Схоже, центральні телеканали мають спільний календар із парламентарями й пішли з ними у відпустку. Або просто ліньки копирсатися в тому, що відбувається за лаштунками політикуму. Або власники більшості з каналів досі чітко не визначилися, на чиєму боці грати. Тому що рівень активності каналів у висвітленні перемовин, торгів щодо долі уряду та коаліції минулого тижня не витримує ніякої критики. Тимчасом як у головних кабінетах ламають голови, як розставити фігури на шахівниці, канали вдають, ніби нічого не відбувається. На блідому фоні своїх колег лише «Інтер» суттєво відрізнявся активністю.

Від перестановки акцентів…

28 лютого в Адміністрації Президента України відбулася, на перший погляд, малозначуща подія — зустріч Глави держави з представниками Інституту Аспена. Там Петро Порошенко своєю заявою підживив вітчизняний дискурс щодо політичної кризи в державі.

Ось оригінал першої частини новини про зустріч із сайту Президента України.

«Перезавантаження Уряду зараз є відповідальністю Парламенту та парламентської коаліції, заявив Президент Петро Порошенко під час зустрічі з представниками Аспен Інституту.

Глава держави відзначив першочерговість ролі парламентської коаліції, яка, за його словами, «має визначитися — і щодо кандидатури членів Кабінету Міністрів та керівника Уряду, і щодо програми і порядку реформ, які мають бути проведені, і щодо позицій фракцій, які будуть входити до складу цієї коаліції».

Як бачимо, головним меседжем прес-служба — публічний рупор Президента — робить саме перезавантаження уряду. Другий меседж, який він хотів донести і про який пише прес-служба: Президент не допустить дострокових парламентських виборів.

На ці дві пов’язані між собою заяви відреагували не всі канали. Повністю проігнорував «UA: Перший», який не сказав у своєму прайм-таймовому блоці новин про це жодного слова.

Як же спрацювали інші канали? Вони порівну поділилися на дві умовні групи. Перша ставила головний акцент на відповідальності парламенту щодо перезавантаження уряду. Друга звертала увагу більше на заяву про недопущення нових виборів.

До останньої ми зарахували «1+1», 5 канал та СТБ.

«1+1»: «Президент Порошенко не допустить дострокових виборів у Верховну Раду України в нинішній час. Таке він заявив під час зустрічі з представниками Аспен Інституту. Голова держави закликав парламентську коаліцію взяти на себе відповідальність за перевантаження уряду і визначитися із кандидатурами членів Кабінету міністрів, керівником уряду і з позиціями фракцій, які будуть входити до складу цієї коаліції. Крім того Порошенко нагадав про реформи, які мають провести.

5 канал: «Віталій Гайдукевич, ведучий: Президент не допустить на нинішньому етапі дострокових парламентських виборів, бо на це потрібно півроку часу, які стануть періодом тотальної бездіяльності і популізму. Водночас, зі слів Петра Порошенка парламент та парламентська коаліція мають взяти на себе відповідальність за перезавантаження уряду».

СТБ: «Ольга Кучер, ведуча: Дочасних парламентських виборів не буде. Цьому сьогодні пообіцяв запобігти Президент України. Петро Порошенко вважає, що саме Верховна Рада відповідальна за перезавантаження Уряду та втілення реформ в Україні».

Решта каналів розставила акценти за зразком прес-служби Президента.

«Інтер»: «Перезагрузка правительства сейчас является ответственностью парламента и парламентской коалиции, заявил Президент Петр Порошенко во время встречи с представителями "Аспен Института". Глава государства отметил, что именно коалиция должна определиться с кандидатурами в Кабмин».

ICTV: «Президент України Петро Порошенко вважає, що відповідальні за перезавантаження уряду Верховна Рада і парламентська коаліція. Саме парламентська більшість має визначитися щодо кандидатур членів уряду та його керівника. Водночас, Глава держави наголосив, що не може зараз допустити проведення дочасних парламентських виборів. А політичні лідери, які постійно говорять про перезавантаження уряду насправді, заробляють собі прихильність виборців, і працюють на розпуск парламенту».

«Україна»: «Парламентская коалиция должна взять на себя ответственность за формирование нового состава правительства. Об этом заявил Президент во время встречи с представителями "Аспен Института". Его выпускники — вице-премьер Геннадий Зубко и министр финансов Наталья Яресько — также присутствовали на встрече. Петр Порошенко отметил, что внеочередных выборов не допустит, поскольку уверен, что они приведут к росту популизма и безответственности».

Кому найбільше потрібна відставка Яценюка?

Протягом минулого тижня канали здебільшого були надзвичайно аморфні щодо теми майбутнього коаліції чи переформатування уряду. Винятком став лише «Інтер», який час від часу підтримував дискусію в ефірі щодо політичних змін в країні. Так, у четвер, 3 березня, у випуску «Подробностей» о 20.00 редакція оприлюднює дані соціологічного дослідження про невдоволеність діями Кабінету міністрів України 80 % громадян.

«Украинцы же, похоже, ждут не только нового большинства в Раде. Более 80 % украинцев недовольны работой правительства. Таковы результаты опроса центра социсследований "София". Его проводили по всем областям, кроме оккупированных территорий».

Також представлено дані щодо електоральних вподобань серед нинішніх фракцій. І «Опозиційний блок», згідно з опитуванням, — один із лідерів.

«Что же касается возможных перевыборов в Раду, то настроения избирателей, согласно соцопросу, выглядят так. За Блок Петра Порошенко на парламентских выборах проголосовали бы 10,3 % респондентов, на втором месте — "Оппозиционный блок". За него отдали бы голоса более 10% опрошенных. "Батьківщину" поддержали бы 9 %. На полпроцента меньше электоральных симпатий у "Самопомочі" и более 5 % — у Радикальной партии».

Зазначимо, що Центр соціальних (а не соціологічних. — С. Л.) досліджень «Софія» наближений до співвласника каналу Сергія Льовочкіна. На офіційному сайті компанії зазначається: президентом Центру соціальних досліджень «Софія» є Андрій Єрмолаєв, який очолював Національний інститут стратегічних досліджень за часів президентства Віктора Януковича. У 2014 році після Майдану він став директором Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна». В одному з інтерв’ю Єрмолаєв зізнався, що фінансуванням проекту займається Сергій Льовочкін. Останній же є співвласником каналу «Інтер» та народним депутатом України від фракції «Опозиційний блок». Але на сайті Центру, до речі, чомусь немає результатів цитованого опитування.

Тож у підсумку виникають реальні сумніви щодо правдивості даних про «срібне» місце «Опозиційного блоку», яке може отримати партія за умови проведення виборів тепер. І стає зрозумілою причина подачі такої інформації, яка вигідна для співвласника каналу Льовочкіна і партії, яку він представляє.

4 березня на «Українській правді» з’явилася інформація щодо начебто попередньої згоди міністра фінансів України Наталії Яресько очолити новий уряд. Й «Інтер» став чи не єдиним каналом, які підтримав політичний дискурс щодо можливих змін власників портфелів у Кабінеті міністрів. Мало того, використав достатньо масивний ресурс ефірного часу, виділивши окремий блок «трясці» у нинішній владі та нагнітаючи інтерес щодо переформатування у виконавчій владі.

Так, спочатку ведучий «Подробностей», посилаючись на лідера Блоку Петра Порошенка в парламенті Юрія Луценка, каже про необхідність скликати позачергову сесію парламенту вже 9 березня.

«Необходимо договариваться, считает глава фракции БПП Юрий Луценко. Он предлагает провести внеочередное заседание Верховной рады уже девятого марта.

Восстановление работы коалиции, создание нового правительства и принятие евроинтеграционного закона — именно эти вопросы, по мнению Луценко, должны быть первоочередными в повестке дня».

Після цього «Подробности» дають заяву «Опозиційного блоку» про вимогу скликати позачергову сесію (але для вирішення соціальних проблем). Далі — думку політологів, наближених до «Опоблоку», які традиційно коментують будь-які події на цьому каналі, щодо можливості проведення засідання уряду вже 9 березня. Позиції «політологів» дещо розбігаються, але, за дивним збігом обставин, обидва кажуть, що дата зборів під куполом залежатиме виключно від результатів переговорів щодо відставки Яценюка.

«Насколько высока вероятность досрочного появления депутатов в сессионном зале? Мы спросили у политологов, что они думают о реальности проведения внеочередного заседания

Руслан Бортник, политолог: "Если договорятся менять правительство и назначать новое правительство, то будет вероятность внеочередной сессии 9 числа, я оцениваю в 20-30%, не более того. Тем более, депутаты еще находятся в краях очень теплых, они использовали этот временной отрезок для того, чтобы отдохнуть от тяжелых депутатских трудов".

Вадим Карасев, политолог: 9 марта, скорей всего, не будет внеочередной сессии, она будет 15, а вот с 9 по 15, скорей всего, решится, быть или не быть Яценюку. Если Яценюк действительно добровольно уходит, тогда Верховная рада собирается, новая коалиция создается или переоформляется старая. Возвращается в коалицию "Батьківщина", "Самопоміч", под новое технократическое правительство, так называемое, голосуется кандидатура этого уже предварительно согласованного премьера».

Наступна новина у блоці — про попередню згоду від міністра фінансів Яресько очолити уряд. При цьому, редакція не захотіла витрачати час для подачі офіційної позиції щодо цих даних від прес-служби уряду чи прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, чи міністерства фінансів.

«И всплывают некоторые подробности закулисной премьериады. Вот, например, министр финансов Наталья Яресько предварительно согласилась стать премьером в случае отставки Яценюка. Об этом со ссылкой на свои источники в Администрации президента пишет "Украинская правда". Яресько якобы дала добро, но выдвинула свои условия. Главные из которых — создание технократического правительства без партийных квот. Помимо этого, предложила назначить Бориса Ложкина и Дмитрия Шимкива на должности вице-премьеров. А заместителя министра экономики Юлию Ковалив на должность руководителя энергетического ведомства».

Потому «Подробности» дають думки все тих же політологів щодо альтернативних кандидатів на пост прем’єра. Один із них каже, що найбільший шанс очолити уряд має голова ВРУ Володимир Гройсман, чим глядача лише заплутують у темі прем’єріаді. Оскільки попередня новина стосується призначення Наталії Яресько.

«Вадим Карасев, политолог: Высшая лига, я так понимаю, Яресько и кто-то из варягов. Такая ксенократия. Власть чужих. Но, еще раз говорю, я думаю, Яценюк будет до последнего упираться. Это не так просто, его оттуда сковырнуть".

Руслан Бортник, политолог: Сегодня в высшей лиге — это, прежде всего, Владимир Гройсман, глава парламента, это Наталия Яресько, это господин Турчинов, и условно говоря — человек Х, который сформирует техническое правительство. По рейтингам наиболее проходимый сегодня — это Владимир Гройсман. Во-первых, за него есть голоса в парламенте, во-вторых у него есть личные амбиции, и в-третьих у него есть нормальное восприятие всеми участниками переговорного процесса. Начиная от западных партнеров, заканчивая практически всеми партиями внутри парламента».

Ну й контрольний інформаційний постріл редакція робить наприкінці блоку «прем’єріади» — заява спікера парламенту Гройсмана про єдиний шлях виходу з кризи. Ним, зі слів Гройсмана, є зміна уряду. І лише після цього відбудеться переформатування коаліції.

«С тем, что единственный путь выхода из политического кризиса — новое правительство и новый премьер, согласен и спикер Рады. В интервью нашим корреспондентам Гройсман заявил: только перезагрузив Кабмин, можно рассчитывать на формирование новой коалиции.

Причем "новой" эта коалиция должна быть не по составу, а по принципам работы. Каким? Кто и на каких условиях готов вернуться, по-прежнему — предмет переговоров.

Владимир Гройсман председатель Верховной рады Украины: Мої консультації з політичними партіями всередині партій, які створювали коаліцію "Європейська Україна", говорить про те, що вони готові об'єднуватися, але під дуже чіткий, новий план дій. Оновлення потрібно проводити і тут немає нічого страшного, це абсолютно нормальний підхід — новий уряд, нова коаліція, абсолютно новий план дій. Не повинно бути ніяких образ, ніяких з'ясування відносин».

Таким чином, наскрізний лейтмотив цього блоку з подачі каналу є зміна глави Кабміну як чинника політичної кризи в державі.

Цікаво, що наряду «Інтером» із популярних каналів дав новину щодо згоди очолити Кабмін Яресько лише «112». Хоча й не напружувались — обмежилися в новинному блоці лише начиткою без зайвих коментарів від експертів. Зате повідомили, принаймні, на відміну від «Інтера», що намагалися взяти коментар у Міністерстві фінансів. Але редакція дещо заплуталася в новині. Так, ведуча каже, що Яресько погодилася на крісло прем’єра за кількох умов. Одна з них — присутність в її можливому уряді, зокрема, таких постатей, як Віталій Ковальчук, Володимир Демчишин і Павло Розенко.

«Ведуча:… Також назвала, кого хоче бачити у своєму Кабміні. Серед них: Борис Ложкін, Дмитро Шимків, Віталій Ковальчук, Володимир Демчишин і Павло Розенко. За словами джерел: на Банковій на такі умови попередньо погодились. Щоправда, у Міністерстві фінансів цю інформацію коментувати відмовились».

Утім, як зазначається у новині «Української правди» від 4 березня, Ковальчук, Демчишин та Розенко — це ті люди, яких Яресько якраз не хоче бачити в новому Кабміні. Ось цитата з повідомлення «УП»:

«Також Яресько назвала кілька прізвищ тих, кого б вона не хотіла бачити в майбутньому складі Кабміну. Це — заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук, який раніше претендував на кандидатуру першого віце-прем'єра-міністра економіки, міністр енергетики Володимир Демчишин і міністр соціального розвитку Павло Розенко».

До цієї теми кілька каналів повернулися вже в неділю, 6 лютого, в рамках підсумкових випусків новин. Найменше часу говорив про це «1+1», давши тільки вже відому інсайдерську новину дводенної давності.

«Міністр фінансів Наталія Яресько попередньо погодилася очолити Кабмін, висунувши кілька умов, а Арсенія Яценюка все ще вмовляють піти. Про це в п'ятницю повідомили одразу кілька видань, посилаючись на анонімні джерела в Адміністрації президента та уряді. Нібито вдалося довідатись навіть умови, висунуті Наталією Яресько Президенту. Серед яких — жодних політичних квот у розподілі міністерських портфелів, жодного тиску на її майбутніх міністрів, зокрема із "Блоку Порошенка". Натомість у своєму уряді пані Наталія готова бачити голову президентської адміністрації Бориса Ложкіна і його заступника Дмитра Шимківа».

«Україна» ж у «Событиях недели» продовжила підтримувати нинішнього прем’єр-міністра. Спочатку редакція подає синхрон Яценюка з його «десятихвилинки» від 28 лютого, де він говорить про легітимність нинішнього уряду — такий собі «привіт» критикам.

«Рамки диалога во внутренней политике Украины задал премьер-министр Арсений Яценюк в телеобращении в минувшее воскресенье. Глава правительства констатировал, что Кабмин не дождался от партнеров по коалиции замечаний по сути представленной программы действий на 2016 год. Интриги вокруг дальнейшей судьбы коалиции, по мнению премьера, ведут лишь к параличу власти и досрочным выборам, что повредит проведению реформ. Арсений Яценюк предложил вернуться к работе и разделить с правительством ответственность за выполнение задач, стоящих перед страной».

Після цього ведучий програми розповідає, що пропозицій щодо нових розстановок у коаліції таки не надійшло, а торги за крісло прем’єра активізувалися. І каже про можливість очолити Кабмін Яресько. Мовляв, у неї найбільше шансів — при цьому не пояснює, чому. Як і не пояснюючи, чому спікер Гройсман — другий у списку альтернативних претендентів, якщо Яресько відмовиться. А секретар РНБО Олександр Турчинов — третій.

«Активизировались закулисные торги за министерские портфели. Тройку претендентов на премьерское кресло возглавляет Наталия Яресько. В случае её отказа, шансы есть у Владимира Гройсмана. Ну, а если и он не пройдет, то рассматривается кандидатура Александра Турчинова».

При цьому редакція чомусь не взяла до уваги, приміром, заяву того ж Турчинова про відсутність у нього прем’єрських амбіцій, про що він недвозначно заявив в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» 4 березня:

«Вопрос: Поступали ли Вам предложения возглавить Кабмин и есть ли намерения уйти работать в правительство?

Ответ: Я не буду обсуждать, какие были предложения, но у меня нет намерений переходить на работу в правительство».

Також цікава ремарка на захист Яценюка від ведучого «Событий недели» з приводу прем’єріади. Ведучий намагається підкреслити, що ці торги позбавлені сенсу, мовляв, уряд отримав імунітет до вересня після провалу голосування за відставку.

«Почему-то никто из участников торгов не учел, что после неудачной попытки отправить министров в отставку у Кабмина иммунитет как минимум до сентября — снова вопрос о смене правительства можно будет поставить не ранее следующей сессии. Не стоит забывать еще и о том, что украинское правительство и любой премьер просто не смогут работать без поддержки международных кредиторов».

Ведучий знову чомусь опускає відомий фактор, а саме те, що переговори у високих кабінетах якраз і ведуться з прем’єр-міністром для того, аби вмовити його піти добровільно, за власним бажанням. Про це, до прикладу, пише «РБК-Україна» від 2 березня:

«Неформально люди из окружения президентского крыла "семерки" пересказывают, что команда Порошенко пытается убедить премьера добровольно уйти с должности. По словам собеседников "РБК-Украина", в пятницу (26 лютого, — С.Л.) президент предложил, чтобы Яценюк уступил должность министру финансов Наталье Яресько».

Серед підсумкових випусків «Інтер» знову став лідером серед каналів, які найбільше приділили увагу прем’єріаді. Редакція «Подробностей недели» виділила у своєму ефірі темі багато часу. Причому канал став повною протилежністю до «України», критикуючи і сам уряд, і конкретно Яценюка.

Ось на початку відведеного тематичного блоку ведучий із насмішкою каже про перегони за крісло прем’єра, яке йому нагадує шоу «Хто хоче стати мільйонером» — недвозначно натякає на бажаність цієї посади.

«На этой неделе только и разговоров было: кто может возглавить правительство. Словно ремейк старого телевизионного шоу "Кто хочет стать миллионером", где вся страна гадает "Кто хочет стать премьером"».

Граючись і далі в аналогії, ведучий заплутується в арифметиці. Каже, що варіантів відповіді більше, ніж у грі, тобто більше чотирьох. Утім, сам називає лише чотири прізвища, які і є повним списком можливих претендентів на заміну Яценюку, що фігурували протягом тижня:

«Вот только вариантов ответа больше, чем 4. Чьи имена только не называли: и Турчинова, и Гройсмана, и Яресько, и даже Бальцеровича».

У заключній частині же метафоричної промови ведучий потрапив у яблучко — про опцію дзвінок другу у Вашингтон для допомоги у виборі наступника: «Осталось только "помощь зала" попросить и "звонок другу" сделать куда-нибудь в Вашингтон».

Щоправда, гра в образність в якийсь момент призвела до того, що ведучий починає говорити загадками, замість чітко донести позицію. Так, каже, що Яценюк не хоче звільнити крісло, побоюючись, «что после отставки отношение к нему изменится со всеми вытекающими». А потім додає: «Ну вы поняли, о чем я».

Повна цитата ведучого Анопченка: «Но вот ведь в чем загвоздка — чтобы кто-то из них занял это "свято место", его ведь должен освободить нынешний премьер, Арсений Яценюк. А он таким желанием явно не горит. Как говорят в парламентских кулуарах, опасаясь, что после отставки отношение к нему изменится со всеми вытекающими. Ну вы поняли, о чем я».

Я не зрозумів. А ви?

Далі у верстці — сюжет про можливі варіанти розстановки політичних гравців у парламентській коаліції з аналізом того, як схема коаліції вплине на долю уряду. Автор сюжету розглядає лише три можливих варіанти. Цікаво, що перші два, на думку журналістки, передбачають зміну прем’єра.

«Вот версия №1. В коалиции могут остаться "Блок Петра Порошенко" и "Народный Фронт". А вместо тех, кто громко хлопнул дверью, укрепят ряды большинства радикалами. В последние полгода с ними не церемонились и слов не подбирали, но сейчас снова готовы задушить в объятьях. Пожертвовав лишь несколькими министрами, Яценюк в этом случае получает призрачный шанс остаться. Вот только надолго ли?

Версия №2. Все та же "четверка", а может и "пятерка". Новая коалиция может сложиться из тех же Блока Порошенко, "Фронтовиков", "Радикалов" и "Самопомочи". И даже партия Тимошенко может примкнуть, будет полная перезагрузка правительства. Т. е. замена не только просто министров, а и премьера в первую очередь».

Якщо ж прем’єр триматиметься за крісло, автор сюжета лякає поглибленням кризи.

«Но вот если глава Кабмина будет держаться за кресло до последнего, тогда кризис так и останется кризисом. С приставками "глубокий, политический, правительственный, парламентский". А значит, возможен третий сценарий».

Наслідком третього варіанту є, на думку автора, перевибори. І при цьому дає синхрон-лякалку лідера «Народного фронту» в парламенті про розвал держави за такого сценарію.

«Максим Бурбак, народный депутат от партии "Народный фронт": Позачергові парламентські вибори, які, безсумнівно, приведуть до позачергових президентських виборів, а це розвал нашої держави».

Журналіст дає і альтернативну думку неприйнятності перевиборів. Мовляв, як і «Самопомоч», опозиція вважає переобрання парламенту виходом з тупика.

«Кор.: Та же позиция и у "Батьківщины", и у оппозиции.

Юрий Бойко, глава фракции "Оппозиционный блок": Как это не неприятно слышать кому-то, но нам придется проходить новые выборы, и должен быть избран новый парламент, который сделает новую коалицию, получившую кредит доверия у людей на выборах, и которая сформирует правительство».

Попри цю альтернативу, наскрізний мотив, який звучить у сюжеті — необхідна зміна прем’єра.

А от, наприклад, видання Ігоря Гужви «Страна» варіантів розвитку подій зазначає більше. До прикладу, згідно з одним із їхніх варіантів, Яценюк може залишитися при посаді, але піде на поступки Президенту щодо деяких міністерських крісел.

«Сценарий № 2 Яценюк остается, но ослабленным. Информационная атака на премьера лично на самом деле может оказаться способом заставить его пойти на уступки в вопросе перераспределения министерских портфелей в пользу Президента».

Можливий і варіант, за якого Яценюк обіграє Президента. Для, мовляв, збереження стабільності в державі.

«Сценарий №3 Яценюк обыгрывает Порошенко. Костяк правительства во главе с нынешним премьером продолжает свою работу. А команде президента приходится довольствоваться единичными заменами министров с учетом ее интересов. Фактическое сохранение Кабмина объясняется необходимостью сберечь хоть такую стабильность в стране, баланс сил во власти и обеспечить взаимодействие с западными финансовыми донорами, которые неоднократно предупреждали о нежелательности смены правительства».

Ну а в «Подробностях недели» на «Інтері» після сюжету ведучий повторює результати згаданого вже соціологічного опитування від «Софії» щодо партійних уподобань серед українців. Власне, після сюжету, де лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко каже про невідворотність перевиборів, стає зрозуміло, чому так настирливо «Інтер» двічі за тиждень подає результати опитування, де «Опозиційний блок» — на другому місці.

Втім, цим продукування меседжу про необхідність перевиборів не завершилося. З лідером «Опозиційного блоку» Юрієм Бойком про долю Кабміну та парламенту ведучий ще поговорив у студії. Висновок від гостя — потрібні перевибори, бо «дело даже уже не в Яценюке.

Ведущий: Ну может быть еще договорятся те фракции, которые входят в коалицию, там на каких-то условиях, там, сдав Яценюка?

Юрий Бойко, лидер "Оппозиционного блока": Та дело даже уже не в Яценюке. Дело в том, что парламентская коалиция по Конституции выбрав правительство и проработав 1,5 года — и коалиция, и правительство — оба потеряли доверие людей. И даже поменяв правительство, хотя я сомневаюсь, что они там могут как- то договорится с учетом тех противоречий, которые есть там внутри и которые, к сожалению, видны ну не только даже нам внутри страны, а они выходят за рубеж, они видны на форумах на всех…»

Як бачимо, «Інтер» грає у своєрідні шахи на дві з’єднані між собою дошки, заганяючи глядача в патову ситуацію. На одній дошці атакує тезами про невідворотність зміни Кабміну. На сусідній — тезами про необхідність перевиборів.

Інтернет

Інтернет-медіа, на відміну від телеканалів, були набагато активніші минулого тижня з висвітленням теми як новинами із закулісного фронту, так і аналітикою з версіями процесів. В різних виданнях з’являлися як публікації щодо переговорів між політичними гравцями, так і блоги щодо нинішньої ситуації у високому політикумі. Відштовхуючись від наданих колегами даних, канали могли дати (чи принаймні спробувати дати) відповіді на кілька важливих та актуальних питань.

Перше питання: чи готовий іти зараз Яценюк у відставку? З цим питанням пов’язане й інше — чому він не хоче йти добровільно?

Більш маргінальну версію (але яка має право на життя) висуває у блозі на «Українській правді» Дмитро Тузов про нібито зацікавленість прем’єра спочатку розпродати землі в догоду олігархів.

«Відверто кажучи, я здогадувався, що мова йде про приватизацію. І ось все стало на свої місця: прем'єр-міністр заявив, що потрібно продати 1 мільйон гектарів державної землі. Ось у чому секрет Полішинеля! Яценюк має продати землю. Після цього його місію буде завершено. Мавр зможе піти у відставку, не переймаючись питаннями забезпечення свого власного майбутнього. Саме заради цього люди олігархів вийшли із сесійної зали Парламенту, коли спікер Володимир Гройсман поставив на голосування питання про відставку уряду».

До речі, про олігархів. В блозі для «Політеки» політолог Сергій Таран каже про олігархічний інтерес збереження нинішнього формату уряду.

«Показательно, что за сохранение нынешнего формата правительства объединились партии, получающие поддержку от олигархов, публично конкурирующие друг с другом. В том числе и в политике. Казалось бы, что может быть общего у оппоблоковского Ахметова, укроповского Коломойского и лояльного к власти Пинчука?

Оказалось, что может. И любая идеологическая мишура подконтрольных им партий — ничто по сравнению с общим олигархическим интересом.

В чем же этот олигархический интерес?

Прежде всего — это сохранение нынешнего статус-кво, когда Украина оказалась в межвременье — уже оторвалась от понятий «русского мира», но еще не пришла к стандартам стран ЕС».

В огляді світової преси на «Радіо свобода» автор з посиланням на видання Euractiv пише, що Яценюк наразі не зовсім виглядає так, ніби хоче йти у відставку.

«Кореспондент брюссельського видання Euractiv у Києві був на зустрічі з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, який виглядав впевненим та рішуче налаштованим, незважаючи на заяву президента Петра Порошенка про можливу зміну прем’єра протягом наступних двох тижнів».

Видання «Апостроф» взагалі чітко пише про відсутність такого варіанту, як звільнення Яценюка. Лише — переформатування Кабміну.

«В "Народном фронте" единодушно утверждают, что ни на какие уступки, кроме частичного переформатирования правительства, фракция не согласится».

А інший автор цього ж видання, Анатолий Октисюк, підкреслює своєрідну мішанину думок пропрезидентської партії у позиції щодо зміни уряду. Мовляв, різні спікери висувають різні версії розвитку подій. Так, Гройсман каже про готовність сформувати новий Кабмін. Луценко каже про строк — два тижні — за який має бути сформована коаліція і новий уряд. А інший член БПП заявляє про відсутність пропозицій щодо переформатування.

«Днями у Брюсселі спікер парламенту, член президентської команди Володимир Гройсман під час брифінгу з президентом Європарламенту Мартіном Шульцом заявляє, що більшість демократичних сил у парламенті готова сформувати нову коаліцію й Кабмін. Учора Юрій Луценко пише блог, в якому переконує, що парламент має за два тижні створити нову коаліцію і запропонувати новий уряд. Бо, бачте, цього начебто хочуть європейці, що насправді не відповідає дійсності. І тут же інший член фракції БПП Борислав Розенблат в ефірі телеканалу "112 Україна" чесно визнає: зараз у БПП відсутні пропозиції щодо переформатування уряду».

При цьому в інтерв’ю Liga.net політтехнолог Сергій Гайдай взагалі каже про те, що переформатування, а не зміна голови уряду, — вигідне Президенту.

«Президенту крайне выгоден Яценюк в кресле премьер-министра. Потому что эта фигура уже максимально ослаблена и не является личным конкурентом Порошенко. Такому Яценюку можно диктовать любые условия с Банковой и переформатировать Кабмин в пользу Президента».

Друге питання: хто може замінити Яценюка? Версії хоч і різноманітні, але найчастіше фігурує прізвище міністр фінансів України Наталія Яресько як претендента №1.

Постать Яресько як можливої наступниці Яценюка з’являється в публікації «РБК-Україна» ще 2 березня.

«Сразу несколько сотрудников АП и Минфина подтвердили РБК-Украина, что на прошлой неделе президент встречался с Яресько и обсуждал с ней возможность ее потенциального назначения премьером. Один из сотрудников Минфина даже заверил, что Наталья Яресько сейчас занимается подбором новой команды. Но окончательной ясности в вопросе, согласна ли министр на новую должность, нет».

А вже 4 березня «Українська правда» поширила інформацію про готовність Яресько очолити уряд.

Серед інших претендентів на крісло прем’єра, яке з’являється в усіх інтернет-виданнях, — спікер Володимир Гройсман, секретар РНБО Олександр Турчинов та навіть польський економіст Лешек Бальцерович. Утім, всі видання, які аналізували політичну «шахівницю», сумніваються у можливості призначення саме цих фігур.

Третє питання: чи є «уряд технократів» панацеєю? Іншими словами, чи буде здатен позапартійний уряд впроваджувати реформи і бути запорукою того, що не гратиме на чиїсь інтереси?

В одному з блогів для «Політеки» автор Олександр Виноградов згадує історію з позапартійним Айварасом Абромавичусом, на якого намагався тиснути перший заступник фракції БПП Ігор Кононенко. Отже, технократичність — не остаточна запорука незалежності уряду від бізнес-структур.

«Здесь хотелось бы напомнить о том, что 3 февраля один технократ из правительства Яценюка, без партийных амбиций — министр экономического развития и торговли Айварас Абромавичус подал в отставку из-за постоянного давления на него со стороны администрации президента и давнего делового партнера Порошенко, народного депутата Игоря Кононенко (БПП)».

Крім того, у згаданому інтерв’ю виданню Liga.net політтехнолог Сергій Гайдай каже, що Яресько та Гройсман — це люди, що більше, ніж Яценюк, підконтрольні президенту. А отже, «технократичність» — умовна.

«Все наиболее вероятные кандидатуры, которые называют, а именно Яресько и Гройсман — это тот же Яценюк, только они более подконтрольны Президенту. А президент и его команда не отличаются большой эффективностью в управлении этой страной».

Четверте питання: коли можлива зміна уряду чи його переформатування?

У згаданому блозі для «Української правди» Юрій Луценко пише про два найближчі тижні, тобто до початку нової сесії парламенту.

«Висновок: ми маємо два тижні для формування нової коаліції, нового технократичного уряду, голосування за поправку в законі».

Видання «Новое время» ж заявляє, що це може відбутися 15 березня. Тобто в перший день відновлення роботи парламенту після «канікул».

«Переформатування Кабміну може відбутися вже 15 березня. Цю дату в бесіді з НВ озвучив один з нардепів фракції Народний фронт, близький до глави РНБО Олександра Турчинова, посилаючись на нього самого. Він стверджує, що така домовленість про зміну уряду вже є».

Утім, варіант того, що Яценюк не звільниться — досить ймовірний. Про це пише, до прикладу, «Апостроф» у матеріалі за 5 березня.

«В середине недели представители так называемой "стратегической семерки", куда входят люди президента и премьера, якобы упросили Яценюка уступить кресло Яресько, но по состоянию на вечер пятницы ситуация переменилась. Как стало известно "Апострофу", премьер в отставку пока не пойдет».

Відмову Арсенія Яценюка добровільно піти з поста прем’єр-міністра — як один з можливих сценаріїв розвитку подій — розглядає, як ми вже зазначали вище, видання «Страна». За таких умов можливе часткове введення на посади в Кабмін людей Президента, аби розширити його «присутність» в уряді.

«Информационная атака на премьера лично на самом деле может оказаться способом заставить его пойти на уступки в вопросе перераспределения министерских портфелей в пользу Президента».

Ну і ще одна версія можливого розвитку подій, яку піддає аналізу видання, — парламентські перевибори. Утім, це, як доходить висновку «Страна», малоймовірний сценарій.

«В досрочной избирательной кампании в Раду видят угрозу, в первую очередь, БПП и НФ. Об этом дают понять и сами президент и премьер, и их окружение. Собеседник издания в АП утверждает, что, проводя в последнее время переговоры с руководителями ведущих ФПГ страны, Порошенко дал понять, что готов "жестко реагировать", если политические силы, связанные с этими бизнес-группами, будут работать на проведение досрочных парламентских выборов».

Чому все це не використали центральні канали, за рідкісними винятками, для аналізу? Можна тільки висувати версії. Залишається лише здогадуватися, на скільки балів має затрясти, аби вони почали подавати якісний, глибокий та чіткий аналіз політичних процесів у верхніх ешелонах влади.

Фото - joinfo.ua