Сталося це після заяв з його боку для преси про те, що відзняті програми проекту не виходять в ефір через їхню тематику – бесланська трагедія та розслідування отруєння Віктора Ющенка.

Сьогодні вранці Вахтанг пообіцяв дати „Детектор медіа” ексклюзивне інтерв’ю – після вчорашніх перемовин з головним продюсером каналу Ольгою Герасим’юк - і слова дотримав, хочі зробити це було не так вже й легко. Справа в тім, що сьогодні колишній автор і ведучий проекту „Подвійного доказу” цілий день знаходився на шляху до Львова, поспішаючи на книжковий Форум. На всьому шляху ми „діставали” Вахтанга своїми питаннями, періодично мобільний зв’язок зникав. Розмову закінчили, коли Кіпіані вже дістався Львова.

- Від того часу, як 30 серпня у запланований час вперше не вийшла наша програма, - розповідає Вахтанг Кіпіані, - ми з Анатолієм Борсюком намагалися зустрітись із керівництвом каналу і з’ясувати причини такого ставлення до нашої роботи. Зустрічі щоразу переносилися. Нам пояснювали, що керівництво не має часу. І тільки коли в інтернет-виданнях з’явилися повідомлення про невихід „Подвійного доказу” і припущення щодо існування цензури на каналі, з нами, нарешті, виявили бажання поговорити. Зустріч відбулася вчора о 15 годині. На жаль, пані Ольга Герасим’юк так і не пояснила нам причин, з яких програма була знята з сітки. Всі зауваження носили неконкретний і дуже розпливчастий характер. В мене навіть з’явилося враження, що сама пані генеральний продюсер не знає, за що цю програму треба знімати, що їй доводиться просто озвучувати чужі думки – може, Путіна, може, Ющенка.

- Чому ви так вважаєте? - Одна із знятих програм - про Бесланську трагедію. Вона у нас вийшла «гостро антипутінська», і саме це могло стати причиною її цензурування. До того ж, ми даємо екслюзивне інтерв’ю з чеченським лідером Шамілем Басаєвим, яке нам надав журналіст «Радіо Свобода» Андрій Бабицький. У нашій програмі міститься велика кількість відповідей на запитання, що залишилися після трагедії у Бесланській школі. Ми намагаємося сказати про причини цієї трагедії та про те, чому було стільки жертв під час визволення заручників.

- А щодо другої передачі, яка не вийшла в ефір?

- Ми намагаємося розслідувати причини отруєння Президента Віктора Ющенка. Але на відміну від попередньої нашої передачі на цю саму тему, що вийшла у березні цього року, ми намагаємося з’ясувати, чому за досить тривалий термін у 9 місяців Генеральна прокуратура та Служба безпеки України майже не просунулись у розслідуванні цієї справи і не зробили елементарних речей – не взяли свідчень у фігурантів цієї справи. Комусь дуже невигідно, щоб ця тема знов звучала. Я особисто не бачу жодних причин для закриття програми, крім цензурних.

- І все-таки, якісь зауваження пролунали? - У провину нам ставилися дрібниці, через які, повірте мені, програми не закривають. А саме, що ми колись не дали почитати сценарій. Десь хтось запізнився тощо. Наприкінці бесіди нам оголосили, що „з метою суттєвого покращення, підвищення якості” і т.д. нам треба щось шукати і покращувати. Але це все лукавство.

- Заради порятунку програми ви не спробували піти на компроміс?

- Я не хочу брати участь у цих іграх. Моє ім’я мені дорожче.

- А що робитимуть члени вашої команди? Чи не образилися ви на свого колегу Анатолія Борсюка, який на каналі залишається?

- У кожного своя історія взаємин із каналом, із керівництвом каналу. Анатолій Борсюк має більший досвід роботи на каналі, до того ж, він менш політизована людина, ніж я. Я дуже вдячний йому за те, що він повністю мене зрозумів, і разом зі мною намагався захистити наш проект. Що ж до мого рішення піти з каналу, то це моє особисте рішення через мій особистий конфлікт з менеджером каналу. Кожний має вирішувати сам за себе, де йому працювати. Я не хотів, щоб через мене всі 15 чоловік – члени нашої команди - позбулися роботи. Я просив керівництво каналу знайти для них гідну їхнім здібностям роботу.

- А щодо вашої власної перспективи?

- Я отримав запрошення від двох телеканалів. Остаточного вибору, де працювати, ще не зробив.

P.S. від «Детектор медіа»: - Ми намагалися отримати коментарі від керівництва каналу "1+1". Але почувши наше запитання, генеральний директор Юрій Морозов говорити категорично відмовився. Ольга Герасим’юк, ставши генеральним продюсером, завбачливо поміняла номер мобільного телефону, а прес-служба каналу відповідає, що генпродюсер зайнята і інтерв’ю не дає.

Наскільки нам відомо, зараз канал «1+1» дійсно намагається знайти себе у новій ситуації в країні. На жаль, складається враження, що ці пошуки більше спрямовані на те, щоб точно зрозуміти, під кого саме та до якої міри «лягти» вже за «помаранчевих», ніж на пошук шляхів, як залишитися незалежними будь-що і за будь-яких обставин. До того ж, робиться це досить неоковирно. Наприклад, останні заяви Ольги Герасим’юк під час програми «Іду на Ви» щодо тієї шкоди для іміджу держави, яку задає критика Президента, майже слово в слово повторювали меседжі «темникотворців» Сергія Васильєва та Со., які вони проголошували на захист режиму Кучми. Сподіваємося, це було не від того, що Ольга вважає, що в нас вже склався «режим Ющенка», який потребує саме такого захисту?

А якщо серйозно, то скандал навколо звільнення Вахтанга Кіпіані, якого менеджмент каналу, схоже на те, навіть не намагався притушити, як і залишити телеведучого на каналі – наводить на песимістичні думки. Що ж то за умови, в яких опинився «1+1» вже за часів нової влади, якщо його менеджмент чергова втрата репутації лякає менше, ніж… Ніж що?! Потрібні виключно слухняні журналісти – для чого? Має перемогти корпоративна етика – і на каналі, після відомого звільнення з нього журналістів-відступників, не має залишитися жодного з тих, хто таку етику ставить нижче, ніж інтереси суспільства (нагадаємо, що Кіпіані відкрито воював з «темниками» Медведчука, працюючи на підконтрольному тому каналі)?.. Адже ніякі переформатування існуючих проектів, до яких, за нашою інформацією, зараз вдається канал, не можуть пояснити, чому на фоні дефіциту кадрів «1+1» розстається з талановитим журналістом.

Розмовляла Світлана Божко, „Детектор медіа”

Читайте також:

З „1+1” пішов автор та ведучий „Подвійного доказу” Вахтанг Кіпіані

«Подвійний доказ» подвійних стандартів «1+1» – новый этап?