Сьогодні, 21 жовтня, правозахисники, медіаексперти та громадські активісти звернулися до премєр-міністра України Арсенія Яценюка та Кабінету міністрів з проханням ліквідувати Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі (НЕК). Про це вони заявили під час прес-брифінгу, присвяченого темі  боротьби з державним регулюванням у сфері моралі.

Ініціаторами звернення виступили представники Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ), Інституту масової інформації (ІМІ), Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП), Національної спілки журналістів України (НСЖУ), Інституту медіа права (ІМП), ГО «Центр UA» та руху «Стоп цензурі!». Головною причиною своїх дій учасники прес-брифінгу назвали неефективність та велику кількість витрат бюджетних коштів на НЕК. Виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М'ясникова назвала рішення Комісії такими, що можуть трактуватися як цензура.  

«На нашу думку, діяльність такого органу як Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі не є прийнятним в державі, яка декларує свою відданість праву свободи слова і доступу до інформації. Довше півроку після Революції Гідності ми чекали, що уряд зробить належні кроки для ліквідації цього органу. Тим більше що вже декілька років існує нова редакція закону про суспільну мораль, яка передбачає належний механізм саморегулювання в цих питаннях. На жаль, цей законопроект все ще не переданий Кабінетом міністрів на розгляд Верховної Ради. Тому наразі ми звертаємося до Арсенія Яценюка, Кабінету міністрів і закликаємо їх звернутися до цього закону, аби вирішити питання існування такого органу як НЕК», - заявила Катерина М'ясникова.

Вона додала, що подібні рішення також мають бути прийняті в рамках указу президента і рекомендацій Ради Європи. «Необхідність ліквідації НЕК прямо випливає з діючих нормативних актів - Указа Президента України від 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади України» та наших зобов'язань, що випливають з членства Ради Європи. Відповідно до них Рада Європи рекомендувала Україні переглянути своє ставлення до цієї Комісії, яка не є експертним органом», - наголосила пані М'ясникова.

При цьому вона закликала РНБО, МВС та інші правоохоронні органи звертатися по співпрацю саме до діючої системи експертних органів в Україні.

Як зазначив юрист Інституту медіа права (ІМП) Ігор Розкладай, питанням суспільної моралі мають займатися всі державні органи, діяльність яких так чи інакше пов'язана із її регулюванням. «Це і Міністерство освіти і науки, і Міністерство культури і мистецтв - яке впливає на мораль шляхом просування культурних цінностей, це й Інститут національної пам'яті, і МВС, яке має боротися з дитячої порнографією, і Генпрокуратура, і Мін'юст, і Держкомтелерадіо, і Нацрада... Хто точно не може регулювати суспільну мораль - то це орган, відсутній в Державному реєстрі судових експертів. Орган, що фінансується за досить прихованими механізмами, має офіс в центрі міста і ухвалює банальні рішення», - повідомив Розкладай.

Як зазначила головний юридичний консультант НСЖУ Тетяна Котюжинська, щороку на діяльність Комісії витрачається від 4 до 9 мільйонів гривень. «При тому, що штатними працівниками НЕК є близько 80-и людей. Ефективність їхньої роботи можна аналізувати з 2005 року», - повідомила Котюжинська.

За словами виконавчого директора ІМІ Оксани Романюк, аналіз 28 останніх рішень НЕКу, оприлюднених на сайті цієї установи, свідчить про недоліки, які полягають в некоректній кваліфікації інформаційних матеріалів. «Один із прикладів - новина із заголовком «У Донецьку розклеїли листівки, ображаючі євреїв». Нацкомісія винесла осуд цій новині, хоча вона є суспільно важливою, оскільки в ній йдеться про дискримінацію певної національної спільноти. НЕК мав би звернутися за даним фактом до правоохоронних органів», - наголосила Оксана Романюк.

Вона додала, що ІМІ передав свій експертний аналіз рішень НЕК до Ради національної безпеки і оборони і готовий надати його всім державним інституціям, які потребуватимуть оцінки діяльності Комісії.

На думку Тетяни Котюжинської, найдоцільнішим рішенням стосовно Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі було б перетворення її з державного на громадський орган. «Зараз ми вже втретє знаходимося на стадії розробки законопроекту Міністерством юстиції України, яким передбачається, що громадськість зможе самостійно сформулювати такий орган та регулювати його», - зауважила юрист.

Натомість, на думку, озвучену з зали членом Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Оксаною Рублюк, існування такого органу як НЕК в часи інформаційної війни є необхідністю для України. «Замість того, аби підтримати комісію, на нашу адресу звучать несправедливі обвинувачення - передусім, з боку тих, хто представляє інтереси бізнесу та індустрії», - заявила вона, наголосивши, що Комісію «завжди підтримувала громадськість, яка усвідомлювала необхідність існування такого органу в період інформаційної війни».

Втім, як нагадала журналістка та учасниця громадських рухів «Стоп цензурі!» і «Чесно» Аксинія Куріна, за час протестів на Майдані Незалежності «Євромайдан» засідання Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі не відбулося жодного разу. Перше ж рішення НЕК було прийнято після перемоги Майдану, 27 лютого і стосувалося визнання Тараса Шевченка національним символом України. Тетяна Котюжинська у відповідь Оксані Рублюк заявила, що з часів початку антиукраїнської інформаційної агресії з боку Росії НЕК не винесла жодного рішення, яке б було покликане припинити таку кампанію.

«Натомість, Комісія з журналістської етики звернулася до Громадської колегії Російської Федерації з приводу програми Дмитра Кисельова від 8 грудня і одержала рішення від журналістів цієї колегії. В ньому зазначалося, що пан Кисельов дійсно поширював пропаганду, що відеоряд програми («Вести недели» на телеканалі «Россия 1» - прим. ТК) був підігнаний під ведучого. Рішенням також визнавалося, що велика кількість відео були підробними та не відносилися до подій Майдану, в самих матеріалах було використано «мову ненависті», а повідомлення про те, що телебачення України насправді фінансоване урядом Сполучених Штатів - неправдиві. Це рішення на 10-и сторінках було відповіддю на заяву на 6-и сторінках. За вісім місяців з часів Євромайдану НЕК не виніс жодного такого рішення», - наголосила пані Котюжинська.

Нагадаємо, Кабінет міністрів досі не розглянув Проект закону щодо ліквідації Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі (НЕК), хоча Мін'юст вніс його ще 1 серпня.

Як писала «Детектор медіа», цей проект був внесений до парламенту ще 10 травня 2012 року, але вважається відкликаним, оскільки не розглядався Верховною Радою 6-го скликання. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України законопроекти, які вважаються відкликаними але не втратили актуальності, можуть бути повторно надані на розгляд уряду, що Міністерство юстиції й зробило 11 січня 2013 року. 31 січня 2013 року цей проект знову був зареєстрований у парламенті 7-го скликання.

За результатами розгляду законопроекту на засіданні профільного Комітету з питань свободи слова та інформації було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді ухвалити проект за основу. Проте 27 лютого цей законопроект було відкликано, оскільки згідно з регламентами уряду та парламенту, відкликаними вважаються подані Кабміном законопроекти, не прийняті у першому читанні за основу на момент припинення повноважень Верховної Ради чи Кабінету міністрів (у цьому випадку - уряду).

Законопроект був підготовлений на виконання указу Президента України про ліквідацію Національної експертної комісії з питань захисту моралі від 9 грудня 2010 року.

Рух «Стоп цензурі!» 6 червня, у переддень інаугурації звернувся до Петра Порошенка з переліком першочергових медіареформ, серед яких - ліквідація НЕК.

У переддень 14-ї річниці зникнення Георгія Гонгадзе журналісти руху «Стоп цензурі!» знову звернулися до Президента України, міністра МВС, Генпрокурора з вимогою ліквідації НЕК.

«Детектор медіа»