більший у водоймах, багатших на рибу. Наприклад, «1+1» для нового сезону вже придбав пакет великобюджетних проектів «Централ Партнершип», і швидше за все восени в ефірі каналу зменшиться кількість продукту СТС, натомість з’являться власні адаптації румунських серіальних форматів (приміром, «Хороші хлопці»). Як наголошує менеджмент каналу, «1+1» в подальшому збирається розвивати власне виробництво серіалів для прайму та співпрацювати у цьому напрямку з українськими продакшнами. Однак «те, де територіально вироблений продукт», за словами Дар’ї Фіалко, не буде визначним в обранні серіалів каналом: «Ми плануємо показувати найкращий продукт – це головне завдання. Буде це російське чи українське виробництво – це ми побачимо за тими новими пропозиціями, які надходитимуть на канал. Хоча ми, звичайно ж, маємо намір розвивати власне виробництво у всіх жанрах, включно із серіалами».

А «Інтер», за словами Сергія Дем’янчука, планує запустити аж три лінійки серіалів українських виробників у новому сезоні, і «це є принциповим рішенням каналу», хоча й ця лінійка не буде безперервною: «Йдеться про продукцію прайму. Українські серіали виробляються тільки під замовлення, як і російські, але, знову ж таки, через відносно дуже малий обсяг виробництва українських серіалів ми не можемо їх постійно показувати безперервно. Але такі серіали з’являтимуться у нас час від часу».