На які канали пустять мажоритарників?

22 Лютого 2002
1115

На які канали пустять мажоритарників?

1115
Як відомо, нова сiтка мовлення телерадіокомпаній на час виборчої кампанії стала причиною конфронтації між Нацрадою з питань ТБ та РМ і Держкомінформом, в оcобі його нового голови Івана Чижа.
На які канали пустять мажоритарників?
Як повідомляла “Детектор медіа”, Нацрада не прийняла пропозицію Держкомінформу використовувати для оприлюднення передвиборних програм кандидатів-мажоритарників канали ТРК “Київ”, ТК “ТЕТ”, ТК “Тоніс” і ТК “Нарт”, посилаючись на те, що надання вищезгаданих каналів для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів держбюджету суперечить окремим нормам закону про вибори. Крім того, Нацрада у своєму рішенні зазначила, що у поданні Держкомінформу не дотримано ряду норм того ж закону, що стосуються необхідності забезпечення порядку трансляції передвиборних агітаційних програм партій (блоків), а також програм кандидатів-мажоритарників без перекриття чи збігу в часі з трансляцією таких програм інших партій (блоків) і кандидатів у депутати на каналах мовлення, визначених законодавством. В свою чергу, Держкомінформполітики оприлюднив заяву, у якій підхід Нацради названо формальним. Зокрема, як зазначається у заяві (про що пише газета “День”, № 35,за 22 лютого) законом про вибори передбачається надання ефіру на ТБ і радіо всім політичним партіям і блокам, а також кандидатам-мажоритарникам з 19.00 до 22.00 щодня на загальнонаціональних каналах; партіям і блокам у регіонах на цих каналах виділяється по 20 хвилин, а кандидатам-мажоритарникам — не менше 10. При цьому трансляції програм кандидатів не повинні перетинатися. На думку Держкомінформу, виконати вимоги чинного законодавства, враховуючи наявну сьогодні в Україні систему телерадіомовлення, “до формування якої Національна рада України має пряме відношення”, — цілком неможливо. У цих умовах Держкомінформ бачить можливий вихід у пошуку компромісу між державними і комерційними мовниками, зусиллями яких і вдалося розробити сiтку мовлення, “яка б задовольнила потреби всіх кандидатів у народні депутати на загальнодержавних каналах, а в деяких містах — на комунальних каналах”. В свою чергу, Нацрада вчора знову провела прес-конференцію, на якій наголосила на хибності позиції Держкомінформу. Вчора ж ввечорі в ефірі деяких каналів Іван Чиж повідомив, що все ж таки компроміс вже знайдено. Ми сподіваємося докладніше дізнатися про остаточне вирішеня проблеми під час розширеного засідання ЦВК щодо дотримання партіями і блоками порядку ведення агітації, яке відбудеться сьогодні. А поки що наводимо коментар щодо конфлікту навколо надання ефірного часу кандидатам за рахунок коштів державного бюджету, підготовлений юристом Інтерньюз-Україна Шевченко Тарасом. Додамо тільки, що “Детектор медіа” так поки що і не зрозуміла, чи дійсно йде мова саме про бюджетне фінансування того часу, який погодилися надати мажоритарникам канали “ТЕТ”, ТРК “Київ”, “НАРТ” та “ТОНІС”. Адже представники цих каналів заявляли, що не претендують на кошти бюджету…

КОМЕНТАР медіа-юриста Тараса Шевченко, “Інтерньюз-Україна”:

Закон про вибори народних депутатів передбачає надання безкоштовного та однакового для депутатів ефірного часу на телебаченні та радіо. Політичним партіям та блокам має бути надано по 30 хвилин на загальнонаціональному теле та радіоканалах та по 20 хвилин на регіональних теле та радіоканалах; кандидатам мажоритарникам надається по 10 хвилин відповідно на регіональному теле та радіоканалах. Усі фінансові витрати у цьому випадку несе державний бюджет. Закон також встановлює проміжок часу, в який повинен надаватися ефір, - між 19 та 23 годинами. Ще одне правило – заборона одночасної трансляції програм на регіональних та на загальнонаціональних каналах.

Інше важливе питання, яке зараз викликало гострі дискусії, на яких каналах можуть транслюватися передвиборні програми, також регламентовано законом. Пункт 4 статті 53, пункти 2, 8 та 10 статті 54 та інші чітко зазначають, що ефірний час за рахунок державного бюджету надається лише державними та комунальними телерадіоорганізаціями. Центральній виборчій комісії надано право встановлювати порядок надання ефірного часу за рахунок бюджету, однак у жодній статті закону не передбачено можливості використання для цього приватних телерадіоорганізацій. Можна довго дискутувати щодо логіки законодавця, однак норми закону від цього не зміняться. Декілька деталей щодо механізму надання ефірного часу кандидатам та реалістичності його виконання. Закон про вибори містить цікаву норму, що розклад мовлення телерадіоорганізацій, що мають ліцензії на право користування загальнонаціональними каналами мовлення, змінюється (без зміни обсягу мовлення) на період виборів з метою забезпечення регіональними телерадіоорганізаціям можливості поширення їх передач у регіонах. Тобто, ця норма говорить про те, що 1 + 1 та Інтер повинні віддати частину свого прайм-тайму і отримати взамін інші вільні години. При цьому, процедура такої заміни не розписана. Тобто, ця норма може бути реалізована швидше шляхом переговорів, ніж через державний примус. Якщо провести прості калькуляції часу, то ми отримаємо наступні розрахунки. Однієї години щодня буде достатньо для того, щоб надавати по 30 хвилин партіям та блокам на загальнонаціональних теле та радіоканалах; 40 хвилин достатньо для трансляції програм партій та блоків на регіональних каналах (20 для теле та 20 для радіо). При цьому, буде використано лише 31 день (такою є кількість зареєстрованих партій та блоків) з 48 днів агітації. Таким чином, для мажоритарників залишається принаймні 80 хвилин можливого часу щодня. Цього часу достатньо для висвітлення програм майже двохсот кандидатів у межах кожної області. При цьому на рівні округів можуть залучатися ще й комунальні теле та радіоканали, що створює додаткові можливості забезпечення усіх кандидатів ефіром. Таким чином, приблизні калькуляції вказують про те, що створити сітку мовлення з використанням лише державних та комунальних телерадіоорганізацій можливо. Однак, для точних розрахунків потрібно мати дані по кандидатам у межах кожної області, а також по наявним комунальним телерадіокомпаніям. Якщо для агітації будуть використовуватися комерційні канали, це дасть можливість кандидатам подавати позови до суду щодо незабезпечення їх права на безкоштовний ефір на державному чи комунальному каналах. Разом з цим, навряд чи така подія може кваліфікуватися судом як така, що справила суттєвий вплив на результати голосування, і бути причиною визнання виборів недійсними.

P.S. Третя спроба, 22-го лютого, Держкомінформполітики і Національної ради з питань телебачення і радіомовлення затвердити сітку мовлення на період оприлюднення передвиборних програм кандидатів в одномандатних округах, успіхом не увінчалася.

Нагадаємо, що 6 і 19 лютого вже два таких рішення були прийняті Нацрадою і відкликані Держкомінформполітики. Цього разу, звітуючи 22 лютого перед Центральною виборчою комісією на засіданні щодо дотримання партіями і блоками порядку ведення агітації, глава Держкомінформполітики Іван Чиж зазначив, що Комітет “погодився вилучити із розпорядження згадки про комерційні телеканали, але дозволяє у разі необхідності обласним регіональним ТРК для оприлюднення передвиборчих програм кандидатів у мажоритарних округах використовувати місцеві канали. А також Держкомінформполітики у своєму розпорядженні підтверджує сітку мовлення на загальнонаціональних телеканалах УТ-1, УТ-2 і УТ-3.

Голова Нацради з питань ТБ і РМ Борис Холод не погодився з таким розпорядженням Держкомінформу, назвавши його не повністю відповідним закону і пообіцяв, що Нацрада винесе своє рішення у вівторок, 26-го лютого.

Іван Чиж додав, що з 28 лютого збільшиться кількість виступів кандидатів на УТ-1, оскільки це найпотужніший загальнонаціональний канал, на якому є можливість виходу практично всіх регіональних каналів.

Крім того, голова Держкомінформполітики навів приклади нецільового використання ефірного часу, відведеного для передвиборчої агітації на телеканалах і наголосив на неприпустимості таких дій і особистої відповідальності каналів щодо цього.

Голова ЦВК Михайло Рябець причину незгоди між Держкомінформполітики і Нацрадою бачить у недосконалості закону “Про вибори народних депутатів”, а саме ст.54 п. 3, у якому попередній склад Держкомінформполітики не переглянув години мовлення для оприлюднення кандидатами у мажоритарних округах (яких зараз набагато більше, ніж було кандидатів на президентських виборах).

Дивіться також по темі:

Нацрада затвердила сітку мовлення для телеагітації

Заявлено формат теледебатів на “1+1”, “Інтері”, УТ-1, СТБ

Мажоритарники таки будуть виступати в ефірі "ТЕТу", ТРК "Київ","НАРТу"і"Тонісу"?
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1115
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду