Як вже повідомляла „ТК”, конкурс Нацради на отримання ліцензій, оголошений 30 червня, викликав хвилю суперечок і навіть позов до суду громадської організації „Молода Україна - XXІ”. Внаслідок чого призупинена видача ліцензій Нацрадою переможцеві конкурсу ТРК „Експрес-інформ” (5 канал). А також - на інші канали мовлення, на які претендують ще 12 телекомпаній. Серйозних закидів Нацраді – три. По-перше, це закладений принцип конкурсу одразу на пакет частот у різних регіонах (а не на кожну частоту окремо). Це, кажуть опоненти Нацради, призвело до того, що якщо, наприклад, у якоїсь ТРК вже є у місті N дві частоти, то, згідно з законодавчими антимонопольними нормами, вона вже не зможе брати участі у конкурсі на весь пакет, до складу якого входить і ця частота у місті N. По-друге, опоненти Нацради кажуть про те, що всі «пакети» формувалися під один із каналів, тобто, поєднувалися частоти в тих містах, де саме цей канал їх не мав. По-третє, обговорюється така умова конкурса, як створення саме інформаційного каналу мовлення - що, знову-таки, трактується як намагання Нацради підіграти тому ж каналу, а саме 5-му.

На адресу членів Нацради лунали чисельні звинувачення, зокрема, від „Медіаради”. Координатор „Медіаради” Ірина Тиран наголосила: „Схоже, що інформаційний простір перекроюється під апетити певної політичної сили − автоматично під майбутні вибори”. Інший координатор „Медіаради”, Олег Жиленко, теж підтримав ці слова і наголосив: „Нацрада своїми діями дискредитує нову владу і має піти у відставку”. Юрист позивачів „Молодої України - XXI”, Андрій Коноваленко, який представляє інтереси громадської організації в суді, пояснив, що порушення закону у діях Нацради вони вбачають у тому, що „стаття 18 Господарського кодексу України забороняє видавати акти, які створюють несприятливі умови для конкуренції”.

Для того, щоб з’ясувати позицію Нацради щодо цих закидів до „пакетного ліцензування”, „Детектор медіа” звернулась за коментарями до заступника голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ігоря Куруса. Запитали ми, скориставшись нагодою, і про інші актуальні проблеми та процеси, в епіцентрі яких знаходиться зараз Нацрада.

- Ухвала київського Господарського суду для мене була повністю несподіваною з двох причин, - зауважує пан Курус. - По-перше, ця українська громадська організація, яка подала позов до суду, не може бути суб’єктом оскарження конкурсів Національної ради: її права не порушені (це не телерадіорганізація, вона навіть гіпотетично не могла брати участь у конкурсі), отже, вона не є постраждалою стороною. Законодавство нам повністю дозволяє проводити конкурси на канали мовлення, а також визначати конкурсні умови.

Через те, я думаю, що Господарський суд прийняв попереднє рішення, і коли воно розглядатиметься по суті, то судді візьмуть до уваги норми законодавства і дозволять Нацраді далі працювати в рамках законодавства.

Оголошуючи конкурс, ми виходили з двох норм закону. Перша - це стаття 14 Закону про телебачення та радіомовлення, і стосується вона ліцензування каналів мовлення. У цій статті передбачено, що Національна рада під час проведення конкурсного відбору між заявниками на отримання ліцензії враховує інтереси телеглядачів та радіослухачів. Ми проводили соціологічне опитування, щоб виявити інтереси глядачів. Більшість із них заявила, що вони, перш за все, потребують саме інформаційного мовлення. Це і стало нашою умовою для нинішнього конкурсу.

Друге, чим ми мали користуватися, виходячи із цієї статті закону, і чим користувалися у виборі переможців конкурсу, – це необхідність захисту загальнонаціональних інтересів, поширення культурних цінностей. Забезпечення телеглядачів об’єктивною інформацією про те, чим живе країна – це і є захист національних інтересів. Пункт цієї статті про необхідність більш повного висвітлення інтересів різних соціальних груп в теле- і радіопрограмах, думаю, не треба коментувати. До того ж, закон „Про телебачення і радіомовлення” передбачає, що конкурсний відбір проводиться за певних конкурсних умов. Тобто, конкурсні умови мають бути, і саме Нацрада має їх розробляти.

Другий закон, на який ми спиралися, проводячи конкурс, це Закон „Про внесення змін до закону „Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення”. У статті 15 цього Закону зазначається, що „повноваженнями Нацради щодо організації і перспектив розвитку є: прийняття рішень про створення та розвиток каналів мовлення, мереж мовлення, телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу”. Тобто, Нацрада уповноважена приймати рішення про створення саме каналів та мереж мовлення, що відповідає, до речі, і світовій практиці.

Що зробила Нацрада? Вона сказала, що певні частоти, які прораховані „Укрчастотнаглядом”, складаються в один канал мовлення. Якщо ми повернемось до закону „Про телебачення та радіомовлення”, то у статті 1 ми знайдемо визначення, що є каналом мовлення: „Це є сукупність технічних засобів з частотними присвоєннями, призначені для трансляції теле- і радіопередач на території, що визначається параметрами технічних засобів мовлення».

Тобто, статті законів „Про телебачення і радіомовлення” та „Про Національну раду”, які передбачають ліцензування, говорять про те, що Нацрада перед тим, як розпочати конкурс, має визначити умови конкурсу, і САМЕ вона приймає рішення про створення каналу мовлення. І коли Національна рада оголосила конкурс з певними умовами, вона керувалася саме цими положеннями законів. А, отже, в наших діях нічого протизаконного немає.

Хочу нагадати, що в такий спосіб Нацрада минулих скликань голосувала за інші канали, і нікого це не дивувало. Це були „1+1”, „Інтер”. Чому не дивувало? Бо ще за радянських часів в Україні існували три канали загальнонаціонального мовлення, і ніхто по окремих частотах у тих випадках не голосував. У такий саме спосіб приймалося рішення по мережі ICTV. Тобто, тоді був виставлений на конкурс весь канал мовлення, який займав ICTV. Це теж було правильно, бо було створено канал мовлення, який виставився на конкурс як сукупність частот. Був конкурс на спортивний канал, де перемогла компанія «Мультимедіасервіс». Цей конкурс був проведений минулого року, і його теж ніхто не оскаржував.

- Як надалі виставлятимуться на конкурс частоти - групами чи окремо? І чи підтримуєте ви якось місцевих мовників?

- І в цьому конкурсі були і окремі частоти, і канали мовлення, які включали сукупність частот. Зараз ми займаємось паспортизацією інформаційного простору. Ця паспортизація дає нам змогу вирішити, чого ж не вистачає в тому чи іншому населеному пункті. Скажімо, дуже довго тривала дискусія по Миколаєву і Херсону, чи можуть претендувати на ці частоти кoмпанії, які є загальнонаціональними або претендують на статус загальнонаціональних. І ми мали по Миколаєву ситуацію, коли з 15 діючих телекомпаній тільки 4 є місцевими, які працюють на трьох каналах. Це означає, що мешканець міста Миколаєва може отримати інформацію загальнонаціонального масштабу з 12 каналів, в той же час, місцеві новини подають тільки 4 телекомпанії, які працюють на 3 каналах. І на конкурсі виникали питання, що, мовляв, один з представників загальнонаціональних каналів є більш потужним, з міцною матеріально-технічною базою, а місцеві мовники програють йому в цьому. І я тоді казав своїм колегам: якщо ми не дамо місцевим каналам розпочати мовлення, вони взагалі зникнуть. Ми маємо віддати певний відсоток частот для місцевого мовлення, щоб підтримати його. Це теж було однією з умов цього конкурсу.

Ми вже оголосили конкурс на окремі частоти, умови його будуть скоро опублікованi, і це було зроблено спеціально для того, щоб, з одного боку, добудувати мережі, з іншого - підтримати місцевих мовників. Для цього аналізуються конкретні умови кожного регіону та ситуація з конкретними каналами. На основі аналізу і формуються конкурсні умови, на що Нацрада має виключне право.

Річ у тому, що колишня практика ліцензування каналів почастотно призвела до того, що в нас всі канали є недобудованими. Тільки УТ-1 може поширювати свій сигнал на майже 100% території, інші охоплюють 50%, 60%, 30%, 40% території держави… Тоді частоти просто виставлялись на конкурс, і яка компанія мала більший вплив на Нацраду, та їх і отримувала. Скажімо, телеканал ТОНІС за 14 років свого існування отримав аж 2 частоти, а телекомпанії „Україна”, НТН і КРТ (дві останні у протизаконний спосіб) від 30 до 100 частот тільки за 2004 рік. Де тоді були „Медіарада» та „Молода Україна -ХХІ”?!

- А за яким принципом формувались Нацрадою ці групи частот? Адже існує думка, що вони формувались під певні канали?

- Нас звинувачували, що нібито ми спеціально сформували мережу під 5 канал. Але в законі записано, що ми маємо виходити з інтересів суспільства. Коли ми на карті нанесли зону покриття поки що єдиного в Україні інформаційного каналу, ми побачили, що певна частина українських громадян не має доступу до інформаційного мовлення. І ми через це розмістили ці частоти там, де немає інформаційного мовлення. Було б абсурдом брати ту частину, де вже є інформаційний канал, не забезпечуючи інформаційним мовленням іншу частину населення.

- І знову щодо судових позовів. Частоти КРТ зараз вами виставлені на конкурс. А яка ситуація з ТЕТом, ТОНІСом та НТН?

- Частоти КРТ виставлені на конкурс через те, що Національна рада виграла справу у Вищому господарському суді у липні 2005, і судом було заборонено внесення цих частот до ліцензії КРТ без конкурсу.

Стосовно ТЕТу… Річ у тім, що ТЕТ, пройшовши усі судові інстанції, виграв справу. Національна рада виконала судове рішення, і внесла частоти, які були предметом спору, в ліцензію ТЕТу. Нагадаю, що всі рішення щодо ТЕТу приймалися тоді, коли фактичним власником телекомпаніїї був друг глави адміністрації колишнього Президента України, За тих обставин суди відбувалися дуже швидко. Протягом якихось місяців ТЕТ пройшов усі інстанції. А зараз Нацрада не має механізмів, щоб оскаржити ці рішення. Але через таке беззаконне ліцензування ТЕТу, НТН і КРТ (до речі, сама телекомпанія «ТЕТ» вважає, що вона отримувала частоти саме як єдиний канал мовлення, який просто розвивав свою мережу. А це, мовляв, не потребує конкурсу (а здійснюється за заявочним принципом. – «ТК»), про що до речі, мoвчали і „Медіарада”, і громадська організація „Молодь України –ХХІ”. Є дуже багато постраждалих. Десь близько ста компаній не змогли реалізувати своє право бути учасниками конкурсу. І якщо, скажімо, хтось із потенційних мовників заявить, що тут були порушені його права як суб’єкта інформаційних відносин і звернеться до суду, то, може, і доб’ється справедливості. Але це вже не наша компетенція.

До речі, у нинішній судовій ситуації переможець конкурсу на інформаційний канал не постраждає. А постраждають ті 12 ТРО, питання щодо яких мали розглядатися 28 вересня, а також кілька десятків телерадіоорганізацій, які вже подали або могли подати документа на конкурс, що мав закінчитися 1 жовтня.

- Поки що скарг від мовників не було?

- Ні.

- А на якій стадії розгляд справ з НТН та «ТОНІСом»?

- Щодо НТН, то справа у Верховному Суді ще не розглядалась. Ми мали можливість, у відповідності до законодавства, звернутися до Генпрокуратури, переконати Генпрокуратуру, що в ситуації, коли близько 70 телечастот було вписано до ліцензії НТН без конкурсу, який передбачений законодавством, було завдано шкоди інтересам держави. Процедура дозволяє прокуратурі втрутитись в процес, просити суди поновити терміни позивної давності і розглянути ці питання по-новому. Але в цьому випадку у ролі оскаржувача від імені держави вже виступає Генеральна прокуратура, а не Нацрада.

І у випадку з КРТ, і з НТН ми ці процедури пройшли. Зараз є, як я вже сказав, рішення по КРТ Вищого господарського суду, яке дозволяє нам оголошувати конкурс. По НТН ми такого рішення ще не маємо. (Верховний Суд розглядатиме це питання 4 жовтня цього року). Мене лякає, що це рішення може бути не на нашу користь через певний тиск на суд. Але я думаю, що судді приймуть законне рішення і поновлять право багатьом телестудіям та компаніям спробувати почати мовлення.

Щодо «ТОНІСу». Насамперед хочу наголосити, що ТОНІС за сучасними „визначенннями” точно не є опозиційним каналом і зовсім не з донецького краю. Проте, якщо суд прийме рішення на користь Нацради, то ми оголосимо ці частоти на відкритий конкурс. І ніхто не заборонятиме ні КРТ, ні ТОНІСу чи іншим компаніям приймати участь у конкурсі. Якщо, звичайно, якась громадська „молода” організація не оскаржить оголошення конкурсу..

- На останньому засіданні Нацради йшлося про моніторинг Нового каналу. Коли він був розпочатий і які тоді були порушення?

- До Нового каналу ми застосували санкцію покарання у вигляді попередження, тому що ним було порушено рекламне законодавство та Закон про мову.

- Моніторинг яких ще каналів проводить Нацрада?

- Ми зараз вивчаємо ефірну діяльність кількох телерадіораганізацій. Серед них „Гравіс”, бо в нього скоро закінчується ліцензія. В орбіті нашої уваги п’ять радіоорганізацій, які мали найгірші показники під час „маякового” моніторингу, телекомпанія „Україна”, тому що маємо дуже багато скарг на неї. Ми довго терпіли, розуміючи: нас знов почнуть звинувачувати, тривалий час просили їх: „Не порушуйте закон, не порушуйте, не порушуйте!”. На жаль, нас не чує керівництво цієї компанії.

- Які саме скарги і які порушення?

- Скарги громадян. Порушення різні. Наприклад, порушення закону про рекламу. Є скарги, коли в ході футбольного матчу замість спортивного коментаря глядачі чули загальнополітичні розмірковування або розповіді про утримання під слідством одного з керівників області тощо. Не лише на це люди скаржаться. Вони хотіли почути від коментатора аналіз гри футболістів, і, можливо, відпочити від політики, а їм розповідали, як живеться в СІЗО і які погані помаранчеві.

- Ви не боїтесь звинувачень у необ’єктивності і заполітизованості?

- Та нас і так постійно звинувачують. Річ в тому, що це постійно було. І, можливо, в якийсь період це була об’єктивна реальність. Але бажання свої порушення і помилки прикрити загальними фразами про політичний тиск завжди є. Ви пам’ятаєте, коли ми попередили ТЕТ, вони казали, що це політичне переслідування, хоча самі ж наголошували, що ТЕТ - аполітичний канал. Ми попередили радіокомпанію, не хочу її називати, яка транслювала просто якісь непристойності, але вона теж називає це тепер політичним переслідуванням. Чому? Невже музика в ефірі це політика? Це просто абсурд.

Як би це була така ситуація, як з „Континентом”, чи коли різали кабель 5 каналу, то це можна було б назвати політичним тиском, але до цього ж в сучасному складі Нацради ніхто не опускається… Ми ж нікого не закриваємо. Ми, навпаки, відправили їм масу листів з проханням: „Припиніть порушувати, припиніть порушувати”. Не реагують люди… Ми, звичайно, очікуємо, що будуть звинувачення у політичній розправі. Що ж нам роботу припинити чи що? Ми отримуємо масу скарг, щоденно приходить до 30 листів, де люди жаліються на кількість реклами, непристойності, відсутність української мови в ефірі. Що сказати цим людям, що ми не можемо змусити виконувати законодавство, тому що боїмося, що хтось нас звинуватить у політичному переслідуванні... Ну, тоді треба прислухатися закликів „Медіаради” і піти у відставку, але, думаю, люди вже розбираються, де правда, а де брехня. Де ті кілька десятків осіб, які ходили хресними ходами, захищаючи КРТ? Закінчилися гроші – закінчилися й походи. Адже всім зрозуміло, що якщо взяв незаконно, треба повернути. Думаю, скоро критична кількість громадян будуть відрізняти, де об’єктивні звинувачення Національної ради, а де намагання втекти від відповідальності.

Розмовляла Наталія Данькова, „Детектор медіа”

Конкурсні перипетії Нацради: кому, як, чому, що далі?

Запитання "Детектор медіа": - Що, на ваш погляд, означають для правового та інформаційного простору держави рішення Вищого господарського суду України за скаргами Генпрокуратури щодо отримання ліцезій телеканалами НТН та «Київська Русь?

Григорий Тычина: «Возможно, мы работаем, пользуясь несовершенством закона, но мы не нарушаем закон»

Меморандум між телеканалами і Нацрадою: однакові правила гри для всіх

Нацрада оголосила результати моніторингу Нового каналу Нацрада винесла попередження Новому каналу. Розгляд порушень на ICTV перенесено

Нагієвські "Окна" "світитимуть" глупої ночі?

Канал "КРТ" виграв суд у Генпрокуратури

Донецкая компания "Восток-инвестпром" официально объявила о покупке "TV-Табачук"

Нацрада на порозі нового скандалу?

НТН розвиває свою мережу через суд

Тетяна Лебедєва, Віталій Шевченко: Позиція НТН – це спекуляція

І знову спекуляція...

Відповідь НТН В.Шевченку та Т.Лєбєдєвій

Виталий Докаленко: «Развитие телевизионного рынка искусственно сдерживается».