Верховна Рада пішла на «карантин», але не повністю: 30 березня проводила позачергові засідання, що тривали до пізньої ночі. Разом з парламентом працює і парламентський телеканал.

У несесійні дні більша частина редакції каналу «Рада» працює дистанційно з дому, а під час проведення сесій парламенту колектив працює у дві-три зміни, розповідає директор каналу Володимир Лех. Зокрема, після останнього позачергового засідання Верховної Ради деякі працівники залишили будівлю парламенту о 1:30 ночі 31 березня.

За словами директора, такі умови роботи ще більше згуртували працівників, вони домовляються між собою, хто кого може підвезти на роботу. Водночас працівники «Ради» користуються і службовим транспортом парламенту, який щоранку і щовечора підвозить на роботу і додому. Директор запевняє, що всі співробітники забезпечені масками, рукавичками, дезінфекційними засобами.

Щодо програмної сітки, то вона, як і на багатьох каналах, зазнала змін. Усі студійні прямі ефірі переведено в режим відеозв’язку, транслюється багато архівних матеріалів. Водночас залишилися щоденні програми про законопроєкти, депутатські ініціативи й обговорення прийнятих законів тощо. Крім того, на «Раді» транслюються відеоуроки для школярів, канал доєднався до ініціативи президента щодо запуску проекту «Всеукраїнська школа онлайн», і з 6 квітня транслюватиме уроки для учнів 9-х класів.

– Володимире, як працює телеканал «Рада» під час карантину? Скільки працівників має змогу працювати дистанційно? А скільки змушені виходити на роботу? Чи мають працівники можливість добиратися до роботи?

– Як ви розумієте, зупинити роботу каналу неможливо. Щоденні програми про законопроекти, депутатські ініціативи й обговорення прийнятих законів ніхто не відміняв. Відтак, як мінімум п’ять ефірів на день залишилися в нашій сітці.

З початку карантину телеканал «Рада», як і більшість соціально відповідальних підприємств, подбав про своїх працівників. Ведучі працюють у студії за графіком. Редактори, гостьові редактори – у дистанційному режимі. Велику роботу зробила служба випуску, якій довелося звертатися до архіву, і звідти «підняти» цікаві, а головне – актуальні відеоматеріали. Тож сьогодні можна говорити про те, що більша частина колективу працює віддалено з дому.

Питання доїзду працівників на роботу є дуже цікавим. Карантин ще більше згуртував колектив: люди на машинах один одного підвозять. Також співробітникам видані спецперепустки для користування столичним громадським транспортом. Крім цього, користуємося і транспортом Верховної Ради, який щоранку і щовечора довозить на роботу працівників апарату парламенту.

У штаті наразі 72 працівники, у несесійні дні більша частина працює з дому.

– Чи збільшується на вас навантаження під час засідань Верховної Ради, які відбуваються, незважаючи на карантин?

– Пленарні засідання – це завжди посилена відповідальність і завантаженість. Практично всі наші телевізійні майданчики (а це конференц-зала, сесійна зала, прес-центр, кулуари Верховної Ради, зали комітетів, парламентська студія) задіяні у висвітленні законодавчої роботи. Відтак, і кількість людей на роботі максимальна. До того ж, зараз, у час карантину, на нас іще більша відповідальність: ми єдині, хто має доступ до висвітлення законотворчої роботи (журналісти інших каналів обмежені в роботі у сесійній залі, комітетах, на погоджувальній раді). Працюємо у дві, а то й три зміни.

Останній приклад – кілька позачергових пленарних засідань, що відбулися 30 березня. Загалом того дня ми відпрацювали в прямому ефірі майже 17 годин – останнє засідання закінчилося після опівночі, потім ще були брифінги народних депутатів, тож приміщення Верховної Ради ми залишили о 01:30 ночі.

– Чи змінилися умови роботи в будівлях парламенту під час карантину? Чи забезпечені працівники масками, рукавичками і дезінфекційними засобами?

– Для нас практично нічого не змінилося, для інших журналістів на час карантину є обмеження. Ми як висвітлювали засідання погоджувальної ради, пленарні засідання, брифінги, роботу комітетів – так і продовжуємо це робити. Щоправда, робимо це з максимальним захистом. По-перше, при вході до будівель парламенту у всіх співробітників вимірюють температуру. На телеканалі кілька разів на день робимо провітрювання приміщень. Співробітники забезпечені масками, рукавичками, дезінфекційними засобами.

– Чи змінилася сітка мовлення з початку карантину? Можливо якісь прямоефірні (або в запису) програми наразі не виходять?

– Карантин уніс свої корективи у роботу телеканалу. Для безпеки співробітників та задля зменшення кількості контактів було прийнято рішення всі студійні прямі ефірі перевести у режим відеозв’язку. Відтак, зараз спілкування з депутатами та експертами відбуваються через skype-зв’язок. На час карантину припинили виробництво авторських програм.

Та, незважаючи на це, свій ефір наповнили новим контентом. Ми одні з перших в Україні спрацювали на випередження і спільно з парламентським освітнім комітетом та Міністерством освіти вже із середини березня транслюємо відеоуроки для школярів з підготовки до ЗНО. Щодня з 8:00 до 9:00 – уроки української мови та літератури, з 18:30 до 21:00 – математика, історія України, англійська мова та біологія. Маємо дуже хороші відгуки про цю роботу.

Крім цього, телеканал «Рада» долучився до ініціативи Президента України щодо запуску проекту «Всеукраїнська школа онлайн». Тож із понеділка, 6 квітня ми ще й транслюватимемо уроки для учнів 9-х класів. З понеділка по п’ятницю з 10:00 ранку в ефір виходитимуть по 4-5 уроків.

– 30 березня парламент ухвалив закон, відповідно до якого парламентські комітети працюватимуть у режимі відеоконференцій. Чи буде канал «Рада» транслювати ці засідання?

– Будемо робити все від нас залежне, зважаючи на наші технічні можливості.

– Верховна Рада планує внести зміни до державного бюджету на 2020 рік. Скорочення фінансування очікує багато програм, сфер і підприємств. Чи торкнеться скорочення і бюджету каналу «Рада»? Уточніть, який у вас наразі бюджет.

– Наразі жодної інформації немає щодо змін у нашому бюджеті. Тож працюємо за кошторисом, який нам виділили на початку року, а це 50 млн грн. З них більше 20 млн грн – оплата цифрового мовлення, майже 5 млн грн. – оплата супутника, решта – заробітна плата, технічне обслуговування, комунальні платежі. Крім цього, прагнемо найближчим часом розпочати ефір на територіях з особливим режимом мовлення, дозвіл на який надала Нацрада.

Фото з архіву каналу «Рада»