Порушеннями регламенту народними депутатами під час роботи  ВР здивувати складно. Відхилення від букви закону під час ухвалення цих же законів були, є і, швидше за все, будуть в українському парламенті не один рік. Про відсутність змін у цьому аспекті після Майдану 2013-2014 року ще минулого року писали в аналітичному матеріалі «Тексти».

Минулого тижня парламентська тематика тісно перепліталася в інформаційному просторі з судовою реформою. У четвер Верховна рада України зібралася, аби звільнити понад 30 суддів за порушення присяги. Це відбулося за день до набуття конституційних та законодавчих змін, які запустили довгоочікувану судову реформу.

В інформаційному просторі суддівський корпус критикують досить потужно. Суддів звинувачують у заангажованості, продажності та політичній залежності. А тому голосування за звільнення низки відомих суддів 29 вересня у парламенті прикувало увагу медіа. Водночас дивном чином минулого тижня редакції новин загальнонаціональних каналів, за рідкісним випадком,  у prime time ніби забули не лише про старт судової реформи. Але й не побачили порушень регламенту, які допустили депутати під час звільнення суддів. Саме це може призвести до оскарження  звільненими суддями, яких ЗМІ критикують, рішення парламенту та відновлення їх на колишніх посадах.

Крізь пальці

Про «темні сторінки» процесу звільнення суддів йдеться у статті «Судний день: як парламент звільняв суддів Майдану» на «РБК-Україна». У матеріалі чітко зазначені два порушення, до яких можна «придиратися» – а) відсутність суддів у залі парламенту під час їх звільнення; б) попередження кандидатів на «виліт» про голосування не за три дні, як це передбачено регламентом, а за два дні.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради, суддів мали попередити про їх звільнення в парламенті за три дні до засідання, а по факту, минуло тільки два дні. Крім того, парламент не має права звільнити суддю, якщо той відсутній на засіданні. Таке право з’являється тільки тоді, якщо суддя вдруге не з’явиться на засідання, де розглядається його питання. "Судді ж не дурні. Вони не прийдуть на засідання", - пояснював у неформальній розмові один з депутатів президентської фракції та додав, що судді навмисно не прийдуть на засідання, щоб потім оскаржити рішення Ради.

Більш жорстко критикує роботу парламенту «Українська правда» у матеріалі «День суду. Бенефіс Парубія, допомога залу та "дзвінок другу" Березенка».

Але розповідь про звільнення суддів 29 вересня – це історія без хепі енду. Бо якщо у когось до початку того засідання ще і був сумнів, чи зможуть звільнені судді оскаржити свою відставку, то після нього жодних сумнівів не залишилось. Таких диких порушень регламенту і всіх можливих процедур у Раді давно не було.

Такого не зможе "не помітити" навіть найбільш печерський з усіх судів.

Тож усі муки і старання депутатів, найшвидше, були марними. Адже всі звільнені судді зовсім скоро зможуть повернутись на свої посади.

«Плюси», на відміну від колег з інших каналів, відреагували на ситуацію на випередження. У випуску від 28 вересня (тобто за день до голосування) у сюжеті про судову реформу йдеться чітко, що теоретично звільненні судді зможуть оскаржити це рішення парламенту через його незаконність. Правда, авторка так і не розшифровує глядачу – в чому полягають порушення.

КОРЕСПОНДЕНТ: А за день до старту судової реформи доля суддів залежить не лише від депутатського кворуму на позачерговому засіданні, судді масово оскаржать рішення вищої ради юстиції про звільнення і це теж шанс не втратити крісла та мантії.

Петро БОЙКО, віце-президент спілки адвокатів України: Багато рішень суддів, які вирішили на користь цих людей. І майбутнє їх звільнення Верховної Ради є не законною процедурою, щоб ви знали, зокрема. І правових підстав для прийняття рішення Верховної Ради для більшості суддів немає.

29 вересня ж «1+1» окремо не концентрує увагу на порушеннях регламенту. Ця думка потрапляє в ефір зовсім випадково – авторка сюжету намагається викликати певну недовіру до фракції «Блоку Петра Порошенка», вказуючи про  спільність позиції щодо звільнення суддів у одного з його членів – Руслана Князевича – та «Опозиційного блоку». І саме ці два персонажі говорять про порушення. При цьому варто зазначити, що

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Зібратися в парламенті у не пленарний тиждень для депутатів вже виклик, у залі реєструються 264, небагато, але достатньо для ухвалення рішень. Втім, голова профільного суддівського комітету ради, член президентської фракції Руслан Князевич одразу налаштований скептично. Мовляв, звільнення суддів за порушення присяги - норма не європейська, від завтра втрачає чинність і може бути оскаржена. Із ним солідарний і лідер Опоблоку.

Руслан КНЯЗЕВИЧ, фракція "Блок Петра Порошенко": Переважна більшість рішень Вищої ради юстиції, на основі яких ми маємо сьогодні приймати рішення, була скасована судами або зараз знаходиться в судах і ми не мали можливості приймати правове рішення.

Юрій БОЙКО, фракція "Опозиційний блок": Зрозуміло, що будете зараз виконувати завдання влади, як то кажуть, здавати всіх скопами і "в розницу", але які шанси, що завтра цей суддя, який був звільнений з порушенням Конституції закону не піде в Європейський суд і держава Україна не буде відшкодовувати моральні збитки і матеріальні.

Випадково у цей день від Юрія Бойка про регламентні порушення дізналися і глядачі «Інтера». Оскільки долучення його синхрону має ознаки замовності. І він, і його фракція та партія є «улюбленцями» каналу (детальніше читайте зокрема, у моніторингах щоденних теленовин).

Юрий БОЙКО, народный депутат Украины "Оппозиционный блок": Наша фракция поддержала реформу судебной системы, потому что мы считаем, что судьбу судей - назначения, увольнения, должен определять орган, который разбирается в этом. То, что происходит сегодня, когда парламент опять в нарушение всех законов, регламента, заставляет выполнять несвойственную функцию голосовать огульно за там 33 судьи, причем там не понятно даже, в чем они обвиняются, "поскоку" не исключено, что там личный конфликт.

На «Україні» – ситуація майже віддзеркалення роботи «Інтера». Тільки коментар дає інший депутат «Опозиційного блоку» – Василь Німченко. Хоча він є членом правового комітету, тобто теоретично може коментувати юридичні аспекти, але про це жодним чином не сказано у сюжеті.

КОРРЕСПОНДЕНТ: В оппозиции такую спешку не поддерживают.

НИМЧЕНКО В. И., депутат фракции "Оппозиционный блок": Повідомлення про засідання і пленарне засідання Верховної Ради було відправлено позавчора. Тобто, пройшло півтора дня. А регламент, закон "Про регламент", стаття двісті шістнадцять зі значком "прим", передбачає мінімум три доби, щоб дати можливість захищатися любій людині, якій поставлено питання.

Серед усіх каналів, який подав коментар компетентної людини (представника регламентного комітету парламенту), був лише «112-й канал». Щоправда, чомусь у синхроні перший заступник Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзенник чітко не говорить про вимоги, необхідні для дотримання процедури. Замість нього це  робить журналістка у закадровому тексті. Але позитивом є те, що авторка подає синхрон представника одного з відсутніх суддів, який підтверджує, що суддя не була повідомлена у законний строк.

Володимир МАЦКОВ, адвокат судді Світлани Нікітиної: Вона не була повідомлена за три дні, як передбачає стаття 216 регламенту Верховної ради. Я випадково дізнався в засобах масової інформації.

Кореспондент: Щоб позбавити роботи п’ять останніх суддів, нардепам знадобилося дві години. Лише за двох судів 29 голосувань. О пів на третю дня спікер прощається з депутатами. Та в регламентному комітеті попереджають – звільнені судді можуть поновитися на своїх посадах.

Павло ПИНЗЕНИК: Раптом прокинулись і терміново всіх зібрали. Почнемо в не зовсім регламентному порядку вирішувати питання звільнення суддів. Кого? Суддів, які можуть потім через суд поновитися без будь-яких проблем.

Кореспондент: За регламентом перед таким голосуванням, суддів мають попередити за три дні письмово. А голосувати лише за присутності самого судді. Щоб дати йому слово.

«5 канал» лише вказує, що у залі були відсутні судді. Про те, що це було порушення – без їхнього присутності голосувати за відставку – у сюжеті жодного слова.

КОРЕСПОНДЕНТКА: У ложі, де мали б сидіти судді, яких відправляють у відставку, самотній голова Вищої ради юстиції. Ігор Бенедисюк закликає депутатів голосувати попри заяву голови профільного парламентського комітету.

Аналогічна ситуація виникла на СТБ.

КОРЕСПОНДЕНТ:…Самих суддів нема, парламентарі обурені.

Леонід ЄМЄЦЬ, народний депутат, фракція "Народний Фронт": Два дні було оцих людей для того щоб зібратись до засідання Верховної Ради. Вибачте за два дні з Австралії можна дібратися до міста Києва.

При чому, до прикладу, авторка вважала важливою регламентну інформацію, яка стосується порядку безпосереднього голосування за звільнення  кожного з суддів окремо.

КОРЕСПОНДЕНТ: Спікер ставить його кандидатуру на голосування. За регламентом кожного суддю мають звільняти окремо по черзі. Але тут перша несподіванка.

На ICTV взагалі виникла дивна ситуація. Автор дає коментар  лідера «Опозиційного блоку» Юрія Бойка, який говорить про порушення регламенту, але у цьому ж матеріалі автор каже про відсутність порушень закону через відсутність суддів.

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Те, що кандидати на звільнення сьогодні не з'явилися, закону не порушує.

По суддям Майдану. Жодний суддя на перше засідання Вищої ради юстиції, яка розглядала їх питання, а таких засідань було чотири принаймні, не з'являвся, вони хворіли. Вони знаходили ще якісь підстави. І лише тоді з'являлися, коли вже не було куди далі тягнути, тому вони і сьогодні сюди не з'явилися.

КОРЕСПОНДЕНТ: Опозиційний блок заявив: сьогодні порушили і регламент Ради, і законодавство. Тож звільнення суддів у таких спосіб нелегітимне.

БОЙКО Ю.А., "Опозиційний блок": Але які шанси, що завтра цей суддя, якого сьогодні було звільнено з порушенням Конституції, закону - не піде в Європейський суд. І держава України не буде відшкодовувати моральні збитки матеріальні за те, що він звільнений з порушенням законодавства. Ви готові за це відповідати?

«UA: Перший» спрацював найгірше з усіх. Канал дає у начитці лише інформацію про традиційне порушення регламенту – «кнопкодавство». Про відсутність суддів та повідомлення їх у невідведений для цього строк – нічого.

За звільнення деяких суддів голосували по кілька разів. Дехто з нардепів голосував і за відсутніх колег. Зокрема, в цьому зізнався і лідер радикалів Олег Ляшко на одному з телеканалів. Засідання скликали саме сьогодні, бо завтра набувають чинності нові правила звільнення суддів і Рада вже не зможе усувати їх з посад.

Відсутність інформації на більшості каналах про порушення регламенту теоретично можна пояснити насиченістю інформаційного дня. Але як пояснити, що більшість каналів, які другого жовтня випустили в ефір підсумкові випуски новин, у сюжетах на тему також оминули цю надважливу деталь, – невідомо.

«Плюси»  єдині сказали у цей день про небезпеку повернення суддів на свої посади через порушення регламенту під час їхнього звільнення. Хоч це і зробила ведуча у підводці до сюжету.

Алла МАЗУР, ведуча:… За законом усіх звільнених мали попередити за 3 дні до цієї сесії. А оскільки цього не було, усі звільнені тепер можуть оскаржити це в українських і міжнародних судах. Таких, як ви розумієте, вистачає, тож великий шанс, що через дрібну формальність судді-порушники можуть благополучно повернутися на свої посади.

«Україна» взагалі «забула» розповісти про цю тему. Натомість лунає традиційна для каналу «нєтлєнка» про благодійність власника каналу та його «Гуманітарного штабу» Рината Ахметова.

Олег ПАНЮТА, ведущий: От Станицы Луганской до Широкиного десяти тысяч разрушенных домов. Точных данных до сих пор нет. По предварительным оценкам правительства повреждены еще и тысячи объектов инфракструктуры. На восстановление всего Донбасса необходимо около 15 миллиардов долларов. Но это планы на будущее, а в преддверии холодов, многим людям негде зимовать. Дома ремонтировать не за чт, денег нет даже на продукты. Чего ждать старикам и одиноким мамам с детьми?

«5 канал» хоча і говорив на цю тему, але про жодні порушення у матеріалі не сказано.

КОРЕСПОНДЕНТ: Зібратися на позачергове засідання обранців закликав Президент, бо вже кілька місяців у комітеті лежали подання на суддів, зокрема, які ухвалювали не правомірні, на думку Вищої ради юстиції, рішення. Розглядали відставку служителя Феміди іноді не з першої спроби.

Також мовчав ICTV.

КОРЕСПОНДЕНТ: Всього ж у парламенті, справи 33 суддей порушників присяги і тих, хто переслідував Майданівців і судді Волкової. Вона відпустила на волю Садовника, який розстрілював активістів Майдану.

«Інтер», який подавав 29 вересня думку опозиціонера Юрія Бойка щодо порушень регламенту, у підсумковому випуску вже цього не робить. Цим самим тільки підтверджуючи підозру про «джинсовий» характер долучення до сюжету у четвер коментаря голови фракції «Опозиційний блоку».

КОРРЕСПОНДЕНТ: Последний день, когда можно было быстро уволить судей. Тех самых, которые нарушили присягу, судили участников Майдана и замарались в коррупции. Уже с 1-го октября Верховная Рада лишилась этих полномочий. И даже термин "нарушение присяги" перестал существовать как повод для увольнения служителей Фемиды. Внеочередное заседание, 33 судьи-нарушителя. И цель была одна - собрать необходимые 226 голосов "за".

(Re) форматування

Як уже зазначалося, реформа судової системи наразі в Україні є найбільш очікуваною. Адже всі зміни, які стосуються інших ланок влади, запущені (їхня якість – тема окрема). Про очікувані зміни, до прикладу, йшлося у матеріалі «liga.net» «Окно возможностей. Сумеет ли Украина очистить судебную систему». Але чи не найкращим джерелом для ЗМІ могла стати доступна інфографіка від РПР, опублікована 30 вересня і на «Українській правді».

Але чомусь минулого тижня тема конституційних та законодавчих змін судової систем майже була відсутня в телепросторі. Якщо поставити за мету дізнаватися новини лише з випусків новин цих каналів у prime time, то можна дійти чіткого висновку – глядач практично і не дізнався б про зміни, які наступили в Україні.

Найбільше протягом минулого тижня до «суддівського» дискурсу долучався канал «1+1». Але якщо рахувати, скільки канал говорив саме про реформи, – цього було занадто мало.

27 вересня, коли спікер парламенту Андрій Парубій оголосив про скликання позачергового засідання парламенту, аби звільнити понад 30 суддів, у випуск новин потрапляє інформація про те, що після 30 вересня парламент втрачає повноваження відправляти на «пенсію» працівників Феміди. І це логічно – новації напряму пов’язані з темою повідомлення.

Глава держави вимагає від парламенту звільнити їх до 30 вересня, адже цього дня набуває чинності судова реформа, і судді зможуть значно затриматися на своїх посадах, а докази їхньої причетності до незаконних дій доведеться збирати знов.

Наступного дня, 28 вересня, в ефірі «ТСН» редакція продовжила тему звільнення суддів і підготувала анонс матеріалу про очікуваний день звільнень. В ефірі знову з’являється інформація про одну з новацій – втрати повноваження у парламенту звільняти суддів після 30 вересня.

КОРЕСПОНДЕНТ: Завтра у парламенту останній шанс звільнити суддів. Їх звільняють за порушення присяги, але від п’ятниці, коли стартує нове судове законодавство, такого поняття вже не буде і незвільнені завтра судді зможуть і далі працювати.

За два дні виключно у цій залі вже без президента і парламенту вирішуватимуть долю кожного судді. Звільняти представників Феміди матиме право лише вища рада правосуддя, склад якої суттєво зміниться. Більшість з них будуть самі судді.

Вища рада правосуддя визначатиме кар’єру судді. 21 її член даватиме згоду на затримання чи арешт, ухвалюватиме рішення про тимчасове відсторонення судді від правосуддя, і головне, прийматиме рішення про призначення, звільнення чи переведення суддів.

Цією ж новацією редакція «кормить» глядача і 29 вересня, коли відбулося звільнення суддів.

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Зібратися в парламенті у не пленарний тиждень для депутатів вже виклик, у залі реєструються 264, небагато, але достатньо для ухвалення рішень. Втім, голова профільного суддівського комітету Ради, член президентської фракції Руслан Князевич одразу налаштований скептично. Мовляв, звільнення суддів за порушення присяги норма не європейська, від завтра втрачає чинність і може бути оскаржена. Із ним солідарний і лідер Опоблоку.

Натомість 30 вересня, коли судова реформа стартувала, редакція мовчала. В ефірі не було оглядового матеріалу про суть реформи, її складові та етапи.

Лише 02 жовтня глядачі каналу завдяки «ТСН-Тиждень» дізнаються деталі реформи. Її частково озвучує ведуча, а згодом – у сюжеті автор матеріалу.

Алла МАЗУР, ведуча: І далі ми про старт суддівської реформи цього тижня. Довгоочікуваний і, все одно, дивний. Бо звільнити суддів за порушення присяги мали ще, щонайменше, півроку тому.

…

КОРЕСПОНДЕНТ: Ті, хто прийдуть на місце звільнених, будуть працювати в новій системі. Мінімальний вік судді з 30 вересня вже не 25, а 30 років. Всі питання обрання, кар’єрного сходження та звільнення суддів покладено на один орган – Вищу раду правосуддя. Закон передбачає моніторинг способу життя суддів, однак не пояснює, хто має перевіряти відповідність його рівня життя задекларованим статкам. Щодо статків. Зарплатню суддям істотно піднімуть. Наприклад, суддя оновленого Верховного суду повинен отримувати 110 тисяч гривень на місяць. Зміни до Конституції практично заборонили звільняти суддів за порушення присяги та неправосудні рішення, хоча насправді тепер їх звільнити набагато простіше у Вищій раді правосуддя за грубе нехтування обов’язків судді. Всі судді будуть обиратись безстроково, але при цьому втрачають недоторканість і можуть бути затримані правоохоронцями. Усі ці зміни не відбудуться миттєво. Найголовніша проблема – критична кількість молодих чесних суддів, які повинні перестати бути обслугою бізнесменів та політиків. Бо ще 330 суддів, що виносили незаконні рішення під час Майдану, уже в січні-лютому зітхнуть з полегшенням. Закінчується трирічний термін притягнення їх до відповідальності і вони продовжать судити, висячи на політичному гачку.

Але цікавий факт: у матеріалі про реформу немає коментаря головного персонажа, якого ці зміни стосуються, – судді. У сюжеті він з’являється в іншому контексті – під час розповіді про тих суддів, яких парламент звільнив.

Кабінет Олега Ходасевича зачинений. А от Наталія Овчаренко без мантії активно спілкується з адвокатами та відвідувачами у власній приймальні. Та щойно бачить камеру «ТСН», стрімко біжить до кабінету та зачиняє…

ЖУРНАЛІСТ: Наталия Григорьевна, здравствуйте.

Наталія ОВЧАРЕНКО, суддя: Да. Я в совещательной комнате. Там, к моему помощнику.

Водночас відсутній синхрон служителя Феміди, який би пояснив очікування від реформ, наявні проблеми зараз і т.д. Наявність такого коментаря і акценту мало би бути логічним.

Сюжет на «112-му каналі» 29 вересня у цьому контексті мало чим відрізняється від матеріалів інших колег – у ньому автор анонсує лише одну новацію, про яку не згадати було неможливо через зв'язок з перепиттями в парламенті, – перехід повноваження звільняти суддів до Вищої ради правосуддя.

Кореспондент: Самих нардепів на позачергове засідання скликали усіляк. Цього тижня в офіційному розкладі запланована робота з виборцями. Та нині останній день, коли суддів можна звільнити за порушення присяги. А з 30 вересня діятимуть нові норми Конституції.

А от 30 вересня, коли вступили в силу нові зміни, канал в новинах чомусь обмежився лише начиткою. У такому форматі розповісти у повному обсязі про якщо не всі, то бодай головні зміни, – нереально. Таким чином глядач дізнається лише те, що призначатиме і звільнятиме суддів Вища рада правосуддя, про зняття недоторканності і т.д. Звісно, у цьому варіанті зрозуміти очікування самих суддів – неможливо.

Володимир АНДРІЄВСЬКИЙ, ведущий: В Україні набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя та новий закон про судоустрій. Відтепер суддів призначатиме не парламент, а новостворена Вища рада правосуддя. Склад Верховного Суду оновлять. До березня наберуть 65 нових представників із 200.

Зміни також обмежать недоторканність. За важкий злочин суддів можна буде брати під варту і звільняти за дисциплінарні порушення або грубе нехтування обов'язками. А також у разі, якщо вони не зможуть пояснити походження власних статків або доходів членів своєї родини.

«5 канал» же у начитці 27 вересня каже про один, але дещо інший аспект змін, – про неможливість звільняти після 30 вересня суддів за порушення присяги. Водночас немає жодної інформації навіть про те, хто буде проводити звільнення (тобто Вища рада правосуддя).

У Вищій Раді юстиції застерігають, якщо народні обранці і далі зволікатимуть та не звільнять цих суддів до 30 вересня, то вся проведена робота піде коту під хвіст. Адже набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя, за якими вже не можна буде звільнити суддю за порушення присяги.

29 вересня лише повідомив про один «попсовий» елемент реформи – перехід повноважень звільняти від парламенту до Вищої ради правосуддя.

Артем ОВДІЄНКО, ведучий:…Встигли, буквально, в останній день, адже вже завтра, за оновленою Конституцією, Верховна Рада не зможе призначати чи звільняти служителів Феміди.

…

Руслан КНЯЗЕВИЧ, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя: Друзі, а для чого ми міняли Конституцію. Я вам нагадаю, що, відповідно до тих змін в Конституції, які набувають чинності завтра, повноваження передають до Вищої ради юстиції. Саме через те, що парламент добровільно відмовився від них, щоб ніхто не дозволяв собі звинувачувати в політичному впливі на прийняття рішення щодо звільнення чи обрання суддів.

Ігор БЕНЕДИСЮК, голова Вищої ради юстиції: Я прошу вас з відповідальністю віднестися до сьогоднішнього голосування і провести йогго належним чином. Рішення Вищої ради юстиції на сьогоднішній день про пропозицію звільнити суддів за порушення присяги є чинними і жодних застережень для того, щоб ми їх не голосували немає.

30 вересня, коли зміни набули чинності, – канал мовчав.

Нарешті аж 02 жовтня видав у тижневику сюжет із залученням коментарів як фахових експертів, так і самих суддів.

КОРЕСПОНДЕНТ: В Україні нині близько 8000 суддів. З 30 вересня всі вони мають пройти кваліфікаційне оцінювання, де перевірятимуть їхні знання, причетність до корупції та доброчесність. Першими оцінюватимуть суддів, у яких закінчився термін повноважень, або стосовно яких є скарги. До проходження оцінювання служитель Феміди може розглядати справи та ухвалювати рішення.

Роман БРЕГЕЙ, суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду: Для мене основною новацією судової реформи є допуск до професії суддів, Верховного судді апеляційної інстанції і в інших інстанцій осіб, які ніколи не працювали в судді.

Майже подібним чином спрацював ICTV. 29 вересня канал у сюжеті сказав про те, що із жовтня почнуть діяти зміни до Конституції і звільнятиме суддів вже не парламент, а Вища Рада правосуддя.

30 вересня редакція «Фактів» промовчала. І лише другого жовтня глядачі каналу дізналися деталі реформи з допомогою тижневика ICTV.

Оксана ГУТЦАЙТ, ведуча ФАКТИ ТИЖНЯ: Дорогі машини, будинки, годинники, рахунки в банках. Звичайний атрибут українських суддів. Вони виносять рішення за дзвінком за потрібний розгляд справи. Отримують гроші в конвертах, а у деклараціях натомість кажуть про доволі скромне матеріальне становище. Конституційні зміни в частині судочинства, які вступили в силу з 30 вересня, покликані змінити наскрізь корумповану судову систему України. Лариса Задорожна про українських суддів, які вміють красиво жити і, головне, чесно.

Можливо, окремі канали, які мають підсумкові тижневики у неділю, навмисне опускали таку широку тему реформ у щоденних випусках новин, про яку важко розповісти за півтори хвилини. Якщо це так, то логіка дій СТБ – незрозуміла. На каналі відсутні будь які випуски  новин по суботам та неділях. І водночас 30 вересня – жодного слова про судову реформу.

А 29 вересня у сюжеті про звільнення суддів на СТБ йдеться лише про популярну для журналістів у цей день новацію – втрата можливості звільняти суддів у парламента після 30 вересня.

КОРЕСПОНДЕНТ: Драматичності моменту додає і те що сьогодні у парламенту останній день, коли нардепи ще мають право суддів звільняти. Завтра набуває чинності судова реформа.

Руслан КНЯЗЕВИЧ, народний депутат, фракція "Блок Петра Порошенка": Друзі, а для чого ми міняли Конституцію. Я вам нагадаю що відповідно до тих змін Конституції який набуває чинності завтра, ці повноваження передають до Вищої Ради Юстиції. Саме через те що парламент добровільно відмовився від них.

Прикладом для СТБ може служити «UA: Перший». У новинах від 29 вересня говорить тільки про один аспект реформи, про який сказали й інші канали.

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча:…Засідання скликали саме сьогодні, бо завтра набувають чинності нові правила звільнення суддів і рада вже не зможе усувати їх з посад.

Але 30 вересня канал видав окремий сюжет про судову реформу.

Ведучий: Судова реформа в Україні стартувала. Від сьогодні набули чинності зміни до Конституції та профільний закон. Суддям підвищать платню, але змусять заповнювати три декларації. Власну, родинну та доброчестя. Тобто відкрити свої статки і спосіб життя. Призначатимуть пожиттєво, але за тяжкий злочин зможуть затримати на місті. Тих, хто зараз працює примусово не звільнятимуть, але переатестують.

Натомість інша, не менш дивна ситуація, склалася з каналом «Україна», де 30 вересня канал видав окремий  сюжет.

Анна ПАНОВА, ведущая: Повышение зарплат и отмена неприкосновенности. В Украине заработала судебная реформа. Служителей Фемиды обяжут подавать дополнительные декларации, задержать судью на взятке станет проще - ждать решения Парламента уже не нужно. Станут ли люди в мантиях неподкупными?

Водночас, як уже зазначалося, для каналу, очевидно, тема не була однією з головних минулого тижня, зважаючи на її відсутність у верстці «Событий недели».

«Інтер» водночас спрацював «стабільно» – 29 вересня говорять  лише про один аспект - скасування повноваження парламенту звільняти суддів.

Катерина ЛИСЕНКО, ведуча: Судили, раздевали. Депутаты сегодня собрались на внеочередное заседание парламента, чтобы снять мантии с нескольких десятков судей. Это была последняя возможность, когда уволить служителей Фемиды могла Верховная Рада. Уже через 2 дня в силу вступают изменения в Конституцию, аэто значит, право увольнять и назначатьсудей переходит к Высшему Совету правосудия. Что успели наспех проголосовать нардепы и почему по некоторым судьям решение принимали с 11-й попытки.

Про це ж саме (і на «грамінформації» більше) йдеться у сюжеті «Подробностей недели» 02 жовтня. Тобто канал не скористався форматом підсумкового випуску новин, аби розширено роз’яснити, що змінилося і у судовій системі, і що ще зміниться, згідно плану реформи.

КОРРЕСПОНДЕНТ: Последний день, когда можно было быстро уволить судей. Тех самых, которые нарушили присягу, судили участников Майдана и замарались в коррупции. Уже с 1-го октября, Верховная Рада лишилась этих полномочий. И даже термин «нарушение присяги» перестал существовать, как повод для увольнения служителей Фемиды.

Отже, попри явну суспільну важливість темі старту судової реформи, канали недостатньо звертали на неї уваги, тим самим не інформуючи свого глядача про зміни, які наступили і які очікуються в Україні.

Разом з тим, у день, коли парламент востаннє звільняв суддів, журналісти та редакції у більшості не звернули уваги на кричущий факт недотримання регламенту депутатами, що може спричинити до масового оскарження цього рішення звільненими суддями. Щоправда ,112 канал, який має багато гостьових студій, переніс дискурс про це перш за все туди.

Фото: www.facenews.ua