Зимова сплячка, або Як розслідувальні проекти смокчуть лапу. Моніторинг журналістських телерозслідувань, 23–29 січня 2017 року

Зимова сплячка, або Як розслідувальні проекти смокчуть лапу. Моніторинг журналістських телерозслідувань, 23–29 січня 2017 року

3 Лютого 2017
3820
3 Лютого 2017
15:30

Зимова сплячка, або Як розслідувальні проекти смокчуть лапу. Моніторинг журналістських телерозслідувань, 23–29 січня 2017 року

3820
Зимова сплячка, або Як розслідувальні проекти смокчуть лапу. Моніторинг журналістських телерозслідувань, 23–29 січня 2017 року
Зимова сплячка, або Як розслідувальні проекти смокчуть лапу. Моніторинг журналістських телерозслідувань, 23–29 січня 2017 року

«Детектор медіа» публікує дев'ятий текст проекту моніторингу журналістських розслідувань, що триватиме рік.

Із методологією моніторингу можна ознайомитися тут. Пропозиції, зауваження, відгуки надсилайте за електронною адресою: info@detector.media.

Моніторинг «Детектора медіа» охоплює шість проектів, зокрема «Гроші» («1+1»), «Народна прокуратура» («112»), «Наші гроші» («24», «UА: Перший»), «Слідство.Інфо» («Громадське ТБ», «UА: Перший», «24»), «Стоп корупції» (5 канал), «Схеми» («Радіо Свобода», «UА: Перший»). Він складається з аналізу якісних показників у формі таблиці й суб'єктивної думки експертів, які у своїх коментарях спираються на чітко визначені параметри оцінки та особисті враження, що ґрунтуються на досвіді та знанні жанру.

Зимові холоди, схоже, надовго заморозили програму «Гроші» на «1+1». Її досі немає в ефірі. Минулого тижня якийсь підступний вірус підкосив ще й «Народну прокуратуру» на каналі «112». Вона теж не потішила нас новим випуском. Отож в аналізі доведеться обмежитися лише чотирма проектами. Але й тут — чіткі ознаки авітамінозу. Чи то з темами туго, чи то короткий світловий (і знімальний) день дається взнаки, але майже всі сюжети вийшли відверто слабшими, ніж завжди. А один проект узагалі змусив волосся експертів стати дибки. Досі прилизуємо.

Дата моніторингу: 23–29 січня 2017 року

Клікніть для збільшення

«Стоп корупції», випуск №72 від 23 січня 2017 року

Наш «антигерой» тижня складався з одного повноцінного сюжету й кількох додатків. Матеріал «З війни — на вулицю» — нетиповий для «СтопКору», оскільки присвячений не традиційній навкологосподарській, а радше соціально-кримінальній тематиці.

Журналістка Наталія Мальцева дослідила злочинну схему з відчуження квартир аферистами. Про масштаб проблеми свідчить хоча б те, що минулого тижня сюжет на цю ж тематику вже робила Олена Козаченко зі «Слідства. Інфо». Схоже, жертв і лиходіїв так багато, що вистачає на всіх.

Матеріал зроблено у стилі детектива. Якісна робота авторки, якій вдалося оживити свою розповідь екшном і хронологією пошуків імовірного винуватця. Наприкінці виявляється, що потерпілий не один, і негативного персонажа — Анатолія Остапенка — небезпідставно підозрюють в організації цілої індустрії з переписування нерухомості.

Біда — хронічна «антижурналістськість» «СтопКору». До мікрофона завжди прикручено кілька «активістських багнетів», які поводяться далеко не по-журналістськи, а часом і по-хамськи. «Якість мови» на нулі. Причому такий «активіст» може вже в наступному випуску перетворитися на «журналіста» і навпаки. Сумнівний метод роботи для «розслідувального» проекту.

Але блювотний рефлекс — пробачте, інакше це не назвеш — викликало продовження програми. Глядачам запропонували панегірик «СтопКору» про те, який успіх мали попередні сюжети проекту. Популярний нині й цілком виправданий жанр. Та серед мікророзповідей особливо вирізнялася перша — про те, як «СтопКор» бореться з — цитуємо — «антидержавницькими ЗМІ команди Януковича». Це була не просто пропаганда у стилі «ру» і глибоке дно, а Маріанська западина журналістики.

Об'єктом критики обрали популярний ресурс «Вести». Ми не беремося аналізувати інформполітику останнього, але характеристики, що пролунали в ефірі 5-го каналу — це суцільний кошмар. «Державна зрада інформаційного порталу», «Політика російськомовного (!!! — Авт.) інформаційного ресурсу обурила команду “Стоп корупції”», — фрази, після яких журналістики вже не існує як такої. Ба більше, журналісти 5-го каналу вирішили ще й накатати донос на «Вести» в Генеральну прокуратуру, про що заявляють в ефірі.

Що ж стало приводом для праведного гніву команди «СтопКору»? Ви не повірите! Критична публікація «Вестей» про військового прокурора Анатолія Матіоса! Бачте, «Вести» пишуть про нього погано, щоб відбілити і врятувати втікача — колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Ось вона яка, #зрада й #антидержавна діяльність! А нічого, що Матіос і його підлеглі вже самі неодноразово ставали об'єктом розслідувань колег «стопкорівців» — зокрема, зі «Слідства» та «Наших грошей»?

Фу. Проекту пощастило, що ми не оцінювали цей, із дозволу сказати, «витвір», інакше побачили б у своїй графі самі жирні нулі.

Ну й особливо «приємно» було слухати в цьому пам'ятному сюжеті журналіста Роману Бочкалу, протитрованого як «координатор «СтопКору». Ми починаємо хвилюватися за анонсований ним проект на ICTV.

Висновок: журналістика і стукацтво несумісні.

«Схеми», випуск №117 від 26 січня 2017 року

Минулого тижня випуск «Схем» складався з двох сюжетів. Перший, авторства Михайла Ткача — далеко не найкращий із його особистої серії з умовною назвою «літуни». Йдеться про численні польоти української делегації на переговори тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі в Мінськ. Журналісту вдалося з'ясувати, що літають наші делегати не державним бортом, а чартерами як мінімум одного олігарха — Віктора Пінчука.

Тему обрано вчасно. Адже суперечлива стаття Пінчука у Wall Street Journal спровокувала вибухову суспільну дискусію та показову реакцію влади, й Михайло Ткач уміло обігрує цю тему.

Доказова база, як завжди, бездоганна. Утім, мінус за «важливість теми». По-перше, факт «злочину» викликає небезпідставні сумніви. Що як автор шукає чорну кішку в темній кімнаті, коли насправді її там немає? Адже послужливість Пінчука може пояснюватися не бажанням отримати якісь преференції, а тим простим фактом, що його бортом у складі делегації літає в тому числі його тесть Леонід Кучма? Попросив улюбленого зятя — той не міг відмовити. Експертної думки на цю тему — чи хоча би подібні прецеденти — нам не запропонували.

З іншого боку, можливо, кішка в кімнаті все ж таки є. Тільки от яка? Що міг попросити за свій літак у влади один із найбільших багатіїв України? Є над чим подумати.

Якщо чесно, більше емоцій викликає закритість влади та її дивна реакція на інформаційні запити про перельоти, а не той факт, що українська делегація користувалася літаком олігарха.

Сюжет про будівництво житлового комплексу поблизу Києво-Печерської Лаври Максима Савчука справляє враження недоробленого. І він страшенно нудний. Таким матеріалам місце в принті, а не на телебаченні.

Взагалі помітно, що останнім часом «Схеми» стали зловживати текстом на екрані, що очевидно псує їхню красиву картинку. Це погана тенденція.

Коли значна частина сюжету — це сидіння автора перед монітором комп'ютера в різних місцях при різному освітленні — розумієш, що «крити» його розмірковування й теоретизування було відверто нічим, тому команда викручувалася, як могла. Але ж, погодьтеся, це нецікаво глядачу!

Є й інші вади. Не зрозуміло, звідки в редакції з'явився Детальний план території (ДПТ) району Києво-Печерської лаври, на якому, власне, й побудовано сюжет. Адже в розділі Детальні плани на сайті КМДА його немає. Якщо в автора було джерело, яке надало йому ключові документи й не погодилося себе називати, то треба було вказати це в сюжеті. Жирний мінус за «ідентифікацію джерел».

Висновок: сподіваємося на ранню весну.

«Слідство. Інфо», випуск №114 від 25 січня 2017 року

Тема першого сюжету Олександра Курбатова — призначення Валерія Лютого головою Національної поліції в Черкаській області.

Звісно, Лютий — не найкращий голова Нацполіції області. Його переведення в Черкаси свого часу викликало серйозний громадський опір і було топ-новиною. Друге пришестя Лютого спонукало «Слідство» ретельніше вивчити цього персонажа. Вийшло так собі.

На всі сто в сюжеті доведено лише завалену Лютим атестацію. Решта— припущення. Аргументи «всі крадуть» про дорожні побори правоохоронців при Лютому в Харківській області й політизована історія про його начебто активну участь у процесі виборів у Кривому Розі — рівень не розслідування, а ОБС (одна бабця сказала). Мінус за доказову базу. І за «рієлтора» в титрах.

Сюжет про вирубку лісу в Миколаєві — на екологічну тематику. Ставимо плюс, оскільки такі розслідування на українському телебаченні — рідкість. На жаль, проблеми конкретного регіону не вдалося перенести на національний рівень. Це, умовно кажучи, не масштаб Карпат. Збитки, що в «десятки разів перевищують штраф у 2000 грн.», або 10–15 кубів деревини, не дуже вражають.

Утім, принаймні, це мало кого зацікавить у столиці.

Історія небідного голови місцевої екоінспекції Віталія Бабенка, який збудував собі будиночок серед лісу на узбережжі, цікавіша. Можливо, треба було приділити більше уваги йому, а так — переважно старі кадри з попередніх сюжетів.

Висновок: можливо, зима — не найкращий сезон для полювання на корупціонерів.

«Наші гроші», випуск № 153 від 26 січня 2017 року

Єдиний сюжет випуску — продовження циклу Надії Бурдєй про гральний бізнес. Це якраз той випадок, коли до теми повертаються не просто, щоб відстежити ефект від уже проробленої роботи (хоча й для цього теж), а й щоб оприлюднити нові цікавезні факти — не гірші й не менш сенсаційні, ніж у старих випусках. Окремо відзначимо якість підводок ведучого Дениса Бігуса. Він хоч і хуліган, але вміє не перейти межі дозволеного. Ну а гумор — це завжди добре. Навіть у розслідуваннях.

Із сюжету з'ясовується, що напівлегальні оператори державних лотерей — у першу чергу «Української національної лотереї» — надають свою франшизу в користування закладам із гральними автоматами, які напередодні закрила наша доблесна поліція. І тепер ті типу законно продовжують працювати під новою вивіскою. Податків при цьому ніхто не сплачує.

Авторка легко і просто розкриває всю схему на конкретному прикладі. Ще один плюс — цього разу журналісти антикорупційної програми перейнялися ще й тим, як урегулювати проблему, хоча зазвичай зосереджуються на питаннях, хто, скільки і як.

Із сюжету випливає, що гроші від діяльності таких контор можуть отримувати великі люди — зокрема, в парламенті. Ну а інтерв'ю маленької Надії з одним із підозрюваних, кремезним заступником голови фракції БПП у Верховній Раді Олександром Третьяковим, який посилається на амнезію (буквально так і відповідає на запитання: «У мене амнезія») і, загрозливо нависаючи над тендітною дівчиною, відверто розгублюється й не знає, що робити, коли вона блокує йому шлях і наполягає на відповіді — справжній героїзм і вершина професіоналізму. Складається враження, що в куті перед дверима у Верховній Раді опинилася не журналістка, а депутат, хоча насправді — навпаки. Реально круто.

Сюжет великий, із вигадкою й оригінальними стендапами. Помітно, що його робили довго й ретельно, із використанням великого ресурсу.

Можливо, єдиний мінус — нескінченна мантра про сім мільярдів, яких не сплачує до бюджету гральний бізнес. Мабуть, трьох разів було би достатньо.

Висновок: браво! Так тримати.

Інформація про експертів:

Автор звіту, експерт із моніторингу журналістських розслідувань Федір Сидорук, медійний експерт, колишній головний редактор програм розслідувань «Знак оклику» та «Слідство. Інфо». Колишній автор і ведучий проектів «Перший відділ» та «Останнє попередження» продюсерського центру «Закрита зона». Має досвід телевізійних розслідувань у національних ЗМІ. Співпрацював із телеканалами «1+1», 5-м, ТВі, «Громадським».

Експерт із моніторингу журналістських розслідувань Сергій Головньов, медійний експерт, головний редактор «Бізнес. Цензор», працював редактором економіки у виданні Insider, у відділі розслідувань «Forbes Україна», у проекті з дослідження публічних фінансів «Наші гроші», політичним кореспондентом у виданні «КоммерсантЪ Украина», кореспондентом у регіональних газетах Запоріжжя «Іскра» та «Правда». Має досвід журналістських розслідувань у регіональних та національних ЗМІ.

Проект ГО «Детектор медіа» здійснюється за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Фото: www.popmech.ru

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3820
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду