Середа, 24 вересня 2025 року

Привіт. На зв’язку редактор текстів «ДМ» Євген Бриж і вся наша команда, яка продовжує працювати попри всі складнощі. Ділюся новинами й текстами, які вам не слід пропускати.

МЕДІАСПОЖИВАННЯ. Для 46% українців дезінформація залишається нагальною проблемою. Про це свідчать результати дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році», яке провела ГО «Інтерньюз-Україна». А ще 75% з тих, хто знає про існування дези, впевнені, що можуть її розпізнати. Утім, за результатами експерименту, лише 6% респондентів, які обізнані про фейки, правильно оцінили достовірність трьох запропонованих новин, а 78%  — хоча б одну. Про інші результати дослідження читайте тут.

ОКУПАЦІЯ. Росія веде цілеспрямовану кампанію з викорінення української ідентичності серед дітей на загарбаних нею землях України, що становить загрозу для майбутнього нації. «Детектор медіа» провів дослідження публікацій про заходи в кількох школах і позашкільних установах для дітей на окупованих територіях і розкриває елементи та масштаб системи ідеологічної індоктринації там. Висновок — Росія використовує школи як інструмент знищення української ідентичності та формування лояльності до окупаційного режиму. Як саме — читайте в матеріалі «Як Росія поглинає українських дітей в окупації».

ЮТУБ. Марія Спалєк передивилася весь (найцікавіший) ютуб минулого тижня й ділиться оглядом найкращих інтерв’ю. Цього разу їхніми героями були співак Іво Бобул, керівниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова, китайський художник Ай Вейвей, гумористка Ольга Мерзлікіна й ексміністр закордонних справ Павло Клімкін. Одкровення колишньої дружини коміка Розового, звісно, вражають, Михайлова наговорила багато жорсткої, але бази, Ай Вейвей спілкувався з Жаданом так, що той мусив записати постскриптум, а Клімкін видав кілька оригінальних думок про війну та світ. Читайте тут: Іво Бобул і тікток, «правда про життя з Розовим» та свобода як мистецтво. Про що говорять у ютубі

ЗАКОРДОН. «Детектор медіа» продовжує досліджувати проросійську пропаганду в медіа країн Європи. Раніше ми вже писали про пропаганду в медіа Польщі, Німеччини та країн Балтії, Франції, Румунії та Угорщині, Польщі, Литві та Молдові. Тепер аналізували ситуацію в Бельгії: які медіа там поширюють російську риторику, хто є ключовими фігурами в цих медіа та як саме російські наративи трансформуються в локальному бельгійському контексті. Тут найкраще процитувати допис про статтю однієї з її авторок Ірини Семенюти: «Російська пропаганда поширюється не лише російською мовою і не лише росіянами. Якщо перекласти статті фламандських радикалів, то це все ті самі сепаратисти, яких ми бачили у нас десять років тому: НАТО зло, Європа хоче війни, Росія несе мир і справжні “традиційні цінності”... Я не думаю, що автори таких статей в Бельгії чи інших країнах ЄС продалися Кремлю. Скоріше за все, це корисні ідіоти, невдоволені внутрішнім політичним устроєм, готові підтримати будь-що, що суперечить порядку денному. Треба враховувати, що їхні знання про Україну дуже поверхневі, і тому дуже легко нав’язати їм думку, що Росію спровокували, що тут є нацисти або що українська влада вбиває вигнанців, які казали правду (це про Портнова та Киву, уявляєте?). Європа радикалізується, і те, що сьогодні здається маргінальним, завтра може стати масовим». Деталі читайте в  матеріалі Ірина та Артура Колдомасова «Блогери та сепаратисти: які медіа підіграють російській пропаганді в Бельгії».

ВІЙНА І МЕДІЙНИКИ. Цими днями на міні підірвався головний інженер «Суспільне Херсон» Вадим Хоменко, під час російської атаки на Дніпро постраждала квартира оператора 5 каналу Олександра Пронського, а автівка з воєнкоркою цього каналу підірвалася на магнітній міні в районі Покровська. Також знову до війська мобілізований Денис Бігус.

РОСІЯ. Росія розширила мережу фейкових новинних сайтів CopyCop, додавши з початку 2025 року щонайменше 300 нових ресурсів для прихованого впливу на країни Заходу — про це свідчать результати нового дослідження Insikt Group з Recorded Future. Це вигадані «місцеві» медіа, рухи й навіть фальшиві фактчекінгові організації, щоб заплутати і позбавити людей достовірної інформації.

У Молдові проросійська мережа, яку фінансує Росія, намагається зірвати парламентські вибори 28 вересня. Про це йдеться в розслідуванні російської служби BBC. Вони інфільтрували власну репортерку в цю мережу та підтвердили, що її учасникам платять за публікацію пропаганди на підтримку проросійських сил, а також пошук симпатиків проросійських партій і проведення незбалансованих соцопитувань, щоб згодом поставити під сумнів офіційні результати виборів.

А цими днями росіяни відновили встановлення супутникового «Русского міра» на окупованих територіях України. Ми вже писали про цю програму, якщо коротко — то це встановлення свого обладнання для прийому російських каналів. Як це працює читайте в матеріалі Наталії Данькової «Росіяни запустили на окупованих територіях супутниковий «Русский мир». Що це та як Україна може йому протидіяти».

СТРАТКОМ. Під час міжнародної конференції Brand Ukraine відбулася розмова експертки зі стратегічних комунікацій, програмної директорки Brand Ukraine Марини Дадінової з науковцем, істориком та дослідником пропаганди Ніколасом Каллом. Він є професором публічної дипломатії в Університеті Південної Каліфорнії. Гість поділився своїми думками про те, як змінилося уявлення про поняття «м’яка сила», яким є зараз сприйняття України в США і чому важливі незалежні медіа. Читайте  в матеріалі «Репутація — не лише дії для покращення іміджу. Це зміни в реальності»

ЩО ПОДИВИТИСЯ. Якщо хтось ще ні, то Андрій Кокотюха написав рецензію на стрічку «Довженко. Великий компроміс». У ній, за словами автора, «впадає в очі серйозний експертний пул: чи не найголовніший довженкознавець України Сергій Тримбач, історики Юрій Шаповал і Володимир В’ятрович, іменитий кінорежисер Кшиштоф Зануссі, кінознавці Володимир Войтенко, Оксана Волошенюк та Іван Козленко». Усе для того, щоб розповісти, ким же був режисер більше — митцем чи пропагандистом. Читайте його колонку «Довженко. Великий компроміс»: історія українського режисера та радянського пропагандиста для тих, хто все пропустив.

ЩО ПОЧИТАТИ. Новий текст професора Георгія Почепцова вийшов у нас на сайті цього тижня. Цього разу тема — про «правду» і «брехню» з точки зору влади та про її боротьбу проти цієї правди та брехні. На прикладі СРСР і сьогоднішньої Росії. Читайте тут: У брехні багато друзів, а у правди — ворогів

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі!

Євген Бриж і ваша команда «ДМ»