Юристи Інституту масової інформації заявляють, що Правила акредитації, затверджені Ужгородською міською виборчою комісією, мають ознаки встановлення цензури. А якщо правила вже були застосовані у відносинах УМВК з журналістами, доцільно клопотати перед генпрокурором щодо порушення кримінальної справи про умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Про це йдеться в коментарі юристів ІМІ, наданому редакції ТК.

Юристи нагадують, що закони України визначають акредитацію журналістів і технічних працівників як процедуру сприяння їм з боку державного органу (ч. 2 ст. 3 закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», ч. 2 ст. 27 закону «Про пресу»), але на практиці акредитація часто полягає в наданні права фізичного доступу в приміщення й на засідання акредитуючого органу.

Згідно з ч. 2 ст. 26 закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» журналіст має право «на вільне... поширення (публікацію)... відкритої за режимом доступу інформації». Це право гарантується шляхом заборони цензури (ч. 1 ст. 45-1 закону «Про інформацію»).

Також, виходячи з виборчого законодавства, вони зазначають, що Ужгородська МВК є органом, наділеним владними функціями й підпорядкованим державному органу, тобто по суті сама є органом державної влади.

«Зважаючи на те, що вимога до журналіста попередньо узгоджувати інформацію є ознакою цензури, пп. 4.3. Правил акредитації не відповідає частині 3 статті 15 Конституції України, а затвердження Правил акредитації в такій редакції має ознаки встановлення цензури», - зазначають юристи.

Експерти вважають, що для повного з'ясування обставин справи та притягнення потенційно винних осіб до відповідальності доцільно з'ясувати, чи передбачалася при затвердженні Правил акредитації можливість доступу на засідання УМВК журналістів без акредитації; встановити осіб, які розробили проект Правил акредитації та винесли його на розгляд УМВК.

Також вони вважають доцільним звернутися до прокуратури щодо винесення прокурорського протесту в порядку статті 21 закону «Про прокуратуру» з приводу положень Правил акредитації, що суперечать законам і Конституції України та клопотати перед генеральним прокурором України щодо перевірки обставин справи й порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України - умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, якщо положення Правил акредитації вже було застосовано у відносинах УМВК з журналістами.

ІМІ, крім цього, нагадує, що ч. 9 ст. 27 закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» передбачає: «На засіданнях  виборчої  комісії, у приміщенні виборчої дільниці, де проводиться голосування, мають право бути присутніми з додержанням вимог цього закону... представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації)». Крім того, згідно з ч. 9 тієї ж статті: «Виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права участі в засіданні осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті, якщо вони перешкоджають його проведенню».

«Відповідний закон є нормативно-правовим актом, що регулює процедуру місцевих виборів, а цитовані вище норми - спеціальними нормами, які визначають порядок допуску журналістів на засідання виборчих комісій. З указаних норм видно, що дозволу або погодження виборчкому на присутність на його засіданнях журналістів не потрібно», - наголошують юристи ІМІ.

Як повідомляла ТК, 26 жовтня члени Ужгородської міської виборчої комісії затвердили «Правила акредитації журналістів і технічних працівників ЗМІ та незалежних журналістів при Ужгородській міській ТВК», які, зокрема, зобов'язують журналістів погоджувати матеріали з УМВК «у будь-який спосіб».

«Детектор медіа»