З 8 по 14 квітня 2026 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 15 дезінформаційних вкидів. Зокрема, пропагандисти поширювали фейки про нібито перекидання російського флоту до Ормузької протоки на допомогу Ірану, вигадали заяву міністра закордонних справ Андрія Сибіги, поширювали ШІ-зображення «ожирілих українських офіцерів», а також намагалися представити Україну як загрозу для європейських держав і дискредитувати українських публічних діячів через дипфейки.

Фейк: Росія нібито відправила бойовий флот до Ормузької протоки на допомогу Ірану

У соцмережах поширювали дописи про те, що Москва нібито перекинула понад 25 військових кораблів до Ормузької протоки, щоби підтримати Іран на тлі напруження зі США. Для більшої переконливості автори використали видовищне відео з колоною кораблів і подали його як нібито свіже підтвердження російської військової присутності в регіоні. Розвінчали маніпуляцію грузинські фактчекери Mythdetector.

Скриншот — фейсбук. Джерело: mythdetector

Насправді, ця історія побудована на старому архівному відео, яке не має жодного стосунку ні до Ірану, ні до Ормузької протоки, ні до подій квітня 2026 року. Кадри зняли ще у 2018 році у Фінській затоці під час підготовки до російського військово-морського параду.

Жодні авторитетні медіа чи офіційні джерела не повідомляли про перекидання такого російського флоту до Перської затоки. Отже, йдеться про типову візуальну маніпуляцію, коли старий ролик підлаштовують під актуальний міжнародний контекст, щоб створити ілюзію «сильної Росії», яка нібито рятує союзників.

Маніпуляція: В’ятрович нібито захоплювався біографією Геббельса

Російські ресурси писали, що в Україні буцімто з захопленням сприйняли вихід біографії Йозефа Геббельса, а як доказ наводили відгук народного депутата Володимира В’ятровича. Пропагандисти намагалися створити враження, ніби українські політики позитивно оцінюють постать одного з головних ідеологів нацизму. Насправді це маніпуляція: цитату вирвали з контексту й перекрутили, — пише StopFake.

Скриншот — телеграм, джерело: StopFake

Насправді пропагандисти просто вирвали фразу з ширшого контексту. У повному відгуку В’ятрович називає Геббельса одним із найуспішніших політичних брехунів минулого століття й прямо вказує, що книга актуальна саме тому, що й сьогодні є охочі повторювати подібні методи маніпуляції.

Додатково спотворено й саму ідею українського видання книжки, намагаючись подати її як «реабілітацію» нацистського злочинця. Однак і опис видання, і зміст книги, і сама лексика назви вказують на протилежне: йдеться про аналіз механізмів пропаганди та політичного зла, а не про прославлення Геббельса. Це типовий приклад маніпуляції через обрізану цитату й навмисне перекручення сенсу.

Фейк: Сибізі приписали заклик до США прийняти вимоги Ірану

Проросійські телеграм-канали поширювали вигадану «цитату» міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, нібито він закликав США погодитися на вимоги Ірану та навіть виплатити репарації, аби Вашингтон не припиняв підтримку України. Такий вкид мав створити образ української влади як неадекватної та залежної.

Жодних підтверджень цих слів не існує: ні МЗС України, ні авторитетні медіа, ні офіційні сторінки посадовця подібних слів не публікували. Ба більше, реальна позиція української дипломатії щодо Ірану є прямо протилежною — Київ неодноразово наголошував на деструктивній ролі іранського режиму та його співучасті в агресії проти України.

Таким чином, пропагандисти не просто вигадали заяву, а підмінили справжню позицію української сторони повністю фальшивим повідомленням. Мета такого фейку — посварити Україну з партнерами та нав’язати аудиторії думку, що Київ нібито втручається в чужі геополітичні конфлікти з корисливих мотивів.

Фейк: «Ожирілих українських офіцерів» показали на згенерованих ШІ-фото

У польському сегменті фейсбуку вірусно поширювали зображення нібито українських офіцерів із зайвою вагою. Такі картинки супроводжували глузливими підписами, покликаними висміяти українських військових і сформувати презирливе ставлення до України.

Насправді ці фото не є справжніми. Фактчекери Demagog установили, що вони були створені за допомогою штучного інтелекту, а спеціалізовані інструменти виявлення показали високу ймовірність ШІ-генерації.

Приклад допису у фейсбуці, що поширює фейкові чи редаговані фото. Джерело: Demagog

Подібні матеріали працюють не як класичний текстовий фейк, а як емоційна візуальна маніпуляція. Їхнє завдання — швидко викликати сміх, огиду чи зневагу, не залишаючи аудиторії часу на перевірку походження зображення. Технічна перевірка фото виявила характерні ознаки генеративного контенту. Це ще один приклад того, як російська пропаганда використовує інструменти ШІ для дискредитації українців за кордоном.

Дипфейк: Яценюка «відправили» вітати українців із Мальдівів

У анонімних телеграм-каналах поширили відео, на якому Арсеній Яценюк нібито в боксерках вітає українців із Великоднем на тлі моря, піску та пальм. Ролик мав вигляд карикатурного компромату й був розрахований на емоційну реакцію та швидке поширення.

Зображення з відео, яке поширювали в телеграмі

Однак відео має низку ознак штучної генерації: неприродну статику фону, неузгоджений рух деталей у кадрі, а також аудіодоріжку з шумами й артефактами, типовими для синтетичного голосу. Додаткові інструменти перевірки теж показали високу ймовірність використання генеративного ШІ.

Такі вкиди використовують для персональної дискредитації публічних фігур. У цьому випадку пропагандистський задум полягав у тому, щоб зобразити українського політика відірваним від реальності та таким, що нібито святкує на курорті під час війни.

Фейк: Україна нібито хотіла підірвати газопровід у Сербії, щоб залякати Угорщину

Після виявлення вибухівки поблизу газопроводу TurkStream у Сербії в проросійському інформаційному полі почали просувати версію про «український слід». Цю історію підхопили ресурси, зацікавлені у створенні образу України як «терористичної держави», що буцімто загрожує енергетичній безпеці Європи, а також угорські політики, наприклад, голова МЗС Петр Сіярто.

Фактичних доказів причетності України до інциденту не було надано. Навпаки, сербські спецслужби не підтвердили версію про причетність України, а українське МЗС відкинуло звинувачення, назвавши їх політично вмотивованою провокацією.

Контекст появи цього наративу теж показовий: звинувачення з’явилися напередодні виборів в Угорщині, де антиукраїнська риторика стала частиною внутрішньополітичної боротьби. Через це інцидент почали використовувати як передвиборчий аргумент і водночас як інструмент російського впливу. Це типовий приклад того, як вагу інциденту перебільшують із політичною метою, додаючи вигаданий «український слід».