Заступник міністра інформаційної політики і радник міністра оборони Тетяна Попова застерігає від ухвалення поспішних законів щодо обмеження журналістів під час висвітлення антитерористичної операції (АТО). Про це вона сказала «Детектор медіа», коментуючи ухвалення закону про заборону військовим користуватися мобільним зв'язком у зоні АТО без дозволу командира та ймовірні подальші обмеження прав журналістів в АТО.

«Я була здивована таким швидким прийняттям законопроекту про заборону користування мобільними телефонами. Прикро, що без м'яких змін, які пропонувала Ірина Фриз. Я згодна з тим, що ворог легко може відстежувати перебування наших Збройних сил за сигналом мобільного, але виняток для медиків могли б зробити», - зазначає пані Попова та згадує про іншу законодавчу ініціативу - законопроект № 2050а щодо «вдосконалення інформаційного режиму проведення АТО».

«Така ж сама ситуація із законопроектом 2050а, особливо з частиною про заборону публікації матеріалів журналістів без погодження з оперативним командуванням. На мій погляд, ця частина просто не буде працювати, і Україна почне програвати на інформаційному фронті», - вважає заступниця міністра інформаційної політики.

На її думку, потрібно знайти прийнятну форму «покарання», для журналістів, які під час зйомок у зоні АТО порушили заборону на публікацію локації, облич спецназівців чи об'єктів. «Це можна робити через інформування про такі випадки з боку журналістських об'єднань (як це робили в США під час Другої світової війни), можливо, при повторному порушені має бути відмова у видачі нової прес-карти АТО. Можливо, треба рекомендувати ЗМІ мати дві групи для роботи на нашій території й окрему на окупованій території, щоб не було можливості зняти матеріал у нас і потім потрапити у підвали «Л-ДНР» з відзнятим матеріалом», - розмірковує пані Попова.

«Але в жодному разі це не має бути перекладання на оперативне командування контролю всіх матеріалів, знятих журналістом у зоні АТО», - наголошує вона.

Річ у тім, що оперативне командування просто не має поки можливості здійснювати такий контроль, пояснює пані Попова: «За нашим досвідом роботи з ембедментом (проект Embedded Journalists - прикріплення журналістів до військових частин у зоні АТО. - ТК) в Генштабі просто немає достатньої кількості досвідчених прес-офіцерів, щоб робити це в кожному розташуванні чи навіть батальйоні. Для цього потрібно щонайменше дві сотні досвідчених прес-офіцерів».

«У Генштабі, навіть якщо використати всі ресурси Міноборони, такої кількості прес-офіцерів немає (до речі саме офіцерів Міноборони ми зараз і використовуємо для ембедменту). Враховуючи, що 50% журналістів, які мають прес-карти АТО, - це іноземні журналісти, а прес-офіцерів з англійською в нас взагалі дуже мало, ми отримаємо моментальний програш України на інформаційному полі. Ми повернемося до ситуації початку конфлікту у 2014 році, коли майже всі новини із зони АТО повідомляли лише дві людини - Андрій Лисенко і Дмитро Тимчук», - пояснює заступниця міністра інформаційної політики і радниця міністра оборони.

За її словами, з новим радником міністра інформаційної політики зі стратегічних комунікацій Аліною Фроловою і зарубіжними партнерами МІП запланував тренінги і навчання для прес-офіцерів, але поки їх немає Україна, на думку пані Попової, не може дозволити собі запровадити таке законодавче обмеження.

Нагадаємо, законопроект № 2050а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції» зареєстрований 9 червня народними депутатами України Іваном Вінником («Блок Петра Порошенка»), Дмитром Тимчуком («Народний фронт») і Вадимом Кривенком («Народний фронт»). Парламентарі запропонували уточнити чинні статті Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність службових осіб та громадян України за будь-які заклики до терористичних дій, а також внести зміни до ЗУ «Про боротьбу з тероризмом». Також депутати пропонують встановити в законопроекті таке правопорушення як «Інформаційне сприяння тероризму», заборонити поширення в будь-який спосіб ідеології тероризму та інформації, яка має на меті пропаганду або виправдання терроризму. У документі перераховано розлогий перелік відомостей, які забороноється поширювати без дозволу оперативного штабу у разі, коли вона не відноситься до інформації з обмеженим доступом.

Юрист Інституту медіа права Віта Володовська вважає, що законопроект № 2050а передбачає занадто серйозну кримінальну відповідальність за дії, які визначаються неоднозначно. А виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає законопроект антидемократичним.

Рух «Стоп цензурі!», ГО «Інститут масової інформації», ГО «Інститут медіа права», ГО «Донецький інститут інформації», ГО «Громадське телебачення Донбасу», ГО «Спільно», ГО «Центр UA», ГО «Детектор медіа» закликали депутатів відкликати законопроект № 2050. До протесту проти законопроекту приєдналися й асоціації провайдерів.

«Детектор медіа»