22 травня відбувся експертний семінар «Висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній: європейські стандарти», який мав на меті розробити рекомендації до Закону України «Про вибори Президента» у частині виборчої агітації та роботи мас-медіа.

«Україна не зможе існувати без чесних виборів, а чесні вибори не відбудуться без журналістів», - розпочав захід народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко. Він представив активних учасників аналогічного процесу вдосконалення виборчого закону щодо виборів до Верховної Ради 2007 року та іноземних експертів.

У заході взяли участь: представник генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні Аке Петерсен, координатор проектів ОБСЄ в Україні Любомир Копай, керівник першого відділу програм допомоги Представництва Європейської комісії в Україні Мартін Шідер, довгостроковий експерт Проекту ЄС та Ради Європи Ад Ван Лун, експерт проекту ЄС та Ради Європи Жіль Моро, а також вітчизняні експерти: директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, народний депутат Юрій Ключковський, заступник голови ЦВК Андрій Магера, перший заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Андрій Мирошніченко, голова Нацкомісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі Тарас Петрів та інші.

Іноземні експерти ознайомили присутніх із європейським досвідом проведення виборів. Наприклад, як розповів Жіль Моро, у Франції регуляторний орган, який наглядає за роботою телерадіоканалів, має набагато ширші повноваження і перелік санкцій, які застосовує до порушників виборчого законодавства.

Тарас Шевченко вважає, що серед питань, пов'язаних із діяльністю ЗМІ, ця тема є однією з ключових. «Ми горді з того, що багато наших ініціатив на сьогодні вже стали частиною українського законодавства. Наприклад, 2005 року наша ініціатива була внесена до парламенту народним депутатом Миколою Томенком. Вона стосується обов'язкового маркування телевізійної політичної реклами з вказівкою про те, яка партія є замовником матеріалу. Пізніше така ж норма з'явилася і в друкованих ЗМІ», - сказав Тарас. Він також зауважив, що нині є надзвичайно багато роботи особливо стосовно внесення змін до Закону «Про вибори Президента», оскільки закони про вибори до парламенту і місцевих органів влади вже частково змінювалися і є більш досконалими.

Про критичне ставлення до порад іноземних експертів  говорив Юрій Ключковський. Але все ж досвід Франції, яка має набагато ширший перелік санкцій стосовно ТРО, що порушують законодавство, йому сподобався. Народний депутат переконував всіх присутніх, що обговорювали рекомендації щодо вдосконалення виборчого законодавства, що не про журналістів і ЗМІ треба  думати в першу чергу, а про те, щоб вибори відбувалися демократично. Зокрема він проти рекомендації збільшити кількість журналістів, які можуть перебувати одночасно на виборчій дільниці від одного ЗМІ. Так само проти скорочення заборони на поширення соціологічних даних з 15-ти до 1-5 днів.

Андрій Мирошніченко переконаний, що з багатьох питань, які обговорювалися на семінарі, держава вимушена не встановлювати правові норми, фіксуючи історичні традиції, а повинна виховувати їх. Це означає, що обов'язково повинна бути система контролю і покарання на випадок, коли законодавство не виконується. Не варто розраховувати на те, що всі дотримуватимуться зазначених норм. На його думку, сьогодні відповідальність та контроль за дотриманням виборчого законодавства телерадіорганізаціями розпорошена між ЦВК і Нацрадою. І це не є добре.

Він розповів про неврегульовані питання, які виникали на позачергових парламентських виборах 2007 року та виборах київського голови 2008 року. Зокрема питання соціальної реклами, яка подається, приміром, від прем'єр-міністра. «Як ми повинні ставитися до соціальної реклами за участю прем'єр-міністра, якщо прем'єр-міністр стане суб'єктом виборчого процесу з початком виборчої президентської кампанії? Або до членів уряду, які представляють ту саму політичну силу? Було багато скарг стосовно рівності суб'єктів виборчого процесу, які на момент кампанії займають ту чи іншу держпосаду. Хто приймає рішення і несе відповідальність за визнання можливості розміщення рекламних роликів на тому чи іншому ТРК? Раніше телерадіокомпанії самостійно вирішували чи є в ролику порушення законодавства чи ні. Тут ми залишили мовників сам на сам з політичними силами», - сказав він.

Окреме питання, яке виходить за рамки галузі, полягє в тому, хто несе відповідальність за порядок ведення агітації. За словами Андрія Мирошніченка, на регіональному рівні були випадки, коли в день перед виборами з'являлися ролики, які можна було розцінювати як політичну рекламу. «Чи може поява таких роликів стати підставою для відміни результатів виборів?», - поцікавився пан Мирошніченко.

Учасники семінару обговорили рекомендації щодо вдосконалення Закону «Про вибори Президента України» і внесли низку пропозицій. ТК оприлюднює проект рекомендацій, який був представлений для обговорення на семінарі 22 травня.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

зняти обмеження або збільшити кількість журналістів, які можуть перебувати одночасно на дільниці від одного ЗМІ;

зняти 20-хвилинну заборону на поширення інформації про кандидатів (партії) перед та після виходу їх агітаційних матеріалів;

зафіксувати маркування передвиборчих агітаційних матеріалів у ЗМІ;

чітко зафіксувати підстави для санкцій у вигляді призупинення дії ліцензії ТРО чи призупинення виходу друкованих ЗМІ;

друкувати агітаційні матеріали за рахунок коштів державного бюджету виключно у вигляді окремого спеціального випуску;

збільшити гарантії роботи журналістів, зокрема щодо доступу до дільниць і роботи дільничних комісій під час голосування (у тому числі за місцем перебування виборця) та підрахунку голосів, а також щодо доступу до інформації про кандидатів (автобіографій та податкових декларацій);

підвищити роль редакційних статутів та редакційних рад у регламентуванні таких складних питань, як баланс у новинах та запрошення кандидатів на ефіри;

розмежувати та уточнити поняття передвиборчої агітації та політичної реклами, в тому числі - визначити доцільність скасування терміну «політична реклама»;

встановити, чи поширюються норми закону про рекламу на виборчу агітацію;

збільшити редакційну свободу приватних друкованих ЗМІ;

скоротити заборону на поширення соціологічних даних з 15 днів до 1-5 днів;

зафіксувати в законі підстави, за яких ЗМІ можуть відмовити в розміщенні відповіді (право на відповідь) кандидатів у президенти;

чітко встановити правила розміщення передвиборчої агітації у засобах масової інформації, зокрема підстави для відмови у розміщенні роликів політичної реклами та межі відповідальності ЗМІ;

переглянути порядок встановлення ЗМІ цін на передвиборну агітацію;

вирішити проблему зі включенням інформації (зокрема зображень) про суб'єктів виборчого процесу до реклами інших суб'єктів, наприклад зображення політиків у рекламі газети чи журналу.

Після того, як будуть внесені всі пропозиції експертів та редакційні правки, ТК оприлюднить оновлений текст рекомендацій.

«Детектор медіа»