Комітет з питань свободи слова та інформації, розглянувши 61 поправку, рекомендував Верховній Раді ухвалити в цілому законопроект № 2600 «Про реформування друкованих засобів масової інформації». Таке рішення члени Комітету ухвалили одноголосно на черговому засіданні, що відбулося  2 жовтня.

Дискусійними виявилися питання строків реформування та сфери дії закону. Приміром, деякі народні депутати пропонували не реформувати газету «Голос України», оскільки це парламентське видання. Але члени Комітету більшістю голосів вирішили, що сфера дії закону повинна поширюватися на всі без винятку державні і комунальні видання. «Немає сенсу нам виділяти окремо "Голос України", бо ми тоді ламаємо всю ідею роздержавлення», - сказав голова Комітету Микола Томенко.

Щодо термінів реформування, то відповідно до проекту закону - це три роки (один рік - добровільне роздержавлення, наступні два - обов'язкове). Юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська запропонувала перший етап здійснювати протягом двох років, і обов'язковий теж за два. За її словами, видання можуть не встигнути протягом одного року вирішити всі реорганізаційні питання.

Юрист НСЖУ вважає, що неможливо здійснити перший етап за один рік, оскільки потрібно встигнути: погасити заборгованість перед ЗМІ за 4 місяці; трудовим колективам ЗМІ, які хочуть бути в пілотному проекті провести збори трудового колективу, подати заяву про це своїм співзасновникам і Держкомтелерадіо; Держкомтелерадіо сформувати список пілотників і подати його уряду; уряду затвердити цей список; співзасновникам ЗМІ, які є в списку уряду прийняти рішення про вихід з числа співзасновників і перетворення редакції; редакції потрібно пройти процедуру перереєстрації ЗМІ і підприємства (рахунки закрити, податкову перевірку пройти, нову організацію заснувати, рахунки відкрити тощо); Держкомтелерадіо проаналізувати, які норми цього закону потрібно змінити, розробити проект змін, внести на розгляд уряду і затвердити на Кабміні, провести через ці зміни через парламент. Крім того, якщо трудовий колектив захоче бути в першому етапі, а його «не відпускатимуть» співзасновники, то журналісти можуть це оскаржити в суді. Ці та багато інших питань не можливо буде вирішити протягом одного року, переконана Тетяна Котюжинська.

Микола Томенко озвучив також пропозицію Держкомтелерадіо: перший етап - два роки, другий - три.

«Я в цій дискусії з 2002 року, і весь час чую одні й ті ж аргументи, що не вистачить часу. Думаю, що нам треба розпочати цей процес», - сказав Микола Томенко.

У результаті більшість членів Комітету виступила за реформування протягом трьох років у два етапи (перший - рік, другий - два).

Розгорілася також дискусія щодо поправки народного депутата Андрія Шевченка щодо того, що органи державної влади та місцевого самоврядування мають право засновувати офіційні друковані видання, які не є ЗМІ, і тому не підлягають реєстрації в Державному реєстрі друкованих ЗМІ та інформагентств, і в них забороняється розміщувати рекламу тощо. Цю поправку підтримав лише член Комітету Микола Княжицький. Решта членів вирішили, що такі видання мають реєструватися.

Нагадаємо, Верховна Рада 19 вересня прийняла за основу проект закону № 2600 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» і підготовку його до другого читання за скороченою процедурою. За таке рішення проголосувало 333 народні депутати.

Як писала «Детектор медіа», законопроект № 2600 зареєстрували 21 березня члени парламентського Комітету свободи слова та інформації, народні депутати Микола Томенко, Рустам Раупов, Ігор Мірошниченко, Степан Курпіль та Микола Баграєв. Ним регулюватимуться механізми реформування друкованих ЗМІ, що засновані органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

9 квітня член Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Княжицький зареєстрував законопроект № 2600-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який є альтернативним до № 2600. 21 травня зареєстровано третій законопроект № 2093а «Про реформу державної та комунальної преси», автори якого - народні депутати від опозиції Степан Курпіль («Батьківщина») та Ірина Геращенко (фракція «УДАР»).

Згодом було вирішено об`єднати ці три законопроекти в один.

«Детектор медіа»