Повноваження Держкомтелерадіо постійно скорочуються, а з ними — й чисельність працівників апарату, яких нині налічується 130 штатних одиниць (ще кілька років тому їх було більше двохсот). Держком, створивши Суспільне мовлення, втратив повноваження у сфері державного телебачення і радіомовлення. Також 2017 року левову частку повноважень у книговидавничій сфері (програма «Українська книга») Держкомтелерадіо передав Міністерству культури, при якому створено Інститут книги і вже навіть обрано на конкурсі керівника. Водночас Комітет отримав деякі нові повноваження, а саме щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту.

Державним бюджетом 2017 року за загальним фондом затверджено видатки на Держком у сумі 24 млн 565,9 тис. грн. Станом на 5 липня 2017 року програму профінансовано стовідсотково в сумі 14 млн 323,4 тис. грн., згідно з лімітами на січень — липень. (Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинг роботи Дежкомтелерадіо за друге й перше півріччя 2016 року.)

Парламент і уряд визначили Держкомтелерадіо відповідальним за реалізацію низки ухвалених законів. Із наймасштабніших — Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», що набув чинності 1 січня 2017 року, та інші. Саме виконанню цих законів Держком приділяв найбільше уваги в першому півріччі 2017-го, а ще — забезпеченню проведення в Україні Міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення».

Реформування друкованих державних і комунальних ЗМІ: не все так, як планувалося

Нагадаємо, закон про реформування друкованих ЗМІ вступив у силу 1 січня 2016 року. Наразі Україна — на екваторі цієї реформи, яка триватиме до кінця 2018-го. Протягом першого року реформи Держкомтелерадіо не вдалося у визначені законом терміни провести перший етап реформування друкованих ЗМІ. Здебільшого через саботаж місцевих органів самоврядування. Однією з причин такого саботажу є посилений інтерес керівників і депутатів рад до майна й приміщень редакцій, а також їхнє небажання втрачати майданчик для власного безкоштовного піару.

Для реалізації закону Держком 2016 року затвердив Порядок формування Зведеного переліку об’єктів реформування. На початок липня 2017-го у Зведеному переліку перебувало 690 комунальних і державних видань, із них 612 — комунальних, 78 — державних. Зведений перелік постійно доповнюється і щомісяця оновлена інформація розміщується на веб-сайті Держкомтелерадіо.

Крім того Комітет затвердив Порядок формування переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі. Сформований до 1 липня 2016 року Перелік друкованих ЗМІ та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі, було затверджено постановою Кабінету міністрів України лише 23 листопада, а не до 1 липня 2016 року, як планувалося.

Перелік учасників першого етапу реформування умовно розділений на чотири категорії відповідно до стадії реформування. Держкомтелерадіо постійно моніторить результати реформування. Станом на 1 липня 2017 року 60 друкованих ЗМІ та редакцій — учасників першого етапу — здійснили перереєстрацію друкованих ЗМІ зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання, тематичної спрямованості; 127 юридичних осіб перебувають у процесі припинення; 27 реорганізованих комунальних редакцій очікують наразі перереєстрації друкованого ЗМІ; у 36 редакцій — учасниць першого етапу ще не зібрано відповідні документи для подання державному реєстратору.

Наразі, за інформацією з регіонів та безпосередньо від головних редакторів комунальних редакцій, процес реформування вже розпочали й учасники другого етапу реформування.

Торік Держкому не вдалося домогтися державної фінансової підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження. У держбюджеті України на 2017 рік видатки на державну підтримку реформованим друкованим ЗМІ так і не були передбачені. Держкомтелерадіо надав узгоджені пропозиції Мінфіну до проекту держбюджету на 2017 рік, і запевняє, що відповідні пропозиції в частині передбачення видатків на державну підтримку реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження буде надано Мінфіну при формуванні проекту держбюджету на 2018-й.

Також Держкомтелерадіо долучився до розробки законопроекту № 6560 «Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації», яким пропонується, серед іншого, встановити відповідальність органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування за неприйняття рішення про реформування та про спосіб реформування; заборону розірвання трудового договору з керівником редакції з ініціативи власника або уповноваженого органу — без згоди трудового колективу. Проект був зареєстрований у парламенті і вже підтриманий Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики.

Суспільне мовлення в Україні: Держком підрізав гілку, на якій сидів

Реформа Суспільного мовлення в першому півріччі 2017 року виявилася результативнішою, ніж друкованих ЗМІ. Держкомтелерадіо повівся шляхетно, не саботувавши реформу, а мирно віддавши свої повноваження з управління державними телерадіокомпаніями, які, по суті, зникли. Перше півріччя 2017 року ввійде в історію як таке, коли було юридично створено суспільне мовлення, а саме припинено юрособу Національної телекомпанії України (об'єднаної) і зареєстровано Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія». Таким чином Держком реалізував важливе завдання для інформаційної сфери країни — реформував державних телерадіомовників, перетворивши їх на суспільного мовника.

Водночас розпорядженням від 16 січня 2017 року «Про визначення органу, що здійснює функції з управлінням майном ПАТ “НСТУ”» Кабінет міністрів визначив Держкомітет телебачення і радіомовлення органом, що здійснюватиме управлінням майном ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Напередодні реєстрації Суспільного наказом голови Держкомтелерадіо від 18 січня 2017 року затверджені положення про Наглядову раду та правління ПАТ «НСТУ». Все це дало змогу запрацювати одному з керівних органів ПАТ «НСТУ» — Наглядовій раді, яка спромоглася дуже швидко оголосити конкурс на посаду голови правління, ухваливши для цього всі необхідні документи.

10 квітня на конкурсній основі Наглядова рада НСТУ обрала головою правління Суспільного мовлення Зураба Аласанію. У конкурсі також взяв участь голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, який у багатьох асоціювався з нинішньою владою, і деякі політики і громадські діячі вважали, що він не зможе кардинально реформувати державне мовлення на суспільне. Незважаючи на це, Олег Наливайко набрав однакову з Зурабом Аласанією кількість голосів у першому турі, а в другому поступився кількома голосами (10/7).

4 травня 2017 року Наглядова рада підписала контракт із головою правління НСТУ Зурабом Аласанією, який вступив у силу 13 травня. А 15 травня наглядова рада НСТУ шляхом таємного голосування обрала шістьох членів правління НСТУ, запропонованих головою правління Зурабом Аласанією.

Держкомтелерадіо як акціонеру залишилося здійснити останній крок для завершення реформи, а саме корпоратизувати і приєднати до юридичної особи ПАТ «НСТУ» державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”», яке, відповідно до закону, має входити до суспільного мовника. Із приєднанням «Укртелефільму», як відомо, були проблеми через судову тяганину щодо майна та великі борги із виплати зарплат. Комітет розробив проект постанови Кабінету міністрів «Питання перетворення державного підприємства “Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм” у ПАТ “Укртелефільм”», якою визначено механізм та дорожню карту перетворення. Міністерство фінансів, Державна аудиторська служба, Фонд державного майна, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку погодили проект постанови без зауважень. Міністерство соціальної політики, Пенсійний фонд, Міністерство юстиції погодили проект постанови із зауваженнями. Після доопрацювання проекту постанови його буде подано на розгляд уряду. Таким чином Держком управлятиме «Укртелефільмом» до приєднання до ПАТ «НСТУ», а нещодавно, у червні цього року, призначив нового керівника підприємства — Віктора Підлісного.

«Євробачення» — важка і скандальна, проте почесна ноша Держкомтелерадіо

Перше півріччя 2017 року запам’ятається й проведенням в Україні міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення», в підготовці якого Держком брав активну участь. У жовтні 2016 року, відповідно до урядового розпорядження № 740-р «Про затвердження плану заходів з підготовки та проведення у 2017 році в Україні пісенного конкурсу “Євробачення”», Держкомтелерадіо було визначено головним розпорядником бюджетних коштів за відповідною бюджетною програмою. Мовником — організатором конкурсу було визначено НСТУ, яка стала розпорядником коштів нижчого рівня.

Для реалізації заходів з організації та проведення «Євробачення-2017», а також у зв’язку із проведенням значної кількості закупівель товарів, робіт і послуг у найкоротші терміни відповідно до вимог та строків, встановлених Європейською мовною спілкою як власника конкурсу, уряд за поданням Держкомтелерадіо ухвалив такі постанови:

• від 26.10.2016 № 771 «Деякі питання забезпечення проведення у 2017 році в Україні пісенного конкурсу “Євробачення”»;
• від 21.12.2016 № 966 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення у 2017 році в Україні пісенного конкурсу “Євробачення”»;
• від 30.01.2017 № 33 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 966».

Також уряд ухвалив постанову від 02.11.2016 № 858 «Деякі питання оплати праці працівників, залучених до підготовки та проведення у 2017 році в Україні пісенного конкурсу “Євробачення”», що дозволило збільшити оплату праці фахівців НСТУ, які забезпечували адміністративну та координаційну частину організації та проведення конкурсу, до рівня оплати праці фахівців, які були залучені до роботи за цивільно-правовими договорами.

Кошти на підготовку та проведення зазначеного конкурсу було передбачено держбюджетом за окремою бюджетною програмою 1701370 «Забезпечення підготовки та проведення пісенного конкурсу “Євробачення-2017”». У зв’язку з цим та з метою виконання положень Бюджетного кодексу України прийнято постанову від 25.01.2017 № 29 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення підготовки та проведення пісенного конкурсу “Євробачення-2017”».

Таким чином Держкомтелерадіо спільно з НСТУ зробили все необхідне, щоб у травні в Україні відбулося «Євробачення-2017».

14 червня в Женеві (Швейцарія) на засіданні наглядової ради «Євробачення», яка здійснює контроль і керівництво конкурсом, було представлено фінальний звіт про проведення «Євробачення-2017». Представники НСТУ в Женеві наголосили, що всі необхідні роботи для належного завершення проекту тривають в інтенсивному плановому режимі. В ЄСМ зазначили, що «Євробачення» в Україні пройшло на високому рівні.

Обмеження ввезення з території держави-агресора

видавничої продукції антиукраїнського змісту

Дуже активним був Держком щодо імплементації закону про обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. 2017 року було видано низку документів для практичної реалізації закону. А саме — постанови Кабінету міністрів України:

• від 05.04.2017 № 262 «Деякі питання видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України»;
• від 05.04.2017 № 235 «Про затвердження Порядку вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово-окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу».

А також накази Держкомтелерадіо:

• від 27.01.2017 № 19 «Про затвердження складу експертної ради Державного комітету телебачення і радіомовлення України з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України»;
• від 31.01.2017 № 21 «Про затвердження Положення про експертну раду Державного комітету телебачення і радіомовлення України з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України»;
• від 03.03.2017 № 47 «Про затвердження Критеріїв оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України»;
• від 21.04.2017 № 69 «Про затвердження Рекомендацій з підготовки рецензії щодо оцінки та характеристики змісту видання»;
• від 27.04.2017 № 73 «Про затвердження Положення про Реєстр видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України»;
• від 17.05.2017 № 83 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг»;
• від 06.07.2017 № 129 «Про затвердження Порядку накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів та вилучення з обігу видавничої продукції за порушення вимог статті 28¹ Закону України «Про видавничу справу» подано на державну реєстрацію до Мін'юсту.

Із вищеперелічених документів видно, що Держкомтелерадіо вжив достатніх заходів щодо обмеження ввезення з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України видавничої продукції антиукраїнського змісту, що може бути розповсюджена на території України. Це і видача (відмова у видачі, анулювання) дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України; ухвалення рішень про накладення штрафу за розповсюдження на території України такої видавничої продукції без наявності відповідного дозволу, вилучення її з обігу, ведення відповідного реєстру.

Якщо конкретніше, то станом на 6 липня 2017-го видано 548 дозволів; відмовлено у видачі 87 дозволів, у тому числі на підставі висновку експертної ради — один. Наразі 239 заяв знаходяться на стадії розгляду, одне видання винесено на розгляд експертної ради у зв’язку з невідповідністю Критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України.

Держком розпрощався з програмою «Українська книга»

2017 року змінилися повноваження Держкомтелерадіо у книговидавничій сфері. Фактично левову частку цих повноважень Держком передав Міністерству культури. Щоб уникнути дублювання повноважень у книговиданні, уряд постановою від 24.05.2017 №442 вніс зміни до положень про Державний комітет телебачення і радіомовлення та про Міністерство культури. Зокрема, до повноважень Мінкультури віднесені питання щодо порядку та критеріїв формування переліку книжкових видань, передбачених до випуску за бюджетними програмами випуску книжкової продукції; розвитку книговидавничої справи та книгорозповсюдження; популяризації вітчизняної книговидавничої продукції; здійснення Українським інститутом книги функцій із виконання програм підтримки книговидавничої справи; здійснення інформаційного та організаційного забезпечення участі України в міжнародних книжкових виставках, ярмарках, форумах тощо. У держбюджеті-2017 у Міністерства культури з’явилася нова бюджетна програма «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга"». На неї передбачено 80 млн грн. Для порівняння: минулорічні видатки Держкомтелерадіо за програмою «Українська книга» були майже вдвічі меншими — 41 млн 575,6 тис. грн.

Держкомтелерадіо ж буде здійснювати підготовку пропозицій щодо вдосконалення системи державного управління у видавничій сфері;name="n23"> аналіз та прогнозування розвитку ринку; забезпечення дотримання державної мовної політики; забезпечення підвищення кваліфікації працівників ЗМІ, видавничої сфери, поліграфії; ведення Держреєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції тощо.

Державні видавництва і проблема «Енциклопедичного видавництва»

До сфери управління Держкомтелерадіо ще належать 17 державних видавництв. У Держреєстрі видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції зареєстровано близько 6 тис. суб’єктів видавничої справи. Статистичного дослідження щодо кількості існуючих в Україні державних видавництв із зареєстрованих суб’єктів видавничої справи, Держкомтелерадіо не проводилося. Натомість ця інформація перебуває у розпорядженні Мінекономрозвитку, яке щоквартально збирає інформаційно-аналітичні матеріали від центральних органів виконавчої влади про ефективність управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки своєї сфери управління.

На початку червня 2017-го Комітет з питань свободи слова розглядав проблемне питання щодо розміщення наукової установи «Енциклопедичне видавництво» за адресою м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок № 51, літ. А. За словами голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, наразі триває робота з укладання договору про реструктуризацію заборгованості на приміщення між комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Державною науковою установою «Енциклопедичне видавництво» на суму коштів понад 700 тис. грн. відповідно до зобов’язань з оплати заборгованості за договором оренди попереднього орендаря — ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво “Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана».

А поки що для виконання статутної діяльності «Енциклопедичне видавництво» тимчасово розміщено в приміщенні Національного видавництва дитячої літератури «Веселка» за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 63.

Співпраця з парламентським комітетом, МІПом та донорами

Держкомтелерадіо й надалі тісно співпрацює з Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики та МІПом, зокрема, щодо інформаційного захисту інтересів держави шляхом відновлення і розширення присутності українських телерадіомовників на тимчасово окупованих територіях, а також реалізації суспільно важливих державницьких інформаційних кампаній у ЗМІ. Представники Держкому входять до постійно діючої Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення, а також завжди супроводжують профільні законопроекти на засіданнях Комітету свободи слова та парламенту.

Держкомтелерадіо є бенефіціаром та співпрацює з міжнародними донорами. Зокрема, у рамках реалізації Плану дій Ради Європи для України на 2015–2017 роки Держком виступає бенефіціаром та партнером проекту «Свобода медіа в Україні», який виконується за донорської підтримки Європейської комісії. Партнером проекту є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. У рамках цього проекту відбулася розробка законопроекту «Про аудіовізуальні послуги», який нині доопрацьовується в Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики, а також впровадження європейських стандартів у сферу регулювання аудіовізуальних послуг у частині прозорості медіавласності. У 2017 році планується подальше надання з боку Ради Європи підтримки в роботі з удосконалення українського законодавства в сфері медіа та в розробці відповідних підзаконних актів; реформування друкованих комунальних ЗМІ; впровадженні в Україні мовлення громад; розповсюдження європейських практик щодо висвітлення виборчих процесів у медіа.

Держкомтелерадіо є бенефіціаром низки інших проектів міжнародної технічної допомоги, а саме «Українського медійного проекту (У-Медіа)», який реалізується Україні міжнародною організацією «Інтерньюз Нетворк» із 2011 року за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Учасниками проекту з української сторони загалом стали понад 30 громадських організацій, що працюють у сфері мас-медіа. У рамках проекту «У-Медіа» проводяться національний та регіональний медіамоніторинги, круглі столи, тренінги, дискусії, навчання з цифрової та особистої безпеки журналістів, в тому числі з тими, які працюють у небезпечній зоні на сході України, а також відбуваються заходи, спрямовані на підвищення медіаграмотності.

Опікується Держком і проектом «Вдосконалення комунікації між внутрішньо переміщеними особами та громадами, що опинилися під впливом конфлікту», який реалізується з березня 2016 року за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Канади. Проект передбачає створення, а також підвищення якості медіаконтенту, з питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. Партнерами проекту є понад 20 ЗМІ, в тому числі НСТУ й регіональні філії суспільного мовника, та громадські медійні організації.

Проект «Програма партнерства у галузі мас-медіа в Україні» (UMPP), бенефіціаром якого є Держком та який впроваджує в Україні з 2007 року Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за фінансової підтримки Державного департаменту США, спрямований на підвищення професійності журналістів та на впровадження новітніх технологій у роботу ЗМІ.

Окрім того, Держком виступатиме бенефіціаром «Проекту розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні», який впроваджуватиметься в рамках угоди між урядами України та Японії про технічну співпрацю та грантову допомогу. Проект, донором якого є Японське агентство міжнародного співробітництва «Джайка» (JICA), стосується розбудови спроможності НСТУ. Він передбачає проведення тренінгів для персоналу суспільного мовника щодо використання сучасного телевізійного обладнання та вироблення власного якісного програмного продукту, а також створення на базі суспільного мовника інформаційної структури для висвітлення природних катастроф та надзвичайних ситуацій. Проект нині перебуває на реєстрації в Мінекономрозвитку.

На порядку денному Держкомтелерадіо

Окрім реалізації ухвалених законів, Держком наразі розробляє інші законопроекти та нормативно-правові документи. Зокрема, на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року та з метою забезпечення належного доступу до інформації осіб із порушеннями зору Держком за участю громадських організацій підготував законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення аудіокоментування телепродукту». Законопроектом пропонується встановити частку загального обсягу телевізійного добового мовлення, адаптовану для сприйняття особами з порушеннями зору шляхом аудіокоментування українською мовою, в обсязі не менше 10 %.

Аналогічний законопроект, спрямований на забезпечення належного доступу до інформації осіб із порушеннями слуху, перебуває на розгляді у Верховній Раді.

Держкомтелерадіо підготував два проекти указів Президента України щодо підтримки дітей журналістів, які загинули у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Документи перебувають на стадії погодження із зацікавленими органами.

У Комітеті обіцяють найближчим часом подати на розгляд уряду проект постанови Кабміну, який визначатиме механізм перетворення ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на ПАТ «Укртелефільм».

Також Держкомтелерадіо доручено підготувати проект Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки, який наразі доопрацьовується із залученням вітчизняних та іноземних експертів. Тож на Держком покладено функції координації інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України.

Фінансування

Нагадаємо, Держкомтелерадіо залишається найбільшим розпорядником медійних бюджетних коштів. Обсяг фінансування його семи бюджетних програм із загального та спеціального фондів у 2017 році збільшено на 652 млн 861,9 тис. грн. — до 1 млрд 473 млн 518,3 тис. грн.

У 2017 році в державному бюджеті вперше з’явиться бюджетна програма «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України», розпорядником якої буде Держкомтелерадіо. У січні 2017 року створено ПАТ НСТУ замість Національної телекомпанії України та реформованих державних мовників. Новий рядок у бюджеті замінив іншу бюджетну програму Держкомтелерадіо під назвою «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб», за якою в 2016 році фінансувалася НТКУ разом із приєднаними до неї іншими державними мовниками. У 2016 році на потреби НТКУ (об’єднаної) було виділено 748 млн 266,6 тис. грн.

На фінансування НСТУ в держбюджеті-2017 передбачено більше коштів — 970 млн 797,8 тис. грн. Однак це менше суми, передбаченої законом про суспільне мовлення. Адже закон гарантує, що фінансування НСТУ має становити не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Виходячи з минулорічних видатків загального фонду в розмірі 647,2 млрд грн, у 2017 році НСТУ мала б отримати щонайменше 1 млрд 294 млн грн. У перехідних положеннях закону про держбюджет-2017 зазначено, що Кабмін за підсумками першого півріччя має внести до парламенту пропозиції щодо збільшення видатків на фінансове забезпечення НСТУ. Але, незважаючи на обіцянки прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, ні уряд, ні парламент цього не зробили. Заяви з цього приводу зробили і Наглядова рада ПАТ «НСТУ», і громадські організації. Держкомтелерадіо публічно з цього приводу не робив гучних заяв. А в кулуарах парламенту недвозначно натякали, що це «помста» влади за обрання головою правління ПАТ «НСТУ» Зураба Аласанії та за проекти журналістських розслідувань на телеканалі «UA: Перший».

Держкомтелерадіо треба освоювати нову роль акціонера Суспільного і роз’яснювати народним депутатам та іншим, що Комітет вже не може давати вказівки керівництву філій ПАТ «НСТУ», а тим паче втручатися в редакційну політику, чого часто навіть публічно вимагають від Держкому.

Висновки

Протягом першого півріччя 2017 року Держкомтелерадіо продовжував послідовно реалізовувати медіареформи, співпрацюючи з парламентським комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики, Мінінформполітики, Наглядовою радою ПАТ «НСТУ», міжнародними, в тому числі й донорськими та громадськими організаціями. Свої завдання він виконував у достатньому обсязі, докладаючи необхідних зусиль для подолання існуючих перешкод.

Варто відзначити готовність відомства поступатися своїми корпоративними інтересами (повноваженнями і сферами контролю) для реалізації прогресивних змін. Держком не став на заваді створенню Суспільного мовлення і роздержавлення преси, а навпаки, є одним із важливих драйверів перетворень.

Фото: alluremedia.com.au