11:50 / 29 Липня 2021
13:00
Субота, 12 Вересня 2020

Дмитро Онисович, «Молодість»: Не всі вірили, що ми зможемо провести фестиваль офлайн

1 183
Генеральний продюсер «Молодості» – про те, як пройшов 49-й фестиваль в умовах пандемії коронавірусу.
Дмитро Онисович, «Молодість»: Не всі вірили, що ми зможемо провести фестиваль офлайн
Дмитро Онисович, «Молодість»: Не всі вірили, що ми зможемо провести фестиваль офлайн

Наприкінці серпня в столиці пройшов 49-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість». Цьогоріч він мав дві особливості. Перша – фестиваль пройшов одразу в онлайн і офлайн-форматах, тоді як його українські колеги – Docudays.ua та Одеський міжнародний кінофестиваль – повністю перейшли в онлайн через пандемію коронавірусу, як зробили це й інші великі міжнародні кінофоруми, за винятком Венеційського – він поєднував онлайн з офлайном.

Друга особливість – 49-ту «Молодість» організувала оновлена команда, «молода кров фестивалю», її ретельно підбирав новий генеральний директор Іван Адамчук, який змінив на посаді багаторічного очільника Андрія Халпахчі, який став художнім директором. Так генеральним продюсером «Молодості» став 24-річний Дмитро Онисович, котрий спочатку прийшов на посаду маркетинг-директора. Це його перший досвід у проведенні івентів подібних масштабів, але він зізнається, що мріє вивести фестиваль на новий рівень і зробити так, «щоб глядачеві не треба було нагадувати й доводити, що “Молодість” – перший і найбільший кінофестиваль в Україні».

В інтерв’ю «Детектору медіа» Дмитро Онисович розповів, чому було прийнято рішення проводити фестиваль у розпал коронавірусу, що було найважчим у його організації та яким він бачить майбутнє «Молодості».

– Дмитре, вітаю із закінченням фестивалю! Розкажи, чому ви все ж таки вирішили робити його і в онлайн, і в офлайн-форматі? Тоді як багато ваших колег не стали ризикувати і проводити фізично кінофестивалі в період епідемії коронавірусу.

– Зробити кінофестиваль в онлайні не так вже й легко. Непросто провести його й офлайн, коли є карантинні обмеження – побудувати велику залу з великим екраном, щоб люди на відкритому повітрі могли подивитися кіно 10 днів поспіль. Це був серйозний виклик, але ми мали дуже великі амбіції. І якби жоден кінофестиваль у світі не проводився у гібридному форматі, ми, можливо, теж відмовилися би від цієї думки. Але наші колеги – організатори Венеційського кінофестивалю – вирішили проводити його і онлайн, і офлайн, тож ми впевнились, що можемо собі таке дозволити.

До того ж, ми розуміли, що маємо своєрідний спад впізнаваності бренду (а він у нас є останні десять років) – і проведення фестивалю в онлайн-форматі не пішло би нам на користь. Раніше «Молодість» орієнтувалась переважно на киян, але коли після 2014 року частина з Донецька та Луганська переїхала до столиці, то нашою аудиторією стали глядачі з усіх областей. Якщо запитати в перехожих на вулиці про «Молодість», то не так багато людей скажуть, що знають нас. Відразу усі думають про Одеський фестиваль, що був на слуху і працював відразу на всю Україну, а київська  «Молодість» була досить камерною.

Тому для нас це стало особливим викликом – провести фестиваль офлайн і відтворити знання про нього в молодої аудиторії. Аби кожна людина, яка проходить крізь арку Дружби народів, бачила і знала, що це – фестиваль «Молодість», найстаріший фестиваль країни, фестиваль дебютного кіно, щоб у кожного була можливість подивитися це кіно. І з цим наша команда впоралась на сто відсотків.

– Але буквально за три дні до початку фестивалю Київ увійшов у «жовту зону» карантину. Якби ситуація з COVID-19 загострилася катастрофічно, наприклад, до «червоної зони», що б ви робили в такому разі? Ви мали план Б?

– «Жовта зона» не забороняє проводити культурні заходи, там однакові обмеження із «зеленою зоною». Ми не боялися, у нас було розпорядження про проведення заходу, й ми провели його в цілому успішно, просто були перевірки – представники КМДА приходили на локацію, перевіряли, чи все в порядку. У нас було дуже багато охорони, пожежні машини, швидка допомога, які могли запобігти будь-яким проблемам. Ми підійшли комплексно до питань безпеки, адже не хотіли ставити під загрозу наших глядачів. Ми регулярно міряли температуру, стежили, щоб заповнюваність глядацьких зал була не більше 50% і щоб усі були в масках. Я, наприклад, знімав маску в кінозалі, бо дуже незручно так дивитися кіно, але надягав на сесії «питання-відповіді» після сеансів, коли задавав питання. Ми все робили за правилами. Безумовно це було складніше, ніж у звичайний час, але індустрія говорить про те, що фестиваль відбувся на високому рівні. Такі відгуки дають нам зрозуміти, що ми рухаємось у правильному напрямку.

– Що було найскладнішим в організації фестивалю за умов пандемії?

– Саме ухвалення рішення, що ми будемо проводити фестиваль у звичному форматі. Це зайняло в нас близько двох тижнів, щоб зважити всі «за» і «проти», зрозуміти, на які ризики ми йдемо.

Далі – усе, що стосувалося перемовин: з Міністерством культури, з Держкіно, партнерами, спонсорами. Ми розуміли, що пандемія вплинула на всі бюджети, особливо на культурні заходи. Багато партнерів, з якими вже були домовленості до пандемії, зрештою відмовилися. Коли вже вся рекламна кампанія пройшла, ми будували партнерство виключно на умовах довіри та підтримки один одного. Скажу навіть більше: коли за тиждень до початку фестивалю я розмовляв із підрядником – декоратором локації, він перепитав, чи точно ми будемо проводити фестиваль. Не всі вірили, що ми зможемо провести фестиваль офлайн. Впевненості ні в кого не було до останнього моменту, проте дійсно приємно розуміти, що в нас все вийшло.

– А перемовини з іноземними гостями?

– З іноземними гостями було дуже багато проблем, бо кожна країна по-своєму реагує на цю «другу хвилю» коронавірусу – відкривають і закривають кордони, вимагають або не вимагають тести на коронавірус. Але нам вдалося привезти зірок – Іванку Сахно, Лорана Даніелу, Мігеля Афонса та інших. Були гості, яких ми хотіли, але вони не змогли прилетіти – наприклад, Дастін Гофман або Аль Пачіно, з якими домовлялися. Або ж Ван Дам, котрий саме знімався в Києві в проєкті нашого партнера – компанії Star Media, але ми не хотіли зривати їм роботу, тому не залучали його.

Іноземні зірки – це класний атрибут фестивалю, це може дати інфоприводи, привести ЗМІ, своєрідних глядачів, але це не впливає на продукт. Продукт – це програма, це те, що бачить людина. Ми хочемо, щоб глядач подивився фільм і сказав, що цей фільм йому сподобався, а побачив він його на фестивалі «Молодість». Те, що він побачить на вулиці Сорентіно або Джонні Депа, нічого не змінить у його житті, це короткочасне враження. Ми все робимо для того, щоб індустрія, глядачі розвивалися естетично й інтелектуально.

– А як пройшла онлайн-частина фестивалю?

– По-перше, можу поділитись, що за час фестивалю отримали близько 10 тисяч реєстрацій на онлайн-платформі, а це хороший показник. А якщо казати загалом, то розвиток онлайн і створення свого медіа є доволі складним вектором, для якого потрібна велика команда та інвестиції, але ми тестуємо різні формати і жанри. Цього року в нас виходили і інтерв’ю з режисерами, і гумористичні формати «ДНІ», і огляд фільмів на онлайн-платформі. Ми дійсно створили певний онлайн-простір, де усі ті, хто не змогли відвідати фестиваль і ті, хто його дуже полюбляють, могли приєднатись до нас. Але звичайно є над чим працювати – і наступного сезону ми сподіваємось показати ще більший крок до професійних і діджиталізованих форматів фестивалю.

– Чи залишається ця ж «молода команда» працювати на наступний фестиваль? Чи задоволені вами Андрій Халпахчі та Іван Адамчук?

– Вся команда залишається (посміхається). Чи задоволений Андрій Якович? Я думаю, це можна зрозуміти з його посмішки на закритті фестивалю, бо посміхається він нечасто. Іван Дмитрович також задоволений. Звичайно є ще багато над чим працювати, і ми будемо працювати, щоб кожен розумів, що «Молодість» – перший і найбільший міжнародний фестиваль кіно в Україні. І тут навіть мова не лише про кіно, фестиваль має стати святом Києва. Адже коли проходять великі кіноподії у світі, це завжди свято: Венеції, Берліна, Канн. Ось як повинно бути й тут. Щоб людина не просто сходила в кіно переглянути певний фільм, а відчувала атмосферу від і до. Наприклад, коли у барі можна випити щось кінематографічне, танцювати під саундтреки з кіноробіт, а сама вечірка буде присвячена певному митцю. І почнемо з того, що ми можемо зробити навіть свій кінотеатр з наметами на Трухановому острові. Для нас немає нічого неможливого, адже ми щиро прагнемо зробити кіно і всю атмосферу навколо нього цікавим для кожного.

– Чи вже почалася підготовка до наступної «Молодості»?

– Зараз ми працюємо над наступними проєктами. 19 вересня відбудеться майстер-клас режисера серіалу «Чорнобиль» Юхана Ренка про те, як знімати серіали, кліпи та рекламні кампейни. Адже Ренк працював із зірками світового класу, серед яких і Мадонна, і Девід Боуї, і Бейонсе. Це те, що цікаво сьогодні нашій аудиторії. З 8 по 11 жовтня – «Дні Вишеградського кіно», які ми хочемо провести онлайн і щоб глядач міг дивитися фільми не 4-5 днів, а протягом місяця. Ми на «Молодості» прагнемо привчати аудиторію до перегляду якісного авторського кіно.

– Пофантазуймо. Що тобі як генеральному продюсеру потрібно для повного щастя, щоб провести наступний фестиваль ідеально?

– Щоб у добі було не 24 години, а 32 або 48. Команда є, енергія є, амбіції є. І з тими ресурсами, які в нас є, ми можемо зробити справжній lovemark, про який говоритимуть усі.

Фото: Molodist.com



Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1183
Переглядів
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду