З редакції "Популярної газети" надійшов справді приємний лист із подякою усім засобам масової інформації, що підтримали газету у складний час. Нагадаємо, що без згоди газети директор місцевого видавництва видав наказ про перенесення друку газети з середи на четвер. За словами редактора газети, його конфіденційно повідомили, нібито таке розпорядження надійшло з Адміністрації Президента України. Хоча було підтримане й місцевою владою. Перенесення для видання для газети означало б значні економічні втрати. Цей конфлікт щасливо завершився на користь газети, дякуючи, перш за все, розголосу у ЗМІ. Конфлікт дніпропетровскої влади з "Популярною газетою" давній. Особливо стосунки зіпсувалися після серії публікацій про те, як тутешній головний облдержадміністротор Микола Швець днював і ночував на Нікопольщині, на виборчій дільниці Олександра Жира, і усіма можливими засобами перешкоджав обранню Жира в народні депутати та інших.
Головний редактор "Популярної газети" Сергій Лебідь:


- Останній інцидент, - коли видавництво викинуло нас із свого виробничого графіка, - на щастя, завершився "на нашу користь". Влада злякалась суспільного резонансу. Директор видавництва "Зоря", який ще в п`ятницю (17.01.2003) казав рішуче і тверде "ні" виходу "Популярки" за звичайним графіком, довідавшись про відповідні матеріали у "Терекритиці", на сайті "Разом", в "Українському Народному Рухові", LIGA ONLINE, на "Німецькій хвилі", в Корреспондент.net, в ForUm, зателефонував нам у понеділок (20.01.2003) особисто і зізнався у прихильності до "Популярної газети".

„Популярна газета” вдячна "Детектор медіа" та Віктору Ніказакову. Проте судитися з владою ми зараз не можемо. Наше двадцятитисячне видання, що підтримує ідеологію блоку "Наша Україна", жодною партією цього блоку не фінансуються. Тобто на розвиток нашого видання ми не отримували ні копійки. А боремось ми з виданнями, які демпінгуються і владою, і навіть опозиційними партіями. Наша газета рентабельна. Але за цією ціною - 20 копійок для розповсюджувачів (збільшити ціну ми не можемо, інакше втратимо розповсюджувачів) - ми, як всі інші тутешні видання, можемо видавати лише вісім сторінок. Проте інші тутешні видання - на кшталт газети "Своё мнение" (зі слідами соціал-демократії на своїх сторінках) - постійно виходять в обсязі 16 сторінок. І продають своє видання тут розповсюджувачам не за 20 копійок, як ми, а за 15 копійок. Подібна ситуація і з т.з. "сатиричним" виданням "Пистон", що, напевне, видається тутешньою владою. І щотижня регулярно оббріхує опозицію, і, очевидно, за народні кошти. Собівартість такого видання - десь 35-40 копійок. А продається воно - по 15 копійок. Так само спонсорують свої видання і соціалісти (на Дніпропетровщині у них, за нашими даними, дві газети) та інші партії. Тобто газетного ринку у нас вже немає! Його вбили демпінговані видання! "Популярна газета" - поки що єдине суспільно-політичне видання, що виходить друком - уже сім років - виключно на свої кошти. Але існувати так далі ми, очевидно, вже не можемо. На минулих президентських виборах навіть 32-х сторінкові "Факти" для розповсюджувачів коштували 10-12 копійок, за нашими даними. Правда, наклад у "Популярної газети" і зараз значно більший, ніж у згаданих і не згаданих тут видань. Лише це нас і тішить, хоча прибутків від свого видання ми вже не одержуємо. А останнім часом маємо і збитки. Отож, ні судитися з владою, ні шукати інше видавництво - ми не можемо. У нас просто немає на це грошей.

Влада поки що намагається нас вбити - економічно. Правда, були і показові політичні акції. Місцеві структури ведуть цілеспрямовану діяльність щодо позбавлення нас будь-якої реклами, особисто розмовляють з рекламодавцями - приміром, з освітянами, вимагають, аби вони не замовляли у нас рекламу. Наше видання залякують і, звичайно, можуть закрити в будь який день. Працівники редакції бояться і фізичної розправи. Та найбільше того, що газету можуть враз знищити і вони втратять і роботу й хліб.