SEO під час війни. П’ять важливих трендів для медіа

SEO під час війни. П’ять важливих трендів для медіа

19 Червня 2022
3998
19 Червня 2022
10:00

SEO під час війни. П’ять важливих трендів для медіа

3998
Частка україномовних запитів зросла, але російськомовний пошук досі переважає. Авторитетність сайтів українських ЗМІ для гугла зростає. Росія блокує наші ресурси на окупованих територіях.
SEO під час війни. П’ять важливих трендів для медіа
SEO під час війни. П’ять важливих трендів для медіа

У 2014 році, коли почалась війна, кількість користувачів українського гугла змінилася некритично — хтось поїхав з окупованих територій, хтось залишився і встановив VPN. Глобально робота SEO-спеціалістів не трансформувалася. Але цього разу все інакше. Ми в агенції SEOforMedia працюємо лише зі ЗМІ і з досвіду розповідаємо, що вже змінила, а що ще змінить війна у роботі медіа. А головне — що з цим усім робити.

 

Тренд перший — збільшення кількості українських запитів

Пошук був і, на жаль, залишається російськомовним. Навіть україномовні статистично гуглять частіше російською, бо очікують знайти більше якісної інформації. Зараз цей процес зрушив з мертвої точки. Візьмемо для порівняння аполітичну тему — запити «полуничний чізкейк» і «чизкейк с клубникой».

У порівнянні з минулим роком кількість цього запиту російською не зросла і не впала. Натомість кількість запиту українською зросла на 900%. Хоча кількісно україномовний запит все ще суттєво менший за російський відповідник.

Згідно з новим дослідженням Serpstat, до початку війни співвідношення запитів російською і українською було 74% та 26% відповідно. Тепер частка україномовних запитів зросла до 35%. І тенденція до зростання зберігається.

Що з цим робити?

Як мінімум — гуглити українською. Як максимум — далі писати українською якісні тексти.

Взяти участь у флешмобі, який зараз запустили SEO-спеціалісти. Потрібно загуглити щось українською, зробити скриншот і виставити у сторіз чи написати пост із гештеґом #гуглю_українською.

 

Тренд другий — блокування сторінок із закривавленими фото

Гугл має політику «проти жорстокості» і може опускати у видачі чи блокувати конкретні сторінки, які містять закривавлені фото. До медіа пошуковик ставиться лояльніше, тому на практиці це лотерея — може заблокувати, а може й ні.

Що з цим робити?

Окрім фото мають бути загальні описи події в тексті — що сталося, де сталося, як сталося. Якщо буде «запит на видалення» від гугла, це допоможе опротестувати його. Тобто не досить просто створити галерею фото чи фоторепортаж із мінімальними описами. Має бути повноцінна новина чи стаття.

Для гугла краще використовувати фото, які вказують на жорстокість, але не містять аж занадто відвертих кадрів. Тобто фото руки загиблої жінки вірогідніше не потрапить під блокування, на відміну від фото з ямою і обличчями закопаних жертв.

Якщо ви використовуєте фото з місця трагедії, де все ж є тіла та кров, за правилами гугла ці сцени мають бути заблюреними.

Ось так має виглядати «оптимальне» фото з точки зору гугла.

Але! Усе перераховане вище — лише правила гугла. У цьому драстичному питанні важливішою є редакційна політика й етичні норми.

 

Тренд третій — Роскомнадзор блокує українські медіа на тимчасово окупованих територіях

Росія переcпрямувала інтернет-трафік на тимчасово окупованих територіях з української на російську інфраструктуру. Тобто росіяни намагаються швидко запровадити цензуру й обмежити роботу українських медіа. На жаль, способів боротися з цим небагато. Але вони є.

Що з цим робити?

Наполегливо навчати читачів. Потрібно самим розібратися й розповісти читачам, як обходити цензуру за допомогою сервісів VPN, браузера Tor, інструменту Psiphon та інших. Писати про це тексти, проводити вебінари від редакції, робити розсилки із закликами та інструкціями.

Створити мобільний застосунок. Якщо у вас велике медіа — загальнонаціональне, найбільше в регіоні або дуже популярне у своїй ніші — вам варто створити мобільний застосунок, у якому під час розробки передбачений момент блокування.

Створити дзеркало сайта. Якщо вас уже не можуть читати українці, які залишилися на окупованих територіях, а VPN вони так і не встановили, єдиний вихід — створити дзеркало сайта.

Треба поставити завдання програмісту — створити дубль головного сайта (дзеркало), але під новим доменом. Сайт стає доступним на декілька «адрес». Кількість необмежена. Роскомнадзор продовжить блокувати дзеркала, він робить це все швидше, тож доведеться створювати нові.

Далі ви розповсюджуєте свої тексти й новини з посиланнями на дзеркала, які працюють, через соцмережі, телеграм-канали чи з email-розсилки.

Оскільки для гугла дзеркало — це окремий ресурс, краще закривати дзеркала від індексації. Бо, публікуючи далі контент на основному домені і дзеркалі, медіа дублює його. Через це суттєво падає органічний трафік. Зупинити падіння не вдасться, але закриття від індексації частково допоможе.

Детальніше всі три пункти ми розкрили в тексті про заблоковані сайти і цензуру на окупованих територіях для «Української правди».

 

Тренд четвертий — гугл свідомо не показує важливої інформації

У гугла є інструмент, яким користуються SEO-спеціалісти (і не тільки) «Планувальник ключових слів». Там можна дивитися ключові слова, за якими люди гуглять інформацію, і планувати рекламні кампанії під них.

Пошуковик без пояснення причин не дає можливість шукати ключові слова на окремі теми. Зокрема на тему війни. До прикладу, «напад Росії» чи «війна України і Росії» просто прибирає з пошуку ключових слів.

У цьому випадку гугл навіть попереджує, що прибрав слова. Але в деяких випадках може просто не показати статистику, скажімо, зі словом «голодомор», і вдати, що цього не шукають.

Те саме стосується пошуку за регіонами. Інструмент не показує дані з Донецька чи Севастополя, й тепер працює дивним чином на територіях, які окупували за останні три місяці. Скажімо, Бердянськ він бачить, а Ізюм — ні.

Що з цим робити?

Користуватися безкоштовними Google Trends і підказками Google. Туди може залітати щось, чого потім не побачиш у Планувальнику.

Користуватися платними SEO-інструментами. Їх багато, вони дорогі й потрібні здебільшого спеціалістам. Але у Serpstat є безкоштовна версія, де можна подивитися десять запитів, у тому числі й на теми, які гугл приховує. Скажімо, «напад Росії».

 

Тренд п’ятий — російські сайти падають, українські — ростуть

Тренд, який безмежно радує.

Раніше українці, які гуглили щось російською, «завдяки» алгоритмам гугла бачили в топдесятці тільки або здебільшого російські сайти. Оскільки зараз Україна блокує російські сайти, гугл опускає їх у видачі.

Як це працює? Користувачі шукають щось, знаходять російський сайт, натискають на нього, але сайт не відкривається і вони швидко йдуть, натискаючи на інший сайт. І так масово. Гугл розуміє, що сайт не розв’язує проблеми користувача, й опускає його. Так на заміну російським сайтам приходять українські, написані російською.

Зараз гугл не видає на російськомовні запити україномовні статті, тож україномовні медіа потраплять туди радше як виняток. Але навіть повна заміна російських доменів на наші — великий прогрес.

Що з цим робити?

Це зірковий час для медіа, які хочуть закріпитися на позиціях за всіма запитами, які раніше закривали російські сайти. Тобто як ніколи актуально працювати із технічним та контентним SEO і писати якісніші та глибші тексти навколо своєї профільної тематики (наприклад, економіка чи медицина).

Через війну люди почали читати медіа активніше й довше, тобто продемонстрували гуглу хороші поведінкові фактори. У результаті авторитетність сайтів ЗМІ зростає для пошуковика. Важливо закріпити цей ефект.

Також через війну в медіа є достатньо текстів, які отримали багато трафіку і закріпилися високо в гуглі. В таких текстах на ключових словах можна ставити посилання на нові класні тексти, які необхідно просувати. Це допоможе їм набрати «ваги» для пошуковика.

Колаж запозичений з adweek.com

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3998
Читайте також
10.03.2022 09:31
Інна Сергієнко
Орест Білоскурський
«Детектор медіа»
4 537
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду