Марися Нікітюк про ScripTeast Award: «Це бажана, але неочікувана нагорода»

Марися Нікітюк про ScripTeast Award: «Це бажана, але неочікувана нагорода»

18 Травня 2016
5821
18 Травня 2016
15:55

Марися Нікітюк про ScripTeast Award: «Це бажана, але неочікувана нагорода»

5821
17 травня у Каннах переможцем сесії ScripTeast Award імені Кшиштофа Кешльовського став сценарій «Коли падають дерева» Марисі Нікітюк, яка виступить також режисером фільму
Марися Нікітюк про ScripTeast Award: «Це бажана, але неочікувана нагорода»
Марися Нікітюк про ScripTeast Award: «Це бажана, але неочікувана нагорода»

Нагороду за найкращий сценарій з Центральної та Східної Європи, написаний та розроблений в межах сценарної програми Незалежної Кінофундації, вручили під час Каннського кінофестивалю вже вдесяте. Але вперше у конкурсі брала участь представниця від України – і перемогла.

До Консультативної ради ScripTeast Award увійшли кінематографісти Сенді Ліберсон, Саймон Перрі, Манфред Шмідт, Антоніо Саура, Даріуш Яблонський та очільники навчальної програми ScripTeast Том Абрамс і Крістіан Рот. Рада так пояснила рішення щодо присудження нагороди українському проекту: «Цьогорічна нагорода імені Кшиштофа Кешльовського ScripTeast присуджується сценарію з неймовірним кінематографічним потенціалом. П’янке суцвіття персонажів та наративів, зіткане, щоб створити надзвичайний світ — водночас страшний, чарівний, чуттєвий та захопливий, і завжди дуже справжній. Письменницька уява блискуче грає на сторінках сценарію і ми з нетерпінням чекаємо екранного втілення цього авторського бачення».

Окрім почесної відзнаки сценаристка отримала також грошовий приз в 10 тис. євро.

Проект фільму «Коли падають дерева» змагався зі стрічками із Польщі, Румунії, Литви, Болгарії, Словаччини та Грузії. У ScripTeast повідомили, що за результатами программ попередніх дев’яти років було створено 18 фільмів, ще12 – запущено у виробництво.

Виробництвом фільму «Коли падають дерева» займається українська компанія «Директорія Кіно». Її продюсуватимуть Ігор Савиченко та співпродюсер з Польщі Даріуш Яблонський (компанія Apple film). Цей фільм Марисі Нікітюк стане її повнометражним режисерським дебютом – до цього вона зняла два коротких метри «В деревах» та «Мандрагора», а також написала близько десятка сценаріїв.

За жанром «Коли падають дерева» – драма в стилістиці магічного реалізму. У ній розповідатиметься історія 5-річної дівчинки Вітки, яка проводить літні канікули у бабусі в селі, де стає свідком трагічного кохання між її двоюрідною сестрою-підлітком Ларисою і молодим бандитом Шрамом. Навколо героїв – пострадянська українська реальність: безробіття, занепад, розквіт криміналу та народного містицизму, від якого вони намагаються втекти.

Проект «Коли падають дерева» отримав підтримку Державного агентства з питань кіно України, відзнаку найкращого проекту на пітчингах ОМКФ 2014 року. Творці презентували його на Baltic Events, DAB та MAIA Workshops. Бюджет фільму – 22 млн гривень, з яких 10 млн – державне фінансування.

«Детектор медіа» поспілкувався з Марисею Нікітюк щодо отримання ScripTeast Award та про те, як просувається робота над фільмом.

Марися, чи очікували ви на нагороду?

– Чесно кажучи, ні. Протягом півроку я працювала разом з іншими учасниками ScripTeast і з лекторами над нашими сценаріями, і всі історії були дуже цікавими та сильними, тож було важко визначити фаворитів. Можу сказати, що я дуже хотіла виграти, але не сподівалася.

Наскільки сильними були конкуренти по премії?

– Учасники доволі сильні, лауреати багатьох конкурсів, з одним, а чи й трьома повними метрами за плечима. До прикладу, третій фільм польського режисера-учасника Яна Гриняка – це масштабний байопік про відомого польського театрального режисера Тадеуша Кантора. Русудан Чконіа – режисерка та авторка з Грузії, була неодноразовим учасником Венеціанського кінофестивалю, попередні фільми Ірека Гжиба були презентовані на престижних фестивалях, зокрема, в Ротердамі. Ми не могли читати сценарії один одного, але постійно в рамках навчання і роботи обговорювали наші історії. З усіх сценаріїв вийдуть прекрасні фільми, дуже різні, але чудові.

Які можливості відкриває ця відзнака? Маю на увазі як її «статусність», так і грошовий приз. Можливо, вже можете сказати, як використаєте кошти у виробництві фільму?

– Наразі ми чекаємо на відповідь від Польського кінофонду на здобуття частини фінансування для фільму. Будемо про це знати в перших числах червня. Тож, я сподіваюся, премія імені польського кіногенія Кшиштофа Кешльовського додасть нашому проекту додаткових аргументів, щоб бути затвердженим з їхнього боку. А загалом усі нагороди і плюсики, що отримує проект до свого запуску, допомагають йому в подальшому житті і просуванні на фестивалях. Адже вже є пласт кінопрофесіоналів, які чекають на фільм ще до його фактичної появи.

Це бажана, але неочікувана нагорода, тому ми ще не ознайомилися з умовами, на яких ми маємо витратити ці кошти.

Як просувається робота над фільмом «Коли падають дерева»? Коли стартують зйомки стрічки й коли – орієнтовно – її зможе побачити глядач?

– До початку червня ми матимемо відповіді не лише від польського, а й від македонського кінофонду. Також наразі зацікавленість у проекті висловив шведський кінофонд. Зйомки почнуться в серпні, а завершити знімальний період ми плануємо до листопада. Знімати я буду з польським оператором, володарем «Срібного ведмедя» за оперторську роботу на Берлінале, Міхалом Енглертом. Український глядач зможе побачити стрічку вже 2017 року.

Де відбуватимуться зйомки?

– За умови підтверджень від фондів – в Україні, Польщі та Македонії.

Чи вже відбулися кастинги, затверджено акторів?

– Ми вже провели попередній каст на маленьку дівчинку – головну героїню Вітку. Маємо дві кандидатури. Попередньо обрали польський і український каст. Але до початку червня нічого напевно сказати не можу.

Чим цей фільм буде цікавий глядачу – українському й не тільки? Наскільки широкій аудиторії? Ви розраховуєте й на прокатний, і на фестивальнийуспіх?

– Звісно, ми в першу чергу націлені на фестивалі, бо це артхаузне кіно. Але воно сповнене магії, гумору, наших українських реалій, тому я особисто сподіваюсь, що українська аудиторія сприйме і полюбить цей фільм. Бо це історія про нас, про те, як розбиваються мрії на догоду соціуму та незрозумілим традиціям, і про дитину, яка є символом чогось абсолютно нового та відкритого по дорозі до свого щастя.

Звісно, я хочу успіху і прокатного, і фестивального, але такі речі важко спланувати, особливо в розрізі українського кіно.

Довідка:

МарисяНікітюк – українська сценаристка, режисерка та критик. Фільми за сценаріями Марисі брали участь у престижних міжнародних фестивалях у Локардо, Клермон-Феррані, Одеському МКФ та інших, здобували нагороди. У 2016 році вийшла друком дебютна книга прози Марисі Нікітюк – збіркао повідань «Безодня (історії судного дня)».

Фото зі сторінки Ігоря Савиченка в Facebook

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5821
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду