Сьогодні має вирішитися українське питання на Парламентській асамблеї Ради Європи
З неофіційних джерел “Телекритиці” стало відомо, що та частина української делегації, яка представляє парламентську більшість, буде пропонувати біля 20 змін у попередній проект резолюції з метою його пом’якшення. Ключовим прагненням представників української парламентської більшості є добитися зняття з України моніторингу і перехід до постмоніторінгового діалогу.
Між тим доповідачі від Комітету з питань виконання зобов’язань країнами членами Ради Європи Ханне Северінсен та Рената Вольвенд будуть пропонувати Асамблеї продовжити процедуру моніторингу по відношенню до України. Зокрема, у своєму виступі Ханне Северінсен має зазначити, що вдосконалення українського законодавства щодо ЗМІ, звичайно, є позитивною ознакою, проте хороші закони – самі по собі не гарантують дотримання законодавства. Тому її пропозиція – продовжити моніторінг і ставити питання про його припинення вже після президентських виборів в залежності від якості їх проведення.
Власне, до цього закликає моніторинговий комітет і делегація українських журналістів та членів парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, яка прибула в Страсбург у суботу. Вочевидь, щодо питань свободи слова ключовим аргументом представників парламентської більшості буде начебто відчутне просування у справі загибелі журналіста Ігоря Александрова, про що вже повідомив, перебуваючи наприкінці тижня у Страсбурзі, генеральній прокурор України Святослав Піскун.
Представники ж опозиційних фракцій та журналістської делегації будуть акцентувати на продовженні практики тотального контролю президентської адміністрації над державними та олігархічними ЗМІ. Українські журналісти також нададуть членам моніторингового комітету, з якими вони зустрічатимуться завтра вранці, інформацію про останні події у Нацраді з питань телерадіомовлення, діяльність якої намагаються заблокувати новопризначені члени президентської четвірки.
Також журналістська делегація представить моніторингові данні про незбалансованість інформації та маніпулятивні технології, які застосовуються в ефірі загальнонаціональних каналів.
Кореспонденту “Детектор медіа” поки що невідомо, які саме зміни буде пропонувати провласна частина української делегації до проекту резолюції, а от у самому проекті асамблея має висловити схвильованість зловживаннями з боку податкових, регуляторних органів та органів внутрішніх справ, спрямованих на залякування незалежних та опозиційних ЗМІ. Також наголошуватиметься на відсутності доступу опозиційних політичних сил, представлених у парламенті, до електронних засобів масової інформації, особливо тих, що контролюються державою.
Щодо пропонованого ПАРЄ перегляду різних законів України з питань телерадіомовленя, особливо наголошується на необхідності відмежувати цей сектор, який є життєво необхідним для вільного формування громадської думки, від будь-якого політичного впливу , особливо з огляду президентських виборів у наступному році.
“Детектор медіа” інформуватиме надалі своїх читачів щодо результатів слухання українського питання на Парламентській асамблеї Ради Європи.
Наталя Лігачова, "Детектор медіа", Страсбург
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