Повна версія чата тут

На сайті "Детектор медіа" 30 вересня відбулася чат-конференція з питань редакційної політики.

Ініціаторами конференції виступили „Детектор медіа” та Незалежна Mедіа-профспілка. Гостями конференції були Олексій Мустафін, головний редактор інформаційно-аналітичної служби телеканалу «Інтер», Василь Самохвалов, директор ТВО «Новини» Національної телекомпанії України, Володимир Мжельський, шеф-редактор інформаційної служби Нового каналу, Дмитро Крикун, директор з розвитку МГО «Інтерньюз-Україна”, Сергій Ґузь, голова Незалежної Медіа-профспілки України. Модератором конференції був Олександр Чекмишев, голова Комітету „Рівність можливостей”.

Основною темою чат-конфренції стала роблема впровадження публічних Засад редакційної політики у конкретних виданнях – в тому числі, регіональних. Наскільки усвідомлюють як власники ЗМІ, так і самі журналісти ефективність прозорих «правил гри», які задаються публічними засадами? Яку роль у створенні редакційних угод мають відігравати профспілки? Чи не тягнуть вони іноді назад – прагнучи будь що захистити інтереси працівників, навіть всупереч інтересам справи, інтересам суспільства? Чи мають дотримуватися Угод про редакційну політику фрілансери, які співпрацюють з виданнями? Чи мають редакційні Угоди юридичну силу? Про ці та інші питання йшлося під час чат-конференції.

Подаємо редагований виклад конференції, структурований за темами. Оригінальний варіант чату читайте тут.

Дмитро Крикун: Ми хочемо просувати Редакційний кодекс, розроблений робочою групою коаліції громадських організацій «Суспільне мовлення» за тісної співпраці з «Iнтерньюзом» по всім усюдам - і на ОДТРК, і на приватних регіональних мовниках. В Європі та Америці Кодекси створюють журналістські об’єднання та профспілки.

Олександр Чекмишев: - Це дуже слушно. Бо навіть впровадження самої ідеї кодексів в регіонах аж ніяк не зрушилася.

Василь Самохвалов: - Проблема в тому, що регіональним ЗМІ ніхто і не пояснив цінність засад редакційної політики. Регіоналам кодекси не потрібні. Вони живуть в системі координат: роботодавець – відданий йому працівник. Здебільшого, це координати „джинси”. І спочатку їм треба поміняти свідомість. Адже кодекси - це вже інструмент. Без розуміння - як ним користуватися - нічого не буде.

Крикун: - Щодо настроїв регіонів - знаю, щойно закінчили моніторинг. Але якщо хочемо зберегти професію, маємо щось робити. Зараз можна хоч щось робити - хоча б в асфальт закочувати не будуть.

Сергій Гузь: - Я сам із регіону, і можу запевнити, що у вас дуже застарілі відомості. Зараз я у Львові, де якраз журналісти хочуть запровадити засади редакційної політики.

Самохвалов: - «Львівська газета» - особливий випадок. Насамперед, через загальну культуру Ониська (головний редактор видання – «ТК») та інших журналістів.

Крикун: - Схоже, що нашим мовникам цінність засад редакційної політики пояснять наступні вибори, які, на мою думку, будуть найважчими для журналістів.

Чекмишев: - Ініціатива "Чисті вибори" з „Інтерньюзом” буде проводити цілу низку тренінгів для журналістів і менеджерів в регіонах. Планується стимулювання до підписання кодексів. Олексій Мустафін: - Фінансове стимулювання? Чекмишев: - Стимулювання професійними навиками, які дадуть змогу заробити більше.

Учасник чат-конференції: - Як етична концепція тягне за собою вирішення питання редакційної політики, так і недоторканність засад редакційної політики обумовлюється формою власністю підприємства, котре видає засіб масової інформації. Зрозуміло, що марно шукати розуміння «редакційної політики» серед засновників, якими є депутатський загал окремо узятого міста. Отже, наступним питанням, яке логічно пов'язане з двома попередніми, є процес роздержавлення комунальних ЗМІ, які зав'язані своїм бюджетом із цільовими дотаціями на друк і дистрибуцію своєї продукції.

Мустафін: - Коли власник колективний - це найкраща можливість посилати кожного з "співвласників" куди подалі. Єдина проблема - це гроші. Тому треба шукати усіх можливостей піти від бюджетного фінансування.

Угода про редакційну політику на „Інтері”

Учасник чат-конференції: - Хто брав участь у розробці угоди про редакційну політику, яка готується до підписання на "Інтері"? Мустафін: - Документ був запропонований для обговорення всім працівникам інформаційно-аналітичної служби телеканалу, членам правління та голові спостережної ради. Як тільки угода буде підписана, вона обов’язково буде оприлюднена.

Самохвалов: - Що ви прописали у відносинах журналіст-власник? Чи має журналіст захищати права власника? Чи може повідомляти про теми, які можуть зашкодити власнику? Мустафін: - Нагадую, що документ ще не підписано. Але мова йде про те, що власник не повинен втручатися у процес виробництва новин, має не нав’язувати теми, персон, текстові формулювання, аудіо- чи відеоряд. Конфлікти за участю власників висвітлюються на загальних підставах. Власнику або його представникам гарантується право на відповідь (власне, як і всім іншим учасникам конфлікту).

Гузь: - Чи буде кодекс редакційної політики «Інтера» публічним документом?

Мустафін: - Гадаю, що так. Як тільки буде підписаний. Хоча у своїй поточній роботі ми і зараз керуємося цими принципами.

Учасник чат-конференції з Рівного: - Чи не могли б ви десь вивісити у Інтернеті зразок інтерівської Угоди?

Мустафін: - Після підписання.

Учасник чат-конференції з Кременчука: - Скільки тривав період попереднього узгодження угоди про невтручання у редакційну політику на «Інтері»?

Мустафін: - Приблизно рік.

Учасник чат-конференції: - Я знаю, що на „Інтері” існує профспілка. Як вона впливає на вироблення угоди з редакційної політики?

Мустафін: - Члени профспілки теж брали участь в обговоренні засад редакційної політики. А сама профспілка більше займається трудовими угодами.

Гузь: - На форумі „Детектор медіа” ваші журналісти казали, що навіть не знають про такий документ, а ви кажете, що профспілка приймала участь в його розробці. Чи можете пояснити, що саме розробляла профспілка? Мустафін: - Так, Максим Равреба сказав, що не бачив документа. Але насправді він був загальнодоступним і, чесно кажучи, не знаю, чому він його не побачив.

Гузь: - І все ж таки, наскільки профспілка могла впливати на зміст документу?

Мустафін: - Могла його навіть написати.

Уніфікація кодексів

Чекмишев: - А що буде, коли кожен понаприймає кодексів на свій лад, які не те що не відповідатимуть стандартам, але й плутатимуть людей, будуть взаємно суперечливими?

Мустафін: - Якщо кожен буде виконувати свій кодекс, плутанини не буде.

Чекмишев: - У кожного ЗМІ чи журналіста можуть бути свої прибамбаси, але правила в медійному середовищі, як і правила на дорозі – однакові. Гадаю, крім того, що ми робимо зараз, пора збирати великий захід з НДО та ЗМІ і говорити про загальний формат кодексів, прийнятний для всіх, всіх форматів, форм власності ЗМІ та ін.

Юридична сила Угоди про редакційну політику

Учасник чат-конференції: - Пане Мустафін, як ви думаєте: чи можна буде використовувати Угоду про невтручання у редакційну політику у судових слуханнях???

Мустафін: - Ні. Це винятково морально-політичний документ.

Учасник чат-конференції: - Але ж якщо суперечка виникне між власником та журналістом, то де ця суперечка буде вирішуватися??

Мустафін: - На „Інтері” – у відповідності з принципами редакційної політики. Тобто, журналіст має робити матеріал у відповідності з принципами. Незалежно від бажання власника.

Гузь: - А що заважає зробити Угоду юридичним документом? Щоб журналісти могли захищатись у разу тиску?

Мустафін: - У вас є пропозиції, як це зробити? Висловлюйте.

