MIPCOM 2020 у Каннах: які формати в тренді і скільки вони коштують?
MIPCOM 2020 у Каннах: які формати в тренді і скільки вони коштують?
Цьогорічний осінній Каннський телеринок MIPCOM 2020 пройшов на онлайн-платформі. Уперше такий спосіб проведення заходу випробували під час весняного телеринку MIPTV 2020 у розпал пандемії та жорсткого карантину, який охопив увесь світ.
Традиційною частиною каннських телеринків є презентація свіжих міжнародних шоу та серіалів від аналітичної компанії The Wit.
На цей раз формати вирізняються від тенденцій останніх років: обмаль великих талант-шоу, вибагливих дейтинг- і кулінарних реаліті, більшість форматів локальні, соціальні, домашні, камерні.
На думку української експерти із закупівель іноземного контенту Олени Сікан, ці зміни зумовила не лише пандемія, а й багаторічна відсутність цікавих нових форматів, які б стали «вибуховими» світовими хітами. Тому країни намагаються презентувати весь час щось різне й нетипове. Тепер у тренді формати про те, як сім’ї витрачають гроші, сідають на дієту зі своїми собаками, обирають між кар’єрою та коханням, самоізолюються у квартирі чи на острові та співають у дуеті з ляльками.
«Детектор медіа» пропонує огляд осінніх теленовинок з Канн.
Формати зі соціальною складовою
У форматі A Real Job: Nurses (Бельгія) зірки та відомі люди випробовують свої сили вже не в танцях на паркеті чи співах у масках, а працюють інтернами у лікарні упродовж 30 днів і спостерігають за робою медсестер, лікарів, «реальних супергероїв».
Німецькі шоу зосереджені на бюджетах сімей та навичках витрачання грошей. Так у реаліті Quitting Benefits (Німечина) три сім’ї, які живуть за рахунок пільг, отримують можливість розпочати нове життя: роботу, стартовий капітал та консультації експертів. Завдяки цьому сім’ї мають почати жити фінансово незалежно за 6 місяців.
Where Does All the Money Go? (Нідерланди) – реаліті про те, як витрачають гроші четверо сімей. Їхні банківські рахунки стають публічними і глядачі зможуть побачити, на що йде кожне євро.
У фінському реаліті The Flea Market Challenge учасники змагаються один з одним за те, щоб стати найкращим торговцем на локальному блошиному ринку.
Кілька британських шоу пропонують змагання майстрів. Так, у шоу Mend It for Money двоє реставраторів намагаються переконати, що їхній предмет гідний реставрації і може бути дорого проданий. Власники обирають реставраторів та отримують частку від прибутку.
У форматі Good with World дев’ять теслярів з розвинутою уявою змагаються за звання найкращого національного теслі. Судді щотижня виключають одного учасника.
Ще в одному британському шоу Fight School учасників упродовж шести місяців навчаються боксу, щоб боротися з насильством.
Вокальні шоу
Новим ноу-хау в ніші вокальних шоу став формат про те, як зірки співають у дуеті з ляльками як професійні співаки – I Got You Babe (Німеччина). Журі коментують виступи, а аудиторія голосує за свій улюблений дует.
У форматі Hit the Road (Нідерланди) відомі артисти подорожують країною і підвозять людей, які трапляються їм дорогою. Пасажири співають пісні, які мають для них особливе значення. Водій вирішує, чи запросити їх на заднє сидіння. В кінці водій відбирає двох пасажирів у фінал.
Ще одне вокальне шоу Famemaker (Німеччина) – про те, як професійні журі оцінює виступи учасників, яких вони бачать, але не чують. Вони обирають одного учасника та готують його до фіналу. Але вони можуть як обрати гарного співака, так і того, хто не вміє співати. Переможця у фіналі обирають глядачі.
Кулінарні шоу
На телеринку було представлено й кілька кулінарних шоу. В іспанському форматі Monster Kitchen три пари готують страви на замовлення трьох зірок на кухні, повній небезпек та шалених викликів.
А от в німецькому форматі Dieting with My Dog учасники, які мають надмірну вагу, сідають на дієту разом зі своїми товстенькими собаками і змінюють свій режим харчування.
Реаліті про ізоляцію
Два реаліті з Великої Британії та Іспанії пропонують глядачам спостерігати за життям людей і тварин, коли їх ніхто не бачить.
Celebrity Snoop Pets (Велика Британія) – у квартирі зірок встановлені камери, щоб підглядати за тим, як проводять свій час їхні домашні тварини, коли їх ніхто не бачить.
The Flat (Іспанія) – зірки замкнені у квартирі, а глядачі спостерігають за ними 24 години на добу і вирішують, хто залишить проєкт. Учасник, який іде, кидає виклик тим, хто залишається.
Дейтинг-шоу
Дейтинг-шоу на цьому телеринку також нетипові. Наприклад, в ізраїльському форматі Find Me Somebody to Love четверо сильних та успішних жінок залишають своє минуле життя, призупиняють свою кар’єру на місяць і переїжджають у спільну квартиру, щоб знайти справжнє кохання.
А в російському шоу The Secret («Секрет») учасники підбирають собі пару на основі тих секретів, які вони дізнаються одне про одного. Це студійне шоу, у якому беруть участь 25 самотніх дівчат та 25 чоловіків, які не бачать одне одного.
У шоу Alone Together з Данії вісім самотніх людей формують пари та самоізолюються на чотирьох островах. Кожен день парам ставлять різні завдання, щоб вони краще пізнали одне одного.
Ігрові та епічні формати
Серед ігрових форматів – Split Screen (Нідерланди). У шоу два зображення транслюються на величезному екрані. На обох зображене число. Учасники мають знайти зв’язок між цими двома зображеннями й назвати це число.
Ще один формат зосередився на оновленні та відродженні епічних шоу – EpicGameShow (Велика Британія).
Серіальні формати
Серед серіальних форматів на телеринку переважають детективні історії про слідчих і розкриття вбивств, пошук маніяків, роботу слідчих-жінок. Також було кілька примітних стрічок про журналістів.
Наприклад, серіал The Investigation (Данія, Швеція) про розслідування вбивства журналістки Кім Валль, яке було розкрите у 2018 році спеціальним відділом данської поліції.
Турецький серіал Interrupted розповідає про молодого журналіста, який гине в автокатастрофі, але повертається в іншому тілі, щоб знайти відповідь на запитання щодо своєї таємничої загибелі.
Petra – серіал про двічі розлучену жінку-детектива, яка працює у кримінальному розшуку, і несподівано опиняється на передовій, де розкриває жорстокі злочини та вбивства. Ця стрічка стала хітом в Італії.
У російському серіалі A Good Man («Хороший человек») молода слідча переїздить у провінційне місто, де має вистежити серійного маніяка. В основі сценарію – реальна історія Михайла Попкова, «ангарського маніяка».
Ще один свіжий британський серіал Des також розповідає історію серійного вбивці Денніса Нільсена, заарештованого в 1983-му в Шотландії.
Шведська стрічка The Hunt for a Killer – про те, як убивство 10-річної дівчинки шокувало Швецію, упродовж 16 років воно було нерозкритим, допоки один полісмен не виступив проти влади і не розкрив злочин.
Серіал Armas de Mujer (США) – це історія чотирьох жінок, чоловіків яких поліція арештовує за зв'язок із кримінальними організаціями. Вони об’єднують спільні зусилля у незвичний спосіб.
Італійська докудрама Me, a Juror at the Maxi Trial – це історія про перший реальний судовий процес над очільниками мафіозних організацій.
На телеринку було представлено ще кілька російських серіалів у різних жанрах.
Серед них містична Ikotka («Территория»): 19-річний хлопець шукає своїх батьків, які зникли безвісті в етнографічній експедиції. А також серіал Sherlock: The Russian Chronicles («Шерлок в России»), за сюжетом якого Шерлок Холмс у пошуках Джека Різника опиняється в Росії.
Серед турецьких форматів – The Agency про роботу талановитої агенції в Стамбулі, яка представляє талановитих акторів. А також The Red Room про лікарів, які працюють у лікарні для психічно хворих.
Бразильський серіал End розповідає історію п’ятьох давніх друзів, які зустрілися через багато років на похоронах одного з них.
Who dead? – ізраїльська стрічка про хлопця, який живе досить прісно, без амбіцій, але після того, як дізнається, що хворий на рак і жити йому недовго, розкриває свої пристрасті і знаходить любов.
Іспанський 8-серійний серіал Veneno розповідає історію трансгендерної жінки Ла Венено. Стрічка базується на автобіографічній книзі «Не повія, не свята».
Який формат може стати світовим хітом?
Про тренди на ринку та ціни на міжнародні формати й консультації «Детектору медіа» розповіла Олена Сікан.
– Цьогоріч формати, представлені на MIPCOM 2020, вирізняються від попередніх років. Обмаль великих талант-шоу, реаліті, більшість форматів – камерні, локальні, соціальні тощо. На вашу думку, це вплив пандемії чи є інші фактори, які формують тренди на ринку форматів?
– Цьогорічні формати презентовані з огляду на можливе продовження обмежень пандемії і в наступному році теж, тому є менш масштабними, більш «швидкими» з точки зору технології зйомок (декілька місяців замість року). Це не тільки вплив пандемії, а й уже багаторічна відсутність цікавих нових форматів, які б стали «вибуховими» світовими хітами. Тому презентують весь час щось різне й нетипове.
– Співзасновники аналітичної компанії The Wit під час Kyiv Media Week назвали актуальними трендами у світовому контенті апокаліптичні та медичні серіали, а також вокальні шоу. Минулої осені популярними були «повільні формати», реаліті про зйомки порно та відродження старих шоу в диджиталі. На вашу думку, наскільки ці тенденції відповідають настроям суспільства?
– Суспільство кожної території (регіонів) дуже різне ментально. На всіх впливають глобальні катаклізми чи події у власних країнах. Тому так, весь час тенденції змінюються. Під час криз глядачі хочуть зануритись у художній світ приємних емоцій, перемоги справедливості та «гепіендів», що допомагає розважитися, не виходячи з дому, та відновити сили для реального життя. Якщо коротко, всім важливі емоції та цікаві історії.
– Які формати найбільше зацікавили учасників ринку?
– У кожного каналу своя маркетингова стратегія й вимоги до форматів. Тому можна говорити про те, що майже кожен формат знайде свого глядача в тій чи іншій країні. Більш цікаве питання: який формат стане новим світовим хітом?
– А які формати, на вашу думку, найбільш актуальні для України?
– Щодо України, найбільше привертають увагу глядачів формати із «зірками» в нестандартних умовах, емоційні, з цікавими непередбачуваними випробуваннями. Разом з тим, зрозумілі ментальності і співзвучні з цінностями українців, тенденціями в суспільстві, які розповідають історії людей.
Моя ставка – це ідея бельгійського формату A Real Job: Nurses, за яким селебрітіс мають провести 30 днів, працюючи та допомагаючи в лікарні справжнім «героям» нашого реального життя – медсестрам і лікарям (змащувати рани, прибирати, допомагати при пологах, психологічно підтримувати хворих). Так, деякі кадри будуть шокувати! Глядач зможе побачити, як змінюються протягом телепрограми внутрішній світ «зірок», коли загроза життю людини зовсім поряд і потрібно зробити все (і фізично, і психологічно), щоб хворий одужував. Кожна людина є унікальною, має свій внутрішній світ та життєві історії, у які за форматом глядачі зможуть зануритися і побачити в них самих себе.
Досить цікавими для українського глядача є формати Find Me Somebody to Love (Ізраїль/ Fremantle) – дейтинг-шоу часів короновірусу про життя потенційних пар у квартирах та ближче знайомство одне з одним, дівчата при цьому обирають чоловіків та обговорюють свої враження між собою, та The Flea Market Challenge (Фінляндія) – змагання трьох найкращих продавців речей зі старих будинків.
– Яка з країн, на вашу думку, зараз продукує найцікавіші ідеї та фактично формує тенденції на ринку?
– Америка та Європа – телепрограми. Серіали – також Азія. Формати телепрограм Азії зазвичай є дещо шокуючими для телеглядача.
Цікаві ідеї можуть виникати в усіх країнах. Але розписати ідею до рівня технології, універсальної та зрозумілої багатьом у світі, перевірити пілотні випуски на репрезентативних вибірках глядачів у фокус-групах (а часто навіть в ефірі конкретних телеканалів, під які розроблявся формат) – це завдання не з легких, вимагає часу (в середньому рік), досвіду команди професіоналів-телевізійників та фінансових інвестицій. Важливою є фінансова підтримка держави для розвитку креативних ідей (прикладами є «бум» форматів та серіалів останнього десятиліття в Ізраїлі та Туреччині).
На MIPCOM 2020 цього разу було багато форматів з Німеччини.
– Чи є майбутнє, на вашу думку, у так званих «коронавірусних фоматів»?
– Телебачення, як ми знаємо, є масовою культурою, тому говорити про щось «вічне» навряд чи можливо :). Короновірусні формати на сьогодні є нестандартними, новими для телеринків, і тому цікавими. Чи буде в них майбутнє – покажуть рейтинги телеканалів.
Такі формати створюють технології з мінімальним залученням людей в одному приміщенні, що є дуже важливим для розвитку медіаіндустрії в умовах пандемії.
– Як змінюється вартість міжнародних форматів? І як формується ціна на формат?
– У середньому – від $500 до $10 000 за випуск/серію. Ціну формує виробник-правовласник з огляду на власні інвестиції у формат та розуміння рекламної прибутковості ринків, на які такий формат спрямований.
Найбільше коштують великі прямоефірні музичні й талант-шоу – оскільки в них є диджитал-технології (графіка, голосування глядачів), важливі технічні схеми камер, світла, звуку, декорацій, перелік усього необхідного обладнання, ескізи костюмів, окрім креативної, сценарної частини та похвилинних знімальних графіків. Завжди окремо є вартість послуг консультанта, який допомагає адаптувати формат для локального ринку покупця, а також контролює дотримання вимог формату. Вартість таких консультацій різна – наприклад, на музичних шоу від $10 000 і більше.
Ціна є предметом перемовин у межах 10-20% від заявленої, але якщо за формат змагаються декілька конкурентних каналів на території, то вона може бути і в рази вищою.
Ілюстрації: скриншоти презентації, TV2 Play, фейсбук Олени Сікан