18 листопада Стокгольмський окружний суд видав ордер на арешт засновника сайту WikiLeaks, що публікує таємні документи про військові операції США, Джуліана Ассанжа. Його підозрюють у зґвалтуваннях і домаганнях. Далі має відбутися видача міжнародного ордера на арешт пана Ассанжа. Про це повідомляють «Українські новини» з посиланням на Lenta.ru.

Наприкінці серпня шведський суд уже видавав ордер на арешт пана Ассанжа, що завадило йому протягом кількох днів залишити країну. Однак згодо він був відкликаний, а звинувачення зняте. Розслідування відновилося вже після від'їзду австралійця зі Швеції. Слідчі заявили, що так і не встигли допитати підозрюваного.

Сам засновник WikiLeaks всі звинувачення заперечує, стверджуючи, що вони спрямовані на дискредитацію його імені та проекту. Раніше він заявив, що Пентагон хоче знищити його сайт і розвалити команду, яка працює над ним.

Ассанж намагався отримати в Швеції посвідку на проживання, проте йому відмовили. Зараз він має намір просити політичного притулку у Швейцарії.

Нагадаємо, що інтернет-ресурс, заснований австралійським програмістом Джуліаном Ассанжем 2006 року, опинився в центрі скандалу після того, як у липні 2010 року опублікував більше ніж 75 тисяч документів, що стосуються військової операції США в Афганістані, включаючи військові та дипломатичні звіти, які не мали стати надбанням громадськості. Згодом, у жовтні, на сайті з'явилося майже 400 тисяч документів, пов'язаних з війною в Іраку.

До кінця року сайт планує опублікувати ще близько 4 тисяч секретних документів, які стосуються різних країн, про що Джуліан Ассандж заявив на початку листопада на прес-конференції в Женеві. З його слів, у розпорядженні WikiLeaks є секретні матеріали щодо цілої низки інших держав, зокрема Лівану й Росії.

Тим часом армія США офіційно почала кримінальне розслідування витоків секретних військових документів, які були викладені на сайті WikiLeaks. Хоча голова Міноборони США Роберт Гейтс вважає, що опубліковані сайтом Wikileaks секретні дані про війну в Афганістані не призвели до розкриття критично важливої розвідувальної інформації, однак це може зашкодити інтересам США у сфері безпеки.

«Детектор медіа»