Учасник чат-конференції: - Угоди такого плану треба підписувати у протокольному порядку з урахуванням усіх пропозицій менеджменту та найманих працівників. тоді, може, і можна буде вважати угоду юридичним документом.

Гузь: - Так, просто дати можливість оформити цей документ як угоду між власником, менеджментом і профспілкою „Інтера”. Далі за законодавством вона автоматично набуває певних прав, тим більше, за міжнародним. Не обов’язково момент підписання перетворювати на шоу. Але надати йому юридичну чинність - це ж і для вас, як менеджера, гарантія того, що ці домовленості повинні виконуватись журналістами.

Мустафін: - Насправді жодних юридичних гарантій. Я не можу довести в судовому порядку порушення документа з боку журналіста (а ось з боку власника - можу).

Гузь: - Це не так. Якщо ви приймаєте журналіста на роботу і надаєте йому його штатні обов’язки, включно з обов’язком виконувати Угоду про редакційну політику, тоді її порушення буде підставою для стягнення з журналіста, або навіть звільнення. Але ми в будь-якому випадку захищатимемо інтереси журналіста.

Чекмишев: - Такі угоди традиційно підписуються між власником (засновником), менеджером та журналістами. Гадаю, тут треба було представити і профспілки.

Мустафін: - Проблема не в статусі, а в формулюваннях самого документу. Тому важливіше трудова угода. Крім того, не всі журналісти є членами профспілок. У трудовому законодавстві ця проблема вирішена. Але редакційна політика - це з іншої галузі.

Учасник чат-конференції: - Як же тоді можна представляти трудовий колектив або конкретного журналіста у суді, якщо угода не є юридичним документом?

Чекмишев: - Це і мав на увазі - має бути трійця - власник, менеджер, журналіст. І в останньому необхідно представити і членів профспілки, і нi. І ті, й інші – насамперед, журналісти, а вже потім - члени профспілки.

Фрілансери і редакційна політика

Учасник чат-конференції: - Скажіть, наскільки людина, яка працює приватним підприємцем, але фактично знаходиться в штаті, може бути залежним від власника? Ситуація така: журналіст - приватний підприємець, фактично, він є фрілансером, але змушений виконувати "лінію" видання. Тобто, питання стоїть так: чи можуть вільні журналісти не дотримуватися політики свого видання і яким чином це можливо?

Мустафін: - Можуть не дотримуватись. Але при цьому видання може їх не друкувати.

Самохвалов: - А це вже твій особистий вибір. Якщо в редакції прописані правила, то їх виконують всі. Або не виконують. Та йдуть шукати інше місце роботи. І взагалі - яка різниця між „фрі” і штатним працівником, коли ми говоримо про засади редакційної політики?

Учасник чат-конференції: - Тобто, журналісти виконують правила редакції беззаперечно?

Чекмишев: Пропоную акцентувати. Кожен має право на позицію, але коли вона не суперечить засадам збалансованості.

Учасник чат-конференції: - Я так розумію, що редакційна політика стосується всіх журналістів, які працюють у виданні - в тому числі - позаштатних авторів. Бо якщо це не так, то втрачається сенс.

Самохвалов: Саме так.

Профспілки і реформа ЗМІ Чекмишев: - Профспілка повинна захищати, але цей захист не повинен доходити до абсурду, коли це шкодить розвиткові і тягне назад. Немає значення - хто за ким стояв. Головне - чи не знищить профспілка, те, заради чого існує?

Гузь: - Профспілки завжди можна звинуватити в усіх гріхах. Але ж є певні процедури, чому, наприклад, менеджмент НТКУ відмовлявся їх дотримуватись?

Чекмишев: - Про які процедури йдеться? Про це варто детальніше поговорити.

Гузь: - Відкриваєте Кодекс законів про працю, закон про профспілки, закон про колективні трудові спори - ТАМ ВСЕ НАПИСАНО! Просто треба поважати права інших, а не використовувати силу.

Мустафін: - Після експериментів на УТ-1 цінність Cуспільного мовлення буде пояснити ще важче. Важко пояснити людям, які працюють у ЗМІ, що звільнення піде їм на користь.

Самохвалов: - Якщо ти працюєш на радянському заводі - так. Якщо за законами нормальної логіки та ринку - ситуація зовсім інша. А є інший механізм вивести канал на нормальний рівень?

Мустафін: - Після звільнень з заводів „Даймлер-Крайслер” чи „Фольксваген” задоволених облич робітників теж не бачив.

Самохвалов: - Я ще хочу нагадати, що на УT-1 НІКОГО не звільнили. Лише сказали про необхідність такої процедури. В майбутньому.

Учасник чат-конференції: - Але навіщо говорити? Взагалі? Щоб народ сам пішов?

Мустафін: - Так і я про це. Як пояснити працівникам регіональних ЗМІ, що їх треба звільняти? А після ефіру на 5-му (В. Самохвалова – «ТК») стало зрозуміло, що менеджмент УТ-1 точно правами та потребами працівників займатися не буде.

Чекмишев: - Говорити про те, що ті, хто не хоче працювати за правилами, будуть звільненими, необхідно, аби народ або вдосконалився, або дійсно пішов. Інакше те болото, яке було на УТ-1, існуватиме ще з десяток років.

Самохвалов: - Пане Мустафін, теоретично він може надати цю плеяду фахівців вам. Навіть безкоштовно. Навіть на ті самі гроші.

Мустафін: - По-перше, дехто з плеяди перейшов на УТ-1 навіть за більші гроші, коли кілька років тому чергова "команда реформаторів" бралася перетворювати УТ-1 на справді перший національний канал. По-друге. Раджу більш толерантно ставитися до профспілок. Це порада менеджера. І переконання соціал-демократа.

Самохвалов: - З ними зустрічалися. Ледь не щодня. Результату - нуль. Проблема в тім, що більшість з цих людей реформа не цікавить апріорі.

Мустафін: - А чому їх має цікавити реформа? Працівників, яких об’єднує профспілка, цікавлять їхні права.

Чекмишев: - Цікаво, як реалізуються права у форматі попереднього зразка - 2000 штату при мізерній платні?

Чекмишев: - А не здається, що добра справа вже майже забалакана?

Гузь: - Ні, справа не забалакана. Просто Президент і Уряд усунулись від розв’язання конфлікту, що вже само по собі може трактуватись як порушення закону. Власник несе повну відповідальність за все, що відбувається.

Мустафін: - Я б не знімав відповідальності і з менеджменту УТ-1.

Гузь: - Наприклад, у разі вимоги профспілок власник має звільнити керівництво за порушення трудових норм. Але ніхто "зверху" взагалі нічого не робить. Саме це штовхає людей на відчайдушні кроки, які не завжди доцільні. На жаль, ми маємо дуже мало позитивної практики нормального розв’язання трудових конфліктів, особливо дуже великих. Це стосується і менеджменту, і власників, і журналістів, і профспілкових лідерів. Профспілки на УТ -1 зараз діють у повній відповідності до своїх прав, підтримуємо ми ці дії, чи ні. Ви не думали про те, що попередні спроби профспілок домовитись з менеджментом про порядок реформування кампанії були просто проігноровані? Люди вважають, що зараз з цим складом менеджменту вже ні про що говорити.

Чекмишев: - Я не можу ставати на чийсь бік, але, як на мене, з самого початку профспілки на УТ-1 почали говорити, що вони самі знають, як реформувати канал. А де вони були раніше?

Гузь: - Ваша інформація неточна, вони почали говорити про це лише після того, як з ними не захотіли говорити.

Чекмишев: - Пардон, я був на спільній нараді у Литвина.

Гузь: - А що це була за нарада у Литвина? Хіба він відповідає за реформування НТКУ?

Чекмишев: - Була нарада консультативної громадської ради, де йшлося про суспільне мовлення.

Мустафін: Пане Самохвалов, хотілося б, щоб ви були останніми, хто пробує провести реформу. Але без поваги до профспілок нічого не вийде. Згадайте історію з сурдоперекладом. Менше пафосу і до вас потягнуться люди. Самохвалов: - Дякую. Сурдопереклад - в ефірі.

Мустафін: - Так отож. Чи варто було говорити про "відстійник для потреб меншин"?

Редакційна політика проти цензури

Гузь: - Пане Мустафін, як ви вважаєте, чи може публічність редакційної політики бути певною перешкодою реанімації цензури? Мустафін: - Певною - так. Тому краще щось, аніж нічого. Як, наприклад, відмова від практики виплати зарплат в конвертах. Це теж певна перешкода.

Гузь: - Я чув, що на «Інтері» цю проблему вирішено. Як ви вважаєте, що іншим заважає це зробити?

Мустафін: - У випадку з Порошенком (5 канал – «ТК») - здається, жаба. З іншими, можливо, також. Але сподіваємось на краще.

Обов’язки чи етика?

Гузь: - Пане Мустафін, що б ви обрали у безальтернативному випадку: виконання посадових обов’язків чи професійну етику журналіста, якщо вони увійшли в конфлікт?

Мустафін: - Власні переконання.

Гузь: - Чи ваші переконання співпадають з кодексом етики журналіста, наприклад, Міжнародної федерації журналістів, або Національної спілки журналістів України?

Мустафін: - Чесно кажучи, не знаю.

Учасник чат-конференції: - Або з кодексом етики українського журналіста від комісії з журналістської етики?

Мустафін: - Своє ставлення до комісії з журетики я висловив одразу після її створення. На жаль, мої слова за останні роки лише підтвердились.

Учасник чат-конференції: - А що ви саме про її діяльність думаєте??

Мустафін: - „Лікарю, почніть з себе...”

Чекмишев: - Цілком погоджуюся з Мустафіним щодо Комісії, хоч раніше добре шперив його за результатами моніторингу.

Гузь: - Критикувати легко, а от працювати в Комісії, дійсно розкрутити її до загального сприйняття набагато важче. Краще допоможіть ділом.

Чекмишев: - Ідея добра, але так, як задумувалося з самого початку, в такому складі – це мертвонароджене.

Гузь: - Пане Мустафін, ми всі хочемо мати гарну репутацію. Що б ви порадили журналістам, які потрапили в ситуацію вибору?

Додаток (Макс): - Але так, щоб не втратити робоче місце?

Мустафін: - Не вважаю себе великим авторитетом, особливо з моральних міркувань. Але порадив би обрати професійну етику та інше ЗМІ. А щоб не втратити місце – так, як правило, не буває.

Партійність і об’єктивність в журналістиці

Учасник чат-конференції: - Чи має право людина, яка є членом будь-якої партії, займатися новинною журналістикою? Самохвалов: - Якщо людина працює виключно у полі задекларованої редакційної політики, то немає значення, в якій вона партії.

Мустафін: - Має право. Врешті, будь-який журналіст має власні переконання, навіть якщо формально є безпартійним

Дмитро Крикун: - Можу послатися на вказівки для продюсерів ВВС - там партійний журналіст може займатися лише тим, що у жодний спосіб не пов'язане з політикою. Приклади з українського журналістського буття ледь не щодня підтверджують, що на ВВС зовсім не дурні працюють, а надто ретельно розробляють правила поведінки.

Учасник чат-конференції: - Однак чи не буде в такому випадку висвітлення окремої новини суб'єктивним, таким, що відображає інтереси певної партії?

Самохвалов: - Висвітлення новин ніколи не може бути об’єктивним. Максимум - може бути збалансованим.

Мустафін: - Ні, якщо журналіст дотримується професійних принципів.

Дмитро Крикун: - Право журналіста на політичні уподобання заперечити важко. Але коли йдеться про партійність - тут існує ще й така штука як, наприклад, партійна дисципліна.

Самохвалов: - Якщо заважатиме партійна дисципліна - тоді слід йти з журналістики.

Мустафін: - Погоджуюсь. Або з партії. В демократичній партії дисципліна не розповсюджується на виконання членом партії його професійних обов’язків.

Читайте також:

«Интер» - гарантирована ли стабильность?

ЗАСАДИ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ Украинские журналисты пытаются вернуть доверие избирателей.

Новий склад Комісії з журналістської етики