Правозахисник Євген Захаров називає звинувачення проти Коцаби й Захарчука непереконливими

Правозахисник Євген Захаров називає звинувачення проти Коцаби й Захарчука непереконливими

16 Лютого 2015
5355

Правозахисник Євген Захаров називає звинувачення проти Коцаби й Захарчука непереконливими

5355
Правозахисник Євген Захаров називає звинувачення проти Коцаби й Захарчука непереконливими
Правозахисник Євген Захаров називає звинувачення проти Коцаби й Захарчука непереконливими

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає, що арешти івано-франківського блогера Руслана Коцаби та журналіста «Невских новостей», українського громадянина Андрія Захарчука, яких СБУ підозрює у державній зраді, свідчать, що будь-які критичні висловлювання на адресу дій українських владоможців можуть вважатися державною зрадою, а інші журналісти, які працюють на російські ЗМІ, теж можуть бути визнані злочинцями.

 

«Законодавство не забороняє співпрацю з російськими ЗМІ, - прокоментував пан Захаров. - Але при цьому треба дотримуватися стандартів журналістської діяльності, а не бути пропагандистом і писати замовні брехливі матеріали. І тим не менше, приклад справи Захарчука доводить, що гарантії проти переслідувань немає».

 

Подаємо коментарі Євгена Захарова повністю:

 

- Які обставини діяльності Руслана Коцаби й Андрія Захарчука треба знати, щоби з'ясувати, чи порушували вони закон України?

- Для ухвалення рішення про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО необхідно мати обґрунтовану підозру в скоєнні злочину. Проте обґрунтування, доказів вини якраз бракує, і тому кваліфікація дій Коцаби і рішення про взяття під варту є сумнівними. Я думаю, що є підстави говорити про порушення права на свободу від свавільних арештів, яке захищається статтею 5 Європейської конвенції з прав людини.

 

Дії Коцаби заслуговують на моральний осуд, він - не журналіст, а пропагандист, який відверто,і думаю, що навмисно, брехав про події в Україні, фактично займаючись дезінформацією. Так, він стверджував, що найманців, зокрема, чеченців, серед т. зв. «ополченців» немає, хоча є купа підтверджень цьому факту. Він бреше, коди каже, що гинуть переважно вихідці із Західної України. Цей перелік брехливих висловлювань Коцаби можна ще довго продовжувати. Але замість того, щоб публічно спростувати цю брехню у відвертій розмові, його позбавляють волі, що викликає критику західних політиків та громадських організацій, як наприклад, «Міжнародної амністії», яка вже назвала Коцабу в'язнем сумління.

 

Ще більш непереконливим є звинувачення Андрія Захарчука. Законодавство не забороняє працювати в російських медіа. Проведення фотозйомки на вулицях також не заборонене. Обвинувачення не надало жодного факту публікації Захарчуком матеріалів, спрямованих проти України, збору ним інформації, спрямованої проти національної безпеки України. Таких фото, які знімав Захзарчук, в Інтернеті сотні. Отже, виглядає так, що сам факт співробітництва з російським федеральним агентством новин обвинувачення вважає криміналом.

 

- Які ризики для українських журналістів несуть у собі прецеденти Коцаби і Захарчука? Чого тепер треба остерігатися?

- На жаль, ці справи показують, що будь-які критичні висловлювання на адресу дій українських владоможців можуть вважати державною зрадою. Це буде мати безсумнівний охолоджуючий  на журналістську діяльність і сприятиме посиленню само цензури. Мусимо констатувати, що баланс поміж інтересами національної безпеки і дотриманням прав людини Українська держава вирішує на користь національної безпеки. А це тільки на користь російському агресору. Держава скочується на суто радянську стилістику, коли  таким чином переслідує журналістів. Виходить так, що під час війни не можна взагалі критикувати уряд. Не можна  писати в російські видання, бо ризикуєш на визнання злочинцем. З цим ніяк не можна погодитися.

 

- Чи означають ці два приклади, що інші журналісти, які працюють на російські ЗМІ, можуть бути визнані злочинцями?

- Так, на превеликий жаль, саме це вони і означають. Хоча має бути зрозумілим, що необхідно якраз у Росії доводити українську позицію, використовуючи усі належні засоби.

 

- Чи заборонено законодавством українським журналістам співпрацювати з російськими ЗМІ? Яка діяльність щодо висвітлення військових подій заборонена?

- Ні, законодавство не забороняє співпрацю з російськими ЗМІ. Але при цьому треба дотримуватися стандартів журналістської діяльності, а не бути пропагандистом і писати замовні брехливі матеріали. І тим не менше, приклад справи Захарчука доводить, що гарантії проти переслідувань немає.

 

Нагадаємо, Руслан Коцаба звинувачується державній зраді та перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (частина 1 статті 111 та частини 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України). 8 лютого рішенням Івано-Франківського міського суду пана Коцабу було арештовано на 60 діб.

 

В ухвалі суду зазначено, що Руслан Коцаба за винагороду працював на замовлення російського телеканалу НТВ і організовував підготовку провокативних матеріалів про мобілізацію в Україні для російського ТБ. Відеозвернення Руслана Коцаби до Президента України «Я проти мобілізації» використовували в інформаційних програмах «Время покажет» російського «Первого канала» і російського телеканалу «Россия 1». У документі також наголошується, що Руслан Коцаба мав намір найближчим часом виїхати на невизначений термін на територію так званих ЛНР та ДНР, аби продовжити свою діяльність.

 

14 лютого суд розглянув апеляційну скаргу пана Коцаби і залишив його під вартою.

 

Андрія Захарчука Служба безпеки України підозрює в державній зраді. 10 лютого його затримали в Миколаєві співробітники СБУ. 11 лютого суд також арештував його на 2 місяці - до 11 квітня.

 

На засіданні представник державного обвинувачення заявив, що 25-річний Андрій Захарчук, що працює журналістом в петербурзькому агентстві «Невские новости» і в російському Федеральному агентстві новин (ФАН), у січні-лютому цього року відвідав кілька міст України - Харків, Київ, Одесу, Дніпропетровськ.

 

Згідно з даними слідства, після цього Андрій Захарчук прибув до Миколаєва, де зробив своїм фотоапаратом знімки Інгульського та пішохідного мостів, Суднобудівного заводу імені 61 комунара і ДП «Миколаївський бронетанковий завод», співробітники служби безпеки якого і затримали журналіста під час фотозйомки. Миколаївський бронетанковий завод і завод імені 61 комунара є стратегічними об'єктами, що входять в Державний концерн «Укробронпром».

 

У російського журналіста вилучили фотоапарат Nikon D700, планшет і ноутбук. Прокурор повідомив, що в техніці журналіста було виявлене листування, що підтверджує його приналежність до російського інформаційного агентства.

 

Слідство інкримінує журналісту роботу на державу-агресора. Прокурор зазначив, що Як громадянин України пан Захарчук діяв, на думку представників правоохоронних органів в порушення статті 65 Конституції України, згідно з якою захист Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є його обов'язком.

 

Держзвинувачення підкреслило, що Федеральне агентство новин є пропагандистським виданням, яке перекручує факти щодо України, створює помилкову думку про події і Україні і розпалює сепаратистські настрої серед українців. Тож виходячи з цього, 11 лютого пану Захарчуку було оголошено «обгрунтовану підозру».

 

Коментуючи звинувачення стосовно Коцаби й Захарчука, юристка Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) Людмила Опришко наголосила: в обох цих випадках бракує чіткої аргументації з боку правоохоронних органів.

 

«Детектор медіа»

 

Фото - www.dw.de

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5355
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду