Наприкінці березня розпочало роботу інтернет-видання «Рубрика», яке позиціює себе як «незалежне онлайн-видання про найважливіші грані суспільного життя». «Детектор медіа» письмово поставив редакції кілька запитань — на них відповіла головна редакторка Анастасія Руденко.

— Анастасіє, коли стартувало видання? Як довго тривала підготовча робота до запуску?

— Видання вийшло у простори інтернету 22 березня — цього дня ми почали наповнювати новинну стрічку. Розробка й підготовча робота зайняла півтори місяця, що є рекордним для медіа в принципі. Зазвичай час на створення або редизайн сайту ЗМІ складає не менше трьох місяців, але нам повезло з командою, що за нього взялася, і в нас самих «горіли» очі — хотілося якнайшвидше вийти у продакшн, тому блискавично швидко обговорювали та приймали рішення. У момент запуску ніякої прив’язки до дати не робили, більш того — ми самі собі не ставили точних термінів — запускаємося ось у цей день чи ще тиждень почекаємо. Навіть назви рубрик та їх розташування змінювалося ледь не в день запуску — «по живому», так би мовити. Але в цьому, в принципі, й сенс — створити живе медіа, де кожен знайде свою рубрику або може створити її. У нас уже тільки за півмісяця існування з’явилося три нових рубрики-спецпроекти — йдемо назустріч нашим авторам. Тож «Рубрика» — це постійний розвиток.

— Хто засновник і власник проекту? Хто керівник, головний редактор? Хто працює в команді?

— Засновник, власник, керівник і головний редактор у нас об’єдналися в одній особі — мені. Я три роки працювала в газеті «День», займаюся громадською діяльністю. Уже кілька років є головою громадської організації «Інститут успішного міста», і весь цей час ми вели достатньо популярний свого роду онлайн-журнал із прикладами успішних урбаністичних практик, що надихають на зміни.

У нас невеличка команда, але я нею пишаюся — це захоплені своєю справою люди. На фултаймі — три людини, які займаються стрічкою новин, підшукують контент для соцмереж та різних рубрик. Деяких наших авторів теж повноцінно можна віднести до команди, бо вони завзято підтримали ініціативу нового інтернет-ресурсу й регулярно пишуть. Цих людей можна побачити в «Колонках» і як авторів рубрики «Резонанс», «Урбан», «Наук-кімната» тощо. Деякі ще з пересторогою ставляться до нас, адже ми зовсім молоде медіа, але будемо рости та завойовувати довіру.

— Яка тематика видання? Яка цільова аудиторія? У якій ніші ви працюєте й кого бачите своїми конкурентами?

— «Рубрика» — це суспільно-політичне видання для молодих людей. Демографічною термінологією ядро цільової аудиторії можна визначити як вік 20–35 років, але молодість, як відомо, — не що інше, як стан душі. Це активні, свідомі люди, що вірять у зміни в Україні, самі їх творять. І наше гасло — «Будь у курсі змін у країні», тобто ми ставимо собі завдання моніторити позитив і негатив, що відбувається в різних сферах. Разом із тим кожен читач може обрати рубрику, себто сферу, що цікава саме йому. І їх у нас уже немало — «резонанс», де можна знайти реакцію та аналітику на «гарячі теми» з політики й суспільства; «світ»; «кейси» — тобто суспільство; «урбан», а також «смисли» та «наук-кімната». На даний момент прагнемо наповнювати якісним контентом кожну з них, а далі будемо дивитися на попит у тій чи іншій тематиці серед наших читачів.

Чесно кажучи, ідея народження «Рубрики» в нашої команди почалася з бажання створити ресурс для висвітлення успішних громадських ініціатив та соціальних проектів. У різних регіонах є багато прикладів у різних сферах, що надихають, але про них насправді мало хороших історій. Із цим ми стикнулися, коли реалізовували проект «УрбанПростір» — першу всеукраїнську онлайн-мапу публічних просторів. І це тільки про активістів, що перетворюють закинуті заводи, старі бібліотеки чи брудні сквери на класні майданчики. А скільки вартих уваги ініціатив із контролю за владою, волонтерів та їхні кампанії тощо. Громадянське суспільство великою мірою нині драйвер змін. Ця складова залишилася і представлена насамперед у рубриці «Кейси», хоча побічно нею просякнуте все. Потім ми переглянули концепцію видання в бік більшої багатопрофільності, тому що зрозуміли, що маємо авторів-фахівців на різні теми, та й у цілому — чим більше цікавого контенту, тим більше приходитиме читачів на сайт.

І ще пару слів щодо цільової аудиторії, для якої ми робимо «Рубрику». Запали в пам’ять слова спецпредставника США Курта Волкера про те, що молоде покоління назавжди втрачене для Росії. Вони зростали, навчалися в незалежній Україні, в них немає ностальгії за радянщиною. Для них просто не зрозуміло, як можна домовлятися з Росією. Вони вже здобули базову освіту, мають роботу, створюють сім'ї. Подорожують і бачать, що може бути по-іншому, прагнуть до самовдосконалення. І найголовніше — їм не байдуже, що відбувається в Україні. Вони стежать за політикою, тримають руку на пульсі світових подій. І прагнуть розвитку — тому такий фокус на урбаністиці, наук-попі, смислах і відкритті нового.

Звісно, в Україні немало суспільно-політичних видань. Проте ми хочемо стати медіа саме для молодих людей. Є «Студвей», який пише про можливості та освіту, але він радше для студентів, нам цікава аудиторія більш дорослих та сформованих людей. Є журнал «Проактив», який пише про соціальні проекти та молодіжні ініціативи. Але в них відсутня політична й міжнародна складові. Ми пропонуємо ширший фокус — суспільно-політичний, актуальні новини, які легко й доступно сприймаються.

Ми пишемо про зміни в країні й намагаємося включити ґрунтовну аналітичну складову. Висвітлюємо як позитивні перетворення, так і проблеми в різних сферах, адже перший крок до їх вирішення — це проговорення. Деструктив часто сильно в’їдається, особливо в регіонах, на місцях, і на нього ми не збираємо закривати очі. Попит на такий контент є серед нового покоління, й ми хочемо стати медіа для них. Відчувати їхні потреби.

— Чиїм коштом існує проект? Який обсяг коштів вкладено в запуск? Якою планується монетизація проекту та в які строки?

— Усі ресурси для існування та фінансування — це власні, приватні інвестиції. Ми не пов’язані з жодним політичним чи партійним проектом. Це улюблена справа, яка (віриться в це) буде й монетизуватися. Стартовий капітал запуску та функціювання проекту на перший період склав менше, ніж п’ять тисяч доларів.

Незважаючи на зовсім невеликий час існування, до нас уже приходить реклама, що дуже тішить. Із розвитком ресурсу, напрацюванням упізнаваності, плануємо більше зосередитися на тому, щоби привести рекламодавця. Адже серед нашої аудиторії якраз багато стартаперів, підприємців, тих, хто починає власні справи з невеликої кав’ярні чи пошиву одягу. Вони орієнтуються на таких покупців, якими і є наші читачі. Тих, для кого важливий не лейбл, а зміст і соціальна складова бізнес-проектів. Будемо шукати і співпрацювати, розповідати класні історії про них чи за їхньої підтримки. На окремі проекти, присвячені певній проблематиці чи, наприклад, ініціативам конкретного регіону, вже шукаємо грантову підтримку. Тож сподіваємося запускати класні спецпроекти поряд із висвітленням актуальних подій.