З 24 лютого 2022 року «Детектор медіа» моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа та щоденно документує хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України. Також ми робимо огляд фейків за тиждень ― читайте останні за 12–18 серпня та 19–25 серпня. Підсумковий текст про дезінформацію та її основні тенденції у 2023 році читайте тут.

З 26 серпня по 1 вересня 2024 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 25 дезінформаційних вкидів. Зокрема, упродовж цього періоду пропагандисти брехали, що на Рівненській АЕС виникла пожежа з викидом радіації, ЗСУ масово труяться їжею з магазинів у Курській області, а німецький журнал Handelsblatt на обкладинці одного з останніх номерів зобразив полеглих українських військових на тій же Курщині.

«Пожежа з викидом радіації на Рівненській АЕС»

Після російського масованого обстрілу, якого Україна зазнала 26 серпня 2024 року, пропагандисти написали, що ракетні удари по Рівненській АЕС призвели до пошкодження всіх енергоблоків і перевищення допустимих норм рівня радіації. Як доказ пропагандистські ресурси додавали «фотографію з місця події».

Однак, як виявилося, зображення зробили під час пожежі на складі в Ташкенті у 2023 році, а не на Рівненській АЕС. Тобто жодного викиду радіації на українській АЕС не було. Це підтвердила й НАЕК «Енергоатом» ― українська компанія, яка відповідає за ядерну енергетику ― в коментарі кореспондентам регіонального видання «Район.Вараш». А ще сама Рівненська АЕС на своїй фейсбук-сторінці повідомила, що атомні блоки працюють у штатному режимі.

Фото з фейсбук-сторінки Рівненської АЕС

Також у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростували «новину» про пожежу на Рівненській АЕС, додавши, що поширення подібної неперевіреної інформації допомагає Росії сіяти паніку серед українців.

«Уроки русофобії в молдовських школах»

У проросійському молдовському телеграм-каналі поширювали інформацію, що з 1 вересня 2024 року в школах Молдови проводитимуть так звані «уроки русофобії». Молдовських дітей нібито будуть навчати ненависті до Росії під прикриттям теми «солідарності з Україною». Пропагандисти додають, що Міністерство освіти та науки Республіки Молдова нібито переписало та зробило обов’язковою для всіх шкіл частину методички, яку створила Рада Європи.

Насправді проросійські джерела навмисно викривили інформацію. Ідеться про урок «Разом за мир», який у молдовських школах планували провести лише один раз ― 1 вересня, як перший урок навчального року. Він має на меті не «розпалити ненависть», а виховати солідарність, співчуття та мирне співіснування. Міністерство освіти та науки Республіки Молдова у своєму документі про урок вказало, що тему обрали з нагоди 75-річчя заснування Ради Європи, а також початку процесу вступу Молдови до ЄС.

Пропагандисти також називають будь-яке виховання молоді в дусі європейських цінностей і підтримки України «промиванням мізків», проте насправді в тому ж документі відомства зазначено: «Учителі можуть адаптовувати та модифікувати навчальні цілі уроку та діяльність під час нього відповідно до потреб і темпу навчання учнів. Важливо, щоб вони заохочували студентів формувати власні висновки, а не нав’язували свої особисті висновки». Тобто зовсім не йдеться про підготовку молдовських школярів до війни або про плекання в них ненависті до Росії.

«Обкладинка німецького журналу з загиблими військовими ЗСУ на Курщині»

У соціальних мережах поширювали фото нібито обкладинки німецького журналу Handelsblatt, на якому зображено дорожній вказівник із написом «Курськ» і закопані в землю хрести, на яких накинуті шоломи українських військових. Заголовок на обкладинці ― «Українські військові захоплюють територію Росії».

Джерело: MythDetector

Однак такої обкладинки не існує, її створили російські пропагандисти. На фейковому зображенні стоїть дата публікації: «субота-неділя, 23/24/25 серпня». Водночас на обкладинці справжнього номера, опублікованого у вказану дату, зображений Армін Паппергер — директор найбільшого німецького концерну виробника зброї Rheinmetall. Також на фото, яке поширюють пропагандисти, неправильно вказано номер випуску, адже в цих числах вийшов 163-й, а не 164-й номер журналу.

Ми неодноразово документували російські фейки, що стосуються підробних графіті, обкладинок іноземних журналів, шпальт газет і рекламних роликів. Фейкові обкладинки ж німецького журналу Handelsblatt пропагандисти регулярно видають за справжні. Так, раніше ми зафіксували пʼять ідентичних вкидів, які зображували Україну як корумповану державу. Чи що Україна програє у війні і її не варто підтримувати.

«У Курській області ЗСУ масово труяться їжею з місцевих магазинів»

Російські телеграм-канали поширювали допис із відео, де медіа United 24 нібито повідомляє, що українська армія перехопила радіорозмову, у якій російський командир застеріг своїх вояків, що можна їсти тільки ту їжу, яку вони привезли з собою. У відео йдеться, що нібито серед українських військових на Курському напрямку стали масовими випадки смертельних отруєнь, після того, як вони буцімто крали та їли продукти з місцевих супермаркетів.

Проте це ― фейк. Перевіривши сайт United 24, а також їхні сторінки в соцмережах, не вдалося знайти цитованої пропагандистами новини. Крім того, на фейковість допису вказує використання для фону відео з російських телеграм-каналів, на яких українські військові нібито масово крадуть їжу з курських магазинів і супермаркетів. Насправді військовослужбовці ЗСУ не мародерять на території Курщини, на відміну від російської армії та місцевих, які неодноразово були помічені за пограбуванням магазинів.

Цей фейк підживлює російські твердження про мародерство та інші злочини, які здійснюють військові Сил оборони України. У такий спосіб пропагандисти прагнуть дискредитувати українську армію, звинуватити її в злочинах проти цивільного населення, а також приховати власні. Ба більше, подібні «новини» мають запевнювати українців у тому, що операція на Курському напрямку є «провальною для України».

Щоб не пропускати найголовніших матеріалів Центру досліджень «Детектора медіа», підписуйтеся на розсилку. Вона виходить кожні два тижні

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач