Народний депутат Борислав Береза (позафракційний) пропонує заборонити в Україні трансляцію або ретрансляцію аудіовізуальних творів, фільмів та реклами, під час створення яких було задіяно осіб, висловлювання або дії яких містять у собі негативну інформацію на адресу України, її територіальну цілісність, розпалювання ворожнечі, пропаганду війни тощо. Відповідний законопроект № 1908 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав громадян на безпечний інформаційний простір» він зареєстрував 2 лютого.

При цьому осіб, щодо яких має бути встановлено обмеження, має визначати Міністерство інформаційної політики України - уповноважений орган виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України (відповідно до затвердженого урядом положення про міністерство саме Мінінформполітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України).

Відтак, закон «Про телебачення і радіомовлення» пропонується доповнити новою статтею 55-2 такого змісту:

«Стаття 55-2. Особливості розповсюдження програм та передач за участю осіб щодо яких введено спеціальні обмеження

1. З метою захисту інформаційної безпеки спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України має право своїм рішенням вводити обмеження щодо осіб, діяльність яких загрожує національним інтересам, територіальній цілісності та безпеці України.

2. З моменту прийняття рішення щодо введення обмеження, трансляція, ретрансляція, будь-яке інше публічне сповіщення аудіовізуальних творів за участю осіб, щодо яких введено такі обмеження, забороняється.

3. Обмеження, передбачені цією статтею, не стосуються випадків, коли показ таких осіб здійснюється в інформаційних передачах».

А закон «Про кінематографію» пропонується доповнити новою статтею 15-1 такого змісту:

«Стаття 15-1. Розповсюдження і демонстрування фільмів, під час створення яких було задіяно осіб, щодо яких уповноваженим органом виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України встановлені обмеження.

1. Розповсюдження (показ) в Україні будь-яких фільмів (аудіовізуальних творів), під час створення яких було задіяно осіб, щодо яких уповноваженим органом виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України встановлені обмеження, заборонено.

2. Для цілей цієї статті, під розповсюдженням (показом) фільмів розуміється будь-яке оприлюднення аудіовізуальних творів, включаючи художні чи документальні фільми (в тому числі багатосерійні), серіали тощо, в тому числі трансляція, ретрансляція, публічне сповіщення, інші способи передачі в ефір за допомогою радіохвиль (в тому числі з використанням супутників) чи передачі на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів), та демонстрація фільмів в кінотеатрах.

3. До осіб, щодо яких державою можуть бути встановлені обмеження, відносяться: актори, режисери, продюсери, ведучі, телеоператори та інші особи, прямо чи опосередковано задіяні під час створення фільму.

4. Державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених частиною першої цієї статті, не видаються.

5. Розповсюдження (показ) будь-яких фільмів, зазначених в частині першій цієї статті Закону, тягне за собою накладення на відповідних суб'єктів, що здійснюють таке розповсюдження, штрафу в розмірі від 10 000 до 50 000 мінімальних заробітних плат на кожен випадок такого розповсюдження (показу).

Рішення про накладення штрафу приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про кінематографію затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії.

Штраф сплачується до Державного бюджету України порушником добровільно. У випадку, якщо впродовж 30 днів від дати винесення рішення про накладення штрафу, штраф не був сплачений порушником добровільно, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, звертається до суду з відповідним позовом».

Крім того, автор законопроекту пропонує нові механізми застосування Національною радою з питань телебачення і радіомовлення санкцій до ліцензіатів-порушників - попередження, штрафів та звернення до суду про анулювання ліцензії:

«Стаття 76. Застосування попередження.

1. Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії ліцензіатом.

2. У випадку, якщо протягом року з моменту оголошення попередження, ліцензіатом не було вчинено інших правопорушень, він вважається таким, що не має попереджень.

3. Попередження не застосовується за порушення обмежень, встановлених частинами другою - четвертою статті 6 Закону.

Стаття 77. Підстави та  розміри застосування штрафних санкцій.

1. У випадку повторного порушення ліцензіатом законодавства чи вимог ліцензії протягом року, в якому вже виносилось рішення про оголошення попередження, або у випадку не усунення порушення в установлені Національною радою строки, а так само за кожне порушення частини другої-шостої статті 6 Закону до ліцензіата застосовуються штрафні санкції.

2. Розмір штрафних санкцій, розраховується виходячи з розміру ліцензійного збору ліцензіата за отримання ліцензії, що діє на день прийняття Національною радою рішення про накладання штрафних санкцій і складає:

- 25 відсотків за порушення ліцензіатом обмежень, передбачених частиною другою, четвертою статті 6 цього Закону;

- 15 відсотків за порушення ліцензіатом обмежень, встановлених частиною третьою статті 6 цього Закону;

- 10 відсотків за порушення інших норм цього Закону або умов ліцензії.

3. Рішення про застосування штрафних санкцій може бути оскаржене ліцензіатом до суду протягом одного календарного місяця з моменту його винесення шляхом подачі позову про скасування такого рішення до відповідного адміністративного суду.

4. Оскарження рішення про застосування штрафних санкцій зупиняє обов'язок його виконання до моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Стаття 78. Порядок та підстави подання до суду справи про анулювання ліцензії.

1. Рішення про звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії приймається Національною радою при наявності хоча б однієї з наведених вище підстав:

- якщо ліцензіат протягом місяця після прийняття рішення про застосування штрафних санкцій не усунув порушення законодавства чи умов ліцензії;

- якщо ліцензіат протягом місяця після прийняття рішення про застосування штрафних санкцій не виконав рішення Національної ради щодо стягнення штрафних санкцій у повному розмірі, за умови, якщо ліцензіатом не було оскаржено таке рішення до адміністративного суду у передбаченому статтею 77 цього Закону порядку;

- якщо ліцензіат протягом року після прийняття рішення про застосування штрафних санкцій вчинив повторне порушення законодавства чи умов ліцензії;

- якщо протягом місяця з моменту набрання законної сили судовим рішенням про відмову ліцензіату в задоволенні його позову про скасування рішення Національної ради про застосування штрафних санкцій ним не сплачено штрафні санкції та/або не надано докази про їх сплату, передбачені статтею 75 цього Закону.

2. Рішення Національної ради про звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії оскарженню не підлягає».

На думку Борислава Берези, російські медійні персони виступають одним із механізмів гібридної війни, засобом маніпуляції масової свідомості, рупором дезінформації, їх висловлювання несуть безпосередню шкоду національним інтересам, створюють напругу в суспільстві та підривають авторитет органів державної влади. «За таких обставин поява таких осіб на телебаченні, демонстрація передач, розважальних шоу та кінофільмів за участю таких осіб, зумовлює потенційну небезпеку для інформаційного простору, а також є недоречною, враховуючи висловлювання таких осіб», - вважає він.

Як приклад пан Береза наводить показ телеканалом «Інтер» розважального новорічного шоу за участю «осіб, які раніше негативно висловлювались проти територіальної цілісності України та публічно підтримували сепаратистів, що посягають на територіальну цілісність України».

«Після трансляції та показу зазначеного вище шоу, суспільство сколихнулося, вимагаючи позбавити "Інтер" ліцензії на сповіщення, проте, на сьогоднішній день в законодавстві України не існує норм, які б забороняли, трансляцію аудіовізуальних творів, з особами, висловлювання та дії яких несуть пряму загрозу інформаційній політиці держави та її інтересам, - йдеться в його пояснювальній записці до законопроекту. - Зазначений законопроект унеможливить участь таких осіб в аудіовізуальних творах та рекламі, фактично визнаючи їх персонами «нон-грата» в інформаційному просторі України, а також встановить санкції, в тому числі - до телерадіокомпаній, що в свою чергу усуне прогалину в законодавстві».

Нагадаємо, що міністр інформаційної політики Юрій Стець одразу після новорічного ефіру телеканалу «Інтер» заявив, що домагатиметься заборони допуску в український телеефір осіб, які шкодять Україні або публічно підтримують її опонентів.

Тим часом у Верховній Раді з ініціативи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення вже зареєстровано законопроекти щодо розширення повноважень Нацради та посилення санкцій до ліцензіатів. Йдеться про законопроект № 1824 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення», який 23 січня зареєстрували члени Комітету свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар («Народний фронт»), Дмитро Стеценко («Народний фронт»), Олександр Опанасенко («Самопоміч») і народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Володимир Ар'єв, який не було включено до порядку денного, відтак Вікторія Сюмар зареєструвала його 30 січня повторно під № 1889.

Проти цих законопроектів уже виступив телеканал «Інтер», вимагаючи від депутатів зняти з розгляду Верховної Ради України чотири законопроекти (№ 1317, 1768, 1824 і 1889), що стосуються інформаційної безпеки, та разом із представниками медіа розробити нові законопроекти.

Медіахолдинг StarLightMedia Віктора Пінчука теж попросив депутатів не підтримувати законопроекти № 1824 і 1889, у яких вбачає загрозу знищення незалежних засобів масової інформації.

«Детектор медіа»