Навряд чи хтось із журналістів та редакторів очікував третього лютого від брифінгу міністра економічного розвитку й торгівлі України Айвараса Абромавичуса чогось важливого. Про дерегуляцію й позитиви від системи електронних торгів Prozorro він і так розповідає на кожному кроці. Тож приміщення прес-центру «Укрінформу» під час оголошення його заяви про тиск із боку першого заступника фракції БПП Ігоря Кононенка, яка сколихнула Україну, було напівпорожнє. І згодом більшість редакцій для сюжетів змушені були брати синхрон міністра з низькоякісної картинки із веб-трансляції, яку проводило агентство.

Добрий поліцейський — злий поліцейський

В інформаційний тренд тижня канали влилися одразу. Попри те, що це вже не перша заява «на вихід» члена уряду Арсенія Яценюка. Причина, певно, в змісті заяви, яка супроводжувалась оголошенням про відставку. Не кожен день міністр звинувачує в політичній корупції одного з лідерів пропрезидентської фракції в парламенті. Деякі канали не лише подали позиції сторін конфлікту, а й певний бек — біографію Кононенка. Чим (навмисне чи ні) зробили з нього «поганого» героя цього серіалу. Й відбілитися, звісно, шансів мало.

«Плюси» першого ж дня скандалу нагадали про «антикорупційну платформу» всередині фракції БПП, яка вже звинувачувала Кононенка в політичній корупції:

«Кор.: Звинувачення в корупції на адресу Кононенка лунають не вперше. У самій фракції БПП є так звана "Антикорупційна платформа", група депутатів, які ще кілька місяців тому називали свого колегу по фракції корупціонером, що впроваджує тіньові схеми адміністрації президента».

Після цього — в сюжеті два критичних до Кононенка синхрони від нардепів Сергія Лещенка та Віктора Чумака. Втім, ці заяви порожні й практично не несуть жодного змісту, від чого залишається невідомим — а в чому ж полягає корупційний «хвіст» Кононенка.

А в підсумковому випуску «ТСН. Тижня» ведуча ставить на терези рішення щодо майбутнього Кононенка та Абромавичуса. І за допомогою невеликих маніпуляцій шальки схиляються до Абромавичуса. Мовляв, він звільняється, а Кононенко — ні. Ніби лише звинувачення повинні давати підстави для звільнення будь-кого.

«Але у відставку наразі іде той, хто про корупцію відверто заговорив. Той, кого у ній звинувачують, не позбавлений навіть депутатської недоторканності».

«Факти» каналу ICTV теж намагалися вийти за рамки «сьогодні про сьогодні». Й подали позитивні витяги з біографії Абромавичуса. А його роботу в уряді коментує попередник Павло Шеремета та виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко.

«Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації: Він створив нормальну прогресивну свіжу команду людей, з якими можна працювати. Він змінив імідж Міністерства економіки».

Разом зі словами підтримки на адресу Айвараса Абромавичуса з боку західних дипломатів це створює потужний інформаційний вишкіл глядачу. Хто ж за таких розкладів повірить «корупціонеру» Кононенку?

«Подробности» на «Інтері» ж хитаються на умовному балансі — з одного боку, ретранслюють думку про неможливість працювати в умовах постійного шквалу критики в бік уряду (і як це стосується конфлікту з Кононенком?), а з іншого, — роблять антигероєм Айвараса Абромавичуса. Так, із подачі одного з членів БПП виявляється, що він не доклав зусиль для затвердження оборонного держзамовлення. А зі слів депутат Сергія Соболєва від «Батьківщини» — міністр, виявляється, ще й заслужив до себе «таке» ставлення, тому що колись нібито не заступився за Сашу Боровика.

Втім, «Подробности» йдуть далі й ретранслюють меседж про неспроможність усього уряду працювати: «Олег Березюк, народный депутат из "Самопомочі": Заява Абромавічуса — міністра економіки, є закономірністю. Що, на превеликий жаль, підтверджує нашу гіпотезу про неспроможність уряду. Кононенко не є причиною процесу. Причиною процесу є безвідповідальність управлінська, неспроможність управлінська».

Але такі відхилення від подачі просто хронології взаємних звинувачень характеризують перший день конфлікту. В наступні два дні активної фази журналісти радше пливли за течією разом із клубком самого конфлікту.

Зимова сплячка

Висвітлення битви «Абромавичус — Кононенко» наводить на думку про застій серйозної критичної та аналітичної політичної тележурналістики в Україні. Або про зимову сплячку.

По-перше, переглядаючи сюжети минулого тижня, важко знайти щось нове в історії цього конфлікту. Багато хто з глядачів уже всю подану інформацію знав від вітчизняних інформагентств, не чекаючи настання прайм-тайму на ТБ. Хоча, до прикладу, про паралелі ситуації зі звільненням 2005 року Олександра Зінченка з посади держсекретаря в медіасередовищі почали говорити одразу. На телеканалах же автор таку паралель почув у коментарях Костя Бондаренка на каналі «112» у суботу, 6 лютого.

