5 грудня пройшла презентація результатів другої хвилі проекту "Моніторинг політичних новин"
В ході проекту проводиться контент-аналіз програм новин провідних українських телеканалів за перший повний тиждень кожного місяця.
У листопаді увага до політичних новин про Україну змістилася у внутрішній контекст: політичному життю в Україні приділялося більше чверті усього новинного потоку (27%), взаємодії України з іншими державами - у 2 рази менше (15%).
Джерела інформації. У кожному п'ятому повідомленні про Україну відповідальність за інформацію ні на кого не покладалася. Частка повідомлень без посилання на джерело інформації варіюється від 12% у новинах на каналі ICTV до 29% у новинах на каналі Інтер. Частка повідомлень без посилання на джерело інформації найбільша в неполітичних новинах про Україну у міжнародному контексті (29%)
Велика політика визначається в Парламенті. У листопаді ключовими стають внутрішньополітичні події - криза у ВР (8% повідомлень), вибори Генпрокурора (6%), підготовка політичної реформи, увага до якої зростає більш ніж у 4 рази в порівнянні з жовтнем (з 1,4% до 6%). Зберігається інтерес до конфлікту навколо Тузли, головній події, що представляє Україну в міжнародному контексті (9%).
Основний політичний порядок денний однаковий для всіх каналів. Вісім подій формують основний політичний порядок денний, що приймається усіма ведучими каналами й охоплює від 22% до 40% усіх новин про Україну чи ½ (УТ-1) – ¾ (Новий канал) політичних новин.
Великі канали віддають перевагу глобальному фонові, малі – локальному. Перелік подій, що згадуються на тлі головної події в політичних сюжетах, досить схожий для каналів; при цьому великі загальнонаціональні канали частіше розширюють зовнішньополітичний контекст (взаємини України та ЄС, проблеми ЄЕП), а малі канали - внутрішньополітичний контекст, активно включаючи в нього як поточні події (зміна керівництва у ВР, вибори генпрокурора), так й резонансні події (зрив з'їзду НУ в Донецьку, справа Гонгадзе).
Уніфікація в інтерпретації подій підвищується. У порівнянні з жовтнем, новин про Україну, які подаються з однієї перспективи, стає більше (на 5%). Частка новин, що представляють одну точку зору на основну подію, абсолютно переважає на каналі УТ-1 (93%), а найменшою є на каналі СТБ (73%).
Благополучних новин стало більше. У листопаді баланс позитивних/ нейтральних і проблемних/ негативних новин у цілому зберігається. У той же час на всіх каналах, за винятком Нового каналу та СТБ, підвищилася частка новин, що позитивно представляються (на 12-20%). Схильність до трансляції благополучних новин найхарактерніша для каналів УТ-1 та Інтер (>40%).
Увага до політичних гравців підвищилась. Лідирують інститути. Інститути влади присутні у 2/3 всіх повідомлень про Україну; тенденція представляти їх у новинах як ведучих гравців політичного поля досить стійка. У листопаді увага до політичних персон підвищилася в 1,8 рази. Партійні структури згадуються у 3,7 разів рідше політичних інститутів і в 2,8 рази рідше політичних персон. У листопаді лідерами уваги новин виступають Верховна Рада, силові відомства та Президент, які присутні в кожному п'ятому повідомленні про Україну (19-21%).
Увага до Президента - стабільна величина. У новинах жовтня й листопада увага до інститутів вищої влади істотно варіювалося (від 12% до 21%), в той час як увага до Президента залишалася відносно стабільною (19-20%). Місцеві органи влади, судова система, Кабмін потрапляли у фокус новин істотно рідше (7-10%).
Обов'язковість позитивного іміджу Президента слабшає. На тлі нейтральності стосовно інститутів влади, для новин характерні чотири практики їхнього представлення в залежності від стратегічної установки каналів та їхньої схильності до особливих моделей новинних програм (“серйозні новини” vs. infotainment). Великі загальнонаціональні канали більш схильні до позитивних оцінок інститутів, малі канали - до іронічних й негативних. Канал УТ-1 дотримується моделі ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НОВИН про владні інститути, повідомляючи "гарні" новини про вертикаль виконавчої влади. Канали Інтер та 1+1 транслюють ЛОЯЛЬНІ НОВИНИ про Центральну владу, переміщаючи критику її на периферію. Канали СТБ і Новий канал пропонують ВИМОГЛИВІ НОВИНИ про владу, повідомляючи частіше інших критичну інформацію про владні інститути. Канал ІCTV скоріше орієнтований на ігрову модель НЕОРДИНАРНИХ НОВИН, висловлюючи іронічні оцінки відносно силових відомств й місцевої влади.
Опозиція у фокусі уваги. "Наша Україна" присутня у кожному десятому повідомленні про Україну (9,5%), ліві партії опозиції (КПУ, СПУ), опозиція в цілому - у кожному 15-20-му повідомленні (5-6%). Лідери від більшості дещо програють в увазі: більшість у цілому згадується в кожному одинадцятому повідомленні, фракції більшості ("Регіони України", СДПУ (о)) - у кожному 21-22-му повідомленні (4,5-5%).
Відбулася перестановка політичних гравців. У порівнянні з жовтнем увага до опозиції помітно зросла. В цілому увага до парламентських структур опозиції у 1,5 рази вище, ніж увага до парламентських структур більшості, на Новому каналі – у 2,5 рази вище. Позитивним лідером уваги виступає Більшість у цілому, його опонентом - "Наша Україна", яка має в новинах суперечливий імідж і фактично протиставляється усій Верховній Раді, включаючи ліві опозиційні фракції. Коло політичних фігур розширилося. На політичному полі з’явилися опоненти. У листопаді популярність у новинах переходить до спікера ВР В. Литвина (12%). Основні фігури опозиційних фракцій входять у п'ятірку (В. Ющенко) і десятку (О. Мороз, П. Симоненко) лідерів уваги. У загальному обсязі уваги до політичних персон частка представників опозиції підвищилася до третини на всіх каналах за винятком УТ-1 та Інтер. Перевага в увазі залишається у держапарату й представників парламентської більшості.
Опозиції надане слово в ефірі. За виключенням БЮТ. ¾ ефірного часу, відведеного для висловлення політиками своєї точки зору на події, займають представники держапарату та депутати від більшості (76%), ¼ ефірного часу - депутати від опозиції.
Іміджі політичних гравців не безсторонні. Серед політичних гравців найнейтральніше в новинах представляють політиків (середній індекс нейтральності дорівнює 0,82), найменш нейтрально - політичні партії та фракції (0,68). З найбільшою пристрастю обговорюються Верховна Рада, опозиційні структури в Парламенті, лідери опозиції.
Результати контент-аналізу новинних програм у листопаді 2003 р підтверджують схильність провідних українських телеканалів формувати єдиний порядок денний у новинах й уніфікувати інтерпретації політичних подій.
Тиждень відрізнявся підвищеною увагою каналів до подій внутрішньополітичного життя, що класифікувалися в новинах як очевидно дестабілізуючі чи, навпроти, які мають позитивний політичний ефект. Фоновою подією починають виступати майбутні президентські вибори.
У порівнянні з минулим місяцем увага до парламентських фракцій та їхніх представників помітно зросла в силу інтенсивного обговорення в новинах подій у ВР, проте, лідерами уваги залишаються інститути влади.
У полі політики, яким воно представлено в новинах, відбулася перестановка політичних гравців: опозиція перемістилася у фокус уваги, її лідери і члени фракцій, за винятком БЮТ, одержали слово в ефірі. Проте, дисбаланс в увазі та синхроні політиків утримується на користь держапарату й парламентської більшості.
Дотримуючись загальної стратегії новин, "великі" й "малі" національні канали орієнтовані на специфічні стилі політичного віщання, які спрямовані або на концептуалізацію влади, або на публічну презентацію політики.
За прес-релізом Академії української преси
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