Національна рада з питань телебачення та радіомовлення стурбована намаганнями Міністерства транспорту і зв’язку  затвердити програму з розвитку та впровадження цифрового мовлення.

Про це 25 липня на брифінгу повідомив перший наступник голови Нацради Ігор Курус: «На нашу думку, проект державної програми Мінтрансзв’язку розроблений не фахово.  Крім того, що він несе збитки для бюджету,  ми взагалі  можемо не розбудувати цифрове телебачення в Україні». Основні занепокоєння, за його словами, викликає те, що програма запропонована Міністерством транспорту і зв’язку, приділяє увагу лише розповсюдженню цифрового сигналу і не бере до уваги виробництво продукту і його доступність для споживача. 

Проект Міністерства транспорту та зв’язку із запровадження цифрового мовлення передбачає фінансування впродовж 8 років – до 2015 року – у сумі 2,9 мільярди 985 мільйонів гривень. Ігор Курус переконаний, що ці кошти будуть використані неефективно: «На сьогодні в державній програмі врахований лише 21% від усієї суми видатків і заходів для впровадження цього проекту». 

За його словами, у програмі міністерства 1,7 мільярда гривень відводиться на побудову веж концерну РРТ (будівництво однієї вежі коштує 22 мільйони гривень); водночас, за підрахунками Нацради, таких веж потрібно будувати не 400, а лише 65. Також Ігор Курус наголосив на тому, що програма міністерства не враховує коштів на виробництво програм: «Для прикладу, на виробництво програм НТКУ у 2006 році виділено 109 мільйонів гривень. Тобто для цього проекту на виробництво та розповсюдження програм потрібно близько 8,8 мільярдів гривень».  

Для того, щоб споживач міг отримати цей продукт, потрібні спеціальні цифрові перетворювачі. За даними Нацради, на сьогодні в Україні є 15 мільйонів домогосподарств із телеприймачами, з яких 10 мільйонів приймають телебачення з ефіру. 

«Це означає, що якщо ми виключаємо аналогові передавачі і включаємо цифрові, майже 65% населення не отримає доступу до телебачення, якщо вони не будуть забезпечені цифровими приймачами. Тобто або вони мають придбати цю техніку самі, або це потрібно зробити державі. Це говорить про те, що урядовий проект програми дозволяє створити мережу розповсюдження сигналу, але не відповідає на запитання: де взяти гроші для того, щоб цей сигнал дійшов до споживача», - зазначає пан Курус. Якщо ж сигнал буде не доступний для споживачів, жоден телеканал не платитиме за його розповсюдження. 

Саме тому Нацрада розробила власну програму запровадження цифрового мовлення, яку, за словами Ігоря Куруса,  Міністерство поки ігнорує. Сума затрат цієї програми складає 2 мільярди гривень.

Зокрема, якщо Мінтрансзв’язку планує використовувати приймачі стандарту MPEG-4, які коштують140-150 доларів за одиницю, то Нацрада пропонує послуговуватись стандартом MPEG -2, які є утричі дешевшими і не поступаються за основними показниками. 

Крім цього, за словами Ігоря Куруса, у програмі міністерства йдеться про використання лише одного мультиплексу, тобто держава планує освоювати лише одне з 8 частотних покриттів, які наданні Україні відповідно до Женевського договору 2006 року: «Держава має захистити свій частотний ресурс, бо він відійде іншим країнам-сусідам». 

Так само Національна рада переконана в тому, що проект із запровадження цифрового телебачення є доволі дорогим і потребує великих капіталовкладень, які не може в повному обсязі покрити держава. Саме тому Нацрада пропонує з державного бюджету фінансувати лише окремі напрями проекту - «такі витрати, як  прорахунок частотного ресурсу,  дослідницькі роботи та стандартизацію, підготовку спеціалістів, добудову веж, приймальне обладнання для соціально вразливих верст населення». Для добудови решти мультиплексів Нацрада пропонує залучати додаткові інвестиції, які можуть надавати українські та іноземні компанії, які займаються розвитком цифрового телебачення, та концерн РРТ. 

Також Ігор Курус зазначив, що Нацрада намагатиметься досягти порозуміння з Мінтрансзв’язку, а якщо це їй не вдасться, готова звернутись до Ради національної безпеки та оборони. 

«ТК» чекає коментарів від Державного департаменту зв'язку та інформації.

Олександр Саломаха, президент асоціації «Укр-DVB-Форум»:

- Впровадженню цифрового телебачення заважає неузгодженість між двома сторонами - Мінтрансзв’язку та Нацрадою. Приміром, програма, над якою півроку працював Мінтрансз’язку, була повністю проігнорована Нацрадою. Це сталося через великі амбіції деяких керівників Нацради. Якщо ці дві організації не можуть домовитись, то варто звернутись до органу, який може розвести ці питання. РНБО – це якраз той орган, що може допомогти розставити акценти в цій державній програмі.  

Запропонована Міністерством державна програма є більш-менш нормальною. Вона має певні недоліки, і про них добре сказав Ігор Курус. Але ці недоліки можна вирішувати у робочому порядку після прийняття програми, вдосконалюючи її.

Якщо програма не буде затверджена, ми втратимо 2008 рік, і весь цей рік не зможемо працювати над цим проектом. По-перше буде зупинена робота по стандартизації цієї галузі, а це  розробка документації, тестів тощо. По-друге, в цю галузь не зможуть прийти інвестиції, бо інвесторам будуть незрозумілі правила, за якими можна інвестувати капітал. Державна програма дає можливість регулювати відносини між державою та інвесторами. Чиновники не мають права викинути цю програму, вони мають її доопрацювати.

Настав час прийняття цієї програми в будь-якому варіанті, щоб кошти на програму були затверджені у бюджеті на 2008 рік. Ця програма дасть можливість підготувати документи, за якими можна буде залучати серйозні кошти для розбудови цифрового телебачення. Оскільки держава зможе освоювати лише одне з частотних покриттів, решта зможе розвиватись лише за рахунок інвестиційних коштів. Їх дадуть великі транснаціональні корпорації, які займаються цими питаннями в Європі та Америці, і вітчизняний бізнес, який має всій інтерес в галузі телебачення. Проблем з коштами не буде, аби були правила. Будуть правила – будуть кошти.

«ТК» попросила прокоментувати ситуацію Першого заступника Держзв’язку Петра Яцука. На жаль, відповіді у письмовій формі після подання офіційного запиту довелося чекати півтори доби.

- Пане Петре, на брифінгу 25.07.2007 року Перший заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ігор Курус наголосив на тому, що Міністерство транспорту та зв’язку України намагається затвердити програму з розвитку цифрового телебачення, яка на його думку є неефективною (а саме, за його словами, Міністерство транспорту та зв’язку України приділяє увагу лише розповсюдженню цифрового сигналу і не бере до уваги виробництво продукту і його доступність до споживача; в програмі передбачені завеликі кошти на будівництво веж Концерну РРТ, натомість не передбачені кошти на закупівлю цифрових перетворювачів сигналу, так само в проекті йдеться про освоєння лише одного мультиплексу, і не враховується  ще 7 наявних частотних покриттів). Чи могли б ви це прокоментувати?

- Нині у світі йде процес заміни аналогового телерадіомовлення на цифрове. У відповідності з рішенням Регіональної угоди Женева-06, до якої приєдналася і Україна, всі країни Європи до 2015 року припиняють аналогове телевізійне мовлення і замінюють його на цифрове мовлення формату DVB-T. Тому перед Україною постає завдання формування інфраструктури цифрового мовлення. Державним департаментом з питань зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України здійснюється розробка Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні.

Щомісяця відбуваються зустрічі міжвідомчих робочих груп (остання – у середині липня 2007 р.) та узгоджувальні наради з питань Державної програми. Учасниками цих зустрічей та нарад постійно є представники Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, як члени міжвідомчої робочої групи з розробки Програми.

 Науково-дослідними інститутами галузі зв’язку та сфери інформатизації прораховано вартість інфраструктури цифрового мовлення в Україні. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення таких розрахунків не надала. За логікою пана Ігоря Куруса саме на будівництво інфраструктури передбачено завеликі кошти. Сума, що передбачається на реалізацію Програми, дозволяє забезпечити цифровим мовленням 100 % території країни. В іншому випадку, за обмеженого фінансування, цифрове мовлення буде доступним тільки у густонаселених місцевостях України.

Також великі міста та промислові регіони є привабливими для комерційних структур, які мають бажання розвивати цифрове мовлення і готові вкладати кошти у його розвиток.

Проте, зважаючи на соціальну функцію телебачення, ним має бути охоплена уся територія країни. А це нині може забезпечити тільки Концерн РРТ, що має досвід будування інфраструктури у малонаселених та важкодоступних місцевостях. Для комерційних структур ці місцевості не є привабливими.

Прерогативою Міністерства транспорту та зв’язку України є побудова інфраструктури цифрового мовлення. Створення контенту у цифровому форматі  - предмет діяльності Держкомтелерадіо.

Національної ради з питань телебачення та радіомовлення висуває вимоги щодо забезпечення 15 мільйонів українських домогосподарств цифровими перетворювачами сигналу. Нині не існує жодного законодавчого або нормативного акту , який би регламентував би придбання засобів для отримання телевізійного сигналу.

Міністерство транспорту та зв’язку України до проекту Програми включило пункт щодо підготовки законодавчої бази та окремих спеціальних програм, у тому числі регіональних, щодо сприяння придбання цифрових перетворювачів (приставок) населенням, зокрема і на дотаційній основі, за координацією Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Це створить підстави для дотацій приставок з місцевих бюджетів.

- На якій стадії знаходиться розробка Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні?

- На стадії узгодження позицій зацікавлених сторін. Членам міжвідомчої робочої групи розіслано варіант Програми з урахуванням зауважень та доповнень, що були висловлені зацікавленими сторонами. Пропозиції Національної ради з питань телебачення та радіомовлення також у цьому варіанті враховано.

Розгляд та затвердження Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні Кабінетом Міністрів України планується на серпень 2007 року.

- Чи зверталась до вас Національна рада з питань телебачення та радіомовлення із пропозиціями щодо вдосконалення проекту Програми? Чи відреагувало на це Міністерство?

- Для розробки Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні було утворено спеціальну робочу групу, до якої увійшли представники міністерств, інших органів виконавчої влади, а також підприємств галузі зв’язку та сфери інформатизації України. До складу робочої групи також увійшли представники Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, які були на усіх засідання робочої групи.

Члени робочої групи неодноразово обговорювали спірні моменти Програми, узгоджуючи позиції щодо впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні. З представниками Національної ради з питань телебачення та радіомовлення також постійно проводились консультації з цього приводу.

Розробка Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні неодноразово висвітлювалась на веб-сайті Держзв’язку, у центральних та галузевих засобах масової інформації.