В контексті ексклюзивності цікаво, що єдиною командою, яка змогла витягнути міністра на розмову в прямий ефір, були «ТСН. Тиждень». Жоден із вітчизняних телеканалів цього не зробив за перші дні перманентного поширення інформаційної хвилі. Та отримавши шанс, редакція так і не змогла скористатися ним на повну. Про недостатню якість цього інтерв'ю може говорити хоча б короткий фрагмент із розмови між гостем та ведучою, яка не знала, що Айварас Аромавичус давно вже не живе в Литві.

«Ведуча: Знаєте, приємно від вас чути слово “ми”. Ви залишаєтеся в Україні, не повертаєтеся в Литву?

Айварас Аабромавичус, міністр економічного розвитку і торгівлі України: Смотрите, в Литве я не живу с 17 лет. Сейчас мне 40 лет. Я 23 года не живу в Литве, хотя я гражданин Литвы в том числе. Я здесь живу уже семь лет».

Утім, інформативності в цій розмові теж мало. Як не намагалася ведуча «витягнути» з Абромавичуса «нові імена». По суті, єдина інформація, яка з цієї розмови переросла в новину для інформагенств, — це відсутність політичних амбіцій у міністра.

Ще один дивний момент: дехто з журналістів розбирав по кісточках не факти, які стосуються цієї історії, а емоції. Ось у «Вікнах» автор звертає увагу на тремтячий голос Айвараса під час оголошення заяви.

«Журналістка: У нього не тремтить ні голос, ні руки, він спокійно розповідає про корупцію в найвищих ешелонах влади. Каже, що на ньго та Міністерство тиснуть і називає конкретні прізвища».

А на 5-му каналі — на гепання по столу під час засідання фракції БПП:

«Кор.: Вже другий раз за день депутати пропрезидентської фракції збираються на засідання. Якщо зранку вони між собою більш-менш порозумілися, то вже по обіді, за цими зачиненими дверима, вони говорять на підвищених тонах, гепають по столу, кричать».

Автор сюжету на «ТСН» у четвер говорить про впевненість, яку випромінює Кононенко. Про що це мало б теоретично свідчити — невідомо.

«Кор.: Кононенко зберігає олімпійський спокій і випромінює упевненість. У залі до нього підходили потиснути руку кілька депутатів з інших фракцій. Коли ж з трибуни на його адресу полетіли стріли з боку Олега Ляшка, помітно занервувався керівник фракції Юрій Луценко. А от Кононенко і уваги не звернув».

І, нарешті, відсутність якісного підбору експертів на центральних каналах, які би могли поставити крапку над «і». Або, принаймні, витягнути глядача з цього кола політичного міксера й допомогти глянути на справу свіжим поглядом.

Низка каналів уникали думок експертів та стали судовим розпорядником, який носить м’ячик зліва направо, від однієї сторони конфлікту до іншої.

А в підсумковому випуску на каналі «Україна» аналітиками взагалі стали астрологи, які «уже предупредили — 2016-й может быть каким угодно, но только не спокойным».

«UA: Перший» у середу дав думку Тараса Березовця про те, що до конфлікту доклав руку й голова ОДА Михаїл Саакашвілі. Цей меседж ретранслює й «112».

«Кор.: Деякі політологи припускають: відставка міністра економіки саме зараз невипадкова.

Тарас Березовець на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що бачив, як напередодні Абромавичус зустрівся з очільником Одещини Михаїлом Саакашвілі. Цитата: “Тепер зрозуліло і предмет зустрічі. Цікаво інше: міністр проводить консультації напередодні своєї відставки з губернатором, який створює нову політичну силу в очікуванні дострокових виборів Ради у вересні”».

Згодом цю тезу підхопив і «ТСН. Тиждень», в ефірі якого під час інтерв’ю з Абромавичусем ведуча прямо питає про політичне майбутнє разом із Саакашвілі.

«Інтер», навпаки, дещо перестарався й дав окремим блоком думку трьох експертів. Також багато думок експертів давав «112» під час своїх студій. Щоправда, тієї ж вже згаданої суботи чомусь — випадково чи ні — всі експерти, які змінювали у студії «112-го» по черзі один одного — екс-міністр енергетики Іван Плачков, політолог Кость Бондаренко, екс-народні депутати Тарас Чорновол, Олександр Черноволенко, попри невеличку відмінність позицій, водночас повторювали одну на всіх тезу про те, що насправді вчинок Абромавичуса — це спектакль, боротьба однієї групи впливу в політиці з іншою (згадуючи про того самого Саакашвілі), критикували лист західних послів як прояв зовнішнього управління Україною тощо.

Що ж стосується більшості центральних каналів, то, звісно, можна сказати, що місце для аналітики існує в підсумкових випусках новин, які виходять наприкінці тижня. Але насправді й у щотижневиках сюжети виглядали радше як звіт про виконану за тиждень роботу. Автори матеріалів зазвичай просто переповідали (часто в хронологічному порядку) зміст конфлікту. Між тим глядачу хочеться глибше зрозуміти причини конфлікту й почути прогнози, чим вся ця історія може завершитися.

І взагалі, півтижня країна стоїть на вухах, але навіть після перегляду аналітичних матеріалів на каналах так чітко й незрозуміло: це початок чи продовження конфлікту з окремими представниками влади? Які реальні його наслідки можуть бути? Кому може бути вигідна ця ситуація? Що можна очікувати від розслідування Національним антикорупційним бюро України?

Частину відповідей на ці запитання потрібно було збирати по крупинках із різних каналів.

І вашим, і нашим

Ну і, звісно, політичним надщербленням нинішньої влади не могли не скористатися на свій розсуд власники медіаресурсів, які поєднують управління медіа з політичною діяльністю.

З першого дня конфлікту «Опозиційний блок» у «Подробностях» був одним зі коментаторів ситуації. Як і в «Событиях» на каналі «Україна».

Звісно, «Інтер» та «Україну» об’єднав ще один фактор: вони чи не найактивніше намагалися просочувати в сюжети меседж про необхідність перезавантаження влади. Ось, наприклад, у «Подробностях» уже першого ж дня скандалу в підводці ведуча стартує з тези про перезавантаження уряду.

«Кабмин. Перезагрузка. Сегодня в Раде — очередной скандальный эпизод. В главных ролях — министр экономики Айварас Абромавичус, который решил уйти в отставку. И уйти громко. Свое заявление об уходе он сопроводил серьезными обвинениями в адрес народного депутата».

А в «Подробностях недели» журналістка натякнула й на перевибори до парламенту: «Кор.: Это заявление и запустило цепную реакцию. Те, кто до этого момента колебался, сменили риторику. Открыто заговорив о перезагрузке. Кабмина. И даже парламента».

У «Событиях» же один із посилів, який міститься в сюжеті, стосується переобрання парламенту. Причому вже восени.

До когорти тих, хто використав кризу в інтересах власників, приєднався й «1+1».

Вже першого ж дня конфлікту ведуча в терміновому порядку посеред ефіру повідомила глядачів, із посиланням на нардепа Сергія Лещенка, про Андрія Пасішника, якого нібито і лобіював Кононенко в заступники Айварасу Аромавичусу.

«Ведуча: Щойно на своїй сторінці в Фейсбуці Лещенко написав, що на посаду заступника міністра економіки хотіли поставити наближеного до групи "Воля народу" Андрія Пасішника, передусім відомого лобіюванням інтересів групи компанії "Континіум" у "Нафтогазі"».

Звісно, зважаючи на резонансність теми, можна подумати, що такі звинувачення (навіть на той момент не підтверджені) варті того, щоб їх озвучувати в ефірі. Але дивним чином інші канали пропустили повз свої ефірів цю інформацію. Крім того, Андрій Пасішник свого часу фігурував як опонент олігарха та власника «1+1» Ігоря Коломойського в конфлікті в «Укрнафті», про що писав у своєму матеріалі Insider.

Послугу «своїм» журналісти «ТСН» зробили ще раз у п’ятницю, надавши в сюжеті місце заявам для партії «Укроп», яка вимагала складання депутатського мандату Кононенка.

«Кор.: Абромавичус також виступає за відставку генпрокурора Шокіна і за те, щоб звинувачений ним депутат Ігор Кононенко склав депутатські повноваження. Сьогодні ж за це виступала і партія "Укроп" разом із Радикальною партією.

Віталій Купрій, народний депутат України: Те, що справа передається в НАБУ, Національне антикорупційне бюро, без зняття недоторканості з головного фігуранта справи Ігоря Кононека, вона вказує на те, що її просто хочуть поховати».

Було цікаво спостерігати, як у цій ситуації поведеться 5 канал. Він вистояв гідно — в перший день конфлікту в підводці ведучий навіть назвав Ігоря Кононенка «бізнес-партнером».

Як показує практика, інтерес до резонансної теми падає. Інколи повільно, інколи швидко. Нещодавній скандал із народним депутатом Мартиненком яскраво це підтверджує. Та хотілося б, щоби саме робота ЗМІ стала одним із чинників, який змусить тримати руку на пульсі, розкриваючи все нові факти в цьому конфлікті. Якщо, звісно, період зимової сплячки буде достроково закінчено.

Фото - «Дзеркало тижня»