Небо, сад, гул бою. Блаженство яблуневих крон і зеленої трави. Блаженний у військовому строї і пара літніх людей, які сперечаються про від’їзд… Судячи з цих кадрів, фільм «На своїй землі» обіцяє стати подією. Насичений художніми образами, у пам`яті він чомусь лишається чорно-білим. Можливо, через те, що над героями цієї стрічки про весну у східній Україні нависла війна.

Автор цієї роботи, Олександр Кирієнко, раніше знімав такі фільми, як трилер «Ілюзія страху» чи телевізійна мелодрама «Ворог номер один». Тож участь у проекті стала для режисера новим досвідом. «Це той випадок, коли можна було вдаритися в поетичне кіно, і я намагався його цитувати, – розповідає він. – Зазвичай я мислю більш прагматично, звертаючись насамперед до змісту, а не форми, чим інколи грішить “поетичне кіно”, особливо сучасне».

Найбільше він задоволений самою можливістю нарешті зняти фільм за участі цікавого актора Станіслава Боклана. «До того ж, востаннє над короткометражним фільмом я працював ще в інституті», – ділиться Олександр Кирієнко. І додає: «Я люблю Андрія Різоля, як я міг відмовитися від проекту? Та ще й від такого, де сценарії подають усі – від пенсіонерів до кінематографістів».

Така нагода кінематографістам випала завдяки залученню приватних коштів, партнерству з Держкіно, роботі провідних інтелектуальних груп України і експертів проекту. Генеральним партнером та меценатом виступив Благодійний фонд Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього».

Роль блаженного Пашки у фільмі «На своїй землі» стала тріумфом для Олександра Бикова. Ще до прем’єри фільму його вже активно запрошують інші режисери

Усі з 24 майбутніх фільмів поєднує тема сьогодення. Кожна зі стрічок виноситься на обговорення в експертному середовищі. У кінотеатрах ці трихвилинні роботи демонструватимуться за принципом кіножурналів у часи СРСР – на початку сеансу. До речі, одне з завдань проекту – «поширення творчими засобами громадянських та моральних цінностей».

У цьому проекті, на жаль, не вдалося уникнути типової для України ситуації, коли частина фахівців виступили і членами журі конкурсу «Своє кіно», і його учасниками. Особливо незамінним виявився Михайло Іллєнко, який увійшов і до складу журі, і подав чимало сценаріїв, і тепер виступає режисером проекту.

«Дивись українське!» стало комунікаційним майданчиком для представників різного фаху, які вболівають за українське кіно. Таке кіновиробництво – спосіб відкривати нові імена сценаристів і акторів. Також це експеримент щодо пошуку шляхів дистрибуції нового українського кіно.

Сценарії: таланти з усієї України

Розпочався проект «Дивись українське – твори своє майбутнє!» у листопаді минулого року з конкурсу сценаріїв «Своє кіно» на теми «Майбутнє творять люди», «Ініціативи заради майбутнього» та «Партнерство заради майбутнього». Змагалися в ньому і визнані українські кінодіячі, і кінокритики, і аматори. Половина робіт із 501 поданої на конкурс присвячені темі війни. Зокрема, член журі Олександр Кирієнко відзначив, що чимало сценаріїв видалися «агітаційними». «Текст “На своїй землі” зацікавив своєю жахливою атмосферою, – коментує режисер. – Наче тут і немає війни, але вона поряд, її весь час чути… І жодного “ура-патріотизму”. Було чимало історій про війну, але дещо лобових, агітаційних. Для мене це дуже нудно».

Олександр Кирієнко на зйомках ще одного фільму проекту «Дивись українське…» – «Клоун»

Анонімності сценаристів на відбірковому етапі, на відміну від традиційного конкурсу «Коронація слова», тут не передбачено. Членами журі виступили і кінематографісти, і далекі від кіно люди: представники банківської сфери, інвестиційного бізнесу, художники, громадські діячі тощо. Цікаво, що окремі рекомендації  від кіноекспертно-продюсерської групи журі мають роботи, які широке журі не оцінило. Але вони, хоч і не здобули бюджетів у рамках цього проекту, ще мають шанс бути втіленими в життя.

Широке залучення сценаристів із регіонів – корисна ініціатива. Нові помітні автори, каже ініціатор проекту «Дивись українське – твори своє майбутнє!» Андрій Різоль, отримали шанс звернути на себе увагу кінематографічного середовища. Його частина – до прикладу, автор сценарію «На своїй землі» Федір Янько із Херсонщини – вже встигли отримати професійний досвід у «Сценарній майстерні» Володимира Войтенка. Важливо для формування професійного середовища авторів і те, що переможці отримали не лише можливість передати літературні сценарії для адаптації, а й грошові премії.

Залучення кінорежисерів, на думку Андрія Різоля, відбулося найорганічнішим чином, бо кожен сам обрав собі історію. Більшість із них виступали членами журі конкурсу сценаріїв і визначилися вже на цьому етапі.

Кінорежисерів на 24 сценарії задіяно 18: Олександр Кирієнко, Михайло Іллєнко, Олександр Столяров, Олесь Санін, Андрій Дончик, Сергій Круценко, Кадім Тарасов, Олег Павлюченков, Наталія Давиденко, Віктор Придувалов, Олександр Ітигілов, Тарас Томенко, Тарас Ткаченко, Оксана Тараненко, Оксана Артеменко, Тетяна Мельниченко, Олександра Бровченко, Максим Люков.

Виробництво: автори сподіваються дожити до фіналу

Найпершими знімаються проекти «На своїй землі», «Кадет» (автор сценарію та режисер – Олександр Столяров), «Паперове серце» (автор сценарію – Ольга Калуга, режисер – Олесь Санін), «Ліфт» (автор сценарію та режисер – Михайло Іллєнко).

Щомісяця ініціатори проекту планують знімати три-чотири фільми. Залучені такі продакшн-компанії: 4Keyers.com, Fresh Production Group, Pronto Film, Chupacabra Production, «2016». «На фільм від початку підготовчого процесу до завершення пост-продакшну йде три-чотири місяці», – каже Андрій Різоль.

Трихвилинний хронометраж фільму, на погляд кінорежисерів, нічим не специфічний. «Якщо є сценарій, то для мене неважливо, чи це півтори години, чи дві, чи три хвилини, – говорить метр Олександр Столяров. — З іншого боку, трихвилинний фільм — це така собі спроба створити вдалий анекдот чи коротку притчу. І в цьому сенсі такий фільм – неймовірно складний жанр».

Досвідчений режисер і засновник дитячого «Театру Андерсена» в Ірпені працює над стрічкою «Кадет». За сюжетом, пасажири електрички охороняють сон підлітка у військовому строю. «На зйомку пішло два дні. Все як завжди, лише процес затягнутий, – розповідає режисер. – Після монтажу цей фільм переглядають експерти, висловлюють свою думку про нього. А я знову чекаю. Працюючи на конвеєрному виробництві все життя, знаю, як складно цей конвеєр налагодити. І бажаю учасникам ініціативи здолати ці труднощі».

Олександр Столяров каже, що з-поміж сценаріїв конкурсу «Своє кіно» відзначив роботи Михайла Іллєнка

Олександр Кірієнко, який завершив зйомки й монтаж стрічки «На своїй землі», теж іще не знає, яким його фільм буде восени. «Маю порізати версію для кінотеатрів із чотирьох до трьох хвилин. Останнє слово залишиться за мною», – сподівається він.

Бюджет на виробництво кожного з фільмів складає 270–600 тис. грн. «Все залежить від постановочної складності сценарію і, відповідно, кількості знімальних днів, – коментує Андрій Різоль. – Кіновиробництво одного фільму за нескладним у постановочному розумінні сценарієм орієнтовно складає 270–300 тис. грн. Більшість сценаріїв складні у постановочному контексті (наявність масових сцен, залучення спеціальної техніки, значна кількість різних локацій). Витрати на виробництво фільмів нашої добірки складають від 300 тис. до 600 тис. грн. за фільм хронометражем у три хвилини».

Також, додає пан Різоль, фільми для показу в кінотеатрах, окрім трихвилинної редакції, за бажанням режисерів мають розширену режисерську версію (5–15 хвилин), що потребує додаткових витрат. Такі розширені редакції фільмів будуть поєднані в окремі кіноальманахи та матимуть окрему кінопрокатну та телевізійну історію.

Що до авторських прав, то відповідь на це питання, каже Андрій Різоль, потребує окремого матеріалу, оскільки в рамках проекту все проходить у декілька етапів.

Прем’єри: оплески чи шелест обгорток?

Відповідаючи на запитання про те, як буде представлений проект «Дивись українське – твори своє майбутнє!» на фестивалі «Відкрита ніч», Андрій Різоль сказав: «Ми плануємо на відкритті фестивалю презентувати перші три-п’ять готових фільмів». Це такі картини:

• «Паперове серце» (режисер Олесь Санін, автор сценарію Ольга Калуга);
• «Моно» (режисер Андрій Дончик, автор сценарію Євгенія Бабенко);
• «Кадет» (режисер та автор сценарію Олександр Столяров);
• «Ліфт» та «Голос» (автор сценарію та режисер Михайло Іллєнко).

Фіналізація переговорів із телеканалами запланована на цю осінь.

Для показу в кінотеатрах фільми надаватимуться без жодних фінансових умов. «Ми просимо демонструвати наші трихвилинні фільми перед початком усіх сеансів. Щотижня – новий фільм нашої добірки “Своє кіно”», – розповідає пан Різоль.

Для зйомок фільму «Кадет» (Fresh Production) спеціально орендували причепний вагон електропотягу

Сусідами дебютів на великому екрані будуть рекламні ролики, трейлери кінопрокатних фільмів і самі іноземні кінокартини. Тобто в залі будуть і чемпіонки з селфі, що присіли перепочити за переглядом ромкому, і аудиторія анімаційних фільмів, і мисливці на кінофестивальні хіти.

«Кінопрокатна програма» проекту, як склалося враження в автора за місяць знайомства з форматом конкурсу, найбільше нагадує фестиваль «Відкрита ніч», де поряд із не надто виразними стрічками трапляються вражаючі відкриття. Лише технічний рівень, з огляду на бюджет, має бути не студентським, як трапляється у випадку з конкурсом.

Детальні переговори з представниками кінотеатрів Андрій Різоль веде понад рік: «Ми вже домовились про покази на понад 100 екранах. Зараз, коли вже будуть готові перші фільми проекту, долучати інші кінотеатри буде простіше». Насамперед, за його словами, назустріч ідуть керівники кінотеатрів, які вболівають за розвиток українського кіно. Відповідаючи на запитання про те, чи буде чинитися суспільний тиск на керівників, які відмовлять, Андрій Різоль сказав: «Ні, адже це їхня позиція. Розміщення фільмів добірки “Своє кіно” як у кінотеатрах, так пізніше на телеканалах має відбуватися виключно за доброю волею цих установ».

Просування фільмів розпочнеться за два місяці  до початку кінопоказів – восени, коли більшість фільмів буде вже завершено. За словами пана Різоля, планується провести низку презентаційних заходів. Про свої роботи журналістам розкажуть самі творчі групи.

Нині ж усі, хто цікавиться цим конкурсом, можуть знайомитися з матеріалами на фейсбук-сторінці і сайті конкурсу, що активно оновлюються.

Андрій Різоль: «Це комплексний комунікаційний проект»

– Наш проект – кажучи «наш», я маю на увазі більше 100 учасників проекту: партнерів, експертів з різних сфер кінематографічної діяльності, режисерів, сценаристів, акторів, – рухається дуже активно, створюючи новий сучасний та індустріальний інструмент комунікації з кіноглядачем. Зазначу, що до екранізації фільмів проекту залучено 18 досвідчених та талановитих українських режисерів, і це говорить про те, що проект знайшов відгук у кінематографічній спільноті.

До кінця року ми хотіли б зняти 24 картини проекту, з яких по семи фільмах уже завершено знімальний період. Зазвичай у кінематографії до експертної думки звертаються вже тоді, коли продукт готовий, і доопрацювання майже не передбачаються. Ми ж спілкуємося з фахівцями з комунікації цінностей, кінокритиками, представниками кінотеатрів не тільки на стадії розробки, ми розвиваємо діалог на етапі кіновиробництва. Вивіряємо всі аспекти, щоб донести більш чітко меседж, приділити увагу сприйняттю драматургії фільму для створення максимально якісного кінопродукту.

Мета комунікаційного проекту «Дивись українське – твори своє майбутнє!» – сприяти формуванню конструктивної життєствердної мотивації в суспільстві. Ми хочемо допомогти вивести українців зі стану позиції «Мені всі винні» і «Все одно нічого не зміниться» до активного стану «Я можу впливати на зміни, зробити життя кращим». Фільми проекту демонструватимуть, що від людини в її житті багато що залежить. Саме тому слоган «Майбутнє творять Люди» найкраще підходить для місії нашого проекту і фільмів, які увійдуть у добірку фільмів «Дивись українське – твори своє майбутнє!».

На етапі розробки концепції проекту ми зверталися до напрацювань інтелектуалів: «Несторівської групи», ініціативи «21 листопада», громадянської платформи «Нова країна», Національного інституту стратегічних досліджень, ГО «Культурна асамблея». Ці організації дуже активно працюють над питанням змін у суспільстві для покращення майбутнього – в рамках цілої країни. Всередині інтелектуального середовища є певне порозуміння, але проблема в тому, що ці напрацювання транслюються у вузькому колі інтелектуалів. Задача ж нашого проекту – у поєднанні знань, отриманих від груп інтелектуалів, створити універсальний кінематографічний та комунікаційний інструмент для донесення важливих меседжів суспільству, які сприятимуть змінам на краще.

Ще, одним важливим аспектом нашого проекту вважаю системну комунікацію. В рамках «Дивись українське – твори своє майбутнє!» створена комунікаційна платформа, в якій думками обмінюються і знаходять спільні рішення науковці, філософи, режисери, директори мереж кінотеатрів, маркетологи та ін.

Довідка. Складові проекту «Дивись українське – твори своє майбутнє!»:

• конкурс кіносценаріїв «Своє кіно» (листопад 2016 року – лютий 2017 року);
• кіновиробництво добірки короткометражних ігрових фільмів, створених за сценаріями-переможцями конкурсу «Своє кіно» (березень – вересень 2017 року);
• системне поширення та розповсюдження добірки короткометражних фільмів «Своє кіно» в кінотеатрах та на телеканалах України (жовтень 2017 року – травень 2018 року);
• комплекс заходів та спеціальних проектів з розвитку та популяризації українського кінематографа (протягом всього 2017 року);
• інформаційна кампанія з популяризації місії та завдань проекту (листопад 2016 року – травень 2018 року).

Завдання «Дивись українське – твори своє майбутнє!»:

• збільшення кількості глядачів українського кіно;
• поширення творчими засобами громадянських та моральних цінностей;
• залучення до кіновиробництва нових авторів та молодих кінематографістів;
• сприяння розвитку суспільного діалогу про майбутнє.

Фото надані представниками проекту «Дивись українське – твори своє майбутнє!»